Рішення

від 12.02.2019 по справі 927/763/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

12 лютого 2019 року м. Чернігівсправа № 927/763/18

Господарським судом Чернігівської області у складі судді Книш Н.Ю.

за участю секретаря судового засідання Солончева О.П.

розглянуто у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу 927/763/18

За первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХАГРОСОЮЗ

вул. Промислова, 24, м. Українка, Обухівський район, Київська обл., 087200

до відповідача за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ

вул. Лизогуба, 13, м. Чернігів, 14013

про стягнення 661166 грн 99 коп.

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ

вул. Лизогуба, 13, м. Чернігів, 14013

до відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю

ТЕХАГРОСОЮЗ

вул. Промислова, 24, м. Українка, Обухівський район, Київська обл., 08720

про стягнення 931924 грн 58 коп.

За участю представників учасників справи:

від позивача за первісним позовом (від відповідача за зустрічним позовом): ОСОБА_1 адвокат, ордер серія АА № 064171 від 09.07.2018

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом): ОСОБА_2, заступник директора, статут товариства, протокол загальних зборів товариства №3 від 17.01.2019

У судовому засіданні була проголошена вступна та резолютивна частини рішення, на підставі ст.240 Господарського процесуального кодексу України.

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХАГРОСОЮЗ подано позов до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ про стягнення 653486,29грн попередньої оплати за договором №3/2016 контрактації сільськогосподарської продукції від 05.02.2016 та 7680,70 грн 3% річних. Окрім того, позивач просить стягнути з відповідача 31987,09грн понесених судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором №3/2016 контрактації сільськогосподарської продукції від 05.02.2016, на прострочення виконання зобов'язання з вирощування й передачі позивачеві в обумовлені строки та кількості зеленої маси люцерни. Також ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ посилається на те, що внаслідок прострочення виконання зобов'язання за договором втратило інтерес для позивача і тому він прийняв рішення відмовитися від прийняття виконання відповідачем зобов'язання з постачання товару у кількості 3373,6тон та направив на адресу останнього листа вих.№0205-18 від 07.05.2018 з вимогою повернення грошових коштів, що перераховані на умовах попередньої оплати у сумі 653486,29грн, у строк сім днів із моменту отримання вимоги.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.10.2018 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХАГРОСОЮЗ залишено без руху та встановлено строк 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення вказаних в ухвалі недоліків.

Після усунення недоліків ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.11.2018 відкрито провадження у справі №927/763/18. Судом визначено, що розгляд справи здійснюється за правилами загального позовного провадження з огляду на характер спірних правовідносин, ціну позову, предмет доказування, а отже суд відмовив в задоволенні клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження. Вказаною ухвалою призначено підготовче засідання на 28.11.2018.

Відзив на позовну заяву ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ не надало, посилаючись на те, що свою позицію щодо вимог ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ виклало у зустрічній позовній заяві та не вважає за необхідне подавати відзив на первісний позов.

19.11.2018 на адресу Господарського суду Чернігівської області від Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ надійшла зустрічна позовна заява з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХАГРОСОЮЗ про стягнення 976311,58 грн за надані послуги згідно договору №3/2016 контрактації сільськогосподарської продукції від 05.02.2016.

В обґрунтування позовних вимог ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ посилається на неналежне виконання ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ умов договору №3/2016 контрактації сільськогосподарської продукції від 05.02.2016, а саме заборгованість за надані послуги згідно протоколу погодження ціни №1 до договору №3/2016 контрактації сільськогосподарської продукції від 05.02.2016 та односторонню часткову відмову ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ від договору №3/2016 контрактації сільськогосподарської продукції від 05.02.2016.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.11.2018 зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ про стягнення 976311,58 грн з Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХАГРОСОЮЗ за надані послуги згідно договору №3/2016 контрактації сільськогосподарської продукції від 05.02.2016 прийнято до спільного розгляду з первісним позовом, зустрічну позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ об'єднано в одне провадження з первісним позовом.

28.11.2018 відповідачем за зустрічним позовом подано відзив № 02/11 від 26.11.2018 на зустрічну позовну заяву. У поданому відзиві відповідач за зустрічним позовом просить відмовити у задоволенні позовної заяви, та посилається на те, що вважати укладений сторонами договір №3/2016 від 05.02.2016 по суті правовідносин будь-яким іншим, ніж договір контрактації сільськогосподарської продукції, у тому числі договором про надання послуг, немає жодних правових підстав. Відповідач за зустрічним позовом стверджує, що послуги, про які йдеться у зустрічній позовній заяві, позивачем не надавалися, тому відсутні правові підстави стягувати їх вартість.

Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ подано заяву №63 від 10.12.2018 про зміну підстав позову та зменшення позовних вимог. В поданій заяві позивач за зустрічним позовом просив стягнути з ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ збитки завдані не виконанням в односторонньому порядку договору контрактації сільськогосподарської продукції №3/2016 від 05.02.2016 в сумі 931924,58 грн.

В обґрунтування вищевказаної заяви ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ посилається на те, що зміна підстав позову обумовлена необхідністю визначення збитків реально понесених позивачем у зв'язку з невиконанням договору контрактації сільськогосподарської продукції №3/2016 від 05.02.2016, які складають 931924,58 грн. ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ вважає, що невиконанням договору №3/2016 від 05.02.2016 у 2016 році та у 2017 році згідно з Додатком №1 та наданих калькуляцій нанесено реальні збитки у сумі 1011400,00грн та у сумі 637400,00грн відповідно, загальна сума збитків складає 1648800,00 грн. Надана ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ попередня оплата складає 716875,42грн, отже збитки яких зазнав ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ складають 1648800,00грн - 716875,42грн =931924,58грн.

