РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
18 лютого 2019 року м. Рівне №1740/2172/18
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Комшелюк Т.О. за участю секретаря судового засідання Трохимчук А.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представники Дергунов О.Ю., Гладка О.В.,
відповідача: представник Карпець О.В.,
спеціаліст Дубов А.М.,
розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріада" до Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Рівненській області про визнання протиправними та скасування припису, постанови,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю Тріада (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державним стандартів і правил від 25.07.2018 №90 та постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 31.07.2018 №17-4.3/3. Позовні вимоги обґрунтовує наступним: 18.07.2018 р. головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області Дубовим Андрієм Миколайовичем проведено позапланову перевірку на об'єкті Добудова побутових, допоміжних приміщень та санвузла до кафе Лелека за адресою м. Здолбунів, вул. Незалежності, 45. 25.07.2018 за результатами проведеної перевірки, головним інспектором Управління складений акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт № 318, який ТОВ отримало 25.07.2018. Цього ж числа, на підставі вказаного акту, головним інспектором Управління складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 90, відповідно до якого позивачу встановлений строк на усунення недоліків до 27.08.2018. 31.07.2018 року головний інспектор Управління, розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності виніс постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності № 17-4.3/3, якою ТОВ Тріада визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.8 ч. 3 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладений штраф у сумі 82 845,00 гривень. Вказані рішення позивач уважає протиправними, оскільки відсутні порушення у сфері містобудівної діяльності, а постанова про накладення штрафу прийнята до закінчення терміну на усунення недоліків, встановленого приписом. Крім того, у постанові про накладення штрафу невірно визначений код ЄДРПОУ позивача, отже постанова винесена щодо іншого підприємства. Просить задовольнити позовні вимоги.
Відповідач подав відзив на позов в якому позовні вимоги не визнав, та зазначив, що інспекція діяла виключно в межах та на підставі чинного законодавства. Щодо проведення перевірки, то підставою для її здійснення стало звернення народного депутата та двох фізичних осіб. В ході проведення перевірки були виявлені порушення у сфері містобудівної діяльності. За наслідками перевірки складений акт, протокол про порушення та припис. В подальшому прийнята постанова про накладення штрафу, під час прийняття якої був присутній позивач. Порядок проведення перевірки та порядок накладення штрафу відповідачем повністю дотриманий. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Позивач відповідь на відзив не подав.
14.08.2018, ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.
27.08.2018 від позивача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання.
10.09.2018 в підготовчому засіданні ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати задоволено клопотання позивача, судове засідання відкладено.
12.11.2018 ухвалою суду призначено наступне підготовче засідання.
26.11.2018 надійшло клопотання відповідача про залучення спеціаліста.
26.11.2018 ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати задоволено клопотання відповідача, злучено до участі у справі спеціаліста Дубова Андрія Миколайовича.
26.11.2018 ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.
13.12.2018 надійшло клопотання відповідача про перенесення судового засідання.
17.12.2018 ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати задоволено клопотання відповідача, розгляд справи по суті відкладений.
31.01.2019 ухвалою суду призначено наступне судове засідання.
В судовому засіданні представники позивача підтримали аргументи. викладені у позові.
Представник відповідача підтримав позицію, викладену у відзиві на позов.
Заслухавши учасників справи, дослідивши подані докази, суд виходить з наступного.
Обставини справи:
20.06.2018 на адресу відповідача надійшла спільна заява двох жителів м. Здолбунів Рівненської області щодо проведення перевірки за адресою: Рівненська обл., м. Здолбунів, вул. Незалежності, 45, кафе Лелека .
11.07.2018 на адресу відповідача надійшло депутатське звернення щодо проведення перевірки об'єкта будівництва за адресою: Рівненська обл., м. Здолбунів, вул. Незалежності, 45, кафе Лелека .
18.07.2018 відповідачем видане направлення на проведення перевірки №318.
З 18.07.2018 по 25.07.2018 відповідачем проведена перевірка щодо дотримання суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт за наслідками якої складений акт №318.
