Ухвала

від 20.02.2019 по справі 915/1390/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

20 лютого 2019 року Справа № 915/1390/18 м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ржепецького В.О., за участю секретаря судового засідання Матвєєвої А.В., розглянувши матеріали справи

за позовом : ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1),

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Югпластупак" (вул. Перша Інгульська, 1-З, м. Миколаїв, 54034, код ЄДРПОУ 38396014),

про : стягнення дивідендів за 2017 рік у сумі 52331,40 грн. та судових витрат, -

за участі представників учасників справи :

від позивача: не з`явився,

від відповідача: Хоменко О.А., ордер КВ№097650 від 10.08.18,

встановив:

04.12.2018 позивач звернулася до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою від 04.12.2018 про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Югпластупак" дивідендів за 2017 рік у сумі 52331,40 грн. та судових витрат.

Ухвалою суду від 07.12.2018 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачеві строк для усунення недоліків.

Ухвалою суду від 22.12.2018 позовну заяву прийнято та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 15.01.2019, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті.

09.01.2019 представником позивача - адвокатом Кірюхіним О.М. подано до суду клопотання (вх. №306/19 від 09.01.2019) про приєднання до матеріалів справи та надання оцінки при винесені судового рішення доказів надання та оплати правничої допомоги на загальну суму 3040,00 грн., які позивач просить суд стягнути з відповідача.

10.01.2018 відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву (вх. №415/19 від 10.01.2019), яким відповідач позовні вимоги не визнає, просить в задоволені позову відмовити.

Ухвалою суду від 15.01.2019 підготовче засідання у справі відкладено на 04.02.2019.

Ухвалою суду від 04.02.2019 підготовче засідання у справі відкладено на 20.02.2019, встановлено сторонам процесуальні строки для подання до суду заяв по суті.

08.02.2019 представником позивача подано до господарського суду відповідь на відзив. Представник позивача, посилаючись на норми ч. 1 ст. 88 ГК України, ч. 1 ст. 3, п.3 ч. 1 ст. 5, ч. 4 ст. 26, п.12 ч. 2 ст. 30 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю , вважає доводи відповідача такими, що суперечать вказаним у позові вимогам законодавства та Статуту товариства.

19.02.2019 представником позивача подано до суду клопотання від 19.02.2019 про зупинення провадження у цій справі до набрання законної сили рішенням у справі №915/135/19 та розгляд клопотання без участі представника позивача.

До клопотання додано докази надіслання копії клопотання відповідачеві.

Клопотання обґрунтовано посиланням на норму п.5 ч. 1 ст. 227 ГПК України та мотивовано тим, що без вирішення питання про дійсність рішення загальних зборів учасників відповідача від 31.07.2018 неможливо вирішити по суті спір у справі №915/1390/18.

20.02.2019 представником відповідача подано заперечення проти клопотання про зупинення провадження у справі.

Заперечення обґрунтовані посиланням на норми ст. 27 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю та мотивовано наступним:

- відповідач не вправі виплачувати дивіденди ОСОБА_1 за 2017 рік в силу приписів п.1 ч. 1 ст. 27 Закону, оскільки товариство не здійснило розрахунків з учасником товариства у зв'язку з припиненням її участі у товаристві в січні 2018 року;

- товариство не вправі виплачувати дивіденди ОСОБА_1 в силу приписів п.2 ч. 1 ст. 27 Закону, оскільки майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов'язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок здійснення виплати дивідендів;

- з січня 2018 року ОСОБА_1 не є учасником товариства та її незгода з рішенням загальних зборів учасників від 31.07.2018 не може бути підставою для визнання рішення недійсним, рішення не порушує законних прав ОСОБА_1, оскільки остання не має права на отримання дивідендів згідно приписів п.1 ч.1 ст. 27 Закону.

Таким чином, на думку відповідача, оскарження ОСОБА_1 рішення загальних зборів учасників товариства від 31.07.2018 не створює правових наслідків для справи №915/1390/18, підстави для задоволення клопотання про зупинення провадження у справі відсутні.

20.02.2019 представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив з доказами надіслання копії заперечень позивачеві.

