Постанова

від 13.02.2019 по справі 813/2510/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/4427/18

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваля Р.Й.,

суддів Гуляка В.В., Ільчишин Н.В.,

з участю секретаря судового засідання Дідик Н.С.,

представника позивача Попельчука С.О.,

представника відповідача Козича В.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданніу м.Львові апеляційну скаргутовариства з обмеженою відповідальністю Золочівський елеватор на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року (прийняте у м. Львові суддею Гуликом А.Г.; складене у повному обсязі 08 листопада 2018 року) в адміністративній справі №813/2510/18 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Золочівський елеватор до Головного управління Держпраці у Львівській області про визнання протиправною і скасування постанови,

В С Т А Н О В И В :

У червні 2018 року товариство з обмеженою відповідальністю Золочівський елеватор (далі - ТОВ Золочівський елеватор , Товариство)звернулося до Львівського окружного адміністративного суду із вказаним позовом та просило визнати протиправною і скасувати постанову заступника начальника Головного управління Держпраці у Львівській області (далі - ГУ Держпраці у Львівській області, Управління) Стецька А.Я. про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛВ281/459/АВ/ФС від 11.05.2018.

Позовні вимоги обґрунтовувало тим, що порушення вимог трудового законодавства, встановлені відповідачем, є безпідставними та необґрунтованими, а оскаржувана постанова неправомірною, оскільки в ній відсутні ідентифікуючі дані працівників, відносно яких вчинено порушення. Відповідач неправильно визначив вид адміністративно-правової відповідальності, оскільки індексація заробітної плати не віднесена законодавством про працю до мінімальних державних гарантій. Він також не взяв до уваги, що згідно з відомостями про нарахування і виплату заробітної плати за період з січня 2017 року по березень 2018 року завідуючому складом, начальнику ВТЛ, бухгалтеру, електрику та підсобному робітнику сума фактично нарахованої і відповідно виплаченої заробітної плати перевищує розмір розрахункової суми з урахуванням індексації за вказаний період.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року в задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням, його оскаржило ТОВ Золочівський елеватор , яке вважає, що рішення суду першої інстанції прийняте без урахування фактичних обставин справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права. Тому просило скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує загалом тими ж обставинами, що й вимоги позовної заяви. Крім того, вказує на те, що суд першої інстанції не взяв до уваги визнання відповідачем обставини - правильності розрахунку індексації заробітної плати начальника ВТЛ ОСОБА_4.

Представник відповідача подав відзив на апеляційну скаргу, у якому вказав, що апеляційна скарга є необґрунтованою та безпідставною. При цьому покликався на те, що допущені позивачем порушення підтверджуються наявними у справі доказами та не спростовані позивачем; будь-яких доказів того, що до фактично нарахованої суми заробітної плати було включено індексацію заробітної плати, а також, що така взагалі проводилась, позивачем не надано. Крім того, Управління не визнало факту безпідставного застосування штрафних санкцій в частині працівника ОСОБА_4., а лише погодилося з тим, що позивач фактично сам визнав вчинення цього порушення у своїй інформаційній довідці. Покликання апелянта на відсутність в акті та постанові ідентифікуючих ознак працівників не заслуговує на увагу, так як згідно з нормою абзацу четвертого частини другої статті 265 КЗпП України при накладенні фінансових санкцій визначальним є встановлення загальної кількості працівників, щодо яких вчинено порушення.

У судовому засіданні представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги із аналогічних підстав; просить апеляційну скаргу задовольнити. Представник відповідача, вважаючи рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 43 Конституції України нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю є важливими способами захисту трудових прав працівників, гарантією забезпечення законності в трудових відносинах.

Відповідно до абзацу другого пункту 1 Положення про Державну інспекцію України з питань праці, затвердженого Указом Президента України від 06.04.2011 № 386/2011, Державна інспекція України з питань праці (Держпраці України) зокрема, забезпечує реалізацію державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Згідно із пунктом 7 цього Положення Держпраці України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Процедура здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю визначається Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 № 295 (далі - Порядок № 295), відповідно до пункту 2 якого державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Підпунктом 6 пункту 5 Порядку № 295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за інформацією ПФ України та її територіальних органів про невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності.

Як встановлено судом,на підставі листа Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 30.10.2017 вх. №12941/07-74 та відповідно до наказу Управління від 10.04.2018 № 0690-П в період з 11.04.2018 по 12.04.2018 головним державним інспектором відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів у Львівській області ОСОБА_5 проводилось інспекційне відвідування ТОВ Золочівський елеватор на предмет додержання вимог законодавства про працю в частині оформлення трудових відносин із найманими працівниками, тривалості робочого часу, часу відпочинку, оплати праці, праці неповнолітніх, гарантій для працівників під час виконання державних та громадських обов'язків, за результатами чого було складено акт №ЛВ281/459/АВ від 12.04.2018 та видано припис про усунення виявлених порушень №ЛВ281/459/АВ-П.

