Постанова

від 12.06.2019 по справі 1740/2172/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2019 рокуЛьвів№ 857/3708/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Бруновської Н.В., Матковської З.М.,

з участю секретаря судового засідання Марцинковської О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Тріада на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року у справі № 1740/2172/18 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Тріада до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області про визнання протиправними та скасування припису, постанови, (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Комшелюк Т.О. в м. Рівному Рівненської області 18.02.2019 року, згідно з протоколом судового засідання о 17:27 год., повний тест судового рішення складено 21.02.2019 ), -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Тріада (далі - ТзОВ Тріада , позивач) звернулося з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Рівненській області (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державним стандартів і правил від 25.07.2018 №90 та постанови про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 31.07.2018 №17-4.3/3.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив позивач, який покликаючись на те, що вказане рішення є незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що дії відповідача є протиправними, оскільки відсутні порушення у сфері містобудівної діяльності. В основу рішення суд поклав неналежні докази, в той же час не надавши належної оцінки доводам позивача та наданим ним доказам.

В судовому засіданні представники апелянта наполягали на задоволенні апеляційної скарги, відповідач правом на участь у судовому засіданні не скористався, надав письмові пояснення, в яких просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що 20.06.2018 на адресу відповідача надійшла спільна заява двох жителів м. Здолбунів Рівненської області щодо проведення перевірки за адресою: Рівненська обл., м. Здолбунів, вул. Незалежності, 45, кафе Лелека .

11.07.2018 на адресу відповідача надійшло депутатське звернення щодо проведення перевірки об`єкта будівництва за адресою: АДРЕСА_1 ., м. Здолбунів, вул. Незалежності, 45, кафе Лелека .

18.07.2018 відповідачем видане направлення на проведення перевірки № 318.

З 18.07.2018 по 25.07.2018 відповідачем проведена перевірка щодо дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт за наслідками якої складений акт № 318.

Згідно розділу VI акту перевірки, посадовою особою відповідача встановлено, що позивач виконав будівельні роботи на об`єкті Добудова побутових, допоміжних приміщень та санвузла до кафе Лелека за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Незалежності 45 з відхиленням від затверджених проектних рішень, а саме: ширина приміщення кімнати персоналу 11 по осі 1 між фундаментом становить 4,5м, в той час як проектною документацією ширина приміщення кімнати персоналу 11 по осі 1 між фундаментом повинна становити 3,96м; ширина приміщення холу 12 по осі 1 між фундаментом становить 3,45м, в той час як проектною документацією ширина приміщення холу 12 по осі 1 між фундаментом повинна становити 3,96м. Зазначені відхилення є порушенням ч. 1 ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність та абзацу 3 ч. 1 ст. 5 Закону України Про основи містобудування .

Також, виявлено виконання ТзОВ Тріада на вказаному об`єкті будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил - відсутність актів на закриття прихованих робіт на влаштування арматурного каркасу та влаштування бетонної подушки під фундамент, чим порушено пп. г п. 4.8 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва .

25.07.2018 головним інспектором Управління складений протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил № 90, відповідно до якого позивачу встановлений строк на усунення недоліків до 27.08.2018.

31.07.2018 року головний інспектор Управління, розглянувши матеріали справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, виніс постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності № 17-4.3/3, якою ТОВ Тріада визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п. 8 ч. 3 ст. 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності та накладений штраф у сумі 82845,00 гривень.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.

Оцінюючи спірні правовідносини, що виникли між сторонами, апеляційний суд виходить з наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлені Законом України № 3038-VI від 17.02.2011 Про регулювання містобудівної діяльності (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 3038-VI).

Згідно частини першої статті 3 Закону № 3038-VI відносини у сфері містобудівної діяльності регулюються Конституцією України, Цивільним, Господарським і Земельним кодексами України, цим Законом, законами України Про Генеральну схему планування території України , Про основи містобудування , Про архітектурну діяльність , Про комплексну реконструкцію кварталів (мікрорайонів) застарілого житлового фонду , Про землеустрій , іншими нормативно-правовими актами.

За приписами абзацу 3 частини 1 статті 5 Закону України Про основи містобудування при здійсненні містобудівної діяльності повинні бути забезпечені розміщення і будівництво об`єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку містобудівної документації та проектів цих об`єктів.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 9 Закону України Про архітектурну діяльність , будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об`єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у порядку, визначеному статтею 24 Закону України Про планування і забудову територій .

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем у встановленому законом порядку розроблений робочий проект Добудова побутових, допоміжних приміщень та санвузла до кафе Лелека за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Незалежності, 45 .

Згідно із вказаним проектом, ширина приміщення кімнати персоналу 11 по осі 1 між фундаментом повинна становити 3,96м, ширина приміщення холу 12 по осі 1 між фундаментом повинна становити 3,96м.

при проведенні позапланової перевірки, відповідачем встановлено, що ширина приміщення кімнати персоналу 11 по осі 1 між фундаментом становить 4,5м; ширина приміщення холу 12 по осі 1 між фундаментом становить 3,45м.

Не погоджуючись із вказаним порушенням, позивач замовив судову будівельно-технічну експертизу.

Як вбачається із висновку експерта № 180806/2/С від 08.08.2018 року ширина приміщення кімнати персоналу 11 по осі 1 між фундаментом становить 4,09м; ширина приміщення холу 12 по осі 1 між фундаментом становить 3,93м.

Суд першої інстанції, відмовляючи в позові, стосовно даної обставини зазначив, що відхилення від затвердженої проектної документації мають місце. Хоча параметри цих відхилень, виявлені в ході перевірки та в ході експертного дослідження різняться між собою, однак така різниця не має істотного значення для висновків про порушення позивачем частини першої статті 9 Закону України Про архітектурну діяльність та абзацу третього частини першої статті 5 Закону України Про основи містобудування .

Апеляційний суд не погоджується з такими висновками.

Так, враховуючи наявний у справі експертний висновок, встановлені відповідачем відхилення від затвердженої проектної документації по добудові побутових, допоміжних приміщень та санвузла до кафе Лелека за адресою: Рівненська область, м. Здолбунів, вул. Незалежності 45 , встановлені не точно та істотно різняться з реальними параметрами. Крім того, вказуючи на відхилення від проекту, відповідач виходив виключно з розмірів фундаменту. При цьому, як відповідач, так і суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, не дали жодної оцінки та не спростували доводи позивача про те, що наявні розміри фундаменту дозволяють подальше мурування проектних стін і перегородки згідно проекту.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що оскаржувані припис та постанова відповідача винесені на підставі невірно встановлених замірів та без врахування можливостей подальшого будівництва з дотриманням проектних розмірів.

Щодо виявлених відповідачем порушень у вигляді відсутності актів прихованих робіт апеляційний суд зазначає наступне.

Згідно пункту 4.8 ДБН А.3.1-5:2016 Організація будівельного виробництва (далі - ДБН А.3.1-5:2016) за результатами виконаних будівельних робіт має бути оформлена виконавча документація.

Перелік необхідної виконавчої документації, визначений відповідно до вимог нормативних документів щодо виконання відповідного виду робіт на конкретному об`єкті будівництва має бути наведений у проекті виконання робіт (ПВР).

Так, до виконавчої документації належать: а) загальний журнал робіт (додаток А); б) спеціальні журнали з окремих видів робіт, перелік яких встановлюється в проекті організації будівництва в залежності від видів робіт (додаток Б); в) журнал авторського нагляду відповідно до та звітна документація щодо виконання робіт з науковотехнічного супроводу (за наявності на об`єкті будівництва науково-технічного супроводу) відповідно до ДБН В.1.2-5; г) акти на закриття прихованих робіт (додаток В); д) акти проміжного прийняття відповідальних конструкцій (додаток Г); е) виконавчі схеми відповідно до ОСОБА_1 1.3-2; ж) документи щодо випробувань та лабораторного контролю матеріалів та конструкцій відповідно; і) акти випробування устаткування, інженерних систем, мереж та обладнання; к) інша документація, передбачена нормативними документами на виконання конкретного виду будівельних робіт.

Згідно статті 26 Закону України Про архітектурну діяльність проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам державних стандартів, норм і правил.

Згідно пунктів 7.14, 8.4.3 ДБН А.3.1-5:2016 на всіх етапах будівництва має бути запроваджена система контролю якості (розділ 8), за результатами якої встановлюється відповідність будівельної продукції вимогам проектної та нормативної документації, що має фіксуватись у виконавчій документації.

Під час приймального контролю проводиться перевірка якості відповідальних конструкцій та закінчених будівельних робіт, в тому числі прихованих.

Приймання прихованих робіт здійснюється безпосередньо перед виконанням наступних робіт, які їх закривають, про що складається акт за формою, наведеною у додатку В. С.11 ДБН А.3.1-5:2016.

Відповідальні конструкції підлягають прийманню у процесі будівництва до закриття їх подальшими роботами зі складанням акта проміжного прийняття цих конструкцій за формою, наведеною у додатку Г.

Перелік прихованих робіт та відповідальних конструкцій на конкретному об`єкті будівництва, для яких необхідне складання актів, наводиться у робочій документації. Основні види робіт та конструкцій, на які складаються акти, наведено у додатку Н.

Приймальний контроль здійснюється за участю представників будівельної організації, технічного нагляду замовника та авторського нагляду (у випадках, передбачених договором про авторський нагляд).

Результати приймального контролю фіксуються в загальному журналі робіт, в актах на закриття прихованих робіт, актах проміжного прийняття відповідальних конструкцій та інших документах - за наявності вимог нормативних документів на конкретні види будівельних робіт.

Матеріалами справи підтверджено, що проектна документація на об`єкт розроблена ТОВ Здолбунівзем під керівництвом головного архітектора проекту Купрієнко Н.Ф.

Філією ДП Укрдержбудекспертиза у Рівненській області видано позитивний висновок комплексної державної експертизи від 19.11.2010 № 18-01106-10 на об`єкт.

Як підтверджується актом перевірки, відповідачу позивачем були надані акт на закриття прихованих робіт на улаштування щебеневої основи від 03.07.2018 та акт на закриття прихованих робіт на закриття бетонних фундаментів від 03.07.2018.

