Рішення

від 21.02.2019 по справі 160/916/19

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2019 року Справа № 160/916/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Захарчук-Борисенко Н.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників (у письмовому провадженні) в місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю РІНАЛТЕК до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним, скасування Рішення та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ :

29.01.2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "РІНАЛТЕК" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "РІНАЛТЕК" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 24.05.2018 №91;

- зобов'язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "РІНАЛТЕК" з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

В обґрунтування позову зазначено, що комісією Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації рішенням протиправно внесено ТОВ РІНАЛТЕК до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості. Позивач не відповідає жодному з критеріїв ризиковості платника податків. Самі ж Критерії ризиковості платників податків існують виключно у вигляді листа ДФС України від 24.01.2019 року №18/25/ЗПІ/04-36-07-04-13 та не затверджені будь-яким наказом ДФС України, а також не зареєстровані в Міністерстві юстиції України. Рішення про включення ТОВ РІНАЛТЕК до переліку суб'єктів господарювання, які відповідають критеріям ризиковості прийнято не у спосіб та не в порядку, встановленому Конституцією України та іншими нормативно - правовими актами України, не містить належної мотивації підстав та причин віднесення позивача до критеріїв ризиковості. Зазначене рішення порушує права та інтереси підприємства з огляду на той факт, що внесення до переліку ризикових надає контролюючому органу беззаперечну підставу для автоматичного зупинення реєстрації податкових накладних.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.02.2019 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні.

14.02.2019 року від Головного управління ДФС у Дніпропетровській області надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти позовних вимог, зазначивши про таке.

ТОВ РІНАЛТЕК зареєстровано платником податку на додану вартість 01.04.2018 року, вид діяльності - неспеціалізована оптова торгівля. Платника включено до переліку ризикових відповідно до Протоколу засідання комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №91 від 24.05.2018 року, як такого, що відповідає п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку (дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації (на момент внесення до переліку ризикових); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником).

За даними інформаційних баз ДФС (на момент розгляду питання щодо ризиковості) встановлено, що при наявності операцій придбання - реалізацій товарів значного асортименту, у платника відсутні відомості щодо складських приміщень, транспортних засобів (20 - ОПП та фінансовий звіт не подавались), чисельності працюючих 1 особа.

Відповідно до даних Єдиного реєстру податкових накладних за період з 01.04.2018 року по 24.05.2018 року платником видано податкові накладні на реалізацію шроту соняшникового, пшениці, ячменю, кукурудзи, соєвих бобів, дверей, скла на загальну суму ПДВ 30 753,7 грн. Одночасно з цим, у зазначений період платником здійснено придбання товарів на суму податку на додану вартість 32 202,6 грн. (цигарки, ячмінь, кукурудза, шрот соняшниковий, пшениця, автомобілі вантажні, запальнички, тощо) при відсутності відомостей (отриманих податкових накладних) щодо послуг оренди приміщень, транспортних послуг необхідних для ведення платником певної діяльності з реалізації товарів значного асортименту.

Крім того, відповідно даним податкової звітності з ПДВ за травень 2018 року платник декларує наявність залишку від 'ємного значення в сумі 922,0 тис. грн.

20.02.2019 року від представника ТОВ РІНАЛТЕК надійшла відповідь на відзив, в якій зазначено, що належної мотивації підстав та причин віднесення ТОВ РІНАЛТЕК до ризикових платників податків відповідно до підпункту 1.6 пункту 1 Листа Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 року №959/99-99-07-18 рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області не містить. ТОВ РІНАЛТЕК не відповідає жодному з Критеріїв ризиковості платника податків. Внесення ТОВ РІНАЛТЕК до переліку ризикових платників перешкоджають здійсненню нормальної господарської діяльності платника податків з огляду на те, що всі податкові накладні, що реєструє в Єдиному державному реєстрі податкових накладних, автоматично зупиняються і це створює додаткові перешкоди в здійсненні господарських операцій, а саме необхідність постійно витрачати додатковий час, трудові та матеріальні ресурси на підготовку пояснень та копій документів з метою розблокування податкових накладних, а також руйнує ділову репутацію підприємства перед контрагентами.