Відповно до акта перевірки Товариство допустило порушення вимог частини шостої статті 95 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) та статті 33 Закону України Про оплату праці , яке полягає в тому, що протягом січня 2017 року - березня 2018 року воно не забезпечило нарахування та виплати заробітної плати п'яти найманим працівникам, а саме: начальнику ВТЛ (ОСОБА_4.), завідуючому складом (ОСОБА_6.), бухгалтеру (ОСОБА_7), електрику (ОСОБА_8), підсобному робітнику (ОСОБА_9).

Згідно зі штатними розписами за 2017 рік та січень - березень 2018 року і книгами нарахування заробітної плати встановлено, що індексація грошових доходів працівників ТОВ Золочівський елеватор не проводиться щомісячно, відповідно до приросту споживчих цін.

Так, Товариство не провело індексацію заробітної плати:

- начальнику ВТЛ за період червень - серпень 2017 року (посадовий оклад начальника ВТЛ згідно з штатним розписом, введеним в дію з 01.01.2017 становив 4400 грн, а згідно з штатним розписом, введеним в дію з 01.062017 - 4410 грн);

- заробітна плата завідувача складу підлягала індексації за грудень 2017 року та січень - березень 2018 року (згідно з штатним розписом, введеним в дію з 01.08.2017 посадовий оклад завідувача складу встановлено в розмірі 7500 грн та не змінювався протягом періоду до проведення інспекційного відвідування);

- заробітна плата бухгалтера підлягала індексації за грудень 2017 року (згідно з штатним розписом, введеним в дію з 01.06.2017 посадовий оклад бухгалтера становив 4410 грн, та згідно з штатним розписом введеним в дію з 01.01.2018 посадовий оклад встановлено на рівня 5000 грн);

- заробітна плата електрика підлягала проведенню індексації за період червень 2017 року (згідно з штатним розписом, введеним в дію з 01.01.2017 електрику встановлено посадовий оклад 3200 грн, згідно з штатним розписом, введеним в дію з 01.07.2017 посадовий оклад встановлено 3800 грн) та за період грудень 2017 року та січень - березень 2018 року; заробітна плата підсобному робітнику в 2017 році підлягала проведенню індексації в 2017 році.

Відповідно до абзацу четвертого частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Відповідно до пункту 27 Порядку № 295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об'єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Порядок прийняття постанов про накладення штрафних санкцій, передбачених статтею 265 КЗпП України, регламентований Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).

У зв'язку із зазначеними вище виявленими під час перевірки Товариства порушеннями законодавства про працю 20.04.2018 Управління відповідно до Порядку №509 прийняло рішення №ЛВ/281/459/АВ/МГ/ІП щодо розгляду справи про накладення штрафу на ТОВ Золочівський елеватор .

26.04.2018 Управління направило на адресу позивача виклик на розгляд справи про накладення штрафу, що відбудеться 04.05.2018 о 14 год. 30 хв. в приміщенні ГУ Держпраці у Львівській області, за адресою: м.Львів, пл.Міцкевича,8.

За результатами перевірки додержання Товариством законодавства про працю та загальнообов'язкове державне соціальне страхування, на підставі абзацу четвертого частини другої статті 265 КЗпП України, за порушення позивачем вимог частини шостої статті .95 КзПП України та статті 33 Закону України Про оплату праці ГУ Держпраці у Львівській області прийняло постанову від 11.05.2018 № ЛВ281/459/АВ/ФС про накладення на ТОВ Золочівський елеватор штрафу в розмірі 186150,00 грн.

Не погоджуючись із цією постановою,Товариствооскаржило її до суду.

Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції мотивував його тим, що відповідач правомірно наклав штраф на Товариство, оскільки позивачем було порушено приписи частини п'ятої статті 79, частини шостої статті 95 КЗпП України та статті 33 Закону України Про оплату праці .

Такі висновки суду першої інстанції, на переконання колегії суддів апеляційного суду, відповідають нормам матеріального права, фактичним обставинам справи і є правильними, оскільки Товариством не було проведено індексацію п'ятьом працівникам, посади яких зазначені у постанові.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Разом з тим, розрахунок індексації заробітної плати, наведений у інформаційній довідці №0506/01 від 05.06.2018 вказаних вимог Порядку не враховує, а за базовий місяць для обчислення індексу споживчих цін та нарахування індексації позивачем було взято лише січень 2017 року, позаяк базовим місяцем для обчислення індексу інфляції є не конкретно визначений місяць, а місяць підвищення грошового доходу, який підлягає індексації.

Встановлено, що із п'яти працівників зазначених у інформаційній довідці позивача, правильний розрахунок індексації заробітної плати зроблено лише стосовно начальника ВТЛ Щевчук Н.А., у якої базовим місяцем обчислення індексу споживчих цін дійсно є січень 2017 року, право на індексацію у вказаного працівника виникло в червні 2017 року, як про це зазначено у інформаційній довідці.

