Ухвала

від 18.02.2019 по справі 212/9129/18

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КРИВОГО РОГУ

Справа № 212/9129/18

1-кс/212/519/19

У Х В А Л А

18 лютого 2019 року м. Кривий Ріг

Слідчий суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора криворізької місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області ОСОБА_3 , представника потерпілого ОСОБА_4 , представника третьої особи адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі Дніпропетровської області клопотання старшого слідчого СВ Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 , внесеному до ЄРДР в кримінальному провадженні № 12013040730000391 від 29.01.2013 за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК Українипро накладення арешту на майно, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Покровського відділення поліції Криворізького відділу поліції Головного управління Національноїполіції вДніпропетровській області ОСОБА_6 звернувся до суду із клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна.

В обґрунтування клопотання слідчий вказав, що в період листопада 2003 року в денний час доби невстановлені слідством особи маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи в інтересах третіх осіб, розташовуючи відомостями про наявність на території ЗАТ НІПП Криворіжстальконструкція", яке розташоване в Жовтневому районі м. Кривого Рогу, гусеничного крана КС-8161 заводський номер № 66 і гусеничного крана СКГ-40 заводський номер № 18, таємно викрали з території ЗАТ НІПП "Криворіжстальконструкція" гусеничний кран КС-8161 заводський номер № 66 і гусеничний кран СКГ-40 заводський номер N0 18, чим заподіяли керівництву ЗАТ НІПП"Криворіжстальконструкція" матеріальний збиток на суму 496 320 гривень.

За даним фактом, 29.01.2013 року внесені відомості до ЄРДР №12013040730000391, попередня правова кваліфікація ч.3 ст. 185 КК України.

На теперішній час встановлено наступні фактичні дані отримані під час досудового розслідування: В 2003 році ОСОБА_7 , будучи директором структурного підрозділу управління механізації №122 ЗАТ НДВП «КРИВОРІЖСТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ», маючи у користуванні ввірене йому майно підприємства, в тому числі гусеничні крани КС-8161 заводський № НОМЕР_1 та СКГ-40А заводський№ 18,без будьякого погодженняз бокуЗАТ НДВП КРИВОРІЖСТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ», укладає договір купівлі продажу товарно-матеріальних цінностей №130/26 від 27.11.2003, діючи від імені УМ-122 ЗАТ НДВП КРИВОРІЖСТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» з ТОВ «КРАНМОНТАЖСЕРВІС», що прямо заборонено його посадовою інструкцією. При цьому, директором ТОВ «КРАНМОНТАЖСЕРВІС», як і начальником дільниці УМ-122 ЗАТ НДВП «КРИВОРІЖСТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ», на той час був ОСОБА_8 .

Крім того, співзасновниками ТОВ КРАНМОНТАЖСЕРВІС» були близькі родичі ОСОБА_7 - батько ОСОБА_9 та дружина ОСОБА_10 . Вподальшому,02.02.2004знову жтаки,без будьякого погодженняз бокуЗАТ НДВП«КРИВОРІЖСТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ»,всупереч інтересампідприємства,діючи відімені УМ-ЗАТНДВП «КРИВОРІЖСТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ»,будучи усвідомленим,що гусеничнікрани КС-8161заводський №66та СКГ-40А заводський№ 18перебувають набалансі ЗАТНДВП «КРИВОРІЖСТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ», ОСОБА_7 звертається зофіційним листомдо ДніпропетровськоїДержавної інспекціїз наглядув енергетиціна об`єктахкотлонагляд;вантажопідіймальних конструкційпро зняття з обліку вищевказаної спецтехніки, вмотивуванням того, що вказані крани переходять у власність іншому власнику, а саме ТОВ «КРАНМОНТАЖСЕРВІС». Цього ж дня, 02.02.2004 директор ТОВ «КРАНМОНТАЖСЕРВІС Вівчарик Р.В. звертається з офіційним листом до вищевказаної державної установи з метою взяття на облік гусеничних кранів КС-8161 заводський № 66 та СКГ-40А заводський №18 за ТОВ «КРАНМОНТАЖСЕРВІС».