Згідно розділу VI акту перевірки, посадовою особою відповідача встановлено, що позивач виконав будівельні роботи на об'єкті Добудова побутових, допоміжних приміщень та санвузла до кафе Лелека за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Незалежності 45 з відхиленням від затверджених проектних рішень, а саме: ширина приміщення кімнати персоналу 11 по осі 1 між фундаментом становить 4,5м, в той час як проектною документацією ширина приміщення кімнати персоналу 11 по осі 1 між фундаментом повинна становити 3,96м; ширина приміщення холу 12 по осі 1 між фундаментом становить 3,45м, в той час як проектною документацією ширина приміщення холу 12 по осі 1 між фундаментом повинна становити 3,96м. Зазначені відхилення є порушенням ч.1 ст.9 Закону України Про архітектурну діяльність та абзацу 3 ч. 1 ст. 5 Закону України Про основи містобудування .
Також, виконання ТОВ Тріада на вказаному об'єкті будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил - відсутність актів на закриття прихованих робіт на влаштування арматурного каркасу та влаштування бетонної подушки під фундамент, чим порушено пп. г п. 4.8 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва .
25.07.2018 головним інспектором Управління складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 90, відповідно до якого позивачу встановлений строк на усунення недоліків до 27.08.2018.
31.07.2018 року головний інспектор Управління, розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, виніс постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності № 17-4.3/3, якою ТОВ Тріада визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.8 ч. 3 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладений штраф у сумі 82 845,00 гривень.
Вирішуючи даний спір та надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлені Законом України Про регулювання містобудівної діяльності №3038-VI, 17.02.2011 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).
Відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України Про Генеральну схему планування території України , Про основи містобудування , Про архітектурну діяльність , Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду , Про землеустрій , іншими нормативно-правовими актами (ч.1 ст.3 Закону №3038).
За приписами абзацу 3 частини 1 статті 5 Закону України Про основи містобудування , при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені розміщення і будівництво об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об'єктів.
Згідно із вимогами ч.1 ст.9 Закону України Про архітектурну діяльність , будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України Про планування і забудову територій .
Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем у встановленому законом порядку розроблений робочий проект Добудова побутових, допоміжних приміщень та санвузла до кафе Лелека за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Незалежності, 45 .
Згідно із вказаним проектом, ширина приміщення кімнати персоналу 11 по осі 1 між фундаментом повинна становити 3,96м; ширина приміщення холу 12 по осі 1 між фундаментом повинна становити 3,96м.
Як зазначено вище по тексту рішення, при проведенні позапланової перевірки, відповідачем встановлено, що ширина приміщення кімнати персоналу 11 по осі 1 між фундаментом становить 4,5м; ширина приміщення холу 12 по осі 1 між фундаментом становить 3,45м.
Не погоджуючись із вказаним порушенням, позивач замовив судову будівельно-технічну експертизу.
Як вбачається із висновку експерта № 180806/2/С від 08.08.2018 року, ширина приміщення кімнати персоналу 11 по осі 1 між фундаментом становить 4,09м; ширина приміщення холу 12 по осі 1 між фундаментом становить 3,93м.
Отже, хоча і є різниця у розмірах встановлених відповідачем та експертом, як відповідачем, так і висновком експерта підтверджуються відхилення від затвердженої проектної документації по добудові побутових, допоміжних приміщень та санвузла до кафе Лелека за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Незалежності 45 , тому наявне порушення 1 ст.9 Закону України Про архітектурну діяльність та абзацу 3 ч. 1 ст. 5 Закону України Про основи містобудування .
Крім того, згідно із п.4.8 Організація будівельного виробництва ДБН А.3.1-5:2016, за результатами виконаних будівельних робіт має бути оформлена виконавча документація.
Перелік необхідної виконавчої документації, визначений відповідно до вимог нормативних документів щодо виконання відповідного виду робіт на конкретному об'єкті будівництва, має бути наведений у проекті виконання робіт (ПВР).
