Рішення

від 18.02.2019 по справі 500/2876/18

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №500/2876/18

18 лютого 2019 рокум. Тернопіль Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мартиць О.І.

за участю:

секретаря судового засідання Риндюк В.Т.

позивача фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

представника позивача адвоката Микитовича П.М.

представника відповідача управління Держпраці у Тернопільській області Сторчак О.З., довіреність №1 від 02.01.2019

свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до управління Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

27 грудня 2018 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до управління Держпраці у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ТР 1621/414/АВ/ТД-ФС від 05.12.2018 про накладення на фізичну - особу підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 111690 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач вважає спірну постанову, винесену на підставі акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ТР1621/414/АВ від 16.11.2018 протиправною, винесеною з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки відповідачем не наведено доказів факту допуску до роботи ОСОБА_5 без укладення трудового договору в порушення вимог частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України та не обґрунтовано розмір застосованої штрафної санкції .

Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у судовому засіданні на 31.01.2019.

16.01.2019 від відповідача управління Держпраці у Тернопільській області через відділ документального забезпечення суду надійшов відзив на позовну заяву, а 23.01.2019 позивач подав до суду відповідь на відзив.

31.01.2019 розгляд справи відкладено на 08.02.2019, потім до 18.02.2019.

В судовому засіданні 18.02.2019 позивач та його представник позовні вимоги підтримали повністю з мотивів, викладених у заяві та просили задовольнити.

Представник відповідача в задоволенні позову просила відмовити з підстав, наведених у відзиві.

Заслухавши пояснення позивача, представника позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи та з'ясувавши всі обставини справи у їх сукупності, суд встановив наступні обставини.

Згідно листа Головного управління ДФС у Тернопільській області №9345/1/19-00-13-04/22922 від 07.11.2018 "Про надання інформації" управлінню Держпраці у Тернопільській області надіслано перелік суб'єктів господарювання для проведення спільних перевірок по яких встановлено розбіжність між наявними робочими місцями та кількістю офіційно зареєстрованих найманих працівників, що свідчить про можливі порушення вимог законодавства про працю України.(арк.спр.24,24 зворот) У зазначеному списку є фізична особа-підприємець ОСОБА_1, РНОКПП НОМЕР_1, основний вид діяльності (КВЕД) якого 16.10 "Лісопильне та стругальне виробництво" та, як встановлено в судовому засіданні, місце здійснення підприємницької діяльності: АДРЕСА_1, пилорама (територія ТзОВ "Зборівський цегельний завод").

На підставі вказаного листа управлінням Держпраці у Тернопільській області 14.11.2018 видано наказ №736 про проведення інспекційних відвідувань, в якому пунктом 2 визначено ОСОБА_4 - головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів за участю головного державного Климчук Галини Іванівни провести захід державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційне відвідування) з 15 по 21 листопада 2018 року у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2.(арк.спр.25)

Того ж дня, 14.11.2018 видано направлення на проведення заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю (інспекційного відвідування) №ТР1621/414 (арк.спр.26), примірник якого 15.11.2018 отримав найманий працівник ОСОБА_6 для передачі ФОП ОСОБА_1, про що свідчить його особистий підпис.(арк.спр.26 зворот)

15.11.2018 відібрано у ОСОБА_5 письмові пояснення, згідно яких він працює на пилорамі у ФОП ОСОБА_1 перший день, допомагає пилорамнику ОСОБА_6 у роботі по порізці своїх пиломатеріалів, оплати не отримує, оскільки ріже свої пиломатеріали, договір з підприємцем відсутній.(арк.спр.31)

ФОП ОСОБА_1 надав письмові пояснення, що на пилорамі працює два працівника по трудовому договору і він третій, 15.11.2018 ОСОБА_5 допомагав порізати свій матеріал ОСОБА_6, так як був відсутній ОСОБА_9 по своїх особистих проблемах.(арк.спр.30)

16.11.2018 складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю №ТР1621/414/АВ, підписаного ОСОБА_1.(арк.спр.10-13,27-29)

В ході інспекційного відвідування встановлено порушення законодавства про працю, зокрема частини третьої статті 24 Кодексу законів про працю України, яке є предметом розгляду в даній адміністративній справі, що відображено у вказаному акті №ТР1621/414/АВ від 16.11.2018.(арк.спр.10-13,27-29)

Зокрема, зазначено, що фізична особа - підприємець ОСОБА_1 фактично допустив до роботи на об'єкті своєї підприємницької діяльності - орендованій пилорамі в якості пилорамника (помічника пилорамника) без повідомлення Державної фіскальної служби та без укладення трудового договору у письмовій формі відповідно до вимог п.6 ч.1 ст.24 КЗпП України громадянина ОСОБА_5, що на день інспекційного відвідування 15.11.2018 працював на пилорамі, обговорював з замовником порізки деталі оплати за виконану роботу та не мав укладеного з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 трудового договору, тобто не перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1 згідно наданих пояснень вказаних осіб.

Відповідно до пункту 21 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295, якщо об'єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід'ємною частиною.

Зауважень або заперечень щодо проведеного інспекційного відвідування та складеного за його результатами акта - позивачем не подавалось.

28.11.2018 управлінням Держпраці у Тернопільській області позивачу ОСОБА_1 надіслано повідомлення про розгляд справи, в якому зазначено що розгляд справи про накладення фінансових санкцій за порушення законодавства про працю та зайнятість населення відбудеться 05.12.2018 о 11:00 год.

05.12.2018 заступником начальника управління Держпраці у Тернопільській області розглянуто справу про накладення штрафу та на підставі акта інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю від 16.11.2018 №ТР1621/414/АВ щодо порушень у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та прийнято постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ТР1621/414/АВ/ТД-ФС, якою накладено на позивача штраф у розмірі 111690 гривень.(арк.спр.9,37)

Не погоджуючись з прийнятою спірною постановою позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, які виникли між сторонами, перевіряючи рішення та дії суб'єкта владних повноважень на відповідність вимогам частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд виходив з наступного.

Повноваження щодо нагляду і контролю за додержанням роботодавцями законодавства про працю врегульовані Кодексом законів про працю України від 10.12.1971 №322-VIII (далі - КЗпП України).

Так, відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

В свою чергу, Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №96 від 11.02.2015 визначено, що, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно з Положенням про управління Держпраці у Тернопільській області, затвердженим наказом Держпраці №75 від 22.06.2017, управління Держпраці у Тернопільській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці та відповідно їй підпорядковується.

Підпунктом 5 пункту 4 Положення, на управління Держпраці у Тернопільській області відповідно до покладених на нього завдань, передбачено здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Основним завданням управління, згідно Положення, є реалізація державної політики з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до пункту 2 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі Порядок №295), державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці: Держпраці та її територіальних органів.

Відповідно до підпункту 3 пункту 5 Порядку №295, заходи державного контролю проводяться за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту.

Згідно положень підпункту 1,2 пункту 5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю та за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин.

Статтею 8-1 КЗпП України зазначено якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, в яких бере участь Україна, встановлено інші правила, ніж ті, що їх містить законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди.

Відповідно до вимог частини 1 статті 12 Конвенції Міжнародної організації праці №81 1947 року "Про інспекцію праці у промисловості й торгівлі", яка ратифікована Законом України №1985-ІV (1985-15) від 08 вересня 2004 року та пункту 11 Порядку №295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об'єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об'єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Пунктами 19, 20 Порядку №295 визначено, що за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об'єкта відвідування або його уповноваженим представником.

Частиною першою статті 21 КЗпП України визначено, що трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за яким працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Частиною першою статті 24 КЗпП України визначено, що при укладенні трудового договору з фізичною особою додержання письмової форми його укладення є обов'язковим.

Відповідно до вимог частини третьої статті 24 КЗпП України, працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу" установлено, що повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою до територіальних органів Державної фіскальної служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Судом встановлено, що під час проведення інспекційного відвідування у фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 за додержанням законодавства про працю вказано порушення законодавства про працю, зокрема: позивач фактично допустив до роботи на об'єкті своєї підприємницької діяльності - орендованій пилорамі в якості пилорамника (помічника пилорамника) без повідомлення Державної фіскальної служби та без укладення трудового договору у письмовій формі відповідно до вимог п.6 ч.1 ст.24 КЗпП України громадянина ОСОБА_5, що на день інспекційного відвідування 15.11.2018 працював на пилорамі, обговорював з замовником порізки деталі оплати за виконану роботу та не мав укладеного з фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 трудового договору, тобто не перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_1

Згідно пояснення ОСОБА_5 від 15.11.2018, він працював на пилорамі у ФОП ОСОБА_1 перший день, допомагав пилорамнику ОСОБА_6 у роботі по порізці своїх пиломатеріалів, оплати не отримував, оскільки ріже свої пиломатеріали, договір з підприємцем відсутній.(арк.спр.31)

16.11.2018 ФОП ОСОБА_1 надав письмові пояснення про те, що на пилорамі працює два працівника по трудовому договору і він третій, 15.11.2018 ОСОБА_5 допомагав порізати свій матеріал ОСОБА_6, так як був відсутній ОСОБА_9 по своїх особистих проблемах.(арк.спр.30)

Крім того, в судовому засіданні були допитані свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 і ОСОБА_7

Так, головний державний інспектор управління Держпраці у Тернопільській області ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що під час інспекційного відвідування 15.11.2018, яке проводилось спільно з працівниками ГУ ДФС у Тернопільській області встановлено, що на пилорамі, за місцем здійснення підприємницької діяльності ФОП ОСОБА_1, працював працівник ОСОБА_5, який пояснив, що працює перший день, допомагає працівнику ОСОБА_6 по порізці своїх пиломатеріалів. Працівника ОСОБА_6, як і працівника ОСОБА_7 на час інспекційного відвідування на пилорамі не було, лише згодом працівник ОСОБА_5 привів на пилораму працівника ОСОБА_6 Трудового договору чи іншого договору з ФОП ОСОБА_1 у працівника ОСОБА_5 на той час не було. Таким чином, інспекційним відвідуванням встановлено використання ФОП ОСОБА_1 для здійснення своєї підприємницької діяльності праці найманого працівника ОСОБА_5 без належного оформлення з ним трудових відносин, без повідомлення органів ДФС про прийнятого на роботу працівника та без укладення трудового договору з ним у письмовій формі, про що складено акт від 16.11.2018, де зафіксовані порушення законодавства про працю.

Свідок ОСОБА_5 в суді підтвердив, що дійсно 15.11.2018 перебував на пилорамі у ФОП ОСОБА_1, де мав намір порізати свої пиломатеріали у відсутності працівників ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які відлучилися по своїх особистих потребах. Під час перевірки пояснив, що працює перший день, допомагає пилорамнику ОСОБА_6 у роботі по порізці своїх пиломатеріалів, оплати не отримує, оскільки ріже свої пиломатеріали, договір з підприємцем відсутній. Фактично того дня не працював, порізки пиломатеріалів не здійснював, станок був виключений, а влаштувався на роботу пізніше за строковим трудовим договором на посаду помічника рамника.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що працює найманим працівником у ФОП ОСОБА_1, 15.11.2018 відлучався з роботи по особистих справах, а коли повернувся на пилораму, отримав від перевіряючого направлення для передачі ФОП ОСОБА_1 ОСОБА_5 не працював, привіз свої пиломатеріали, які вони з ОСОБА_7 після обіду порізали.

Аналогічні покази в суді надав і свідок ОСОБА_7, підтвердивши, ОСОБА_5 не є найманим працівником ФОП ОСОБА_1, на пилорамі не працював, привозив тільки власні пиломатеріали для порізки, що вони з ОСОБА_6 і зробили.

ФОП ОСОБА_1 ствердив, що по трудовому договору у нього працює тільки два працівники ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які на час перевірки 15.11.2018 відлучалися по особистих справах. Сам факт перебування ОСОБА_5 на час інспекційного відвідування у приміщенні пилорами не може вважатися допуском до роботи, так як будь-яких розпоряджень або вказівки про виконання певної роботи ним не надавались, а зі слів ОСОБА_5 допомагав ОСОБА_10І в порізці своїх пиломатеріалів.

Статтею 265 КЗпП України передбачена відповідальність за порушення законодавства про працю.

Повноваження управління Держпраці передбачені Порядком накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509), який визначає механізм накладення на суб'єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення".

Штрафи можуть бути накладені на підставі:

- акта про виявлення під час перевірки суб'єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу.

Відповідно до частини другої статті 265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі:

- фактичного допуску працівника до роботи без оформлення договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на трудового загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац другий частини другої статті 265 КЗпП України);

- порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (абзац третій частини другої статті 265 КЗпП України);

- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення (абзац четвертий частини другої статті 265 КЗпП України);

- порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати (абзац восьмий частини другої статті 265 КЗпП України).

Згідно пункту 29 Порядку №295 заходи до притягнення об'єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

В ході судового розгляду справи відповідачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження законності постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ТР1621/414/АВ/ТД-ДФ від 05.12.2018 в розмірі 111690,00 грн.

Факт виконання ОСОБА_5 на час інспекційного відвідування 15.11.2018 будь-якої роботи в якості пилорамника (помічника пилорамника), обговорення з замовником порізки, деталей оплати за виконану роботу спростовується матеріалами справи, показами свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7 - найманих працівників ФОП ОСОБА_1

Крім того, даний факт досліджувався Зборівським районним судом Тернопільської області 11.12.2018 при розгляді матеріалів управління Держпраці у Тернопільській області про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, внаслідок чого винесена постанова про закриття провадження по справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.41 КУпАП.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності свого рішення та докази, надані позивачем, суд дійшов до висновку про задоволення позову повністю.

Частиною першою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи, при поданні позовної заяви позивачем сплачено судовий збір у сумі 1765,00 грн., що підтверджується квитанцією №49 від 27.12.2018.

Тому, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову управління Держпраці у Тернопільській області про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами №ТР 1621/414/АВ/ТД-ФС від 05.12.2018 на фізичну - особу підприємця ОСОБА_1 у розмірі 111690 (сто одинадцять тисяч шістсот дев'яносто) гривень.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Держпраці у Тернопільській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1765 (одну тисячу сімсот шістдесят п'ять) грн. 00 коп. згідно квитанції №49 від 27.12.2018.

реквізити учасників справи:

позивач - ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1)

відповідач - управління Держпраці у Тернопільській області (місцезнаходження вул. Шпитальна, 7, м. Тернопіль, 46006, код ЄДРПОУ 39777822).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 лютого 2019 року.

Головуючий суддя Мартиць О.І.

копія вірна:

Суддя Мартиць О.І.