Проте, індексацію цьому працівнику фактично проведено не було.

Так, базовим місяцем ОСОБА_6 (завідуючого складом), окрім січня 2017 року, був також і серпень 2017 року, у якому встановлено посадовий оклад у розмірі 7500 грн і який залишився незмінним до березня 2018 року.

Право на індексацію в нього виникло у грудні 2017 року, оскільки загальний добуток індексів за вересень - листопад 2017 року перевищив 103.

Базовим місяцем ОСОБА_8 (електрика) був липень 2017 року, у якому встановлено посадовий оклад в розмірі 3800 грн.

Право на індексацію у нього виникло в листопаді, оскільки добуток індексів за серпень-жовтень 2017 року склав 103,120776.

А з липня 2017 року по березень 2018 року ОСОБА_8 нараховувався тільки посадовий оклад, який взагалі був меншим, ніж у базовому місяці.

Базовим місяцем ОСОБА_7 (бухгалтера) був червень 2017 року, у якому встановлено посадовий оклад у розмірі 4100 грн.

Право на індексацію у нього виникло в листопаді 2017 року, коли добуток індексів споживчих цін за липень-жовтень 2017 року склав 103,327017552.

При цьому, включно до грудня 2017 року посадовий оклад бухгалтера був незмінним.

До складу заробітної плати ОСОБА_9 (підсобний робітник) окрім посадового окладу входили надбавки, які не мають постійного характеру, а тому не впливали на обчислення індексу споживчих цін.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1078 індексації підлягають грошові доходи громадян, отримані в гривнях на території України, які не мають разового характеру. Зокрема, індексації підлягає оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки,премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер.

Позивач помилково включав надбавки для підсобних робітників до розрахунку індексації заробітної плати ОСОБА_9

Протягом січня 2017 року - березня 2018 року посадові оклади ОСОБА_9 затверджувалися таким чином: 3200 грн, 3200 грн, 3400 грн (березень 2017 року), 3400 грн (квітень 2017 року), 3205 грн, 3205 грн, 3210 грн, 3220 грн, 3800 грн (жовтень 2017 року), 3800 грн, 3730 грн, 4400 грн (з березня 2018 року).

Базовим місяцем ОСОБА_9 став березень 2017 року, коли оклад її оклад було підвищено до 3400 грн, а включно до жовтня 2017 року її посадовий оклад був меншим, ніж у базовому місяці.

Разом з тим, посилання позивача на те, що згідно з відомостями про нарахування і виплату заробітної плати за період з січня 2017 року по березень 2018 року вказаним особам сума фактично нарахованої і відповідно виплаченої заробітної плати перевищує розмір розрахункової суми з урахуванням індексації за вказаний період, не спростовує висновків інформаційної довідки № 0506/01 від 05.06.2018 про те, що у вказаний період індексація заробітної плати не проводилася і позивач не підтверджує це жодними доказами.

За приписами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

З огляду на вказані норми законодавства та встановлені у справі обставини, колегія суддів дійшла висновку про підтвердження належними доказами порушення позивачем вимог частини шостої статті 95 КЗпП України та статті 33 Закону України Про оплату праці , у зв'язку з чим оскаржувана постанова про накладення штрафу є правомірною та скасуванню не підлягає, а позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, що є підставою для відмови в задоволенні позову.

Також безпідставними є доводи апелянта про те, що в оскаржуваній постанові відсутні ідентифікуючі ознаки працівників стосовно яких вчинено правопорушення, при тому, що форма такої постанови затверджена наказом Міністерства соціальної політики України від 18.08.2017 №1338 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 1500/3136812.12.2017) і передбачає зазначення переліку порушень, за які передбачено відповідальність, а такий перелік постанові є. При цьому було правильно встановлено і вказано кількість працівників, що має значення для визначення розміру штрафної санкції, без зазначення ідентифікуючих ознак працівників, як у постанові так і акті інспекційної перевірки.

Статтями 2, 18 Закону України Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії визначено, що на основі соціальних стандартів визначаються розміри основних соціальних гарантій: мінімальних розмірів заробітної плати та пенсії за віком, інших видів соціальних виплат і допомоги.

З метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Тобто, індексація заробітної плати віднесена до мінімальних державних гарантій, з приводу чого Верховним Судом у постанові від 12.04.2018 у справі № 816/2325/16 була викладена відповідна правова позиція.

За таких обставин колегія суддів приходить до переконання, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, та погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність задоволення позовних вимог.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням викладеного, рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю Золочівський елеватор залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2018 року в адміністративній справі № 813/2510/18 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Р. Й. Коваль судді В. В. Гуляк Н. В. Ільчишин Повне судове рішення складено 22.02.2019 року