Згідно з ч. 2 ст. 257 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Враховуючи положення ч.4 ст. 257 КАС України, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи №160/916/19 у письмовому провадженні.

Суд дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи по суті, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, ТОВ РІНАЛТЕК є юридичною особою та зареєстроване в якості платника податку на додану вартість з 01.04.2018 року, індивідуальний податковий номер 419863904635. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами економічної діяльності позивача є: Код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля (основний); Код КВЕД 46.32 Оптова торгівля м'ясом і м'ясними продуктами; Код КВЕД 46.34 Оптова торгівля напоями; Код КВЕД 46.36 Оптова торгівля цукром, шоколадом і кондитерськими виробами; Код КВЕД 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками.

Як видно з матеріалів справи, позивача включено до переліку ризикових відповідно до Протоколу засідання комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №91 від 24.05.2018 року, як такого, що відповідає п.1.6 Критеріїв ризиковості платника податку (дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації (на момент внесення до переліку ризикових); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником).

Фактично зазначеним протокольним рішенням визначено суб'єкта господарювання - ТОВ РІНАЛТЕК таким, що відповідає п. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку.

Надаючи оцінку оскарженому рішенню Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю РІНАТЛТЕК до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформленого протоколом від 24.05.2018 №91, суд виходить з такого.

Як вказав позивач, на виконання ст. 187 та ст. 201 ПК України ТОВ РІНАЛТЕК виписано та направлено на реєстрацію до ЄРПН розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 10.05.2018 року до податкової накладної від 02.05.2018 №10.

Однак, на адресу позивача надіслано квитанцію від 04.06.2018 року відповідно до якої на підставі п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація вищезазначеної податкової накладної зупинена та зазначено наступні підстави для зупинення: ПН/РК відповідає пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Підприємству запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Таким чином, фактично наслідком визнання платника податків таким, що відповідає критеріям ризиковості, є зупинення реєстрації направленої платником на реєстрацію до ЄРПН розрахунку коригування кількісних і вартісних показників від 10.05.2018 року до податкової накладної, тобто неможливість такої реєстрації підприємством постачальником/ виконавцем.

У п.201.1 ст.201 Податкового кодексу України зазначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Згідно з положеннями п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Суд зазначає, що у відповідності до п.201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є обов'язком постачальника товарів чи послуг.

Цьому обов'язку кореспондує обов'язок центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, прийняти та зареєструвати надану платником податку-продавцем податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Як зазначено у п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.1 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №117, цей Порядок визначає організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, а також права та обов'язки її членів.

Згідно з п.2 Порядку Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС).

Як зазначено у п.3 Порядку Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Відповідно до п.10 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого 21.02.2018 постановою Кабінету Міністрів України №117, критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

На виконання п.10 Порядку Державна фіскальна служба України наказом від 21.03.2018 №144 затвердила Порядок формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків.

У вказаному Порядку зазначено, що усі платники податків, що подають на реєстрацію податкові накладні/розрахунки коригування до податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, перевіряються ДФС на відповідність критеріям ризиковості, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України. Керівники комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, забезпечують розгляд питань на засіданні Комісії щодо внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків згідно з п.1.6 Критеріїв.

Засідання Комісії щодо розгляду питань про внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків проводиться згідно з порядком, передбаченим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних", та оформлюється протоколом. До протоколу засідання Комісій обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п.1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією. За результатами засідання Комісії та протокольно прийнятого рішення (внесення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків) голова Комісії забезпечує негайне внесення інформації щодо включення/виключення зазначених платників до/із переліку платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" як платників з ознаками ризиковості.

