Рішення

від 25.05.2011 по справі 2-1144/11

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

КОРАБЕЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД ОСОБА_1

Справа № 2-1144/11

Провадження № 2/1673/11 р.

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

25.05.2011 року м.Миколаїв

Корабельний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого по справі судді - Безпрозванного В.В.,

при секретарі судового засідання - Мізюн Р.І.,

за участю позивача - ОСОБА_2,

відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі засідань суду цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення комунальних витрат,

ВСТАНОВИВ:

16.02.2011 року позивач звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила стягнути з ОСОБА_3 витрати по оплаті за природний газ, використаний у житловому будинку, розташованому у с. Лимани Миколаївської області по вул. Фрунзе, 18-А у період з 01.09.2009 р. по 11.02.2011 р. у сумі 2527,70 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказувала, що перебувала у шлюбі із відповідачем з 10 лютого 1989 року по 28 липня 2009 року та від цього шлюбу сторони мають неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться на утриманні позивача. Під час шлюбу сторони за спільні кошти придбали нерухоме майно - житловий будинок у с.Лимани Миколаївської області по вул. Фрунзе, 18-А.

Посилаючись на те, що зазначене майно придбане у період шлюбу, стверджувала що їм за ст. 60,70 СК України належить на праві спільної сумісної власності по 'А частині зазначеного будинку. Вказуючи на те, що власник майна зобов'язаний утримувати належне йому майно, просила позов задовольнити, стягнувши з відповідача витрати на комунальні послуги за період з 01.09.2009 року по 11.02.2011 року.

Позивач в судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, разом з тим визнав факт не сплати комунальних послуг з вересня 2009 року, але посилався на те, що у будинку не проживав, а відтак і не повинен сплачувати за комунальні послуги.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що сторони перебували у шлюбі з 10 лютого 1989 року по 28 липня 2009 року та від цього шлюбу мають неповнолітнього сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який знаходиться на утриманні позивача. Під час шлюбу сторони за спільні кошти придбали нерухоме майно - житловий будинок у с.Лимани Миколаївської області по вул. Фрунзе, 18-А, який був оформлений на відповідача.

Згідно ст. 60 Сімейного кодексу України, майно набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба, тощо) самостійного заробітку, доходу.

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст. 61 ЦПК України обставини визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі - не підлягають доказуванню. Згідно ст. 63 Сімейного кодексу України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ст. 68 Сімейного кодексу України розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

Згідно ст.. 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно ст.. 70 Сімейного кодексу України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Таким чином сторонам в рівних частках належить житловий будинок № 18-А по вул. Фрунзе в с. Лимани Миколаївської області.

У серпні 2009 року відповідач переїхав з належного сторонам будинку у житловий будинок № 132 по вул. Лазарева у м.Миколаєві та з вересня 2009 року позивач самостійно утримувала житловий будинок №18-А по вул. Фрунзе в с. Лимани Миколаївської області.

Із матеріалів справи вбачається пре сплату позивачем за споживання природного газу у період з 01.09.2009 р. по 11.02.2011 р. у сумі 5055,40 грн.

Згідно з ст.. 322 Цивільного кодексе Укра нн власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідач самостійно припинив утримувати належне йому майно, а відтак суд вважає за необхідне стягнути з відповідача 1\2 частину понесених позивачем витрат на утримання спірного житлового будинку (5055.40 2=2527,70 грн.)

Згідно ст. 88 ЦПК України суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.

Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення комунальних витрат-задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати по оплаті за природний газ, використаний у житловому будинку, розташованому у с. Лимани Миколаївської області по вул. Фрунзе, 18-А у період з 01.09.2009 р. по 11.02.2011 р. у сумі 2527,70 грн., судовий збір у розмірі 51,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 120 грн., а всього 2698 (дві тисячі шістсот дев'яносто вісім) гривень 70 копійок.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано ,набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: В.В.Безпрозванний