Після чого, 15.03.2005 ОСОБА_7 , відповідно до наказу №21 приступає до виконання обов`язків директора ТОВ «КРАНМОНТАЖСЕРВІС», в цей же час обіймаючи посаду директора УМ-122 ЗАТ НДВП «КРИВОРІЖСТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ», що прямо заборонено посадовою інструкцією директора УМ-122 ЗАТ НДВП «КРИВОРІЖСТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ».

Далі, з 2004 року по 2009 рік ОСОБА_7 під час щорічної інвентаризації, у невстановлений досудовим слідством спосіб, фіксує, що надлишків та недостачі під час інвентаризації не виявлено, тобто фактично ОСОБА_7 повідомляє, що гусеничні крани КС-8161 заводський № 66 та СКГ-40 А заводський № 18 перебувають на балансі та у користуванні УМ-122 ЗАТ НДВП «КРИВОРІЖСТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ».

В подальшому 31.04.2009, після звільнення ОСОБА_7 з посади директора УМ-122, проведеною інвентаризацією вже в зміненому ПАТ «НДВП КРИВОРІЖСТАЛЬКОНСТРУКЦІЯ» виявлено недостачу двох гусеничних кранів КС-8161 заводський № 66 та СКГ-40 А заводський № 18.

Крім того, 25 та 26 травня 2009 року ТОВ «ПромТехДіагностика» на замовлення ТОВ «КРАНМОНТАЖСЕРВІС» за невстановлених досудовим слідством обставин було виготовлено дублікати технічних документів на гусеничні крани КС-8161 заводський № 66 та СКГ-401 заводський № 18, при цьому була змінена кодифікація крану СКГ - 40А.

В 2015 році було припинено господарську діяльність ТОВ «КРАНМОНТАЖСЕРВІС», та головою ліквідаційної комісії ОСОБА_11 було реалізовано на аукціоні цілісний майновий комплекс, який належав ТОВ «КРАНМОНТАЖСЕРВІС» в тому числі і гусеничні крани КС-8161 заводський № 66 та СКГ-401 заводський № 18 громадянину ОСОБА_12 , який являється чоловіком доньки ОСОБА_10 , про що був укладений відповідний договір №1 від 10.03.2016 року.

06.04.2016 року між ОСОБА_12 та ФОП ОСОБА_10 укладено договір купівлі продажу монтажних кранів, серед яких і були гусеничні крани КС-8161 заводський № 66 та СКГ-401 заводський № 18.

Після чого, 04.01.2017 року між ФОП « ОСОБА_10 » та ТОВ «КМС ІНВЕСТ» в особі директора ОСОБА_7 укладено договір оренди №04/01/17-КМЮ/К, відповідно до якого, ФОП « ОСОБА_10 » надала в оренду ТОВ «КМС ІНВЕСТ» гусеничний кран КС-8161 заводський № 66.

Проведеними слідчими діями встановлено, що гусеничні крани КС-8161 заводський номер №66 і СКГ-40 заводський номер №18 на теперішній час працюють на території цеху виробництва окатишів «ЦВО-1» приватного акціонерного товариства «Північний ГЗК».

29.11.2018 року з метою виявлення та фіксації обставин кримінального правопорушення, виявлення та вилучення вищевказаних предметів вчиненого кримінального правопорушення, на підставі ухвали слідчого судді, був проведений огляд території цеху виробництва окатишів «ЦВО-1» приватного акціонерного товариства «Північний ГЗК», в ході якого виявлено та вилучено гусеничні крани КС-8161 заводський номер №66 і СКГ-401 заводський номер №18.

На теперішній час, необхідність у збереженні речових доказів, а саме вищевказаних гусеничних кранів є доцільною та належним чином обґрунтованою, таким чином необхідно накласти арешт на вищевказані предмети кримінального правопорушення, які вважаються тимчасово вилученим майном, з метою виконання завдань кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор Криворізької місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області ОСОБА_3 подане клопотання підтримав та просив суд його задовольнити з підстав, викладених у клопотанні.

Представник заявника ОСОБА_4 просив клопотання задовольнити.

Представник особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт адвокат ОСОБА_5 надав заперечення щодо заявленого клопотання та просив відмовити у його задоволенні.

Ознайомившись із клопотання слідчого, вислухавши думку прокурора, представника заявника, представника особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, слідчий суддя прийшов до таких висновків.

Згідно положень ст. 237 КПК України з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей та документів. Огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи.

При проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Усі вилучені речі і документи підлягають негайному огляду і опечатуванню із завіренням підписами осіб, які брали участь у проведенні огляду. У разі якщо огляд речей і документів на місці здійснити неможливо або їх огляд пов`язаний з ускладненнями, вони тимчасово опечатуються і зберігаються у такому вигляді доти, доки не буде здійснено їх остаточні огляд і опечатування.

Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Згідно зі ст. 167 КПК України, тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.

Тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони:

1)підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди;

2)призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення або винагороди за його вчинення;

3)є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов`язаного з їх незаконним обігом;

4)одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від них, а також майно, в яке їх було повністю або частково перетворено.

Відповідно до вимог ст.41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Також, згідно ст.1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Європейський суд з прав людини у рішенні «Спорронг і Льоннрот проти Швеції» від 23.09.1982 року зазначив, що при вирішенні питання про позбавлення права користування майном держава повинна забезпечити справедливу рівновагу між вимогами загальних інтересів суспільства та вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід`ємним принципом цієї Конвенції. Втручання в користування майном особи має бути законним і не свавільним. У справі «Ісмаілов проти Росії» (п.38 рішення від 16.10.2008 року) ЄСПЛ встановив, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи».

Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_10 є власником гусеничних кранів КС-8161 заводський номер № 66 і СКГ-401 заводський номер № 18, відповідно до Договору купівлі-продажу монтажних кранів від 06 квітня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_13 та зареєстровано в реєстрі за № 657 (далі -Договір), сторонами якого є ОСОБА_12 (Продавець) та ОСОБА_10 (Покупець).

Згідно абз. 4 п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06 листопада 2009 р. № 9 відповідно до частини п`ятої статті 12 ЦК України добросовісність набувача презюмується.

Вказаний договір є чинним, в установленому чинним законодавством порядку недійсним не визнано.

Згідно п. 1.2. Договору, в порядку та на умовах визначених даним Договором Продавець передає у власність, а Покупець приймає Кран гусеничний дизель-електричний стріловидний КС-8161, заводський номер 66, Кран монтажний гусеничний спеціальний з універсальним робочим обладнанням СКГ-401, заводський номер 18, та Вантажопідйомний Кран КОК 160-2, заводський номер 1641 (надалі - Крани).

Зазначені крани належать Продавцю на праві приватної власності на підставі Договору купівлі-продажу № 1 від 10.03.2016 року, укладеного між Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНМОНТАЖСЕРВІС» та ОСОБА_12 відповідно до результатів повторного аукціону, що був проведений на Товарній біржі «Катеринославська», код ЄДРПОУ-32098115 (м. Дніпропетровськ) 10 березня 2016 року за № 1 (п. 1.2. Договору).

Відповідно до п. 1.4. Договору, Продавець стверджує, що згадані Крани до цього часу нікому іншому не продані, не подаровані, в спорі та під забороною (арештом) не перебувають, прав щодо них у третіх осіб немає.

Право власності на Крани переходить до Покупця з моменту підписання акту приймання-передачі (п. 3.2. Договору).

Технічна документація, що поставляється з Кранами: Технічні паспорти Кранів - по одному примірнику (и. 3.6. Договору).

Згідно п. 6.1. Продавець зазначає, що має і передає Покупцеві технічні паспорти Кранів.

У відповідності до п. 4.1. Продавець зобов`язується, зокрема, попередити Покупця про права третіх осіб на відчужуване рухоме майно.

Під час посвідчення договору приватним нотаріусом ОСОБА_13 встановлено особи сторін, їх дієздатність, а також перевірено належність ОСОБА_12 відчужуваного рухомого майна, про що нотаріусом зроблено особистий підпис та проставлено печатку.

Згідно Акту приймання-передачі від 06.04.2016 року до Договору купівлі-продажу монтажних кранів від 06 квітня 2016 року Продавець - ОСОБА_12 передає, а Покупець - ОСОБА_10 приймає, на підставі умов Договору купівлі-продажу монтажних кранів від 06 квітня 2016 року Крани, які належали Продавцю, а саме кран гусеничний дизель-електричний стріловидний КС-8161, заводський номер 66, у кількості одна одиниця; кран монтажний гусеничний спеціальний з універсальним робочим обладнанням СКГ-401, заводський номер 18 у кількості одна одиниця; Вантажопідйомний Кран КОК 160-2, заводський номер 1641, у кількості одна одиниця.

