Постанова

від 26.03.2019 по справі 120/4129/18-а

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 120/4129/18-а

Головуючий у 1-й інстанції: Мультян М.Б.

Суддя-доповідач: Мацький Є.М.

26 березня 2019 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Мацького Є.М.

суддів: Капустинського М.М. Охрімчук І.Г. ,

за участю:

секретаря судового засідання:Шпикуляк Ю.В.

представника апелянта: ОСОБА_3

представника відповідача: Снітко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року (ухвала постановлена у м. Вінниці, дату складання повного тексту ухвали та час її постановлення не зазначено) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_5 до Ямпільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

І. ПРОЦЕДУРИ

1. У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_5 до Ямпільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.

2. Ухвалою суду від 03 грудня 2018 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження в порядку визначеному статтею 263 КАС України без виклику сторін.

3. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 28 грудня 2018 року у зв'язку з відсутністю доказів про повідомлення відповідача про розгляд справи та відсутністю відзиву на адміністративний позов, судом ухвалено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням сторін. Судове засідання призначено на 23 січня 2019 року.

4. 28 грудня 2018 року на адресу суду від представника відповідача надійшов відзив на адміністративний позов.

5. 04 січня 2019 року позивачем подано відповідь на відзив.

6. 23 січня 2019 року ухвалою суду, постановленою у письмовому провадженні, позовну заяву ОСОБА_5 до Ямпільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії залишено без руху. Запропоновано позивачу у 5-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.

7. На виконання вимог ухвали від 05 лютого 2019 року, до суду надійшла заява ОСОБА_5 про поновлення строку звернення до суду. У якій позивач зазначає, що не пропустила строк звернення до суду з даним позовом, а якщо і пропустила, то з поважних причин. Проте, що за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року пенсія мала виплачуватись не згідно Постанови № 1210, а згідно ст. 50, 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" дізналася у вересні 2018 року, а тому і звернулася до Ямпільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області із заявою про перерахунок пенсії. При цьому при зверненні до пенсійного фонду та до Вінницького окружного адміністративного суду, вказувала, що згідно ст. 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" суми пенсії не отримані пенсіонером з вини органу Пенсійного фонду України, виплачуються за минулий час без обмежень будь-яким строком. У даному випадку відповідач визнає, що мав діяти відповідно до Закону, але не зробив цього, що свідчить про те, що відповідні суми пенсії не отримані саме з вини Пенсійного фонду, а тому мають бути виплачені за минулий час без обмежень будь-яким строком.

8. Ухвалою суду від 06.02.2019 призначено судове засідання у справі та зазначено, що клопотання про поновлення строку звернення до суду буде розглянуто у судовому засіданні.

9. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду відмовлено.

10. Адміністративний позов в частині позовних вимог зобов'язати провести перерахунок пенсії згідно ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року та починаючи з 01 січня 2016 року без обмеження кінцевим строком, а саме: державну пенсію нараховувати на виплатити в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, яка встановлена у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та виплатити різницю між перерахованою та фактично виплаченою сумою пенсії за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року та починаючи з 01 січня 2016 року залишено без розгляду.

11. ОСОБА_5, не погодившись з вказаною ухвалою, 12.03.2019 року подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати її та справу в цієї частині повернути для продовження розгляду.

12. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 березня 2019 року відкрито апеляційне провадження та справу призначено до судового розгляду.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

13. ОСОБА_5 зазначила, що є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, І категорії, інвалідом 3 групи.

14. До листопада 2011 року отримувала пенсію відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" по ІІ групі інвалідності в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до ст.50 Закону як інвалід 3-ї групи - 50 % пенсії за віком.

15. На даний час їй виплачується пенсія відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 № 1210.

16. Вважаючи, що відповідачем протиправно не проведено перерахунок пенсії відповідно до статей 50,54 Закону країни "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01 січня по 02 серпня 2014 та з 1 січня 2016 року, остання звернулася до суду за захистом своїх прав.