До виконавчої документації належать: а) загальний журнал робіт (додаток А); б) спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлюється в проекті організації будівництва в залежності від видів робіт (додаток Б); в) журнал авторського нагляду відповідно до [19] та звітна документація щодо виконання робіт з науково-технічного супроводу (за наявності на об'єкті будівництва науково-технічного супроводу) відповідно до ДБН В.1.2-5; г) акти на закриття прихованих робіт (додаток В); д) акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій (додаток Г); е) виконавчі схеми відповідно до ДБН В.1.3-2; ж) документи щодо випробувань та лабораторного контролю матеріалів та конструкцій відповідно до [20]; і) акти випробування устаткування, інженерних систем, мереж та обладнання; к) інша документація, передбачена нормативними документами на виконання конкретного виду будівельних робіт.
Судом встановлено та не заперечується учасниками справи, що проектна документація по добудові побутових, допоміжних приміщень та санвузла до кафе Лелека за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Незалежності 45 не містить у собі актів на закриття прихованих робіт на влаштування арматурного каркасу та влаштування бетонної подушки під фундамент.
Про те, що такі акти були відсутні на час проведення перевірки, підтверджується також поясненнями інженера технічного нагляду по зазначеній добудові Костерного О.Г., наданого відповідачу 25.07.2018.
В судовому засіданні спеціаліст надав усну консультацію щодо обов'язковості таких актів, зокрема зазначив, що без оформлення актів на закриття прихованих робіт, позивач не мав права переходити до наступного етапу виконання будівельних робіт. Тобто, у даному випадку проектна документація обов'язково має містити у переліку необхідної виконавчої документації акти на закриття прихованих робіт.
Твердження позивачем зворотного суд оцінює критично, оскільки в подальшому позивачем відповідачу все ж були надані такі акти. Копії актів долучені до матеріалів справи, а оригінали цих актів оглянуті в судовому засіданні.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про те, що відсутність актів на закриття прихованих робіт на влаштування арматурного каркасу та влаштування бетонної подушки під фундамент є порушенням пп. г п.4.8 Організація будівельного виробництва ДБН А.3.1-5:2016.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності №3038-VI, 17.02.2011 (далі - Закон №3038), управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.
Згідно із нормою ст. 41 Закону №3038, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю розглядає відповідно до закону справи про адміністративні правопорушення та справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
За приписами ч.3 ст.41 вказаного закону, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: 1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; 2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону; 3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; б) зупинення підготовчих та будівельних робіт; 4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації; 5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством; 6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій; 7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Забороняється витребовувати у суб'єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю; 8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій; 9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію; 10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки; 11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.
На виконання статті 41 вказаного закону, постановою Кабінету Міністрів України №553, 23.05.2011 затверджений Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок).
Вказаний Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями (далі - суб'єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Згідно із нормами п.9 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Отже, перевірка, чи то планова, чи то позапланова проводиться виключно щодо суб'єктів містобудування і не поширюється на осіб з іншим статусом.
В силу п.12 Порядку, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв'язку або вручати особисто під розписку керівнику суб'єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.
Згідно із п. 16 Порядку, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком (п. 17 Порядку).
За змістом п.19 Порядку, припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (п. 20 Порядку).
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем, за наслідками проведення позапланової перевірки складений акт, протокол та припис, у встановленому законом Порядку.
При цьому, оскільки правопорушення у сфері містобудівної діяльності підтверджується матеріалами справи, то припис прийнятий відповідачем правомірно.
Щодо прийняття постанови про накладення штрафу.
Як слідує із спірної постанови, позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, відповідальність за яке передбачено п.8 ч.3 ст.2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладений штраф у сумі 82845грн.
Суд не приймає до уваги доводи позивача про те, що постанова винесена передчасно, оскільки ще не закінчився термін усунення порушень, визначений приписом, зважаючи на таке.
В силу вимог статті 1 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності , правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Суб'єкти містобудування, які виконують будівельні роботи, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил або затверджених проектних рішень - у розмірі сорока п'яти прожиткових мінімумів для працездатних осіб (п.8 ч.3 ст.2 цього ж Закону).
Згідно із ст.3 вказаного Закону, справи про правопорушення, передбачені цим Законом, розглядаються: 1) виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; 2) структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 3) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності , мають право від імені: 1) органів державного архітектурно-будівельного контролю: керівники виконавчих органів з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; керівники структурних підрозділів з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; 2) органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головні інспектори будівельного нагляду.