Таким чином вбачається, що теперішній власник майна - ОСОБА_10 , законним чином набула право власності на майно (на підставі нотаріально посвідченого Договору купівлі-продажу монтажних кранів від 06 квітня 2016 року), у ОСОБА_12 , який, в свою чергу, на законних підставах володів цим майном (на підставі Договору купівлі-продажу № 1 від 10.03.2016 року, укладеного між Ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «КРАНМОНТАЖСЕРВІС» та ОСОБА_12 відповідно до результатів повторного аукціону, що був проведений на Товарній біржі «Катеринославська», код ЄДРПОУ - 32098115 (м. Дніпропетровськ) 10 березня 2016 року за № 1), та мав право його відчужувати.

Разом з краном гусеничним дизель-електричним стріловидним КС-8161 із заводським номером 66 та краном монтажним гусеничним спеціальним з універсальним робочим обладнанням СКГ-401 із заводським номером 18 ОСОБА_10 були передані технічні паспорти на вказані гусеничні крани.

Згідно Договору № 02/01/18-КМЮ/К від 02.01.2018 року (строком дії до 31.12.2018 року) фізичною особою-підприємцем ОСОБА_10 належні їй кран гусеничний дизель-електричний стріловидний КС-8161 із заводським номером 66 та кран монтажний гусеничний спеціальний з універсальним робочим обладнанням СКГ-401 із заводським номером 18 були передані в строкове платне користування ТОВ «КМС ІНВЕСТ», яке використовує їх в своїй господарській діяльності, в тому числі й на території цеху виробництва окатишів «ЦВО-1» Приватного акціонерного товариства «Північний ГЗК».

Відповідно до п. 6 Порядку відомчої реєстрації та ведення обліку великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 січня 2010 р. № 8 (далі - Порядок № 8), юридичні і фізичні особи, іноземні фізичні і юридичні особи, особи без громадянства (що перебувають в Україні на законних підставах), які є власниками технологічних транспортних засобів чи використовують їх на законних підставах, або уповноважені ними особи (далі - власники) зобов`язані зареєструвати зазначені транспортні засоби після придбання або виникнення інших законних прав на їх використання, у тому числі у разі тимчасового ввезення на територію України.

Реєстрація, перереєстрація, тимчасова реєстрація, взяття на облік та зняття з нього технологічного транспортного засобу здійснюється територіальними органами Держпраці (п. 3 Порядку № 8).

У відповідності до п. 32 Порядку № 8 зняття технологічного транспортного засобу з обліку у зв`язку з його відчуженням здійснюється тільки після технічного огляду транспортного засобу з метою звірки відповідності агрегатів, що мають ідентифікаційні номери, обліковим даним. У цьому разі під час зняття з обліку технологічного транспортного засобу у свідоцтві про реєстрацію ставиться штамп "Знято з обліку" та зазначається дата зняття з обліку.

Реєстрація технологічного транспортного засобу здійснюється на підставі письмової заяви власника за зразком згідно з додатками 1 і 2 (п. 10 Порядку № 8).

З паспортів на технологічні транспортні засоби: Кран гусеничний дизель-електричний стріловидний КС-8161, заводський номер 66 (аркуш 69 паспорту) та Кран монтажний гусеничний спеціальний з універсальним робочим обладнанням СКГ-401, заводський номер 18 (аркуш 74 паспорту), вбачається, що у зв`язку зі зміною власника транспортних засобів (придбанням їх ОСОБА_10 ), відбулось зняття технологічних транспортних засобів з обліку у зв`язку з їх відчуженням та реєстрація за новим власником, про що свідчать відповідні відмітки Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області.

Частиною 3 ст. 132 КПК України встановлено, що доведення необхідності застосування заходів забезпечення кримінального провадження покладено на слідчого, прокурора.

Частина 1 ст. 173 КПК України покладає обов`язок доведеності необхідності арешту на особу, що подала таке клопотання.

У відповідності до положень ч.ч. 1-2 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду правана відчуження,розпорядження та/абокористування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арештумайна єзапобігання можливостійого приховування,пошкодження,псування,знищення,перетворення,відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні,зокрема шляхомвитребування необхідноїінформації уНаціонального агентстваУкраїни зпитань виявлення,розшуку тауправління активами,одержаними відкорупційних таінших злочинів,інших державнихорганів таорганів місцевогосамоврядування,фізичних іюридичних осіб.Слідчий,прокурор повиннівжити необхіднихзаходів зметою виявленнята розшукумайна,на якеможе бутинакладено арешту кримінальномупровадженні,зокрема шляхомвитребування необхідноїінформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення:

1)збереження речових доказів;

2)спеціальної конфіскації;

3)конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4)відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

5)Згідно п. 3 ч.1 ст. 169 КПК України, тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 171, частиною шостою статті 173 КПК України.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України, у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

Згідно ч.ч. 1-2 ст. 172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею,судом непізніше двохднів здня йогонадходження досуду,за участю слідчого та/абопрокурора,цивільного позивача,якщо клопотанняподано ним,підозрюваного,обвинуваченого,іншого власникамайна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Згідно ч. 1 ст.173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

В порушення вимог КПК України, слідчим ОСОБА_6 не вказано жодної інформації чи відомостей що дозволяються дійти висновку, що вилучене майно може бути приховано, пошкоджено, зіпсовано, знищено, перетворено чи відчужено.

Слідчим не доведено, чи були достатні підстави вважати, що виявлене та вилучене в результаті огляду майно (крани гусеничні) відповідає критеріям зазначеним у ст. 98 КПК України, зокрема є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 4 ст. 173 КПК України у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).

В порушення вимог КПК України, слідчим ОСОБА_6 не вказано жодної інформації чи відомостей що дозволяються дійти висновку, що вилучене майно може бути приховано, пошкоджено, зіпсоване, знищено, перетворено чи відчужено.

Слідчий ОСОБА_6 в своєму клопотанні про накладення арешту на майно зазначає, що : «В період листопада 2003 року в денний час доби невстановлені слідством особи маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи в інтересах третіх осіб, володіючи відомостями про наявність на території ЗАТ Н1ПП «Криворіжстальконструкція», яке розташоване в Жовтневому районі м. Кривого Рогу, гусеничного крана КС-8161 заводський номер № 66 і гусеничного крана СКГ-40 заводський номер № 18, таємно викрали з території ЗАТ НІПП «Криворіжстальконструкція» гусеничний кран КС-8161 заводський номер № 66 і гусеничний кран СКГ-40 заводський номер № 18, чим заподіяли керівництву ЗАТ НІПП «Криворіжстальконструкція» матеріальні збитки в сумі 496 320 гривень».

Натомість, слідчим не надається жодних доказів того, що саме ЗАТ НІПП «Криворіжстальконструкція» є (було) дійсним власником вказаних ним гусеничних кранів.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У своїх висновках Європейський Суд з Прав Людини неодноразово нагадував, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном маг бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Також,у рішенніпо справі«Жушман протиУкраїни» зазначається-«Кожна фізичнаабо юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Відповідно до ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніхправових позицій,прав,свобод ізаконних інтересівзасобами,передбаченими цим Кодексом.

На час розгляду клопотання слідчого про арешт майна не надано достовірних відомостей щодо осіб, які в листопаді 2003року вденний часдоби викрализ територіїЗАТ НІПП«Криворіжстальконструкція» гусеничнийкран КС-8161заводський номер№ 66і гусеничнийкран СКГ-40 заводський номер № 18, жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні злочину передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, не доведено необхідність саме у такому заході забезпечення кримінального провадження (накладення арешту із забороною власникам та уповноваженим ними особами використання та розпорядження майном), а тому відсутні правові підстави для накладення арешту.

Керуючись ст.ст. 170-174, 369 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Покровського ВП КВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 погодженого прокурором Криворізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_3 , внесеному до ЄРДР у кримінальному провадженні № 12013040730000391 від 29.01.2013 за ознаками злочину передбаченого ч.3 ст.185 КК Українипро арешт тимчасово вилученого майна, про заборону власникам та уповноваженим ними особам використання та розпорядження вказаним майном, а саме гусеничного крану КС-8161 заводський номер № 66 та гусеничного крану СКГ-401 заводський номер 18, ході проведення огляду території цеху виробництва окатишів «ЦВО-1» приватного акціонерного товариства «Північний ГЗК» - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1