Постанова

від 18.02.2019 по справі 0940/1794/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2019 рокуЛьвів№ 857/733/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сапіги В.П.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.,

за участі: секретаря судових засідань Герман О.В.

представника відповідачів Юрчука Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області та Державної фіскальної служби України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року, ухвалене в порядку письмового провадження під головуванням судді Григорука О.Б., в м. Івано-Франківську, у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Франківський будівельний центр" до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області, Державної фіскальної служби України про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання до вчинення дій,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Франківський будівельний центр" звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Львівській області про України про визнання протиправним та скасування рішення комісії контролюючого органу регіонального рівня - Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області №628577/34078986 від 03.04.2018 про відмову в реєстрації податкової накладної №154 від 14.11.2017 та зобов'язання Державної фіскальної служби України зареєструвати податкову накладну №154 від 14.11.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних днем її подання.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року позов задоволено. При цьому, задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної спростовується наявними у матеріалах справи письмовими доказами, що підтверджуються реальність господарської операції поставки товару та її належне оформлення первинними документами. Спірне рішення є неконкретизованим, сам відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б ставили під сумнів реальність здійснених позивачем господарських операцій та свідчили б про невідповідність цих операцій дійсному економічному змісту, або засвідчили б наявність інших обставин, що підтверджують недобросовісність позивача як платника податків, а також підстав для відмови у реєстрації в ЄРПН ПН №154 від 14.11.2017.

З даним рішенням суду першої інстанції не погодилась сторона відповідачів, які вважають, що суд першої інстанції при розгляді справи порушив норми матеріального та процесуального законодавства, що призвело до прийняття рішення, яке ґрунтується на неналежних доказах, а тому просять скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В апеляційній скарзі сторона відповідачів покликається на аналогічні доводи зазначені у відзиві на позовну заяву, зокрема ставить акцент на те, що за результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 3214, 7019. Комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, Головного управління Державної фіскальної служби в Івано-Франківській області 03.04.2018 прийняла рішення №628577/34078986 про відмову в реєстрації податкової накладної №154 від 14.11.2017. Підставою для прийняття рішення слугувало ненадання платником податку усіх копій первинних документів щодо постачання товарів, їх транспортування.

Сторона позивача не скористалась правом подачі відзиву на апеляційну скаргу.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів встановила таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Франківський будівельний центр" згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване як юридична особа 17.05.2006, взяте на податковий облік ДПІ у м. Івано-Франківську Головного управління ДФС в Івано-Франківській області 18.05.2006. Основний вид економічної діяльності - оптова торгівля деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням.

Товариство 09.06.2006 зареєстровано ДПІ в м. Івано-Франківську як платник податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом №12888679.

02.01.2017 між товариством з обмеженою відповідальністю "Франківський будівельний центр" та товариством з обмеженою відповідальністю Еко Баланс ТЕР (ідентифікаційний код юридичної особи 36438350), укладено договір купівлі-продажу будівельно-оздоблювальних матеріалів та іншої промислової продукції №6.

Згідно умов договору позивач зобов'язувався поставити лакофарбну продукцію, будівельно-оздоблювальні матеріали, іншу промислову продукцію окремими партіями за цінами, в асортименті та кількості погодженій сторонами в накладних.

Судом встановлено, що згідно платіжного доручення №2883 від 14.11.2017 ТОВ Еко баланс ТЕР здійснено оплату на рахунок позивача за будівельні матеріали в сумі 90000 грн.

06.12.2017 позивачем передано товариству з обмеженою відповідальністю Еко Баланс ТЕР будівельні матеріали на загальну суму 90000 грн., в т.ч. ПДВ, що підтверджується накладною №0035 від 06.12.2017 .

За результатами господарської операції згідно договору №6 від 02.01.2017, за першою подією, позивачем складено податкову накладну №154 від 14.11.2017 на загальну суму 90000 грн., в тому числі податок на додану вартість 15000 грн.

З метою зарахування податку на додану вартість позивач подав в електронному вигляді за допомогою програми електронного документообігу вказану податкову накладну для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

30.11.2017 Державна фіскальна служба України надіслала позивачу квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної №154 від 14.11.2017 з підстав відповідності даних накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 за №567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно з УКТ ЗЕД: 3214, 7019. Запропоновано позивачу надати контролюючому органу пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних відповідно до пункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16статті 201 Податкового кодексу України, вичерпний перелік яких встановлено наказом Міністерством фінансів України від 13.06.2017 за №567 та/або Таблицю даних платника податків, яка передбачена пунктом 4 даного Наказу.

30.03.2018 товариством з обмеженою відповідальністю "Франківський будівельний центр" подано до Державної фіскальної служби України повідомлення №1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена. У вказаному повідомленні містились пояснення, а також додано копії документів, які, на переконання позивача, підтверджують реальність надання послуг, зокрема, щодо операції із ТОВ Еко Баланс ТЕР - копії договору №6 від 02.01.2017, накладної №0035 від 06.12.2017, платіжного доручення №2883 від 14.11.2017, а також щодо походження реалізованого товару та наявність матеріально-технічних ресурсів для здійснення господарської діяльності - копії договору суборенди №09/2018 від 02.01.2018, договору поставки будівельних матеріалі №85а від 01.04.2017, накладної №ЛГ 9155 від 05.10.2017, накладної №90149643 від 08.11.2017.

Однак комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, 03.04.2018 прийнято рішення №628577/34078986 про відмову в реєстрації податкової накладної №154 від 14.11.2017.

Підставою для такої відмови контролюючим органом визначено ненадання платником податку договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них, копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. Додатковою інформацією визначено ненадання договорів з постачальниками, товарно-транспортні накладні на всіх етапах руху товарів, окремі видаткові накладні на придбання, розрахункові документи.

Не погоджуючись з оскаржуваним рішенням комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, №628577/34078986 про відмову в реєстрації податкової накладної №154 від 14.11.2017, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Перевіряючи законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.

Згідно пп."а" п.185.1 ст.185 ПК України в редакції на час виникнення спірних правовідносин об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з безоплатної передачі та з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абз.1 п. 201.1 ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Також пунктом 201.10 ст.201 ПК України передбачено при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.

Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.

Згідно пункту 201.16. ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

На виконання цієї норми постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок №1246).

Відповідно до пп. 201.16.1-201.16.3 п. 201.16 ст. 201 ПК України (в редакції чинній момент спірних правовідносин) у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті "в" підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у такій податковій накладній / розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2 цього пункту. Форма таких рішень встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Згідно з п. 12 Порядку №1246 (в редакції чинній момент спірних правовідносин), після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 ); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пп.201.16.1 п.201.16 ст.201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Вказана норма кореспондується з пунктом 13 Порядку №1246, відповідно до якої за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Згідно з п. 15 Порядку №1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13 червня 2017 року № 567 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Критерії оцінки, Перелік документів).

Пунктом 1 Критеріїв оцінки встановлено, що оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг).

Відповідно до п.п. 1-3 п. 6 Критеріїв оцінки, моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яку (який) подано на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеному у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку для платників, у яких значення показника D становить більше 0,03; більше 60 % - від 0,02 до 0,03; більше 50 % - від 0,015 до 0,02; більше 40 % - від 0,01 до 0,015, більше 30 % - від 0,005 до 0,01, більше 20 % - до 0,005) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі;

3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

Вичерпний перелік документів у розрізі Критеріїв оцінки передбачає надання платником податків для критерію: - зазначеного в п.п. 1 п. 6 цих Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством; - зазначеного в п.п. 2 п. 6 Критеріїв оцінки: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Отже, контролюючий орган зобов'язаний у квитанції чітко вказати на конкретний вид критерію, який встановлений п.6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу № 567.

Також суд зазначає, що визначення фіскальним органом у квитанції конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у Наказі №567 "Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних".

Відповідно до п.1 Вичерпного переліку документів Наказу №567, вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Перелік), у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 р. № 567 (далі - Критерії): 1) для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством; 2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Тобто, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.

Як видно з квитанції щодо зупинення реєстрації податкової накладної №154 від 14.11.2017 остання містять інформацію про те, що "ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначеним п.6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених Наказом №567.

Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

В даному випадку, підставою для відмови у реєстрації податкової №154 від 14.11.2017 контролюючий орган визначив - ненадання платником податку договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків. Додатковою інформацією визначено ненадання договорів з постачальниками, товарно-транспортні накладні на всіх етапах руху товарів, окремі видаткові накладні на придбання, розрахункові документи.

Судом встановлено, що 30.03.2018 товариством подано до Державної фіскальної служби України повідомлення №1 щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинена. У вказаному повідомленні містились пояснення, а також додано копії документів, які, на переконання позивача, підтверджують реальність надання послуг, зокрема, щодо операції із ТОВ Еко Баланс ТЕР - копії договору №6 від 02.01.2017, накладної №0035 від 06.12.2017, платіжного доручення №2883 від 14.11.2017, а також щодо походження реалізованого товару та наявність матеріально-технічних ресурсів для здійснення господарської діяльності - копії договору суборенди №09/2018 від 02.01.2018, договору поставки будівельних матеріалів №85а від 01.04.2017, накладної №ЛГ 9155 від 05.10.2017, накладної №90149643 від 08.11.2017.

Тобто позивачем було подано пояснення та документи до Державної фіскальної служби України.

Суд першої інстанції підставно погодився з доводами сторони позивача, що первинні документи, оформлені в ході виконання договору купівлі-продажу №6 від 02.01.2017, які наявні в матеріалах справи, не мають дефекту форми, змісту або походження, котрі в силу статей 198, 201 Податкового кодексу України, частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 за №88, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Оплата за поставлений товар здійснена та підтверджується платіжним дорученням №2883 від 14.11.2017 на суму 90000 грн.