Заперечення обґрунтовані посиланням на норми ст. 27 Закону України Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю та мотивовано наступним:

- відповідач не вправі виплачувати дивіденди ОСОБА_1 за 2017 рік в силу приписів п.1 ч. 1 ст. 27 Закону, оскільки товариство не здійснило розрахунків з учасником товариства у зв'язку з припиненням її участі у товаристві в січні 2018 року;

- товариство не вправі виплачувати дивіденди ОСОБА_1 в силу приписів п.2 ч. 1 ст. 27 Закону, оскільки майна товариства недостатньо для задоволення вимог кредиторів за зобов'язаннями, строк виконання яких настав, або буде недостатньо внаслідок здійснення виплати дивідендів;

- з січня 2018 року ОСОБА_1 не є учасником товариства та її незгода з рішенням загальних зборів учасників від 31.07.2018 не може бути підставою для визнання рішення недійсним, рішення не порушує законних прав ОСОБА_1, оскільки остання не має права на отримання дивідендів згідно приписів п.1 ч.1 ст. 27 Закону.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача проти задоволення клопотання позивача про зупинення провадження у справі заперечує з підстав, викладених у запереченнях від 19.02.2019, просить суд в задоволенні клопотання відмовити.

На підставі ст. 233 ГПК України, в судовому засіданні судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 Господарського процесуального кодексу України підготовче засідання проводиться за правилами, передбаченими статтями 196-202 ГПК України, з урахуванням особливостей підготовчого засідання.

За змістом статті 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Частиною 2 ст. 182 ГПК України, у підготовчому засіданні суд: 1) оголошує склад суду, а також прізвища секретаря судового засідання, перекладача, спеціаліста, з'ясовує наявність підстав для відводів; 2) з'ясовує, чи бажають сторони укласти мирову угоду, передати справу на розгляд третейського суду, міжнародного комерційного арбітражу або звернутися до суду для проведення врегулювання спору за участю судді; 3) у разі необхідності заслуховує уточнення позовних вимог та заперечень проти них та розглядає відповідні заяви; 4) вирішує питання про вступ у справу інших осіб, заміну неналежного відповідача, залучення співвідповідача, об'єднання справ і роз'єднання позовних вимог, прийняття зустрічного позову, якщо ці питання не були вирішені раніше; 5) може роз'яснювати учасникам справи, які обставини входять до предмета доказування, які докази мають бути подані тим чи іншим учасником справи; 6) з'ясовує, чи повідомили сторони про всі обставини справи, які їм відомі; 7) з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; 8) вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків, залучення перекладача, спеціаліста; 9) за клопотанням учасників справи вирішує питання про забезпечення позову, про зустрічне забезпечення; 10) вирішує заяви та клопотання учасників справи; 11) направляє судові доручення; 12) встановлює строки для подання відповіді на відзив та заперечення; 13) встановлює строк для подання пояснень третіми особами та відповіді учасників справи на такі пояснення; 14) встановлює строки та порядок врегулювання спору за участю судді за наявності згоди сторін на його проведення; 15) встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; 16) з'ясовує розмір заявлених сторонами судових витрат; 17) вирішує питання про колегіальний розгляд справи; 18) призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; 19) здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Судом встановлено, що 18.01.2019 ОСОБА_1 було подано до господарського суду позовну заяву до ТОВ "Югпластупак" про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів від 31.07.2018 №9, справі присвоєно єдиний унікальний номер 915/135/19.

Ухвалою суду від 22.01.2019 позовну заяву ОСОБА_1 було залишено без руху, встановлено позивачеві строк для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 06.02.2019 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Отже, станом на поточну дату у провадження господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/135/19 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ "Югпластупак" про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів від 31.07.2018 №9.

Згідно п.5 ч.1 ст.227 ГПК України, суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у випадках об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

У відповідності до п. 4 ч.1 ст.229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п.5 ч.1 ст.227 цього Кодексу - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.

Відповідно до п.3.16 Постанови Пленуму Вищого Господарського суду України №18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом. При цьому пов'язаною з даною справою є така інша справа, у якій інший суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на подання і оцінку доказів у даній справі; в тому числі йдеться про факти, які мають преюдиціальне значення.

