Ухвала

від 11.02.2019 по справі 522/12510/18

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/12510/18

Провадження № 2/522/1008/19

УХВАЛА

11 лютого 2019 року Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Шенцевої О.П.

при секретарі Соболевій О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, про розірвання договору фінансування та повернення сплачених грошових коштів, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, про розірвання договору фінансування та повернення сплачених грошових коштів.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 27 липня 2018 року постановлено вжити заходи забезпечення позову шляхом накладання арешту та заборону відчуження на все рухоме та нерухоме майно, належне ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1), в тому числі, але не виключно на грошові кошти на рахунках, відритих на ім'я ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1), грошові кошти, або інші цінності, які містять в банківських скриньках, оформлених на ім'я ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1), цінні папери, корпоративні права, частки у статутних капіталах суб'єктів господарювання, якими володіє ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1), об'єкти права інтелектуальної власності, права вимоги до третіх осіб, права користування чужими речами, якими володіє ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1).

Відповідачем по справі було подано клопотання про скасування заходів забезпечення позову.

Сторони у судове засідання не з'явились, причин не явки суду не повідомили.

Суд, дослідивши матеріали справи, зазначає про відсутність правових підстав для скасування заходів забезпечення позову.

Задовольняючи заяву позивача про забезпечення позову суд виходив з того, що відсутність таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, оскільки існують підстави вважати, що відсутність арешту майна дозволить відповідачу здійснити відчуження цього майна на користь третіх осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

При розгляді заяви про забезпечення позову судом перевірені та враховані усі обставини, що мають перевірятись при вжитті заходів забезпечення позову.

При накладанні арешту суд виходив з того, що розмір позовних вимог є дуже суттєвим, а саме 708 000 доларів США, або більше ніж 18 000 000 гривень, адекватними та співмірними позовним вимогам будуть заходи забезпечення позову у вигляді арешту та заборони відчуження всього рухомого та нерухомого майна, а тому числі, але не виключно - грошових та інших цінностей, які зберігаються на рахунках, або в банківських скриньках, права вимоги до третіх осіб, право на отримання дивідендів, акції, цінні папери, тощо.

Заходи забезпечення позову, про які просив позивач повністю узгоджуються з предметом спору та позовними вимогами, не направленні на завдання шкоди інтересам жодних третіх особам та не здатні перешкодити господарській діяльності відповідача, при цьому такі заходи є тимчасовими, проте ефективними способами захисту інтересів позивача на час розгляду справи та здатними виключити можливу недобросовісну поведінку відповідачів.

Відповідно до п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України в Постанові Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову №9 від 22.12.2006 року, яка є чинною, позов майнового характеру дозволяється забезпечувати шляхом накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб

Пунктом 20 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав від 07.02.2014 року №5 зазначається про можливість вжиття заходів забезпечення позову таким шляхом як, накласти арешт на майно, заборонити відповідачеві вчиняти певні дії (розпоряджатися і/або користуватися спірним майном), заборонити державному реєстратору прав на нерухоме майно вносити зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, передати спірне майно на зберігання третій особі відповідно до статті 976 ЦК (судовий секвестр).

Таким чином, суд, дослідивши та перевіривши зміст заявлених позовних вимог, процесуальні підстави для вжиття заходів забезпечення позову, а саме, наявність майнового спору, належність майна відповідачу, дотримання вимог співмірності, відповідність способів забезпечення позову заявленим вимогам, вважає, що подальше існування заходів забезпечення позову є доцільним, а підстави для їх скасування відсутні.

Відповідно до ч.1 ст. 158 ЦПК України, суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 158 ЦПК України, за результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановлюється ухвала.

Розглядаючи питання про скасування заходів забезпечення позову, суд пересвідчився в тому, що скасування заходів забезпечення заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких вона звернулась до суду.

На підставі викладеного, керуючись ст. 158 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про скасування заходів забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, про розірвання договору фінансування та повернення сплачених грошових коштів - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її складання має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя