Ухвала

від 25.02.2019 по справі 927/144/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

25 лютого 2019 року м. Чернігівсправа № 927/144/19 Господарський суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фесюри М.В., розглянувши матеріали позовної заяви №3/750 від 13.02.19

за позовом: Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик", вул. Хрещатик, 8-А, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 19364259, в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" Славкіної Марини Анатоліївни, адреса для листування: вул. Прорізна, 8, м. Київ, 01601

до відповідача: Приватного підприємства "Фавориттранс", вул. Червоногвардійська, 43, кв.28, м. Чернігів, 14033, код ЄДРПОУ 37558207

про стягнення 359 540,20 грн

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ"Хрещатик" Славкіної М.А. звернулось до суду з позовною заявою до Приватного підприємства "Фавориттранс" про стягнення 359 540,20 грн заборгованості, що виникла внаслідок неналежного виконання Договору №03/10347212201 від 13.06.13.

Статтею 164 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;

2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч.2 ст.164 Господарського процесуального кодексу України).

Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" підлягає залишенню без руху, оскільки подана з порушенням норм ст. 164 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Згідно із ст. 1, 2 Закону України "Про судовий збір", судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат. Платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Хрещатик" , в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "КБ "Хрещатик" заявлено позовну вимогу про стягнення 359 540,20 грн, тобто вимога майнового характеру, розмір судового збору, який підлягає сплаті позивачем становить - 5393,10 грн.

Разом з тим, позивачем не надано суду доказів сплати судового збору.

Одночасно в позовній заяві викладено клопотання, яким Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Хрещатик" просить суд відстрочити сплату судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

В обґрунтування поданого клопотання заявник посилається на неплатоспроможність, обгрунтовуючи тим, що на підставі постанови Правління Національного банку України від 05.04.2016 №234 Про віднесення Публічного акціонерного товариства Комерційний банк Хрещатик до категорії неплатоспроможних виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 05.04.2016 №463 Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ Хрещатик та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку . Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 02.06.2016 №46-рш Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ КБ Хрещатик виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 03.06.2016 №913 Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ Хрещатик та делегування повноважень ліквідатора банку . Зазначає, що дана інформація є загальновідомою, оскільки розміщена на сайті Фонду гарантування вкладів, а отже в силу ст. 75 ГПК України не потребує доказування. Також позивач вказує, що неплатоспроможний майновий стан ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" підтверджений постановою Правління Національного банку України №234 від 05.04.2016. При цьому, у банка фактично немає жодного доходу, оскільки банківська діяльність не здійснюється. В ході ліквідаційної процедури банку, усі кошти, одержані в результаті ліквідації, в силу закону направляються виключно на погашення вимог кредиторів згідно черговості.

Також в обґрунтування клопотання позивач посилається на рішення Європейського суду з прав людини.

Зазначені вище обставини, як вказує позивач, свідчать про наявність підстав для відстрочення ПАТ "Комерційний банк "Хрещатик" сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Згідно з частиною другою цієї статті суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Даний перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.

Отже, посилання скаржника на важкий фінансовий стан, за відсутності належних доказів на підтвердження цього, не є безумовною підставою для звільнення від сплати судового збору в силу статті 8 Закону України "Про судовий збір".

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права відповідно до ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

При цьому, як визначено у рішеннях Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (пункт 60).

За таких обставин, з урахуванням положень статті 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, господарський суд позбавлений права надавати перевагу будь-якій стороні в тому числі й у питанні звільнення від сплати судового збору, клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі задоволенню не підлягає.

Розглянувши подані матеріали, суд дійшов до висновку, що вказаний позов підлягає залишенню без руху, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог п. 2 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

За змістом ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи викладене, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.

Крім того відповідно ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, треті особи, які не заявляють самостійних щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі.

Виходячи зі змісту позовної заяви, позивачем у переліку учасників справи у вступній частині позовної заяви зазначено третю особу - ОСОБА_2, однак клопотання про залучення до участі у справі, з визначенням правових підстав та зазначенням сторони, на боці якої третя особа має бути залучена до участі у справі, позивачем не сформовано ні в тексті позовної заяви, ні в окремому документі з процесуальних питань.

У зв'язку з цим, позивачу слід визначитись з необхідністю участі та статусу учасника у справі ОСОБА_2 та подати відповідне обґрунтоване письмове клопотання.

Суд повідомляє, що під час отримання поштового відправлення від позивача не виявилося документу вказаного в додатку: п. 5- замість копії претензії знаходиться копія вимоги, про що відділом документального забезпечення (канцелярія) суду складено акт №71/2019 по справі №927/144/19 від 18.02.19, який надсилається позивачу.

Керуючись ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.У задоволенні клопотання Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Хрещатик" про відстрочення сплати судового збору відмовити.

2.Позовну заяву залишити без руху.

3.Позивачу у строк до 04 березня 2019 року усунути недоліки позовної заяви, а саме: надати суду докази сплати судового збору у встановленому розмірі.

4.Роз'яснити Позивачу - публічному акціонерному товариству "Комерційний банк "Хрещатик", що у відповідності до ч. 4 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, в разі не усунення ним всіх недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя М.В. Фесюра

Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/