У вказаних актах відсутні відомості про наявність відхилень при виконанні робіт від проектної документації.

Саме зазначені акти були надані суду першої інстанції.

Тому апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про хибність висновків суду першої інстанції, що позивач у подальшому надав акти на закриття прихованих робіт на влаштування арматурного каркасу та влаштування бетонної подушки під фундамент, які були відсутні під час перевірки.

Як вбачається з тексту оскаржуваної позивачем постанови відповідача від 31.07.2018 року, посадовою особою відповідача були враховані доводи позивача про те, що проектною документацією та додатком Н до ДБН А.3.1-5:2016 в переліку основних видів робіт і конструкцій, на які обов`язково складаються акти на закриття прихованих робіт, не передбачені акти на закриття прихованих робіт на влаштування арматурного каркасу та влаштування бетонної подушки під фундамент, у зв`язку з чим у постанові про накладення штрафу зазначене порушення не вказане.

Суд першої інстанції жодної оцінки даним доводам позивача не надав, не спростував відсутності в додатку Н до ДБН А.3.1-5:2016 в переліку основних видів робіт і конструкцій, на які обов`язково складаються акти на закриття прихованих робіт, актів на закриття прихованих робіт на влаштування арматурного каркасу та влаштування бетонної подушки під фундамент.

Фактично висновок про доведеність порушення, допущеного позивачем, суд першої інстанції обґрунтував посиланнями на пояснення спеціаліста у судовому засіданні та пояснення інженера технічного нагляду ОСОБА_2 від 25.07.2018 року.

Разом з тим, апеляційний суд погоджується з доводами апелянта, які спростовують покликання суду першої інстанції на зазначені докази.

Так, відповідно до частини першої статті 70 КАС України спеціалістом є особа, яка володіє спеціальними знаннями та навичками, необхідними для застосування технічних засобів, і призначена судом для надання консультацій та технічної допомоги під час вчинення процесуальних дій, пов`язаних із застосуванням таких технічних засобів (фотографування, складання схем, планів, креслень, відбору зразків для проведення експертизи тощо).

У справі відсутні будь-які документи, які підтверджують повноваження спеціаліста

ОСОБА_3 на пояснення даного спеціаліста, суд першої інстанції, як зазначалося вище, не зазначив, яким саме нормативним документам суперечить відсутність виявлених в ході перевірки актів закриття прихованих робіт, тоді як обов`язкова наявність актів закриття саме цих таких робіт законодавством не передбачена.

Крім того, при розгляді справи судом першої інстанції спеціалістом, який не є представником відповідача, було надано суду пояснення інженера технічного нагляду ОСОБА_2 від 25.07.2018, який був врахований при винесенні позивачем оскаржуваних постанови та припису.

Однак, відповідачем не доведено, що позивач був ознайомлений з даними поясненнями, а з відмітки про дату надходження вказаних пояснень вбачається, що вони надійшли до відповідача лише 26.07.2018 року, тобто станом на 25.07.2018 року - дату винесення оскаржуваного припису та складання протоколу про правопорушення законодавства у сфері містобудівної діяльності - відповідач їх у розпорядженні не мав.

До того ж, відповідно до частин 3-5, 8 статті 79 КАС України відповідач повинен подати суду докази разом із поданням відзиву.

Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.

У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Таким чином, апеляційний суд погоджується з доводами апелянта про те, що судом першої інстанції покладені в основу оскаржуваного судового рішення недопустимі докази, а згідно частини першої статті 74 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Відповідно до положень ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Пунктом 1 частини 3 ст. 2 КАС України визначено, що верховенство права є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

В Рішенні від 20.11.2011 року у справі Рисовський проти України ЄСПЛ зазначив, що Суд підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (п. 70).

Відповідно до частини 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Виходячи з аналізу матеріалів справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що відповідач виносячи оскаржувані припис та постанову, діяв з порушенням принципу належного урядування, безпідставно вважав наявними в діях позивача порушень чинного законодавства та необґрунтовано притягнув його до відповідальності за порушення містобудівної діяльності.

Відтак оскаржувані припис та постанова підлягають скасуванню.

Відповідно до частин 1-4 ст. 242 КАС України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

З огляду на вищезазначене, вказаним вимогам оскаржуване рішення суду першої інстанції не відповідає.

Відповідно до частин 1 та 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до пункту 2 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно частин 1 та 2 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є:

1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Суд першої інстанції у справі, що розглядається, неповно з`ясував обставини справи, не дав належної оцінки встановленим обставинам, неправильно застосував норми матеріального права, що призвело до ухвалення помилкового рішення, у зв`язку з чим рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення.

Керуючись ст.ст. 229, 241, 242, 272, 286, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Тріада задовольнити.

Рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2019 року у справі № 1740/2172/18 скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Тріада задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державним стандартів і правил від 25.07.2018 № 90.

Визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 31.07.2018 №17-4.3/3.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді Н. В. Бруновська З. М. Матковська Повне судове рішення складено 14.06.2019