17. Відповідач зазначив, що саме Кабінету Міністрів України надано повноваження щодо визначення розміру виплат передбачених, зокрема, статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та такі виплати позивачу проводились у відповідності до вимог чинного законодавства.

III. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

18. ОСОБА_5 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1).

19. 27 вересня 2018 року позивач звернулася до Ямпільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області із заявою щодо проведення перерахунку пенсії згідно ст. 50,54 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року, а саме державну пенсію нараховувати та виплатити в розмірі шести мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком, яка встановлена у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та виплати різниці між перерахованою та фактично виплаченою сумою пенсії за період з 01.01.2014 року по 02.08.2014 року.

20. Листом № 1230/09-42/02-1 від 05 жовтня 2018 року Ямпільське об'єднане управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області повідомило, що на даний час механізм призначення та визначення розмірів пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи регулюються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (далі - Закон № 796), зокрема, статтями 50, 54 цього Закону, та постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 (із змінами), якою було затверджено "Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Порядком передбачено встановлення мінімальних розмірів виплат для відповідних категорій осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

21. Відповідно до ст. 50 Закону України № 796 передбачено, що "особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України". Відповідно до ст. 54 Закону України № 796 умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань. Конституційним Судом України у справі № 1- 11/2018 від 17.07.2018 року було розглянуто справу за конституційним поданням 50 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) підпунктів 2-7, 12 та 14 пункту 4, розділу 1 Закону України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких законодавчих актів України" від 28.12.2014 року № 76-УІІІ (далі Закон №76) . Вказали, що підпунктами 2-7, пункту 4, Закону № 76 було обмежено надання пільг та грошових компенсацій особам віднесеним до різних категорій постраждалих осіб внаслідок аварії на ЧАЕС, які раніше були передбачені у статтях 21-45 Закону № 796.

22. Зазначили, що положення норм ст. 50,54 Закону України № 796 на відповідність Конституції України на розглядалось, а неконституційними, згідно вказаного рішення Конституційного Суду, визнано норми ст. 53 та 60 Закону України № 796.

23. ОСОБА_5 отримує пенсію по віку згідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Розмір пенсії станом на 01.09.2018 року встановлено у загальній сумі 2459,85 грн., в тому числі основний розмір пенсії по інвалідності у розмірі відшкодування фактичних збитків в сумі 2349,21 грн., доплата за понаднормовий стаж в сумі 53,70 грн., додаткова пенсія особам віднесеним до 4 категорії ЧАЕС постанова № 112 п. 5 в сумі 56,94 грн.

24. Указом Президента України № 196/2018, від 05.07.2018 року, "Про додаткові заходи з відродження територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок - Чорнобильської катастрофи, із соціального захисту постраждалих осіб, безпечного - поводження з радіоактивними відходами" було надано доручення Кабінету Міністрів ужити заходів щодо підвищення розміру пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання внаслідок Чорнобильської катастрофи, для осіб з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській AEЗ, і пенсій у зв'язку із втратою годувальника з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з урахуванням збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні. Після виконання Кабінетом Міністрів України Указу Президента України ймовірне внесення змін до діючого законодавства. Однак, на даний час до існуючого Порядку обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 року зміни не внесені.

25. Управління зазначило, що розмір пенсії ОСОБА_5 визначено у відповідності до діючого законодавства, і підстав для проведення її перерахунку на даний час немає.

26. Не погоджуючись з бездіяльністю органу пенсійного фонду щодо нарахування та виплати пенсії у розмірі, встановленому Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", позивач звернулася з цим позовом до суду.

IV. ОЦІНКА СУДУ

27. Апеляційний Суд, перевіривши і обговоривши доводи апеляційної скарги, виходячи з меж апеляційного перегляду, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

28. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

29. Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

30. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

31. Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.

32. Згідно частин першої - другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

33. Правовий припис "в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом" означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, який встановлений законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

34. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених КАС України не зловживаючи ними.

35. Отже, процитована вище норма встановлює строки в межах яких особа може звернутись до адміністративного суду, а саме: строк встановлений процесуальним кодексом становить шість місяців або такий строк може визначатись іншими законами.