Порядок накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п. 3 Порядку накладення штрафів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1995 р. № 244 (далі - Порядок №244), штрафи накладаються на суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (далі - суб'єкти містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Згідно із п.6 Порядку № 244, штраф за правопорушення може бути накладено на суб'єкта містобудування протягом шести місяців з дня виявлення правопорушення, але не пізніше ніж через три роки з дня його вчинення.
Днем виявлення правопорушення є день складення акта перевірки відповідного суб'єкта містобудування.
Справа про правопорушення у сфері містобудівної діяльності розглядається посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд таких справ, протягом 15 днів з дня одержання зазначеною особою протоколу про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та інших матеріалів справи (а. 16 Порядку №244).
За результатами розгляду справи посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ, приймає одну з таких постанов: постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності (пп. 1 п. 22 Порядку №244).
Пунктом 11 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.
За змістом п. 23 цього ж Порядку, органи державного архітектурно-будівельного контролю ведуть облік справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та контролюють виконання приписів і постанов про накладення штрафів.
Системний аналіз правових норм дає підстави для висновку, що органи державного архітектурно-будівельного контролю мають право винести припис про усунення виявлених правопорушень та до закінчення терміну встановленого приписом на усунення недоліків, прийняти постанову про накладення штрафу.
Щодо наведених позивачем аргументів стосовно неправильного коду ЄДРПОУ у постанові про накладення штрафу.
Як слідує із матеріалів справи, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ідентифікаційний код юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю Тріада - 22558642.
У постанові про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 17-4.3./3 від 31.07.2018, код ЄДРПОУ Товариства з обмеженою відповідальністю Тріада - 30460899.
Отже, у постанові про накладення штрафу дійсно зазначений неправильний ідентифікаційний код позивача.
Позаяк, представник відповідача суду пояснив, що це є технічна помилка, оскільки при складанні спірної постанови використовувалась попередня постанова в якості зразка.
Суд приймає до уваги вказані пояснення та допускає, що при складанні документів часто використовуються шаблони документів, або попередні аналогічні документи як зразки, тому не виключається допущення якоїсь технічної помилки.
Окрім того, в судовому засіданні позивач підтвердив, що він особисто був присутній при розгляді його справи та винесенні постанови про накладення штрафу. Тобто, позивач знав, що справа розглядається саме відносно нього, а не іншого суб'єкта.
Водночас слід також зауважити, що незначна помилка при складанні документа ще не свідчить про його протиправність.
За правилами ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За приписами статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачем - Управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області, як суб'єктом владних повноважень, було доведено правомірність прийнятих ним рішень та надано обґрунтовані доводи щодо їх прийняття відповідно до норм чинного законодавства. Доводи позивача, викладені у заявленому адміністративному позові не підтверджені належними та допустимими доказами.
Зважаючи на вище викладене в його сукупності, суд дійшов висновку про безпідставність та необґрунтованість заявлених позовних вимог, тому адміністративний позов до задоволення не належить.
Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати на користь позивача не стягуються.
Керуючись статтями 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В И Р І Ш И В :
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Тріада" до Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Рівненській області про визнання протиправними та скасування припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 25 липня 2018 року №90 та постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 31 липня 2018 року №17-4.3/3 відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасники справи:
1) позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Тріада" (35705, Рівненська обл., м. Здолбунів, вул. Незалежності, 34, код ЄДРПОУ 22558642);
2) відповідач - Управління Державної архітектурно - будівельної інспекції у Рівненській області (33028, м. Рівне, вул. 16 Липня, 38, код ЄДРПОУ 37471912).
Повний текст рішення складений 21 лютого 2019 року.
Суддя Комшелюк Т.О.
Суд | Рівненський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 18.02.2019 |
Оприлюднено | 24.02.2019 |
Номер документу | 80027325 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Затолочний Віталій Семенович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Затолочний Віталій Семенович
Адміністративне
Восьмий апеляційний адміністративний суд
Затолочний Віталій Семенович
Адміністративне
Рівненський окружний адміністративний суд
Комшелюк Т.О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні