Ухвала

від 22.02.2019 по справі 357/6176/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

22 лютого 2019 року

м. Київ

справа № 357/6176/18

провадження № 61-517ск19

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Усика Г. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2018 року, ухвалене у складі судді Бондаренко О. В. та постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року, ухвалену у складі колегії суддів: Верланова С. М., Мережко М. В., Савченка С. І., у справі за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства РОСИЧІ , Публічного акціонерного товариства Київобленерго про захист прав споживача електричної енергії та спонукання до укладання тристороннього договору,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст заявлених вимог

У червні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Садівничого товариства РОСИЧІ (далі - СТ Росичі), Публічного акціонерного товариства Київобленерго (далі - ПАТ Київобленерго ) про захист прав споживача та спонукання до укладання тристороннього договору.

Позовні вимоги обгрунтував тим, що йомуна праві власності належить земельна ділянка площею 0,0644 га, цільове призначення для садівництва, яка розташована у СТ Росичі на території Сухоліської сільської ради Білоцерківського району Київської області та садовий будинок по АДРЕСА_1. З 1994 року він є членом СТ Росичі та у 2001 році його садовий будинок був підключений до електромережі СТ Росичі . У 2009 році між ним та СТ Росичі було укладено договір № 27 про права та обов'язки членів СТ Росичі на постачання електричної енергії членам садівничого товариства. У червні 2012 року позивач отримав попередження, що електрокабель до його садового будинку знаходиться в аварійному стані та потребує негайної заміни. 26 липня 2013 року з вини СТ Росичі сталося закорочення дротів кабелю електропостачання до його будинку, що призвело до спалаху в захисному автоматі. 03 серпня 2013 року припинено електропостачання до його будинку через системне порушення правила користування електроенергії, яке на його думку, було здійснено без урахування чинності договору №27 про права та обов'язки членів СТ Росичі на постачання електричної енергії членам садівничого товариства від 2009 року. 31 серпня

2014 року він звернувся до СТ Росичі із заявою про підключення електроенергії до його садового будинку, однак СТ Росичі відмовило йому, посилаючись на те, що він не є членом садівничого товариства. Також 23 лютого 2017 року він звернувся до голови СТ Росичі із заявою про укладення з ним тристороннього договору на постачання електроенергії. Листом СТ Росичі від 19 березня

2017 року позивачу відмовлено в укладенні тристороннього договору про користування електроенергією у зв'язку з тим, що у СТ Росичі відсутня технічна можливість на приєднання сторонніх осіб та, що СТ Росичі є лише споживачем електроенергії з дозволеною потужністю 100 кВт. ПАТ Київобленерго також відмовило йому у поновленні електропостачання.

З урахуванням наведеного, просив зобов'язати СТ Росичі та

ПАТ Київобленерго укласти з ним тристоронній договір Про користування електричною енергією на території населеного пункту СТ Росичі та поновити електропостачання до його садового будинку.

Короткий зміст оскаржуваних судових рішень

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2018 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від

06 грудня 2018 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

У січні 2019 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1на постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року.

Ухвалою Верховного Суду від 31 січня 2019 року касаційну скаргу залишено без руху, надано строк для усунення недоліків до 15 лютого 2019 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали для уточнення прохальної частини та зазначення відповідача - ПАТ Київобленерго .

На виконання вимог указаної ухвали, ОСОБА_1 у лютому 2019 року надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу у новій редакції, з урахуванням вимог ухвали касаційного суду, просив скасувати рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року та направити справу до суду першої інстанції на новий розгляд, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Позиція Верховного Суду та нормативно-правове обгрунтування

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки вона подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню.

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необгрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об'єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Предметом спору в даній справі є вимоги про захист прав споживача, зокрема, зобов'язання СТ Росичі та ПАТ Київобленерго укласти з позивачем тристоронній договір Про користування електричною енергією на території населеного пункту СТ Росичі та поновити електропостачання до садового будинку по АДРЕСА_1 на території Сухоліської сільської ради Білоцерківського району Київської області.

Зазначена справа не є справою з ціною позову, яка перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не належить до категорії справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження.

Ураховуючи зазначене, справа є незначної складності та не належить до виключень із цієї категорії, передбачених пунктом 2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

Малозначна справа є такою в силу своїх властивостей, тому незалежно від того визнавав її такою суд першої чи апеляційної інстанції, ураховуючи, що частина шоста статті 19 ЦПК України належить до Загальних положень цього Кодексу, які поширюються й на касаційне провадження, Верховний Суд вважає за можливе визнати цю справу малозначною.

Касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять посилання на випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню.

Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обгрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність підстав чи відсутність таких підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суддя-доповідач відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають статті 129 Конституції України, згідно з якою, основними засадами судочинства є, зокрема, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини с статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Ураховуючи, що касаційну скаргу подано на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, і судом не встановлено передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України випадків за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 серпня 2018 року та постанову Київського апеляційного суду від 06 грудня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Садівничого товариства РОСИЧІ , Публічного акціонерного товариства Київобленерго про захист прав споживача електричної енергії та спонукання до укладання тристороннього договору, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявникові.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Суддя Г. І. Усик