Ухвала

від 22.02.2019 по справі 926/308/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

22 лютого 2019 року Справа № 926/308/19

Суддя Господарського суду Чернівецької області Дутка Віталій Володимирович , розглянувши матеріали справи

за позовом ОСОБА_1, м. Чернівці

до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області, м. Чернівці

про визнання незаконної відмови у затвердженні протоколу аукціону та зобов'язання вчинення певних дій

представники сторін - не викликалися

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Чернівецької області з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Чернівецькій області про визнання незаконної відмови у затвердженні протоколу аукціону та зобов'язання вчинення певних дій.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 15.01.2019 оператор електронних торгів ТОВ "Е-Тендер" оголосив переможцем електронних торгів позивача, однак відповідач відмовляється затвердити протокол про результати електронного аукціону, мотивуючи тим, що позивач не надав документ, що підтверджує оплату гарантійного внеску, що в свою чергу змусило позивача звернутися до суду за захистом порушеного права.

Поряд з цим, 11.02.2019 позивач подав заяву про забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову мотивована тим, що за час розгляду даної справи може відбутися повторний аукціон з відчуження об'єкта продажу, а саме майнового комплексу державного підприємства Торговий дім Буковинська горілка , а відтак є необхідність для вжиття заходів щодо забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу вчиняти будь-які дії щодо продажу вищевказаного об'єкту.

Ухвалою від 12.02.2019 позовну заяву та заяву про забезпечення позову залишено без руху, позивачу надано час на усунення недоліків.

21.02.2019 через канцелярію суду позивач надав заяву про усунення недоліків.

Ухвалою від 22.02.2019 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 13.03.2019.

Розглянувши заяву про забезпечення позову суд зазначає наступне.

Статтею 136 Господарського процесуального кодексу України визначено, що господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Також в постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" роз'яснено, що: особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову, а суд має здійснити оцінку обґрунтованості таких доводів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Отже, питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів до забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити припущення про утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Саме лише посилання в заяві на потенційну загрозу у позивача в ускладненні відновлення порушених прав без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Згідно з частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Однак, суду не надано доказів, які підтверджували б наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування заявленого позивачем заходу до забезпечення позову у даній справі, у той час як посилання позивача на потенційну загрозу в ускладненні відновлення його порушених прав не є достатньо обґрунтованими, а тому суд, у відповідності до статті 140 ГПК України, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову з огляду на її необґрунтованість.

Керуючись статтями 136, 137, 139, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала підписана 22.02.2019.

Суддя В.В.Дутка