У разі відповідності платника податків показникам, що визначені пп.1.1-1.5 Критеріїв, таких платників податків включають до переліку ризикових платників податків відповідальні особи, яких включено до складу Комісії, протягом робочого дня на підставі даних Облікової картки (додаток 1) та згідно з Алгоритмом дій співробітників оперативних підрозділів при формуванні Облікової картки та внесенні інформації до переліку ризикових платників податків (додаток 2). У разі відповідності платника податків показнику оцінки ступеня ризиків, визначеному п.1.6 Критеріїв, - включення до переліку здійснюється за рішенням Комісій. Якщо суб'єкт господарювання, якого включено до переліку ризикових платників податків, у подальшому здійснює фінансово-господарську діяльність без ознак ризиковості, передбачених пп.1.1-1.5 Критеріїв, такого платника податків за поданням структурних підрозділів ГУ ДФС виключають з переліку ризикових платників податків, а у разі невідповідності показникам оцінки ступеня ризиків, визначеним п.1.6 Критеріїв, - після прийняття рішення Комісії. Введення інформації щодо включення платників податків до переліку ризикових платників податків/виключення з переліку ризикових платників податків за результатами засідання Комісії здійснюється в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" з використанням ЕЦП голови Комісії. Голова Комісії під персональну відповідальність забезпечує своєчасне введення інформації у перелік ризикових платників податків в режимі "Журнал ризикових платників податків" розділу "Робота Комісії регіонального рівня" підсистеми "Аналітична система" ІТС "Податковий блок" згідно з п.1.6 Критеріїв".

У листі Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18 (пункт 1.6.), перелічені критерії, за умови відповідності яким, платник податків може бути віднесений до ризикових, та вказано, що головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Ризиковість платника податку може бути встановлено у разі виконання хоча б одного з критеріїв, визначених у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Якщо платник податків, якого внесено до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пунктах 1.1 - 1.5 цих Критеріїв, такого платника податків виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання в день отримання/виявлення такої інформації. У разі якщо платник податків, внесений до переліку ризикових суб'єктів господарювання, перестав відповідати критеріям ризиковості, що визначені у пункті 1.6 цих Критеріїв, платника виключають з переліку ризикових суб'єктів господарювання за рішенням комісій головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС.

Згідно наданих Міністерством юстиції України в листі від 31.05.2012 № 5476-0-33-12/10.1 роз'яснень листи - це службова кореспонденція, вони не є нормативно-правовими актами, можуть носити лише роз'яснювальний, інформаційний та рекомендаційний характер і не повинні містити нових правових норм, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер. Такі правові норми мають бути викладені виключно у нормативно-правовому акті, затвердженому відповідним розпорядчим документом уповноваженого відповідно до законодавства суб'єкта нормотворення, погодженому із заінтересованими органами та зареєстрованому в органах юстиції в порядку, встановленому законодавством про державну реєстрацію нормативно-правових актів. У разі встановлення листами нових правових норм вони підлягають відкликанню з місць застосування органом, що їх видав, та скасуванню.

Разом з цим, відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що вказаний лист не може вважатися актом, який затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України, а є лише службовою кореспонденцією, яка носить лише роз'яснювальний, інформаційний або рекомендаційний характер та не може спричиняти для платника податків негативних наслідків

Частиною 5 статті 19 Господарського кодексу України встановлено, що незаконне втручання та перешкоджання господарській діяльності суб'єктів господарювання з боку органів державної влади, їх посадових осіб при здійсненні ними державного контролю та нагляду забороняються.

З матеріалів справи видно, що ТОВ РІНАЛТЕК листом від 23.01.2019 року звернулось до ГУ ДФС у Дніпропетровській області про надання копії відповідного рішення Комісії ГУ ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, яким ТОВ РІНАЛТЕК внесено до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Листом від 24.01.2019 №18/25/ЗПІ/04-36-07-04-13 було повідомлено, що Комісією ГУ ДФС у Дніпропетровській області яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації одноголосно прийнято рішення щодо відповідності внесення суб'єкта господарювання ТОВ РІНАЛТЕК як такого, що відповідає критеріям ризиковості та направлено витяг з протоколу від 24.05.2018 №91 яким ТОВ РІНАЛТЕК включено до переліку ризикових.