Суд розцінив подану позивачем заяву про зміну підстав позовних вимог №63 від 10.12.2018, як заяву про зміну предмету зустрічного позову і зменшення позовних вимог та ухвалою від 19.12.2018 прийняв подану позивачем за зустрічним позовом заяву №63 від 10.12.2018, подальший розгляд справи здійснюється з її урахуванням. Крім того, ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2018 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 04.02.2019 та відкладено підготовче засідання на 09.01.2019.

03.01.2019 від ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ надійшов відзив №07/12 від 27.12.2018 на зустрічну позовну заяву з урахуванням заяви про зміну предмету позову. В поданому відзиві відповідач за зустрічним позовом зазначає, що направлені позивачем листи №7, №11, №17 не можуть свідчити про бездіяльність відповідача, а є предметом маніпуляції позивача щодо приховування факту відсутності товару, який позивач мав відвантажувати за договором. Тому відповідач за зустрічним позовом вважає, що в зустрічній позовній заяві та в заяві про зміну предмету зустрічного позову відсутні докази протиправної поведінки ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ , яка призвела до збитків позивача, що в свою чергу виключає господарсько-правову відповідальність у вигляді відшкодування понесених ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ збитків.

16.01.2019 від ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ надійшла відповідь №2 від 16.01.2019 на відзив на зустрічну позовну заяву, в якій зазначено, що в 2016 році замість передбачених договором 1011400,00 грн авансування затрат на виробництво товару було перераховано попередньої оплати на суму 716875,42 грн, у 2017 році замість передбачених договором 637400,00 грн авансування затрат на виробництво товару попередня оплата не перераховувалась. Позивач за зустрічним позовом стверджує, що зібраний товар знаходився на полі та втрачав свої споживчі якості, передбачені договором, перетворюючись на сіно люцерни. Невчасне зібрання товару порушило агротехнічні строки щодо збору кожні 30-40 днів в сезоні, як у 2016 році так і у 2017 році, що впливало на кількісні показники.

В підготовче засідання 21.01.2019 прибули уповноважені представники сторін.

Представник ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ (відповідач за зустрічним позовом) в підготовчому засіданні заявив усне клопотання, в якому просив не враховувати та не приймати до уваги відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву у зв'язку з тим, що ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ її не отримало та оскільки вона подана із пропуском строку встановленого судом на її подання.

В підготовчому засіданні представник ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ ствердив, що відзив на зустрічну позовну заяву товариство отримало 09.01.2019, та повідомив, що строк у 5 днів встановлений судом для подання відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву розраховував у робочих, а не календарних днях.

Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ст. 114 Господарського процесуального кодексу України суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно зі ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Будь-яких заяв про продовження строку від ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ до суду не надходило.

Оскільки ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.12.2018 судом встановлено строк для подання відповіді на відзив на зустрічну позовну заяву з урахуванням зміни предмету позову протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на зустрічний позов, при цьому строк встановлений у календарних, а не робочих днях, тому відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву подана з пропуском строку встановленого судом. За таких обставин, суд залишає без розгляду подану ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ відповідь №2 від 16.01.2019 на відзив на зустрічну позовну заяву.

19.12.2018 представником позивача за зустрічним позовом подано клопотання №67 від 19.12.2018 про призначення експертизи судом. В поданому клопотанні ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ просить призначити експертизу документів про економічну діяльність ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ в 2016-2017 рр. в порядку, передбаченому розділом ІІІ пунктом І Наказу Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за №705/3145 Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз, та експертних досліджень, та науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень , для визначення документальної обґрунтованості розрахунку наданих збитків в зв'язку з односторонньою відмовою ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ від виконання договору контрактації сільськогосподарської продукції №3/2016 від 05.02.2016. На вирішення економічної експертизи позивач за зустрічним позовом пропонує поставити наступні питання: 1. Які реальні збитки зазнало ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ в зв'язку з односторонньою відмовою ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ від виконання договору контрактації сільськогосподарської продукції №3/2016 від 05.02.2016? 2. Визначити документально обґрунтовану суму розрахунків втраченої вигоди, яких зазнало ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ в зв'язку з односторонньою відмовою ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ від виконання договору контрактації сільськогосподарської продукції №3/2016 від 05.02.2016. Проведення економічної експертизи відповідач за первісним позовом просить доручити експертам Чернігівського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

19.12.2018 представником позивача за зустрічним позовом подано клопотання №69 від 19.12.2018 про призначення експертизи судом. В поданому клопотанні ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ просить призначити товарознавчу експертизу в порядку, передбаченому розділом IV пунктом 1.2 Наказу Міністерства юстиції України №53/5 від 08.10.1998, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03.11.1998 за №705/3145, для визначення технічної характеристики обладнання для переробки товару - люцерни в стадії бутонізації, відповідно до вимог Українського класифікатора товарів зовнішньої економічної діяльності. На вирішення товарознавчої експертизи позивач за зустрічним позовом пропонує поставити наступні питання: 1. Чи відповідає обладнання ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ вимогам стандартів та технічним умовам для переробки товару - люцерни в стадії бутонізації в кількості 10800,00 т, згідно договору №3/2016 від 05.02.2016? 2. Скільки необхідно часу ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ для переробки товару - люцерни в стадії бутонізації в кількості 10800,00 т. на власному обладнанні за адресою його місцезнаходження, згідно договору №3/2016 від 05.02.2016. Проведення товарознавчої експертизи відповідач за первісним позовом просить доручити експертам Чернігівської регіональної торгово-промислової палати.

