Ухвала

від 22.02.2019 по справі 2240/2653/18

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

22 лютого 2019 року

Київ

справа №2240/2653/18

адміністративне провадження №К/9901/4664/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДФС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року у справі № 2240/2653/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Вілія ЛТД до Головного управління ДФС у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування відмови, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, в якому просив суд: визнати протиправною та скасувати відмову Головного управління ДФС у Хмельницькій області, яка надана листом від 22.02.2018 року за № 5023/8/22-01-1207-17, з питання застосування Товариством з обмеженою відповідальністю "Вілія ЛТД" спрощеної системи оподаткування як платника єдиного податку четвертої групи у 2018 році; зобов'язати Головне управління ДФС у Хмельницькій області включити Товариство з обмеженою відповідальністю "Вілія ЛТД" до реєстру платників єдиного податку четвертої групи у 2018 році, про що видати відповідну довідку.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року, ухваленим за наслідками розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження, позов задоволено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області задоволено частково. Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року скасовано в частині зобов'язання Головного управління ДФС у Хмельницькій області включити товариство з обмеженою відповідальністю "Вілія ЛТД" до реєстру платників єдиного податку четвертої групи у 2018 році, про що видати відповідну довідку. Прийнято в цій частині нову постанову, якою відмовлено у задоволенні позовних вимог.

Суд апеляційної інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, виходив з того, що у разі реєстрації суб'єкта господарювання платником єдиного податку четвертої групи такий суб'єкт господарювання набуває статусу платника єдиного податку четвертої групи безстроково. Реєстрація платником єдиного податку може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу виключно з підстав, передбачених п.299.10 ст.299 ПК України. Наявність боргу на перше січня поточного року є підставою для відмови у набутті статусу платника єдиного податку четвертої групи лише для суб'єктів господарювання які вперше набувають цей статус. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ Вілія ЛТД вже було зареєстроване платником єдиного податку четвертої групи, а тому правила пп.291.5-1.3 п.291.5-1 ст.291 ПК України відповідач помилково застосував до порядку щорічного підтвердження статусу платника податку позивачем. Крім того, відповідно до п. 299.11 ст. 299 ПК України у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення виїзних документальних перевірок платника єдиного податку четвертої групи невідповідності вимогам підпункту 4 пункту 291.4 та пункту 291.5-1 статті 291 цього Кодексу у податковому (звітному) році або у попередніх періодах, такому платнику за такі періоди нараховуються податки та збори, від сплати яких він звільнявся як платник єдиного податку четвертої групи, та штрафні (фінансові) санкції (штрафи), передбачені главою 11 розділу II цього Кодексу. Такий платник податку зобов'язаний перейти до сплати податків за загальною системою оподаткування, починаючи з наступного місяця після місяця, у якому встановлено таке порушення. Таким чином, контролюючий орган лише під час проведення виїзної документальної перевірки позивача може встановити обставини, за яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування (бути платником єдиного податку), та прийняти рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку.

Проте, в даному випадку ГУ ДФС у Хмельницькій області не проводилась перевірка позивача, а також не приймалося рішення про анулювання реєстрації шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку. А відтак, позовні вимоги стосовно визнання протиправною та скасування відмови відповідача, що надана листом від 22.02.2018 року за № 5023/8/22-01-1207-17 з питання застосування ТОВ "Вілія ЛТД" спрощеної системи оподаткування як платника єдиного податку четвертої групи у 2018 році є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

В той же час статтею 129 Конституції України як одну з основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Із зазначеною правовою нормою Основного Закону України кореспондуються пункт сьомий частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), який також відносить до основних засад (принципів) адміністративного судочинства забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, визначених законом, та стаття 13 цього Кодексу, якою закріплено право учасників справи на касаційне оскарження судового рішення у визначених законом випадках.

Механізм же реалізації права на касаційне оскарження судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовано Главою 2 Розділу ІІІ КАС України.

Так, статтею 328 КАС України унормовані питанні стосовно права на касаційне оскарження, за змістом частини першої якої учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Отже за змістом наведених законодавчих приписів право на касаційне оскарження судового рішення мають учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, однак лише у визначених законом випадках.

В свою чергу відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

За правилами пункту другого частини п'ятої статті 328 КАС України в редакції, чинній на час подання цієї касаційної скарги, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

За визначенням пункту двадцятого частини першої статті 4 КАС України адміністративною справою незначної складності (малозначною справою) є адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

При цьому за змістом пункту десятого частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Водночас згідно з положеннями частини четвертої статті 12 КАС України виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".

Таким чином ухвалені у цій справі судові рішення касаційному оскарженню не підлягають, за винятком випадків, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 328 КАС України.

Разом з тим матеріали касаційної скарги не дають підстав для висновку щодо необхідності застосування, у даному випадку, підпунктів "а"-"г" пункту другого частини п'ятої статті 328 КАС України.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Враховуючи наведене, у відкритті касаційного провадження у цій справі належить відмовити.

Керуючись статтями 328, 333 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління ДФС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2019 року у справі № 2240/2653/18.

Направити копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: підписІ.А. Васильєва підписС.С. Пасічник підписВ.П. Юрченко