Відповідно до п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Оскільки рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю РІНАЛТЕК до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 24.05.2018 №91, створює негативні наслідки для позивача, в контексті п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України воно є рішенням суб'єкта владних повноважень, яке суду належить перевірити на відповідність п. п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України.

Отже з матеріалів справи видно, що Комісія Головного управління ДФС у Дніпропетровській області дійшла висновку про те, що ТОВ РІНАЛТЕК відповідає п.1.6. Критеріїв ризиковості платника податку, що містяться у листі Державної фіскальної служби України від 21.03.2018 №959/99-99-07-18.

У листі Державної фіскальної служби України №959/99-99-07-18 від 21.03.2018 "Критерії ризиковості платника податку", зокрема, зазначено, що платник податків відповідає критеріям ризиковості (пункт 1.6.), якщо:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України;

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Як встановлено судом, ТОВ РІНАЛТЕК зареєстровано за адресою: м.Дніпро, вул. Шевченка, , буд.37.

Позивач зареєстрований як платник податків 07.03.2018.

Керівником позивача за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань є Мазур Юрій Олександрович, доказів того, що зазначена особа була засновником чи директором суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років податковим органом суду не надано.

В матеріалах справи містяться податкові декларації з ПДВ ТОВ РІНАЛТЕК за листопад та грудень 2018 року, отримання яких податковим органом підтверджується квитанціями №2 від 09.12.2018року та від 03.01.2019 року, та декларація з податку на прибуток ТОВ РІНАЛТЕК за 2018 рік, отримання якої податковим органом підтверджується квитанцією №2 від 03.01.2019.

Інформація, яка б свідчила про проведення ризикових операцій ТОВ РІНАЛТЕК , в матеріалах справи відсутня.

За положеннями ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Під час розгляду справи відповідачем суду не надані жодні докази які б підтверджували правомірність включення позивача до переліку ризикових підприємств.

Окрім того, відповідно до абзацу 4 Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків до протоколу засідання Комісій обов'язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, згідно з п. 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків віднесено до такого переліку; інша інформація, що розглядається Комісією.

Будь-яких документів, які визначені абзацем 4 Порядку формування територіальними органами та структурними підрозділами ДФС переліку ризикових платників податків відповідачем суду не надано.

Верховний Суд у постанові від 23.10.2018 у справі №822/1817/18 вказав, що загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

Також у зазначеній постанові Верховний Суд вказав, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт шостий Критеріїв оцінки, без наведення відповідного підпункту, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

На підставі викладеного суд доходить висновку про те, що рішення Комісії Головного управління ДФС у м.Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ „Реал - Строй" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 22.06.2018 №404, не відповідає вимогам п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки винесено необґрунтовано, з перевищенням повноважень, а також без урахування усіх обставин, що мають значення для правильного прийняття рішення.

З урахуванням наведеного, позовні вимоги щодо визнання протиправним та скасування рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю РІНАЛТЕК до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 24.05.2018 №91, є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Приймаючи до уваги те, що на момент розгляду справи ТОВ РІНАЛТЕК перебуває на податковому обліку у ДПІ у Соборному районі м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, суд дійшов висновку, що належним способом захисту прав позивача, який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов'язання Головного управління ДФС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "РІНАЛТЕК" (код ЄДРПОУ 41986392) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

У відповідності до ч.1, ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст. ст.139, 242-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю РІНАЛТЕК (49044, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Шевченка, буд.37) до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (49600, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А) про визнання протиправним, скасування Рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії Головного управління ДФС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації про внесення Товариства з обмеженою відповідальністю "РІНАЛТЕК" до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, оформлене протоколом від 24.05.2018 №91.

Зобов'язати Головне управління ДФС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю "РІНАЛТЕК" (код ЄДРПОУ 41986392) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнути з Головного управління ДФС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариство з обмеженою відповідальністю "РІНАЛТЕК" (код ЄДРПОУ 41986392) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 3842,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко