Ухвала

від 21.02.2019 по справі 120/4129/18-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

м. Вінниця

21 лютого 2019 р. Справа № 120/4129/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мультян Марини Бондівни розглянувши у письмовому провадженні питання про залишення позову без розгляду та клопотання про поновлення строку звернення до суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Ямпільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Ямпільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою суду від 03 грудня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в порядку визначеному статтею 263 КАС України без виклику сторін.

Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року у зв'язку з відсутністю доказів про повідомлення відповідача про розгляд справи та відсутністю відзиву на адміністративний позов, судом ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням сторін. Судове засідання призначено на 23 січня 2019 року.

28 грудня 2018 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов.

04 січня 2019 року позивачем подано відповідь на відзив.

23 січня 2019 року ухвалою суду, постановленою у письмовому провадженні, позовну заяву ОСОБА_1 до Ямпільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії залишено без руху. Запропоновано позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

На виконання вимог ухвали від 05 лютого 2019 року, до суду надійшла заява ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду. У якій позивач зазначає, що не пропустила строк звернення до суду з даним позовом, а якщо і пропустила, то з поважних причин. Проте, що за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року пенсія мала виплачуватись не згідно Постанови № 1210, а згідно ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" дізналася у вересні 2018 року, а тому і звернулася до Ямпільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області із заявою про перерахунок пенсії. При цьому при зверненні до пенсійного фонду та до Вінницького окружного адміністративного суду, вказувала, що згідно ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсії не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмежень будь-яким строком. У даному випадку відповідач визнає, що мав діяти відповідно до Закону, але не зробив цього, що свідчить про те, що відповідні суми пенсії не отримані саме з вини Пенсійного фонду, а тому мають бути виплачені за минулий час без обмежень будь-яким строком.

Ухвалою суду від 06.02.2019 призначено судове засідання у справі та зазначено, що клопотання про поновлення строку звернення до суду буде розглянуто у судовому засіданні.

Позивач у судове засідання не з'явилась, однак надала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі і просить їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, однак, надав заяву про розгляд справи без його участі, заяву ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду просить залишити без розгляду.

В силу частини 3 статті 194 КАС України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подану заяву в порядку письмового провадження, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

Згідно частин першої - другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, який встановлений законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України не зловживаючи ними.

Отже, процитована вище норма встановлює строки в межах яких особа може звернутись до адміністративного суду, а саме: строк встановлений процесуальним кодексом становить шість місяців або такий строк може визначатись іншими законами.

Так, посилаючись на положення статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", позивач вказує, що строк звернення ним не пропущено.

Оцінюючи дані доводи, суд зважає на наступне.

Відповідно до частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Аналіз процитованої норми дає підстави для висновку, що виплата пенсії за минулий час може проводитись без обмеження строку лише у випадку, якщо така пенсія нарахована, але не виплачена з вини органу.

Проте, як свідчать матеріали справи, спірна пенсія позивачу не нараховувалась. А отже відсутні підстави для застосування положень названої норми для строків звернення з цим позовом до суду. Відтак, застосуванню підлягають норми процесуального кодексу, який обмежує строк звернення шестимісячним терміном, який позивач частково пропустила, оскільки оскаржує дії та ставить питання про здійснення нарахування та виплату пенсії з 01 січня по 02 серпня 2014 року, та починаючи з 01 січня 2016 року без обмеження кінцевим строком, тоді як звернулася до суду з позовом лише 14 листопада 2018 року.

Спірні правовідносини, регулюються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та пенсійним законодавством, які і визначають порядок призначення та виплат пенсій.

Як зазначено ОСОБА_1 їй відомо, що з вересня 2018 року про виплату пенсії у розмірі, нижчому ніж визначено статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» .

Так, в матеріалах справи містися заява позивача від 27.09.2018 року адресована начальнику Ямпільського ОУПФ України, у якій звертається з приводу не нарахування та невиплати пенсії за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року та відповідь на неї за № 1230/09-42/02-1 від 05.10.2018 року, у якій проінформовано про суми, відсотки, види виплат станом на 01.09.2018 року.

Так в прохальній частині позовної заяви позивач оскаржує бездіяльність Ямпільського ОУПФУ в невиплаті пенсії згідно ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та просить зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року та починаючи з 01 січня 2016 року без обмеження кінцевим строком.

Однак, до суду позов надійшов лише 14 листопада 2018 року тобто в частині оскарження бездіяльності щодо невиплати заборгованості пенсії з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, з 01 січня 2016 року без обмеження кінцевим строком та зобов'язання вчинити такі дії за даний період, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

При цьому, позивачем у клопотанні не наведено жодних поважних причин, які б перешкоджали зверненню до суду своєчасно, у межах строків визначених законом. Суд зауважує, що позивач щомісячно отримувала належну їй пенсію в іншому розмірі, відтак була обізнана щодо власне суми отримуваних виплат та не була позбавлена права на звернення до суду з даним позовом в межах відповідного строку.

За наведених обставин, аргументи зазначені позивачем не можна вважати поважними причинами пропуску строку та такими, що не залежали від волевиявлення особи, а відтак, судом не приймаються до уваги.

Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України у випадку, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Разом з тим, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 року (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим. .. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності".

Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

За сукупністю наведених обставин, враховуючи, що викладені у клопотанні позивача обставини пропуску строку звернення до суду не є поважними причинами, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду в частині позовних вимог про

- зобов'язання Ямпільське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області провести перерахунок пенсії згідно ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року та починаючи з 01 січня 2016 року без обмеження кінцевим строком, а саме: державну пенсію нараховувати на виплатити в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, яка встановлена у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та виплатити різницю між перерахованою та фактично виплаченою сумою пенсії за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року та починаючи з 01 січня 2016 року.

Керуючись ст.ст. 122, 123, 256 КАС України суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду - відмовити.

Адміністративний позов в частині позовних вимог зобов'язати провести перерахунок пенсії згідно ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року та починаючи з 01 січня 2016 року без обмеження кінцевим строком, а саме: державну пенсію нараховувати на виплатити в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, яка встановлена у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та виплатити різницю між перерахованою та фактично виплаченою сумою пенсії за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року та починаючи з 01 січня 2016 року - залишити без розгляду.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Мультян Марина Бондівна