Рішення

від 29.01.2019 по справі 826/5177/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

29 січня 2019 року №826/5177/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Цетус до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області про визнання протиправним та скасування припису та постанови,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва (далі також - суд) звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Цетус (далі також - позивач, ТОВ Цетус ) з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі також - відповідач, , Держархбудінспекція), в якому просило:

- визнати протиправним і скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 24.11.2017 №С-2411/7 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

- визнати протиправною та скасувати постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 04.12.2017 №3-0412/4-10/10-13/0412/08/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 158 580,00 грн.

Водночас позивач просив поновити строк для оскарження рішень Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (далі також - Департамент ДАБІ у Київській області).

Ухвалою суду від 03.04.2018 відкрито провадження у даній адміністративній справі, розгляд якої ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження та визнано поважними причини пропуску позивачем строку звернення до суду.

Позовні вимоги мотивовано відсутністю у позивача підстав для проведення позапланової перевірки позивача, проведенням цієї перевірки з перевищенням встановленого законодавством десятиденного строку, який склав 1 місяць з 24.10.2017 по 24.11.2017, а не 10 робочих днів. При цьому, письмове рішення про продовження перевірки керівником Департаменту ДАБІ у Київській області не приймалось, нове направлення на перевірку позивачу не пред'являлось. Акт проведення позапланової перевірки позивача складено посадовими особами відповідача за відсутності уповноваженої особи позивача, без вивчення містобудівної документації та огляду об'єкта будівництва, а викладена в акті перевірки інформація про відмову представника позивача від підпису акта та отримання документів, складених за результатами перевірки, не відповідає дійсності. До того ж складений акт не відповідає уніфікованій формі акту, затвердженій наказом Мінрегіонбуду від 15.05.2012 №240.

Позивач також звертав увагу суду, що його належним чином не повідомлено про день та час розгляду справи про правопорушення, оскільки в протоколі про правопорушення вказано дату розгляду справи 04 грудня без зазначення року, а у відповідь щодо уточнення в телефонному режимі дати проведення розгляду справи позивача повідомлення про те, що постанову про накладення штрафу буде надіслано поштою, що позбавило його можливості направити уповноважену особу для участі в справі.

Крім того, позивач не погодився із висновками посадових осіб відповідача про порушення позивачем статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , вимог п.4.1, п.4.8 ДБН А 2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , оскільки саме по собі посилання у проектній документації на будівельні норми та правила, які втратили чинність, не є підставою для висновку про порушення при цьому чинних будівельних норм, державних стандартів і правил.

Інспектори, що здійснювали перевірку, не зазначили які саме норми порушені проектом і як це вплинуло на можливість використання такої документації при будівництві об'єкту, тоді як згідно з частиною другою пункту 4.8 ДБН Ф.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво проектна документація не підлягає коригуванню у зв'язку з введенням в нових будівельних норм, за винятком випадків, коли це обумовлене підвищенням у нових будівельних нормах вимог безпеки.

Як зауважив позивач, у постанові від 15.03.2016 у справі №817/3360/15 Вищий адміністративний суд України вказав на те, що підставою для притягнення до відповідальності може слугувати лише факт невідповідності розробленої проектної документації будівельним нормам, а не факт передачі проектної документації замовнику із зазначенням інших норм. Такий факт не становить собою порушення частини першої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

З посиланням на КУпАП позивач вважає, що відповідач не довів наявності події та складу правопорушень, вчинених ТОВ Цетус , відповідальність за які передбачена Законом України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у письмовому відзиві на позовну заяву та в судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позову, стверджуючи про його необґрунтованість, оскільки Департаментом ДАБІ у Київській області дотримано визначену законодавством процедуру проведення позапланової перевірки позивача, розгляду справи про правопорушення містобудівного законодавства, а також про правомірність оскаржуваних припису та постанови з огляду на те, що висновки посадових осіб, які здійснювали перевірку позивача, про порушення ним містобудівного законодавства, відповідають дійсним обставинам.

Ураховуючи клопотання представників сторін від 28.11.2018, суд продовжив розгляд справи у порядку письмового провадження.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.10.2017 замовником будівництва Приватним підприємством Став Транс до Департаменту ДАБІ у Київській області подано повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) вх.№10/10-0210/42П, а саме реконструкція даху із встановленням сонячної електростанції СЕС-1 потужністю 80.08/80 кВТ (DС/АС) за адресою: Київська область, Ставищенський район, смт.Ставище, вул.Промислова, 12.