В підготовчих засіданнях 09.01.2019 та 21.01.2019 представник позивача за первісним позовом заперечив проти клопотань про призначення експертиз судом та зазначив, що клопотання №67 від 19.12.2018 про призначення експертизи судом обумовлене тим, що ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ не надало заперечень щодо нанесених збитків, але у зустрічному позові взагалі не йшлося про збитки, а мова йшла про стягнення суми наданих послуг, а тому надати заперечення щодо нанесених збитків ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ відповідачем за зустрічним позовом було неможливим. При цьому представник ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ зауважує, що під час розгляду даної справи встановлюється факт правопорушення за договором і предметом дослідження є встановлення наявності збитків взагалі, та вважає, що жодного доказу, того що ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ відмовилося від виконання зобов'язання не надано, тому казати про збитки нанесені товариством та їх кількість передчасно.

Щодо клопотання ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ №69 від 19.12.2018 про призначення товарознавчої експертизи представник позивача за первісним позовом ствердив, що жодна із обставин, яка має вплив на вирішення судом первісного і зустрічного позову товарознавча експертиза не встановить, та, посилаючись на свободу договору як одного із принципів здійснення підприємницької діяльності, просив відмовити у задоволенні даного клопотання. Окрім того, представник ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ вважає, що у 2016-2017 році обладнання могло перебувати на балансі або у користуванні у відповідача за зустрічним позовом, що ніяк не впливало на обов'язок позивача засіяти, виростити і зібрати продукцію, а умови договору не містять зобов'язань щодо подальшого її застосування ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ .

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 21.01.2019 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ у задоволенні клопотань про призначення економічної судової експертизи від 19.12.2018 №67,оскільки заявником у клопотанні не було обґрунтовано та жодним чином вмотивовано для з'ясування яких саме обставин, які входять до предмету доказування в межах даної справи, з урахуванням предмету спору по зустрічному позову, потрібно призначення даної експертизи, а також не обґрунтовано, в чому полягає потреба у спеціальних знаннях та які саме наявні у справі докази є взаємно суперечливими, не наведено мотивованого обґрунтування які саме факти щодо розміру збитків повинні бути встановлені за допомогою спеціальних досліджень в ході проведення судової експертизи. При цьому розрахунок суми втраченої вигоди ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ не є предметом розгляду зустрічної позовної вимоги та не надавався при зверненні до суду з зустрічною позовною заявою або з заявою про зміну предмета зустрічних позовних вимог, сума втраченої вигоди ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ не заявлялася до стягнення та не наводилися обставини, докази щодо можливості реально одержати доходи, якби його право не було порушено. Питання, визначене в клопотанні про призначення експертизи щодо суми розрахунків втраченої вигоди не має відношення до суті спору по зустрічному позову. При цьому, суд відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ в призначенні товарознавчої судової експертизи від 19.12.2018 №69 з огляду на те, що необхідність наявності обладнання для переробки зеленої маси люцерни у ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ , переробка люцерни, порядок використання ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ люцерни після її отримання від ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ , технічні характеристики, місцезнаходження обладнання для переробки люцерни та його наявність у власності чи у користуванні контрактанта не є умовами договору контрактації сільськогосподарської продукції №3/2016 від 05.02.2016 та предметом спору як за зустрічним так і за первісним позовом, документи, що можуть свідчити про визначення технічної характеристики обладнання для переробки товару - люцерни в стадії бутонізації умовами договору №3/2016 від 05.02.2016 не встановлені та в матеріалах справи відсутні. В ухвалі зауважено, що сторони не були позбавлені можливості провести власну товарознавчу та економічну експертизи та надати висновок експертів в обґрунтування своєї позиції. Крім того, даною ухвалою закрито підготовче провадження у справі №927/763/18 та призначено її до судового розгляду по суті на 04.02.2019.

В судове засідання 04.02.2019 прибули уповноважені представники сторін.

04.02.2019 відповідно до ст.216 Господарського процесуального кодексу України, суд не виходячи до нарадчої кімнати, постановив ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 12.02.2019, про що представники учасників справи повідомлені під розписки. Після оголошеної перерви у судове засідання 12.02.2019 прибули уповноважені представники сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, вислухавши пояснення повноважних представників сторін, господарський суд встановив:

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з приписами статті 713 Цивільного кодексу України за договором контрактації сільськогосподарської продукції виробник сільськогосподарської продукції зобов'язується виробити визначену договором сільськогосподарську продукцію і передати її у власність заготівельникові (контрактанту) або визначеному ним одержувачеві, а заготівельник зобов'язується прийняти цю продукцію та оплатити її за встановленими цінами відповідно до умов договору. До договору контрактації застосовуються загальні положення про купівлю-продаж та положення про договір поставки, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 272 Господарського кодексу України за договором контрактації виробник сільськогосподарської продукції (далі - виробник) зобов'язується передати заготівельному (закупівельному) або переробному підприємству чи організації (далі - контрактанту) вироблену ним продукцію у строки, кількості, асортименті, що передбачені договором, а контрактант зобов'язується сприяти виробникові у виробництві зазначеної продукції, прийняти і оплатити її.

05.02.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю ТЕХАГРОСОЮЗ (позивач за первісним позовом, контрактант) та Товариством з обмеженою відповідальністю АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ (відповідач за первісним позовом, виробник) укладений договір контрактації сільськогосподарської продукції № 3/2016 (далі - договір), відповідно до умов якого виробник зобов'язується виробити (засіяти, виростити, зібрати, вчинити інші дії з метою отримання продукції належної якості і кількості) визначену договором сільськогосподарську продукцію, зокрема зелену масу люцерни (сіно люцерни з вологістю від 60 до 80% в ранній стадії вегетації (бутонізаціїї) і передати її у власність контрактанту, а контрактант зобов'язується прийняти товар та оплатити його за встановленими цінами відповідно до умов договору (п. 1.1 договору).

Згідно з п. 2.1, 2.2, 2.4 договору виробник гарантує якість поставленого товару та його відповідність встановленим законодавством України та умовам договору вимогам та стандартам. Товар по якості повинен відповідати наступним вимогам: зелена маса люцерни - сіно люцерни з вологістю від60 до 80% в ранній стадії вегетації (бутонізаціїї), а також іншим вимогам встановленим законодавством України до такої групи товарів (або аналогічної групи товарів). Товар повинен бути поставлений контрактанту у наступні строки: зелена маса люцерни в кількості 3600 тн. (+-15%) в строк до 31.10.2016 року; зелена маса люцерни в кількості 7200 тн. (+-15%) в строк до 31.10.2017 року; зелена маса люцерни в кількості 7200 тн. (+-15%) в строк до 31.10.2018 року; зелена маса люцерни в кількості 7200 тн. (+-15%) в строк до 31.10.2019 року; зелена маса люцерни в кількості 7200 тн. (+ -15%) в строк до 31.10.2020 року.

Відповідно до п. 2.5 договору виробник має право на дострокову поставку кожної партії товару з обов'язковим повідомленням контрактанта про це не пізніше ніж за 15 робочих днів до дати такої поставки.

Виробник зобов'язується не пізніше як за п'ятнадцять днів до початку заготівлі товару повідомити контрактанта про кількість і строки передачі (поставки) товару, що пропонується до продажу, та погодити календарний графік її здачі (п.п. б п 3.2. договору).

За умовами п.3.1. договору контрактант зобов'язався прийняти в обумовлений договором строк і оплатити товар у встановленому договором порядку.

Так, пунктом 6.2 договору сторони погодили, що розрахунки за товар здійснюються не пізніше 31 вересня року, в якому заявлені відповідні обсяги поставок товару. Тобто, розрахунки за товар у кількості 3600 тн (+-15%), який виробник зобов'язаний поставити в строк до 31.10.2016 року контрактант зобов'язаний здійснити не пізніше 31 вересня 2016 року; розрахунки за товар у кількості 7200 тн (+-15%), який виробник зобов'язаний поставити в строк до 31.10.2017 року контрактант зобов'язаний здійснити не пізніше 31 вересня 2017 року тощо.

Суд зазначає, що загальновідомою є обставина, що календарний рік складається з 365 днів та обчислюється починаючи з 1 січня відповідного року і закінчується 31 грудня цього ж року. При цьому, місяць вересень містить 30 календарних днів, а не 31 день.

Сторони в судовому засіданні не заперечили дану обставину та ствердили, що в договорі допущено технічну описку стосовно 31 вересня і правильною слід вважати 30 вересня.

05.02.2016 між сторонами підписано та скріплено печатками додаткову угоду №1 до договору контрактації сільськогосподарської продукції №3/2016 від 05.02.2016, в якій викладено протокол погодження цін №1.

На виконання умов пункту 6.2договору позивачем за первісним позовом сплачено на рахунок відповідача за первісним позовом 716875,42грн, що підтверджується платіжними дорученнями №165 від 15.02.2016 на суму 100000,00 грн, №171 від 16.02.2016 на суму 100000,00 грн, №217 від 25.02.2016 на суму 100000,00 грн, №223 від 26.02.2016 на суму 36000,00 грн, №306 від 21.03.2016 на суму 100798,56 грн, №361 від 06.04.2016 на суму 70000,00 грн, №386 від 12.04.2016 на суму 50000,00 грн, №434 від 25.04.2016 на суму 50000,00 грн, №458 від 05.05.2016 на суму 30000,00 грн, №525 від 25.05.2016 на суму 20000,00 грн, №547 від 02.06.2016 на суму 76,86 грн, № 687 від 06.07.2016 на суму 25000,00 грн, №764 від 21.07.2016 на суму 15000,00 грн, №1272 від 06.12.2016 на суму 20000,00 грн, а також підтверджується ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ .

Сторони погодили, що перехід права власності на товар відбувається в момент фактичної передачі товару (партії товару) контрактанту та підписання відповідних накладних (п.7.4 договору).

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач поставив позивачу люцерну частково в кількості 226,466 тонн, на загальну суму 63389,13грн, що підтверджується видатковими накладними: №РН-0000021 від 01.07.2016 в кількості 6,100 т на суму 1708,00 грн, №РН-0000022 від 02.07.2016 в кількості 4,000 т на суму 1120,00 грн, №РН-0000023 від 08.07.2016 в кількості 5,200 т на суму 1456,00 грн, №РН-0000024 від 10.07.2016 в кількості 4.400 т на суму 1232,00 грн, №РН-0000025 від 21.07.2016 в кількості 4.100 т на суму 1148,00 грн, №РН-0000026 від 22.07.2016 в кількості 2.000 т на суму 560,00 грн, №РН-0000027 від 23.07.2016 в кількості 1.100 т на суму 308,00 грн, №РН-0000028 від 24.07.2016 в кількості 2.400 т на суму 672,00 грн, №РН-0000029 від 25.07.2016 в кількості 1.100 т на суму 308,00 грн, №РН-0000067 від 26.07.2016 в кількості 1.900 т на суму 532,00 грн, №РН-0000068 від 10.09.2016 в кількості 5.800 т на суму 1623,97 грн, №РН-0000069 від 12.09.2016 в кількості 6.030 т на суму 1688,38 грн, №РН-0000070 від 13.09.2016 в кількості 6.160 т на суму 1724,80 грн, №РН-0000071 від 14.09.2016 в кількості 5.150 т на суму 1442,00 грн, №РН-0000072 від 15.09.2016 в кількості 3.390 т на суму 949,20 грн, №РН-0000073 від 16.09.2016 в кількості 4.100 т на суму 1148,00 грн, №РН-0000074 від 17.09.2016 в кількості 3.480 т на суму 974,40 грн, №РН-0000075 від 20.09.2016 в кількості 3.100 т на суму 868,00 грн, №РН-0000059 від 16.12.2016 в кількості 26.786 т на суму 7500,00 грн,№РН-0000003 від 19.01.2017 в кількості 26.786 т на суму 7500,00 грн, №РН-00011 від 06.06.2017 в кількості 9.860 т на суму 2760,76 грн, №РН-00012 від 06.06.2017 в кількості 10.800 т на суму 3023,95 грн, №РН-00013 від 07.06.2017 в кількості 9.750 т на суму 2729,96 грн, №РН-00014 від 07.06.2017 в кількості 10.630 т на суму 2976,36 грн,№РН-00016 від 16.06.2017 в кількості 8.670 т на суму 2427,56 грн,№РН-019 від 11.12.2017 в кількості 53.600 т на суму 15007,79 грн, (т.1 а.с. 31-56), які підписані позивачем та відповідачем, підписи скріплені печатками сторін.

У п.9.2 договору сторони встановили, що у разі, якщо виробник виробить та поставить контрактанту кількість товару нижче від заявленої в умовах договору (враховуючи заявлену похибку у виробленій кількості 15%), виробник зобов'язується довиробити та допоставити таку кількість товару в наступному році згідно заявлених обсягів поставок. Довироблена та допоставлена кількість товару в наступному році буде вважатися оплаченою контрактантом.

Відповідачем за первісним позовом не надано суду доказів, щодо належного виконання умов договору та поставки позивачу товару в повному обсязі у кількості 3600тн (+-15%) у строк до 31.10.2016, у тому числі з урахуванням поставок здійснених відповідачем у 2017 році.

Як свідчать матеріали справи, в порушення умов договору виробник не повідомляв контрактанта не пізніше як за п'ятнадцять робочих днів до початку дострокової поставки або за 15 днів до початку заготівлі товару про кількість і строки передачі (поставки) товару, та не погоджував календарний графік здачі товару.

Посилання виробника на погодження кількості товару, строків заготівлі та передачі товару з контрактантом в телефонному режимі суд оцінює критично, оскільки такі твердження не доводять наявність погодженого сторонами календарного графіку здачі товару, наявності фактично вирощеного та зібраного відповідачем товару, а відповідне письмове підтвердження відсутнє.

За таких обставин є безпідставними твердження відповідача за первісним позовом про порушення позивачем за первісним позовом строків отримання товару та не вивезення у повному обсязі вирощеного врожаю люцерни.

Згідно з приписами статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.

Сторона, яка наперед знає, що вона не зможе виконати свого обов'язку, повинна своєчасно повідомити про це другу сторону.

У разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.

Якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

У спірних матеріальних правовідносинах, що виникли на підставі договору контрактації сільськогосподарської продукції №3/2016 від 05.02.2016, обов'язок ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ здійснити відповідні розрахунки згідно з умовами договору обумовлений зустрічним обов'язком ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ щодо передання у власність ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ товару, що не було зроблено за зобов'язаннями 2016 року, ні в 2017 році ні в 2018 році.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом

Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона має вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Так, відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обігу або інших вимог, що звичайно ставляться.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст.693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

При цьому, умовою застосування частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Оскільки відповідачем не виконані зобов'язання щодо передачі люцерни на суму проведеної позивачем оплати у 2016 році, суд вважає правомірними дії позивача по зупиненню виконання свого обов'язку щодо перерахування коштів у 2017 році, визначених у п. 6.2 договору.

ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ звернувся 07.05.2018 до ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ з вимогою №02/05-18 від 07.05.2018, в якій повідомив, що внаслідок прострочення виробником виконання зобов'язання постачання контрактанту товару у кількості 3373,6 останній втратив інтерес та відмовляється від прийняття виконання виробником зобов'язання по постачанню вказаної кількості товару, та просить в семиденний строк з моменту отримання цієї вимоги повернути ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ на вказані в договорі банківські реквізити попередню оплату у сумі 653486,29 грн.

Вимога отримана ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ 10.05.2018 і залишена відповідачем за первісним позовом без виконання.

Згідно частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу.

За таких обставин, враховуючи матеріали справи, суд доходить висновку, що за зобов'язаннями 2016 року, щодо поставки товару в кількості 3600 т зеленої маси люцерни в строк до 31.10.2016 за договором №3/2016 контрактації сільськогосподарської продукції від 05.02.2016 відповідачем за первісним позовом не виконано і таке зобов'язання не виконане і у 2017 році.

При цьому, доводи відповідача за первісним позовом, без наявності відповідного документального підтвердження, щодо наявності зеленої маси люцерни (сіно люцерни з вологістю від 60 до 80% в ранній стадії вегетації (бутонізації)) та його посилання на листи направлені на адресу ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ без визначення в них кількості люцерни, дати збирання врожаю, погодженого графіку постачання, оцінюються судом критично та не свідчать про фактичну наявність у ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ спірної кількості люцерни, яка визначена договором, та неотримання її позивачем за первісним позовом в обумовлений строк.