Отже, первинні документи, які представлені позивачем, засвідчують факт реального виконання позивачем господарських зобов'язань перед ТОВ Еко Баланс ТЕР .

Окрім цього, на момент здійснення таких господарських операцій товариство з обмеженою відповідальністю "Франківський будівельний центр" мало відповідні технічні, людські та матеріальні ресурси, що підтверджується поданими суду письмовими доказами, зокрема договором оренди складських приміщень №27-2016 від 31.12.2015, штатним розписом ТОВ Франківський будівельний центр на 2017 рік.

На момент здійснення господарських операцій товариство з обмеженою відповідальністю Франківський будівельний центр та ТОВ Еко Баланс ТЕР були зареєстровані платниками податку на додану вартість, а отже підставою для виникнення права на податковий кредит для ТОВ Еко Баланс ТЕР є перша подія господарської операції - сплата коштів за товар згідно договору купівлі-продажу.

Узагальнюючи наведене, суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що позивач надав відповідачу всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарської операції за податковою накладною №154 від 14.11.2017, у реєстрації якої комісією, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, було відмовлено.

Стосовно доводів сторони відповідачів, зазначених в апеляційній скарзі щодо неподання товариством договорів з постачальниками, товарно-транспортні накладні на всіх етапах руху товарів, окремі видаткові накладні на придбання, розрахункові документи, то суд першої інстанції підставно вказав, що зазначена вимога контролюючого органу про необхідність надання таких документів товариством є безпідставною, оскільки квитанція від 30.11.2017 таких вимог не містить.

Разом з тим, позивач для підтвердження можливості реалізації договірних відносин з ТОВ Еко Баланс ТЕР надав суду засвідчені копії договорів: поставки продукції №02102017 від 02.10.2017 з товариством з обмеженою відповідальністю "Вемако"; поставки №URSA-2009/42 від 08.01.2009 з підприємством зі 100% іноземною інвестицією Урса ; поставки №183 від 25.05.2015 з товариством з обмеженою відповідальністю "КНАУФ ГІПС КИЇВ"; поставки товару №85 від 01.04.2017 з товариством з додатковою відповідальністю "Сініат".

На підтвердження виконання наведених договорів надано засвідчені копії видаткових накладних про придбання товарів та товарно-транспортних накладних, копії платіжних доручень про розрахунки із постачальниками .

Дані документи підтверджують доводи позивача про реальність господарських операцій.

За вказаних обставин, комісією в складі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області безпідставно не враховано пояснення позивача щодо підтвердження реальності здійснення операції, за якою складено податкову накладну за №154 від 14.11.2017.

Таким чином, оскаржуване рішення №628577/34078986 від 03.04.2018 не містить чіткого визначення підстав прийняття комісією відповідача рішення про відмову в реєстрації податкової накладної №154 від 14.11.2017.

Зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та його контрагентом, а також те, що такі документи були надані контролюючому органу, суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку, що в Державної фіскальної служби України були відсутні правові підстави для відмови позивачу в реєстрації податкової накладної №154 від 14.11.2017 та наведене рішення є таким, що не відповідає встановленим у частині другій статті 2 КАС України критеріям правомірності, обґрунтованості, добросовісності та розсудливості, а тому підлягає скасуванню як протиправне.

Відповідно до частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції визначив, що …адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління .

За встановлених обставин суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що фіскальний орган не довів правомірність прийняття оскаржуваного рішення комісії ГУ ДФС України у Івано-Франківській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації, що свідчить про його протиправність та як наслідок, таке підлягає скасуванню. Тому суд апеляційної інстанції вважає поданий позов підставним.

Також у цій справі суд врахував правову позицію висловлену Європейським судом з прав людини у рішеннях від 14.10.2011 року у справі Щокін проти України (заява №23759/03) та від 07.07.2011 року у справі Серков проти України (заява №39766/05) в яких ЄСзПЛ дійшов висновку, про те що, по-перше національне законодавство не було чітким та узгодженим та не відповідало вимозі якості закону і не забезпечувало адекватного захисту від свавільного втручання у майнові права заявника; по-друге, національними органами не було дотримано вимоги законодавства щодо застосування підходу, який був би найбільш сприятливим для заявника-платника податку, коли в його справі національне законодавство допускало неоднозначне трактування.

Отже, суд першої інстанції обрав вірний ефективний спосіб відновлення порушеного права шляхом зобов'язання ДФС України зареєструвати податкову накладну №154 від 14.11.2017 у Єдиному реєстрі податкових накладних.

У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на викладене, апеляційний суд приходить до переконання в тому, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Таким чином, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги безпідставними, та такими, що не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області та Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04 грудня 2018 року у справі №0940/1794/18 - без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя В. П. Сапіга судді О. І. Довга І. І. Запотічний Повне судове рішення складено 25.02.2019.