Листом від 11.10.2017 №10/10-4/1110/02 Департамент ДАБІ у Київській області повернув Приватному підприємству Став Транс повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), вказавши на недоліки та запропонувавши повторно подати повідомлення після їх усунення.

Відповідно до наказу Департаменту ДАБІ у Київській області від 17.10.2017 №221П та направлення на проведення позапланової перевірки від 17.10.2017 №845.17/02, виданого головним інспекторам будівельного нагляду Департаменту ДАБІ у Київській області Крупку Р.О. та Могиленку П.А., останніми проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об'єкті будівництва: реконструкція даху з встановлення сонячної електростанції СЕС-1 потужністю 80.08/80 кВТ (DС/АС) за адресою: Київська область, Ставищенський район, смт.Ставище, вул.Промислова, 12.

В направленні на проведення позапланової перевірки від 17.10.2017 №845.17/02 зазначено строк їхньої дії з 24.10.2017 по 06.11.2017.

На підставі службової записки про продовження терміну позапланової перевірки головного інспектора будівельного нагляду Могиленка П.А. Департаментом ДАБІ у Київській області продовжено термін її проведення на один день, а саме 24.11.2017, у зв'язку з чим вищеназваним інспекторам видано направлення на проведення перевірки від 20.11.2017 №845/17/02/П.

За результатами перевірки складено акт перевірки від 24.11.2017 №Т-2411/6, в якому зафіксовано виявлені перевіркою порушення, а саме:

ПП Став Транс виконано будівельні роботи з будівництва нежитлової будівлі розмірами в плані 12х12 м за адресою: Київська область, смт.Ставище, вул.Промислова, 12 без документу, що надає право на виконання будівельних робіт.

Об'єкт будівництва належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1).

ПП Став Транс не було забезпечено здійснення авторського нагляду під час будівництва нежитлової будівлі розмірами в плані 12 х 12 за адресою: Київська область, смт.Ставище, вул.Промислова, 12.

ПП Став Транс не було забезпечено здійснення технічного нагляду під час будівнитва нежитлової будівлі розмірами в плані 12 х 12 за адресою: Київська область, смт.Ставище, вул.Промислова, 12.

Проектною організацією ТОВ Цетус передано замовнику будівництва ПП Став Транс проектну документацію (стадія - Робочий проект (РП) Реконструкція даху із встановленням сонячної електростанції СЕС-1 потужністю 80.08/80 кВТ (DС/АС) за адресою: Київська область, Ставищенський район, смт.Ставище, вул.Промислова, 12 для виконання будівельних робіт а об'єкті розроблену з порушенням вимог п.4.1, п.4.8. ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво (далі - ДБН А.2.2-3:2014) та з порушенням вимог статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а саме проектна документація розроблена з урахуванням будівельних норм та стандартів, не чинних на час передачі її замовнику, а саме СНиП-ІІ-4-79*, НПАОП 0.00-0.01-7; НАПБ А.01.001-2004; СНиП ІІІ-4-80*, СНтП 3.01.03-84, СНиП 1.04.03-85*, ДБН А.3.1-5-96 втратили чинність на час передачі проектантом проектної документації замовнику.

Як зазначено в акті, при перевірці були присутні уповноважена особа ПП Став Транс Рябий Є.В. за довіреністю від 06.11.2-17 №9 та від ТОВ Цетус Ставничий Кирило Анатолійович, які від підписання акту відмовилися.

На підставі акту перевірки Департамент ДАБІ у Київській області склав протокол від 24.11.2017 №1-Л-З-2411/4 про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, в якому зазначено про допущене ТОВ Цетус порушення вимог статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та вимог пунктів 4.1 та 4.8 ДБН А 2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво , відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Водночас в протоколі зазначено, що розгляд справи про правопорушення ТОВ Цетус у сфері містобудівної діяльності відбудеться 04.12.2017 в приміщенні Департаменту ДАБІ у Київській області.

24.11.2017 Департаментом ДАБІ у Київській області винесено припис від №С-2411/7 про усунення до 24.12.2017 ТОВ Цетус порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, а саме порушення вимог статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та пунктів 4.1 і 4.8 ДБН А 2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво .

Примірники вищевказаних акта, протоколу та припису надіслані на адресу позивача поштою, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою квитанцією від 27.11.2017 та повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

За результатами розгляду справи про правопорушення Департаментом ДАБІ у Київській області 04.12.2017 прийнято постанову №3-0412/4-10/10-13/0412/08/02, якою у зв'язку з вищевказаним порушенням позивачем вимог статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності та п.4.1, п.4.8 ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво на нього накладено штраф у розмірі 158 580,00 грн.

Копію вказаної постанови на адресу позивача направлено поштою, що підтверджується описом вкладення у цінний лист, поштовою квитанцією від 04.12.2017 та повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення.

Не погоджуючись із вищевказаними приписом та постановою, винесеними Департаментом ДАБІ у Київській області, позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, при вирішенні якого суд виходить із наступного.

За змістом абзаців першого та другого частини першої статті 41 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до приписів частини третьої статті 3 вищевказаного Закону органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Положенням про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 09.07.2014 №294 (далі - Положення №294), визначено, що Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Згідно пунктом 3 Положення №294 одним із основних завдань Держархбудінспекції є реалізація державної політики з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, зокрема, здійснення державного контролю та нагляду за дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Пунктом 4 Положення №294 визначено, що відповідно до покладених на неї завдань Держархбудінспекція, окрім іншого, здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час провадження містобудівної діяльності.

Свої повноваження Держархбудінспекція здійснює безпосередньо та через свої територіальні органи (пункт 7 Положення №294).

Постановою Кабінету Міністрів від 23.05.2011 №553 затверджено Порядок про здійснення архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок №553).

Цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної з будівництвом об'єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності.

Підпунктом 1 пункту 2 Порядку №553 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом (п.5 Порядку №553).

Відтак, Департамент ДАБІ у Київській області як територіальний орган Держархбудінспекції у межах повноважень, визначених законодавством здійснював позапланову перевірку позивача.

Згідно з пунктом 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю

Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.

Згідно з пунктом 12 Порядку №553 посадові особи інспекції під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані: у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами; ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю.

Пунктами 16-19 Порядку №553 передбачено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою інспекції складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис).

Акт перевірки складається у двох примірниках. Один примірник надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, а другий залишається в інспекції. Акт перевірки підписується посадовою особою інспекції, яка провела перевірку та суб'єктом містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в інспекції, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Відповідно до пункту 21 Порядку № 553 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта. У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа інспекції робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Припис - це обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога державного інспектора щодо усунення виявлених порушень законодавства. У приписі можуть бути зазначені лише ті порушення, які були виявлені і встановлені під час перевірок, результати яких оформлені належним чином (зафіксовані в акті та протоколі).

Пунктом 2 частини другої статті 3 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності право накладати штраф в межах та відповідно до вимог, визначених Законом України Про регулювання містобудівної діяльності надано від імені органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду - головним інспекторам будівельного нагляду.

Оцінюючи доводи позивача щодо протиправності оспорюваних рішень, насамперед з огляду на відсутність підстав для проведення Департаментом ДАБІ у Київській області позапланової перевірки, за результатами якої винесено ці рішення, суд вважає за необхідне зазначити, що дотримання встановленої законом процедури проведення перевірки та фіксування її наслідків є однією з гарантій дотримання прав усіх учасників правовідносин та об'єктивності встановлення фактичних обставин.

Однак, відповідач не надав суду належних доказів, що стосуються наявності підстав для проведення згаданої позапланової перевірки, відтак, таку перевірку проведено протиправно, що вбачається з наступного.

Згідно з наказом Департаменту ДАБІ у Київській області від 17.10.2017 №221П проведення позапланової перевірки на об'єкті будівництва за адресою: Київська обл., Ставищенський район, смт.Ставие, вул.Промислова, 12 обґрунтоване необхідністю перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), яке надійшло до названого Департаменту та зареєстроване 02.10.2017 за вхідним №10/10-0210/42/П. Та ж сама підстав для проведення позапланової перевірки зазначена і у вищевказаних направленнях на проведення перевірки.

Як зазначено вище, згідно з пунктом 7 Порядку №553, однією з підстав для проведення позапланової перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

За змістом статті 36 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , зокрема, що право на виконання будівельних робіт на об'єктах, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), об'єктах, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, надається замовнику та генеральному підряднику чи підряднику (у разі якщо будівельні роботи виконуються без залучення субпідрядників) після подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт.

Виконувати будівельні роботи без подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт забороняється.

Отримання замовником інших документів дозвільного характеру для виконання будівельних робіт, крім направлення повідомлення про початок виконання будівельних робіт до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до частини першої цієї статті, не вимагається.

Замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення.

Аналіз змісту як статті 36 вищевказаного Закону, так і пункту 7 Порядку №553 стосовно підстав проведення позапланової перевірки, дає підстави суду стверджувати, що перевірка достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, може проводитися лише у разі подання відповідного повідомлення замовником та упродовж трьох місяців з дня подання зазначених документів.

Однак, як встановлено судом, листом від 11.10.2017 №10/10-4/1110/02 Департамент ДАБІ у Київській області повернув Приватному підприємству Став Транс повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) вх.№10/10-0210/42П, а саме реконструкція даху із встановленням сонячної електростанції СЕС-1 потужністю 80.08/80 кВТ (DС/АС) за адресою: Київська область, Ставищенський район, смт.Ставище, вул.Промислова, 12, із зазначенням його недоліків та пропозиції повторно подати повідомлення після їх усунення.

Доказів повторного подання Приватним підприємством Страв Транс вищевказаного повідомлення про початок виконання будівельних робіт та його реєстрації Департаментом ДАБІ у Київській області суду не надано, що обумовлює висновок суду про відсутність в останнього підстав для проведення позапланової перевірки вищевказаного об'єкта та її протиправність.

При цьому постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09.01.2019 у справі №810/4473/17 за позовом Приватне підприємство Став Транс до Державної архітектурно-будівельної інспекції України в особі Департаменту ДАБІ у Київській області про визнання протиправними і скасування приписів і постанов, винесених Департаментом ДАБІ у Київській області за результатами проведення позапланової перевірки на підставі наказу названого Департаменту від 17 жовтня 2017 року № 221/П та направлень на проведення від 17.10.2017 №844.17/02 та від 20.11.2017 №844.17/02/П встановлено, що:

- як вірно встановлено судом першої інстанції, у наказі від 17.10.2017 №221/П зазначено, що підставою для проведення перевірки є необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CC1) вх. №10/10-0210/42/П. Аналогічне зазначено у направленнях на проведення позапланової перевірки від 17.10.2017 №844.17/02 та від 20.11.2017 №844.17/02/П як підстава для проведення позапланової перевірки.

- вказана перевірка проводилась за заявою Приватного підприємства Став Транс у зв'язку з необхідністю введення в експлуатацію сонячної електростанції, що будується ним на даху станції технічного обслуговування та нежитлової будівлі, що були збудовані та введені в експлуатацію позивачем згідно вимог чинного законодавства (декларація про готовність об'єкта до експлуатації, серії та номер КС 143170180406 від 18.01.2017 та декларація про готовність об'єкта до експлуатації, серія та номер КС 143171600862 від 09.06.2017 відповідно).

- об'єктом перевірки (будівництва) є реконструкція даху з встановленням сонячної електростанції СЕС-1 потужністю 80,08/80 кВт (DC/AC) за адресою: Київська обл., смт.Ставище, вул. Промислова, 12; предметом перевірки є дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

- при цьому, повідомлення про початок виконання будівельних робіт за вх.№ 10/10-0210/42/П було подане Приватним підприємством Страв Транс 02.10.2017, а проведення перевірки закінчилось 24.11.2017, тобто в межах 3-х місячного терміну, передбаченого абзацом 4 пункту 7 Порядку № 553.

При цьому, незважаючи на викладене, безпосередній висновок суду в указаному судовому рішенні справі про правомірність проведення згаданої позапланової перевірки відсутній.

Відповідно до частини 5 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративні справі, що набрало законно сили, можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у цій справі, в якій такі обставини були встановлені.

Оскільки ТОВ Цетус не брало участі в судовому розгляді адміністративної справи №810/4473/17, то суд при вирішенні справи №826/5177/18 вважає, що ТОВ Цетус у загальному порядку довів відсутність підстав для проведення Департамент ДАБІ у Київській області позапланової перевірки на підставі Наказу цього Департаменту від 17.10.2017 №221/П та направлень на проведення позапланової перевірки від 17.10.2017 №844.17/02 та від 20.11.2017 №844.17/02/П.

Крім того, відповідач не спростував доводи позивача про те, що акт перевірки складався в присутності уповноваженого представника позивача і пропонувався йому для ознайомлення та підписання, оскільки згідно з твердженням позивача особи, що здійснювали перевірку, прибули на об'єкт перевірки 02.11.2017, зробили фотокопію наданої представником замовника проектної документації, покинули об'єкт, а 24.11.2017 взагалі на об'єкт не виходили, направлення на перевірку 24.11.2017 не пред'являли, і всі документи за результатами перевірки склали за межами об'єкту перевірки та без присутності, зокрема, представника позивача.

Крім того, на підтвердження правомірності продовження терміну проведення перевірки на один день 24.11.2017, що відповідно до абзацу 10 пункту 7 Порядку №553 у разі потреби може бути одноразово продовжена за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні, відповідач не надав суду належного доказу.

Надана відповідачем копія службової записки головного інспектора будівельного нагляду Могиленка П.А. без зазначення у ній дати, адресована директору Департаменту ДАБІ у Київській області Коломійцю із наявною на ній рукописною резолюцією невстановленої особи без дати ОСОБА_6 до виконання не є доказом прийняття уповноваженою особою Департаменту ДАБІ у Київській області письмового рішення, оформленого з відповідними реквізитами, щодо продовження строку проведення вищевказаної позапланової перевірки.

За таких обставин суд вважає, що позапланову перевірку проведено і акт перевірки, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 24.11.2017 №1-Л-З-2411/4 та припис від 24.11.2017 №С-2411/7 складено поза межами установленого законодавством строку.

Зважаючи на встановлені вище обставини стосовно протиправності проведення позапланово перевірки, суд не вбачає за доцільне надавати оцінку решті доводів позивача про порушення посадовими особами відповідача процедури проведення позапланової перевірки, оскільки вищевикладеного достатньо для того, щоби визнати таку перевірку протиправною.

З огляду на висновок суду про протиправність згаданої перевірки, суд також вважає, що винесені Департаментом ДАБІ у Київській області за результатами цієї перевірки оспорювані припис про усунення порушень вимог містобудівного законодавства та постанова про накладення штрафу за такі порушення, також є протиправними.

Окрім того, суд вважає, що у Департаменту ДАБІ у Київській області не було підстав як для винесення оспорюваного припису про усунення виявленого порушення ТОВ Цетус , так і постанови про накладення за це порушення штрафу.

Як вказано вище, порушення, встановлене посадовими особами Департаменту ДАБІ у Київській області, полягало в тому, що проектною організацією ТОВ Цетус передано замовнику будівництва ПП Став Транс проектну документацію (стадія - Робочий проект (РП) Реконструкція даху із встановленням сонячної електростанції СЕС-1 потужністю 80.08/80 кВТ (DС/АС) за адресою: Київська область, Ставищенський район, смт.Ставище, вул.Промислова, 12 для виконання будівельних робіт а об'єкті розроблену з порушенням вимог п.4.1, п.4.8. ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво (далі - ДБН А.2.2-3:2014) та з порушенням вимог статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності , а саме проектна документація розроблена з урахуванням будівельних норм та стандартів, не чинних на час передачі її замовнику, а саме СНиП-ІІ-4-79*, НПАОП 0.00-0.01-7; НАПБ А.01.001-2004; СНиП ІІІ-4-80*, СНтП 3.01.03-84, СНиП 1.04.03-85*, ДБН А.3.1-5-96 втратили чинність на час передачі проектантом проектної документації замовнику.

Дійсно, частиною першою статті 31 Закону України Про регулювання містобудівної діяльності передбачено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил та затверджується замовником.

Відповідно до пунктів 4.1 та 4.8. ДБН А.2.2-3:2014 Склад та зміст проектної документації на будівництво (далі - ДБН А.2.2-3:2014) проектна документація на будівництво має відповідати положенням законодавства, вимогам містобудівної документації, будівельних норм, стандартів і правил. Проектна документація на будинки, будівлі, споруди, лінійні об'єкти інженерно-транспортної інфраструктури, їх черги та/або пускові комплекси має бути розроблена з урахуванням будівельних норм та стандартів, чинних на час передачі її замовнику.