Так, пов'язаність справ полягає у тому, що у справі №915/135/19 предметом позову є рішення загальних зборів товариства від 31.07.2018 №9, яким колишньому учаснику товариства ОСОБА_1 встановлено нові строки виплати дивідендів за 2017 рік, що безпосередньо впливає на предмет позову в цій справі.

Відповідно до ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом господарських спорів з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Тобто, виходячи з цієї норми, в першу чергу, суд має справедливо, тобто з дотриманням принципу верховенства права, вирішити господарський спір.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до ч.ч.1, 5 ст.236 ГПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому судом враховано положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практику Європейського суду з прав людини, які відповідно до ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" є джерелом права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції", визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Однак, Конвенція в першу чергу також гарантує "процесуальну" справедливість розгляду справи, а вже потім дотримання розумного строку, що на практиці розуміється як змагальні провадження, у процесі яких у суді на рівних засадах заслуховуються аргументи сторін (Star Cate Epilekta Gevmata and Others v. Greece (Star Cate Epilekta Gevmata та ініш проти Греції) (dйc.)). Справедливість проваджень завжди оцінюється їх розглядом узагалом для того, щоб окрема помилка не порушувала справедливість усього провадження (Miroпubovs and Others v. Latvia (Миролюбов та інші проти Латвії), § 103).

З огляду на практику ЄСПЛ, суд не вправі допустити юридичну помилку виключно з метою дотримання розумного строку розгляду справи, так як в такому разі не буде досягнуто завдання господарського судочинства, а рішення суду не буде відповідати критеріям законності.

Так, ідея справедливого судового розгляду включає основоположне право на змагальні провадження.

Бажання економити час і прискорити провадження не обґрунтовує невиконання такого фундаментального принципу, як право на змагальні провадження (Niderцst-Huber v. Switzerland (Нідерьост-Хубер проти Швейцарії), § 30).

В той же час обґрунтованість тривалості проваджень повинна бути оцінена з урахування наступних критеріїв, заснованих практикою Суду: складність справи, внесок заявника і відповідних органів влади, а також предмет спору (Comingersoll S.A. v. Portugal [GC] (Комінгерсоль проти Португалії) [ВП]; Frydlender v. France [GC] (Фрайдлендер проти Франції) [ВП], § 43; Sьrmeli v. Germany [GC] (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 128).

Складність справи стосується як фактичної, так і правової сторони (Katte Katte Klitsche de la Grange v. Italy (Катте Клітше де ла Грандж проти Італії), § 55; Papachelas v. Greece [GC] (Папахелас проти Греції) [ВП] § 39). Вона може стосуватись, наприклад, втручання декількох сторін у справу (H. v. the United Kingdom (Х. проти Сполученого Королівства), § 72), або різноманітних доказів, що мають бути досліджені (Humen v. Poland [GC] (Гумен проти Польщі) [ВП], § 63). Складність національних проваджень маже виправдати їх тривалість (Tierce v. San Marino (Тьєрс проти Сан-Марино), § 31).

Держави-учасниці мають організувати правові системи таким чином, щоб їх суди могли гарантувати право кожного на отримання остаточного рішення у справах, що стосуються цивільних прав і обов'язків упродовж відповідного терміну (Scordino v. Italy (Скордіно проти Італії) (no. 1) [ВП], § 183, і Sьrmeli v. Germany (Сюрмелі проти Німеччини) [ВП], § 129).

Суд заслухавши пояснення представника відповідача, з метою забезпечення повного, всебічного і об'єктивного розгляду справи та недопущення порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплено право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням у справі №915/135/19.

Керуючись ст. ст. 177-185, 196, 227, 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання представника позивача від 19.02.2019 про зупинення провадження у справі - задовольнити.

2. Провадження у справі №915/1390/18 зупинити до набрання законної сили судовим рішенням у справі №915/135/19 за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Югпластупак" про визнання недійсним та скасування рішення загальних зборів учасників товариства, викладеного в протоколі від 31.07.2018 № 9, яка знаходиться в провадженні господарського суду Миколаївської області.

3. Дану ухвалу надіслати учасникам справи.

4. Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

5. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 256, 257 ГПК України, п.п. 17.5 п. 17 Перехідних положень ГПК України.

Повний текст ухвали буде складено і підписано 22.02.2019.

Суддя В.О.Ржепецький