З урахуванням вищевикладеного, вимоги позивача за первісним позовом щодо стягнення з відповідача за первісним позовом 653486грн 29коп.суми попередньої оплати є правомірними, підтверджуються матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Позивачем за первісним позовом нараховано та пред'явлено до стягнення з відповідача 7680,70 грн 3% річних за період з 19.05.2018 по 08.10.2018 за прострочку повернення попередньої оплати.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Водночас застосування частини другої статті 625 Цивільного кодексу України щодо стягнення з відповідача суми індексу інфляції та трьох процентів річних є помилковим, оскільки стягнення з постачальника суми попередньої оплати, перерахованої за договором поставки, не вважається грошовим зобов'язанням у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України. Так, стягнення з відповідача суми попередньої оплати за договором не є наслідком порушення ним грошового зобов'язання, оскільки відповідні дії вчиняються не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав - повернення сплаченого авансу за непоставлений товар.

Грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

У випадках повернення коштів особі, яка відмовилася від прийняття зобов'язання за договором (стаття 612 Цивільного кодексу України), повернення сум авансу та завдатку, повернення коштів у разі припинення зобов'язання (в тому числі шляхом розірвання договору) за згодою сторін або визнання його недійсним, відшкодування збитків та шкоди, повернення безпідставно отриманих коштів (стаття 1212 Цивільного кодексу України) не вважаються грошовими зобов'язаннями, оскільки відповідні дії вчиняються сторонами не на виконання взятих на себе грошових зобов'язань, а з інших підстав.

Оскільки право на повернення грошових коштів виникло у позивача за первісним позовом внаслідок порушення боржником обов'язку передати йому відповідний товар, це право не становить зміст основного зобов'язання. Грошовим є зобов'язання, що передбачає передачу грошей як предмета договору або їх сплату як ціни договору.

Зобов'язання поставити товар не набуває характеру грошового внаслідок пред'явлення кредитором вимоги про повернення/стягнення коштів за його невиконання.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №910/24853/13, від 20.11.2018 у справі №916/75/18.

За таких обставин, суд доходить висновку про відмову в задоволенні первісних позовних вимог в частині стягнення з відповідача за первісним позовом 3% річних за період з 19.05.2018 по 08.10.2018 у сумі 7680,70 грн за безпідставністю позовних вимог в цій частині.

Щодо зустрічних позовних вимог, суд зазначає наступне.

За ч.ч. 1, 2 та 4 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Позивач за зустрічним позовом з урахуванням остаточних позовних вимог просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом 931924,58грн збитків, завданих невиконанням ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ в односторонньому порядку договору контрактації сільськогосподарської продукції №3/2016 від 05.02.2016.

В обґрунтування своєї позиції позивач за зустрічним позовом зазначає, що відповідач за зустрічним позовом в односторонньому порядку відмовився від виконання договору, прощо свідчать листи ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ №7 від 08.07.2016, №11 від 27.07.2016, №17від 09.06.2017, №29 від 16.05.2018,та№55 від 10.10.2018, які підтверджені відповідними повідомленнями про вручення, які надійшли від ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ .

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що невиконанням ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ договору №3/2016 від 05.02.2016 у 2016 році згідно додатку 1 та наданої калькуляції йому нанесено реальні збитки в сумі 1011400,00 грн. Також позивач за зустрічним позовом вважає, що не виконанням договору №3/2016 у 2017 році, згідно додатку 1 та наданої калькуляції нанесені реальні збитки в сумі 637 400,00 грн.

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що відповідач за зустрічним позовом згідно надісланих листів та агротехнічних строків, не компенсував витрати позивача, згідно додаткової угоди №1 до договору.

Однак такі твердження позивача за зустрічним позовом суд вважає безпідставними, оскільки останнім не надано суду належних та беззаперечних доказів понесення витрат під час виконання договору №3/2016 від 05.02.2016, умови додаткової угоди №1 не містять домовленості сторін, що порядку авансування затрат на виробництво товару.

Відповідно п. 7.1 договору поставка здійснюється на умовах EXW (самовивіз) згідно умов поставок (ІНКОТЕРМС-2010).

Згідно з ІНКОТЕРМС-2010 EXW термін Франко завод означає, що продавець вважається таким, що виконав свої обов'язки з постачання, коли він надасть товар у розпорядження покупця на своєму підприємстві чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі тощо). Продавець не відповідає за завантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

Згідно з п. 7.2, 7.3 договору транспортування товару здійснюється силами та за рахунок контрактанта. Затарення товару здійснюється силами та за рахунок контрактанта.

Дослідивши зміст наданих ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ до матеріалів справи листів №7 від 08.07.2016, №11 від 26.07.2016, №17 від 09.06.2017 свідчать про одностороннє твердження про відмову ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ від виконання договору. До вказаних листів (вимог) не надано доказів, що підтверджують вирощування товару, його збирання, фактичну кількість та наявність. Позивачем за зустрічним позовом не надано суду доказів відмови ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ у 2016 та 2017 роках від завантаження наявного товару, відмови від отримання вирощеного врожаю. Видаткові накладні із визначенням кількості переданого контрактанту товару оформлювалися безпосередньо ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ та не містять будь-яких застережень, щодо неотримання товару, відмови від його отримання.

Згідно з ст.16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема відшкодування збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків.

Відповідно до ст.22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Згідно зі статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються:

вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства;

додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною;

неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Частиною 2 статті 623 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Тобто, збитки не є санкцією заздалегідь визначеного розміру, а їх стягнення (відшкодування) передбачено на випадок будь-якого господарського правопорушення, якщо інше не передбачене законом. Для цього необхідно виконати певні розрахунки і підкріпити їх відповідними доказами, які беззастережно підтверджували б їх реальний розмір на визначену дату.

Позивач за зустрічним позовом вважає, що понесені ним збитки підтверджуються калькуляцією виробничої собівартості люцерни в 2016 році затверджену директором ТОВ Агротрейдекспорт ОСОБА_3 07.02.2016 та калькуляцією виробничої собівартості люцерни в 2017 році затверджену директором ТОВ Агротрейдекспорт ОСОБА_3 03.01.2017, а також доданими до матеріалів справи договорами, накладними, платіжними дорученням, виписками банку, штатним розкладом, оборотно-сальдовими відомостями по рахунку 104 (т.2 а.с.5-104).

Дослідивши подані позивачем за зустрічним позовом докази в обґрунтування заявлених вимог, суд доходить висновку, що з них неможливо безумовно та точно встановити, що придбані ним насіння, добрива, дизпаливо були спрямовані саме для належного виконання зобов'язань за спірним договором контрактації, що їх було використано для сівби, вирощування, збирання зеленої маси люцерни (сіно люцерни з вологістю від 60 до 80% в ранній стадії (бутонізації)). Крім того, договір суборенди земельної ділянки не підтверджує, яка саме земельна ділянка використовувалась для вирощування люцерни, для забезпечення виконання зобов'язань за спірним договором контрактації. Позивачем за зустрічним позовом не підтверджено належними та допустимими доказами посилання на виконання робіт по обробці землі на площі, необхідній для вирощування врожаю люцерни у 2016 та 2017 роках, що вони були проведені саме з метою на виконання зобов'язання за договором контрактації №3/2016.

При цьому суд зауважує, що позивачем за первісним позовом до складу збитків безпідставно включено винагороду виробника, з огляду на те, що вона не є збитками в розумінні ст. 225 Господарського кодексу України.

Суд не приймає до уваги твердження ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ , щодо необхідності наявності обладнання для переробки зеленої маси люцерни, оскільки переробка люцерни, порядок використання ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ люцерни після її отримання від ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ , технічні характеристики, місцезнаходження обладнання для переробки люцерни та його наявність у власності чи у користуванні контрактанта не є умовами договору контрактації сільськогосподарської продукції №3/2016 від 05.02.2016 та предметом спору як за зустрічним так і за первісним позовом.

З огляду на наведене суд приймає до уваги заперечення відповідача за зустрічним позовом, наведені у відзиві.

Суд зазначає, що для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправна поведінка; 2) збитки; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; 4) вина заподіювача збитків.

Відсутність хоча б одного із вище перелічених елементів, утворюючих склад цивільного правопорушення, звільняє боржника від відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності, оскільки його поведінка не може бути кваліфікована як правопорушення.

Згідно з положеннями Господарського процесуального кодексу України:

- судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх, зокрема, вимог (частини перша, третя статті 13);

- належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування (частина перша статті 76).

Зі здійсненого аналізу матеріалів справи з'ясовано, що позивачу слід довести наявність протиправних дій, бездіяльності відповідача за зустрічним позовом при виконанні зобов'язань за договором №3/2016 від 05.02.2016, що протиправні дії чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - безумовним наслідком такої протиправної поведінки, а також довести розмір завданих збитків.

Відсутність хоча б одного з цих елементів унеможливлює стягнення збитків.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Відповідно до ч. 1, 3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Згідно зі ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Приписам ст. 78, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно зі ст.86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Дослідивши матеріали справи, приймаючи до уваги вище викладене, суд доходить висновку, що ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ не доведено вчинення ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ протиправних дій (бездіяльності) під час виконання договору контрактації сільськогогосподарської продукції №3/2016 від 05.02.2016, не доведено розмір заявлених до стягнення з відповідача за зустрічним позовом збитків, матеріалами справи не підтверджується наявність вини відповідача за зустрічним позовом при виконанні зобов'язань за умовами договору контрактації, а відповідно відсутні правові підстави для стягнення з ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ збитків у сумі 931924,58грн, які розраховані як 1011400,00грн+637400,00грн = 1648800,00грн (реальні збитки) - 716875,42грн попередня оплата проведена відповідачем за зустрічним позовом.

Правомірність дій ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ та невиконання договірних зобов'язань ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ встановлено судом підчас розгляду первісних позовних вимог, які судом задоволені в частині стягнення попередньої оплати.

За таких обставин зустрічні позовні вимоги щодо стягнення збитків у сумі 931924 грн 58 коп. з ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ задоволенню не підлягають з огляду на безпідставність вимог.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, судовий збір за первісним позовом покладається на сторони пропорційно: в розмірі 9802грн 29коп. на відповідача за первісним позовом (ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ ), в розмірі 115 грн 21 коп. - на позивача за первісним позовом; за зустрічним позовом судовий збір покладається на позивача за зустрічним позовом (ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ ) з огляду на відмову в задоволенні позовних вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 124 Господарського процесуального кодексу України, разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.

Позивачем за первісним позовом в позовній заяві (з урахуванням заяви про усунення недоліків позовної заяви), відзиві на зустрічну позовну заяву та відзиві на зустрічну позовну заяву з рахуванням заяви про зміну предмету позову наведено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи становить 64250,79 грн (31987,09 грн, у тому числі сплачений судовий збір у сумі 9917,50 грн, + 23989,50 грн + 8274,20 грн) і які він просить стягнути з відповідача.

