Ухвала

від 21.02.2019 по справі 335/1939/19

ОРДЖОНІКІДЗЕВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

1Справа № 335/1939/19 1-кс/335/1439/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2019 року м. Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого СУ ГУ НП в Запорізькій області ОСОБА_3 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080000000091 від «07» лютого 2019 року, за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, в обґрунтування якого зазначив, в проваджені СУ ГУНП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження № 12019080000000091 від «07» лютого 2019 року, за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що голова правління ПАТ «Мелітопольський завод холодильного машинобудування «РЕФМА» ЄДРПОУ 00217857 ОСОБА_5 та директор ТОВ «Вирва» ЄДРПОУ 41975278 ОСОБА_4 вимагали та отримали від ОСОБА_6 неправомірну вигоду на загальну суму 700 000 гривень за вирішення питання щодо нестворення перешкод у реалізації права на отримання холодильного обладнання придбаного ТОВ «Техмаш-імпекс» ЄДРПОУ 31250481 на електронних торгах через ДП «СЕТАМ».

16.02.2019 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.

Під час досудового слідства встановлено, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно у власності підозрюваного ОСОБА_5 , перебуває земельна ділянка із кадастровим номером №2321584000:01:003:0051 загальною площею 0,0343 га за адресою: АДРЕСА_1 .

У своєму клопотання слідчий зазначає, що санкція ч. 4 ст. 368-3 КК України передбачає конфіскацію майна, а тому, з метою забезпечення можливої конфіскації майна слідчий просить накласти арешт на земельну ділянку із кадастровим номером №2321584000:01:003:0051 загальною площею 0,0343 га за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Слідчий підтримав подане клопотання, надавши відповідну письмову заяву.

Відповідно до ч.2 ст.172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

У зв`язку з викладеним, враховуючі, що майно не було тимчасово вилучене слідчий суддя дійшов висновку про можливість розгляду клопотання за відсутності ОСОБА_5 та/або його захисника з метою забезпечення арешту майна.

У відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України, розгляд клопотання слідчого проведено без фіксації судового процесу.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчим суддею встановлено, що у провадженні СУ ГУНП в Запорізькій області знаходиться кримінальне провадження № 12019080000000091 від «07» лютого 2019 року, за підозрою ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України, в ході якого 16.02.2019 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368-3 КК України.

Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно у власності підозрюваного ОСОБА_5 , перебуває земельна ділянка із кадастровим номером №2321584000:01:003:0051 загальною площею 0,0343 га за адресою: АДРЕСА_1 ..

Враховуючі, що санкцією ч. 4 ст. 368-3 КК України передбачено покарання у вигляді конфіскації майна, тому з метою забезпечення завдань кримінального провадження слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 131, 132, 170, 172, 173, 175, 369, 372 КПК України, слідчий суддя

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого про арешт майна задовольнити.

Накласти арешт на майно, яке належить підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме:

- земельну ділянку із кадастровим номером №2321584000:01:003:0051 загальною площею 0,0343 га за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя: ОСОБА_1