Постанова

від 19.02.2019 по справі 804/8288/14

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 лютого 2019 року

м. Київ

справа №804/8288/14

касаційне провадження №К/9901/9165/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2015 (суддя Рябчук О.С.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2015 (головуючий суддя - Бишевська Н.А., судді: Добродняк І.Ю, Семененко Я.В.) у справі № 804/8288/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Пролетарське Стіл до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Пролетарське Стіл звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 17.03.2014 № 0002562204.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд постановою від 19.08.2015 адміністративний позов задовольнив у повному обсязі.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 08.10.2015 залишив постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2015 без змін.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області оскаржила їх у касаційному порядку.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2015, ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2015 повністю та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог Державна податкова інспекція у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, а саме: підпунктів 14.1.36, 14.1.181 пункту 14.1 статті 14, підпункту 54.3.2 пункту 54.3 статті 54, пунктів 56.1, 56.18 статті 56, пунктів 198.1, 198.3 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час вирішення спору в судах попередніх інстанцій).

Зокрема, зазначає, що судами попередніх інстанцій не надано належної правової оцінки тій обставині, що права та обов'язки позивача як платника податку на додану вартість щодо використання спірної суми в наступних податкових періодах, так і податкового органу щодо зменшення цієї суми в особовій картці Товариства з обмеженою відповідальністю Пролетарське Стіл виникають лише після набрання законної сили відповідним судовим рішенням.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що контролюючим органом проведено камеральну перевірку даних, задекларованих Товариством з обмеженою відповідальністю Пролетарське Стіл у податковій звітності з податку на додану вартість за січень 2014 року, результати якої оформлено актом від 27.02.2014 № 81/22-04/35201072.

За її наслідками відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 17.03.2014 № 0002562204, згідно з яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 6058791,00 грн.

Підставою для прийняття названого акта індивідуальної дії послугував висновок Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про порушення позивачем вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з огляду на неврахування при формуванні показників податкової звітності за охоплений перевіркою період висновків акта перевірки від 18.09.2013 № 1047/15-1/35201072 та прийнятого на його підставі податкового повідомлення-рішення від 03.10.2013 № 0000481501, згідно з яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість на 6058791,00 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, судові інстанції виходили з того, що Товариство з обмеженою відповідальністю Пролетарське Стіл при заповненні рядка 21 декларації з податку на додану вартість за січень 2014 року не було зобов'язане враховувати результати перевірки, оформленої актом від 18.09.2013 № 1047/15-1/35201072, оскільки сума зменшеного за податковим повідомленням-рішенням від 03.10.2013 № 0000481501 від'ємного значення з податку на додану вартість була неузгодженою з огляду на те, що відбувалась процедура оскарження названого акта індивідуальної дії в судовому порядку.

Більш того, в подальшому постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.02.2014 у справі № 804/1305/14, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.06.2015, податкове повідомлення-рішення від 03.10.2013 № 0000481501 визнане протиправним та скасоване.

За правилами пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Посилання в цій нормі на грошове зобов'язання не перешкоджає поширенню наведеного правила на від'ємне значення об'єкта оподаткування. Адже системний аналіз пунктів 200.1 - 200.3 статті 200 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) дає підстави вважати, що від'ємне значення та позитивне значення податку на додану вартість мають тотожну правову природу, позаяк являють собою від'ємний або позитивний результат однієї й тієї ж самої формули - різницю між податковими зобов'язаннями та податковим кредитом.

У свою чергу, принцип рівності оподаткування не дозволяє тлумачити положення пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) як такі, що розрізняють результат обчисленого податку в залежності від позитивної або від'ємної суми. Інше розуміння зазначеної норми не було б об'єктивним.

Таким чином, правила узгодження грошового зобов'язання застосовуються як при нарахуванні контролюючим органом за податковим повідомленням-рішенням позитивного значення грошового зобов'язання, так і при зменшенні ним від'ємного значення об'єкта оподаткування за податковим повідомленням-рішенням. При цьому до дня набрання законної сили судовим рішенням у справі про оскарження податкового повідомлення-рішення у платника відсутній обов'язок враховувати таке рішення при формуванні даних податкового обліку.

Водночас у силу вимог пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) процедура адміністративного оскарження закінчується: днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк; днем отримання платником податків рішення відповідного контролюючого органу про повне задоволення скарги; днем отримання платником податків рішення центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику; днем звернення платника податків до контролюючого органу із заявою про розстрочення, відстрочення грошових зобов'язань що оскаржувались.

День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов'язання платника податків.

Пунктом 56.19 статті 56 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) також передбачено, що у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.

Отже, для того, щоб дійти об'єктивного висновку про узгодженість (або неузгодженість) зменшеної позивачу суми від'ємного значення з податку на додану вартість за податковим повідомленням-рішенням від 03.10.2013 № 0000481501, судам слід було встановити, чи дотримано Товариством з обмеженою відповідальністю Пролетарське Стіл при зверненні до суду з позовом про оскарження цього акта індивідуальної дії строк, встановлений пунктом 56.17 статті 56 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Адже, у разі несвоєчасного звернення платником податку до суду (тобто поза межами строку, встановленого пунктом 56.17 статті 56 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), однак у рамках строку давності, передбаченого статтею 102 цього Кодексу), грошове зобов'язання (зменшене від'ємне значення об'єкта оподаткування) набуває статусу узгодженого та підлягає обов'язковому врахуванню платником при формуванні даних податкової звітності.

Згідно з пунктом 1 частини другої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Таким чином, постановлені у справі судові рішення підлягають скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Під час нового розгляду справи суд на підставі встановлених ним обставин та досліджених доказів, з урахуванням принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі, повинен дійти висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог з відповідним застосуванням необхідних матеріально-правових норм.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області задовольнити частково.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.08.2015 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2015 у справі № 804/8288/14 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: Т.М. Шипуліна

Л.І. Бившева

В.В. Хохуляк