Відповідно до положень ст.126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем за первісним позовом надано ордер про надання правової допомоги серії АА №064171 від 09.07.2018, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №2683 від 31.10.2007 та копію витягу із договору про надання правової допомоги №1-57 від 09.07.2018 від 09.07.2018.

Приписами ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Позивачем до матеріалів справи не додано доказів понесення витрат на правничу допомогу адвоката в сумі 54333грн 29коп. та не подано у справі до закінчення судових дебатів відповідної заяви в порядку ч.8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.

З огляду на вище наведене, суд доходить висновку, що вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХАГРОСОЮЗ до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ про відшкодування 54333грн 29коп. судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу, задоволенню не підлягають.

Позивачем за зустрічним позовом в заяві про зміну підстав позову та зменшення позовних вимог №63 від 10.12.2018 сформовано клопотання про повернення надмірно сплаченого судового збору в сумі 665,79 грн в зв'язку з поданням заяви про зменшення позовних вимог.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Закон України Про судовий збір визначає правові засади справляння судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, зокрема, у статті 7 передбачений порядок повернення судового збору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 7 Закону України Про судовий збір сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом

Відповідно до матеріалів справи, ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ платіжним дорученням №95 від 13.11.2018 сплачено 13294,67 грн та платіжним дорученням №96 від 19.11.2018 сплачено 1350,00 грн судового збору. Таким чином, позивачем за зустрічним позовом сплачено 14644,67 грн судового збору за позовом ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ до ТОВ ТЕХАГРОСОЮЗ .

Відповідно до ч. 1 статті 4 Закону України Про судовий збір судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно п.п. 1 п. 2 ст. 4 Закону України Про судовий збір за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, враховуючи заявлені позовні вимоги у сумі 931924,58грн, судовий збір повинен становити 13978,87 грн (1,5 відсотка ціни позову).

З огляду на вищевикладене та заяву ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ , надлишково сплачена сума судового збору у розмірі 665,79 грн підлягає поверненню позивачу за зустрічним позовом з державного бюджету, а відповідне клопотання ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ задоволенню.

Отже, підлягає поверненню з державного бюджету ТОВ АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ (позивачу за зустрічним позовом) судовий збір у розмірі 665,79 грн, що був сплачений платіжним дорученням №96 від 19.11.2018, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи Господарського суду Чернігівської області №927/763/18.

Керуючись ст.7 Закону України Про судовий збір , ст. 42, 46, 73-80, 86, 118, 119, 124, 126, 129, 233, 236-241, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Первісні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХАГРОСОЮЗ (вул. Промислова, 24, м. Українка, Обухівський район, Київська обл., 087200, ідентифікаційний код 31759214) до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ (вул. Лизогуба, 13, м. Чернігів, 14013, ідентифікаційний код 38928579) про стягнення 661166грн 99коп., з яких 653486грн 29коп. попередньої оплати за договором №3/2016 контрактації сільськогосподарської продукції від 05.02.2016 та 7680грн 70коп. 3% річних, задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ (вул. Лизогуба, 13, м. Чернігів, 14013, ідентифікаційний код 38928579) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХАГРОСОЮЗ (вул. Промислова, 24, м. Українка, Обухівський район, Київська обл., 087200, ідентифікаційний код 31759214) 653486 грн 29коп.попередньої оплати, 9802грн 29коп.судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4.У задоволенні первісних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХАГРОСОЮЗ (вул. Промислова, 24, м. Українка, Обухівський район, Київська обл., 087200, ідентифікаційний код 31759214) до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ (вул. Лизогуба, 13, м. Чернігів, 14013, ідентифікаційний код 38928579) в частині стягнення 7680 грн 70 коп. 3% річних відмовити.

5. У задоволенні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХАГРОСОЮЗ (вул. Промислова, 24, м. Українка, Обухівський район, Київська обл., 087200, ідентифікаційний код 31759214) до Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ (вул. Лизогуба, 13, м. Чернігів, 14013, ідентифікаційний код 38928579) про відшкодування 54333грн 29коп. судових витрат, а саме витрат на професійну правничу допомогу відмовити.

6.У задоволенні зустрічних позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ (вул. Лизогуба, 13, м. Чернігів, 14013, ідентифікаційний код 38928579) до Товариства з обмеженою відповідальністю ТЕХАГРОСОЮЗ (вул. Промислова, 24, м. Українка, Обухівський район, Київська обл., 087200, ідентифікаційний код 31759214) про стягнення 931924 грн 58 коп. збитків відмовити повністю.

7. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ (вул. Лизогуба, 13, м. Чернігів, 14013, ідентифікаційний код 38928579) з Державного бюджету України (рахунок №34318206083035, отримувач: УК у м. Чернігові/м. Чернігів 22030101, код ЄДРПОУ: 38054398, банк: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, найменування коду класифікації доходів бюджету: 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету: судовий збір (ДСА України, 050) судовий збір в сумі 665 грн 79 коп., що був сплачений платіжним дорученням №96 від 19.11.2018, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи (а.с.90 т.1).

8. Це рішення є підставою для повернення судового збору Товариству з обмеженою відповідальністю АГРОТРЕЙДЕКСПОРТ (вул. Лизогуба, 13, м. Чернігів, 14013, ідентифікаційний код 38928579)у сумі 665грн79коп. з Державного бюджету України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду, відповідно до ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду у порядку визначеному ст. 257 Господарського процесуального кодексу України та з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Перехідних Положень Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua.

Повний текст рішення складений 22.02.2019.

Суддя Н.Ю.Книш