Рішення

від 13.02.2019 по справі 911/2752/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" лютого 2019 р. м. Київ Справа № 911/2752/18

Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я. за участю секретаря судового засідання Майбороди В.М. розглянувши справу

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКБ Тяжмашкомплект",

м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Плаза", Київська обл., м. Біла Церква

про стягнення 566 460 грн. 72 коп.

Представники сторін:

позивача - Бойко А.В.;

відповідача - не з'явився.

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 566 460 грн. 72 коп., з яких: 87 511 грн. 20 коп. - борг; 3 762 грн. 98 коп. - інфляційні втрати; 475 186 грн. 54 коп. - штраф.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що згідно умов договору ним було перераховано відповідачу кошти за товар, проте останній не виконав обов'язок щодо поставки товару, в зв'язку з чим виник борг в сумі 87 511 грн. 20 коп.

Відповідно до ч. 6 ст. 183 ГПК України якщо під час підготовчого судового засідання вирішені питання, зазначені у частині другій статті 182 цього Кодексу, розгляд справи по суті може бути розпочатий у той самий день після закінчення підготовчого судового засідання.

Враховуючи вищевикладені обставини суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, проте подав до загального відділу суду письмові заперечення, в яких просить суд розглянути справу за відсутності представника, позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 8 7511 грн. 20 коп. визнає, щодо стягнення штрафу просить суд зменшити його розмір відповідно до ст. 233 ГК України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

27.11.2017 року між ТОВ АКБ Тяжмашкомплект та ТОВ Люкс Плаза було укладено договір поставки № 27/11, відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передати, а покупець отримати і оплатити санітарно-гігієнічну, паперову та іншу продукцію.

Відповідно до п. 2.1. договору вартість товару становить 87 511 грн. 20 коп., в тому числі ПДВ - 14 585 грн. 20 коп.

Пунктом 2.2. договору передбачено, що покупець сплачує вартість товару протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту підписання цього договору.

Згідно з п. 3.2. договору поставка товару: до 28 грудня 2017 року. Сторони домовились, що якщо до цього строку постачальник не здійснить поставку товару, вважається, що покупець втрачає до цього товару інтерес і постачальник зобов'язаний буде повернути всю суму сплачених грошових коштів за цим договором до 29.12.2017 року.

На виконання умов договору позивач здійснив оплату товару в сумі 87 511 грн. 20 коп., що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких містяться в матеріалах справи, проте відповідач не виконав обов'язок по поставці товару, в зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача 87 511 грн. 20 коп. попередньої оплати.

Відповідач позовні вимоги щодо сплати основного боргу в сумі 87 511 грн. 20 коп. визнає, тому суд задовольняє позов в цій частині, оскільки доказів сплати відповідачем не подано.

Крім суми основного боргу позивач просить суд стягнути з відповідача 3 762 грн. 98 коп. - інфляційних втрат.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові ВГСУ № 16/587-22/430 від 31.08.2011 року та інформаційному листі ВГСУ № 01-06/928/2012 від 17.07.2012 року.

Враховуючи вищевикладені обставини, з відповідача на користь позивача на підставі ст. 625 ЦК України підлягає стягненню 3 762 грн. 98 коп. - інфляційних втрат, які нараховані позивачем відповідно до вимог закону та умов договору.

Щодо стягнення штрафу в розмірі 475 186 грн. 54 коп., відповідач заперечує посилаючись на неправомірність нарахування вказаної суми.

Дослідивши подані заперечення та наявні в матеріалах справи докази, суд зазначає таке:

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

З урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру заборгованості внаслідок неналежного виконання відповідачем зобов'язання, стану виконання відповідачем цього зобов'язання, розміру простроченої суми суд вважає можливим відповідно до ч. 1 ст. 233 ГПК України зменшити розмір штрафу до 200 000 грн. 00 коп. В позові в частині стягнення 275 186 грн. 54 коп. штрафу судом відмовлено.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене суд задовольняє позовні вимоги частково, у зв'язку тим, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, що призвело до необхідності позивачу звертатися з позовом до суду та здійснювати додаткові витрати на сплату судового збору, суд, відповідно до свого права, передбаченого частиною 9 ст.129 ГПК України, покладає на відповідача відшкодування позивачу судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 12, 13 73-92, 129, 207, 236, 238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Люкс Плаза (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Комсомольська, буд. 45, кв. 293, код 41507808) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю АКБ Тяжмашкомплект (01103, м. Київ, вул. Підвисоцького, буд. 5-А, код 36085466) - 87 511 (вісімдесят сім тисяч п'ятсот одинадцять) грн. 20 коп. - боргу, 3 762 (три тисячі сімсот шістдесят дві) грн. 98 коп. інфляційних втрат, 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 коп. штрафу, 4 369 (чотири тисячі триста шістдесят дев'ять) грн. 11 коп. судового збору.

3. В решті позовних вимог відмовити повністю.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст. ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України .

Повний текст рішення підписано 22.02.2019 року.

Суддя Л.Я. Мальована