36. Так, посилаючись на положення статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", апелянт вказує, що строк звернення нею не пропущено.

37. Колегія суддів не погоджується з такими доводами апелянта, зважаючи на наступне.

38. Відповідно до частини другої статті 46 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

39. Аналіз процитованої норми дає підстави для висновку, що виплата пенсії за минулий час може проводитись без обмеження строку лише у випадку, якщо така пенсія нарахована, але не виплачена з вини органу.

40. Проте, як свідчать матеріали справи, спірна пенсія апелянту не нараховувалась, а отже відсутні підстави для застосування положень названої норми для строків звернення з цим позовом до суду.

41. Відтак, застосуванню підлягають норми процесуального кодексу, який обмежує строк звернення шестимісячним терміном, який апелянт частково пропустила, оскільки оскаржує дії та ставить питання про здійснення нарахування та виплату пенсії з 01 січня по 02 серпня 2014 року, та починаючи з 01 січня 2016 року без обмеження кінцевим строком, тоді як звернулася до суду з позовом лише 14 листопада 2018 року.

42. Спірні правовідносини, регулюються Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та пенсійним законодавством, які і визначають порядок призначення та виплат пенсій.

43. Як зазначено ОСОБА_5 їй відомо, що з вересня 2018 року про виплату пенсії у розмірі, нижчому ніж визначено статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

44. Так, в матеріалах справи містися заява позивача від 27.09.2018 року адресована начальнику Ямпільського ОУПФ України, у якій звертається з приводу не нарахування та невиплати пенсії за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року та відповідь на неї за № 1230/09-42/02-1 від 05.10.2018 року, у якій проінформовано про суми, відсотки, види виплат станом на 01.09.2018 року.

45. Так в прохальній частині позовної заяви позивач оскаржує бездіяльність Ямпільського ОУПФУ в невиплаті пенсії згідно ст.50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та просить зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії за період з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року та починаючи з 01 січня 2016 року без обмеження кінцевим строком.

46. Однак, до суду першої інстанції позов надійшов лише 14 листопада 2018 року, тобто в частині оскарження бездіяльності щодо невиплати заборгованості пенсії з 01 січня 2014 року по 02 серпня 2014 року, з 01 січня 2016 року без обмеження кінцевим строком та зобов'язання вчинити такі дії за даний період, апелянтом пропущено шестимісячний строк звернення до суду.

47. При цьому, апелянтом не наведено жодних поважних причин, які б перешкоджали зверненню до суду своєчасно, у межах строків визначених законом.

48. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ОСОБА_5 щомісячно отримувала належну їй пенсію в іншому розмірі, відтак була обізнана щодо власне суми отримуваних виплат та не була позбавлена права на звернення до суду з даним позовом в межах відповідного строку.

49. За наведених обставин, аргументи, зазначені апелянтом, не можна вважати поважними причинами пропуску строку та такими, що не залежали від волевиявлення особи, а відтак, судом першої інстанції правильно не прийнято до уваги.

50. Відповідно до частини третьої статті 123 КАС України у випадку, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

51. Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

52. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (ратифіковано Україною 17 липня 1997 року) визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

53. Разом з тим, як зазначив Європейський Суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності від 30.08.2006 року (справа "Каменівська проти України"), "право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду..., не є абсолютним; воно може бути обмеженим. .. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності".

54. Отже, за практикою Європейського Суду з прав людини право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс та інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

V. ВИСНОВКИ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ АПЕЛЯЦІЙНОЇ СКАРГИ

55. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

56. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

57. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

58. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає.

59. Суд апеляційної інстанції визнає, що суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права при вирішенні даної справи та вважає, що суд повно встановив обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, та надав їм правову оцінку на підставі норм закону, що підлягали застосуванню до даних правовідносин.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 21 лютого 2019 року - без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 27 березня 2019 року.

Головуючий Мацький Є.М. Судді Капустинський М.М. Охрімчук І.Г.