Частиною 1 статті 1 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності передбачено, що правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва, зокрема, проектна організація - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Позивач не заперечує, що при розробленні вищевказаної проектної документації ним було застосовано містобудівну документацію, будівельні норми, стандарти і правила, які на час її передачі замовнику частково втратили чинність. Однак, при цьому заслуговують на увагу його доводи про те, що посилання на містобудівну документацію, будівельні норми, стандарти і правила, які на час передачі проекта замовнику частково втратили чинність, не свідчить про невідповідність проектної документації чинним на час передачі замовнику містобудівній документації, будівельним нормам, стандартам і правилам.

До того ж суду не надано доказів того, що станом на час проведення позапланової перевірки Департаментом ДАБІ у Київській області було встановлено невідповідність проектної документації чинним на час передачі замовнику містобудівній документації, будівельним нормам, стандартам і правилам.

Відтак, відповідачем не встановлено факт невідповідності розробленої позивачем проектної документації чинним містобудівній документації, будівельним нормам, стандартам і правилам. Отже, висновок про порушення позивачем вимог містобудівного законодавства є необґрунтованим.

Зі змісту постанови від 15.03.2016 у справі №817/3360/15 також вбачається, що Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про те, що підставою для притягнення до відповідальності може слугувати лише факт невідповідності розробленої проектної документації будівельним нормам, а не факт передачі проектної документації замовнику із зазначенням інших норм. Такий факт не становить собою порушення частини першої статті 2 Закону України Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності .

Крім того, згідно з висновком експертного дослідження (будівельного-технічного) від 28.06.2018 №29/18, виконаного судовим експертом Петровим М.С., то використання проектувальником ТОВ Цетус у проектній документації Реконструкція даху із встановленням сонячної електростанції СЕС-1 потужністю 80.08/80 кВТ (DС/АС) за адресою: Київська область, Ставищенський район, смт.Ставище, вул.Промислова, 12 нормативних актів, які станом на час її передачі замовнику Приватному підприємству Став Транс втратили чинність, в даному конкретному випадку не відобразилась будь-яким негативним чином на відповідності такої проектної документації положенням законодавства, вимогам державних будівельних норм, стандартів і правил, та можливості її використання за призначенням.

У зв'язку з викладеним суд не вбачає підстав для зобов'язання позивача усунути порушення вимог містобудівного законодавства відповідно до припису Департаменту ДАБІ у Київській області від 24.11.2017 №С-2411/7, тому цей припис є протиправним і підлягає скасуванню судом.

З аналогічних мотивів підлягає визнанню протиправною і скасуванню постанова Департаменту ДАБІ у Київській області від 04.12.2017 №з-0412/4-10/10-13/0412/08/02.

Наведеного вище обґрунтування протиправності оспорюваних рішень достатньо для того, щоб визнати їх протиправними та скасувати, тому суд не вдається до оцінки решти доводів позивача стосовно їх протиправності, а саме щодо недотримання процедури розгляду справи про правопорушення, за результатами розгляду якої винесено спірну постанову про накладення штрафу.

Водночас позивач в обґрунтування своїх вимог безпідставно посилається на Кодекс України про адміністративні правопорушення, який не підлягає застосуванню у спірних правовідносинах щодо притягнення до відповідальності за порушенням вимог містобудівного законодавства.

Відповідно до приписів статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідач у даному випадку не довів суду правомірності прийнятих ним рішень, які оспорює позивач, тому його позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з адміністративним позовом позивач сплатив судовий збір в розмірі 2 378,70 грн., що підтверджується квитанцією від 28.03.2017, тому вказані кошти підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 14, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Цетус (юридична адреса:18008, м.Черкаси, вул.Вернигори, 23, кв.60; адреса для листування: 18006, м.Черкаси, вул.Максима Залізняка, 138/8, код ЄДРПОУ 33684193) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним і скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 24.11.2017 №С-2411/7 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

3. Визнати протиправною та скасувати постанову Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області від 04.12.2017 №3-0412/4-10/10-13/0412/08/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності у сумі 158 580,00 грн.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельно інспекції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Цетус сплачений судовий збір у розмірі 2 378,70 грн. (дві тисячі триста сімдесят вісім гривень сімдесят коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко