Рішення

від 20.02.2019 по справі 291/1216/18

РУЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 291/1216/18

2/291/34/19

У К Р А Ї Н А

Ружинський районний суд Житомирської області

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

20 лютого 2019 року

Ружинський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого- судді Руденко З.Б.,

за участю секретаря судового засідання Шахрай Н.П.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Ружині Житомирської області цивільну справу за позовом

ОСОБА_1

до Громадської організації "Ружинські рибалки",

треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору,:

-Товариство з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарське рибоводне підприємство",

-Державне агенство рибного господарства України,

-Державна екологічна інспекція у Житомирській області,

про підтвердження права на вчинення певних дій,

в с т а н о в и в:

В жовтні 2018 р. ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до громадської організації "Ружинські рибалки", в якому просив суд підтвердити визнання його права на вчинення певних дій, а саме: на вилов риби із ставка "Ружин", яку він запустив в березні та квітні 2015 року за власні кошти на підставі Договору про спільну діяльність від 01.03.2015р., укладеного строком на 5 років між ним та ТДВ "Житомиррибгосп", і яку він не зміг виловити по даний час в зв'язку з виникненням обставин непереборної сили, на які він не міг вплинути і за виникнення яких він не несе відповідальності, і які виникли не з його вини (т.1 а.с.3-14).

Свої позовні вимоги позивач обгрунтовує тим, що відповідно до Договору про спільну діяльність від 01.03.2015р., укладеного між ним-як фізичною особою, з ТДВ "Житомиррибгосп", ним за власні кошти було зариблено в 2015 році став "Ружин". Однак восени 2015р. внаслідок неправомірних дій членів громадської організації "Ружинські рибалки" він виловити рибу з вказаного ставка не зміг. Не проведено облов вказаної риби і по даний час, оскільки відповідач перешкоджає вказаному, а тому він вимушений звертатись в суд для підтвердження свого права на вчинення цих дій.

2

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала та просила суд відмовити в задоволенні позову. Пояснила, що ГО "Ружинські рибалки" була зареєстрована в 2016 році, а тому, відповідно, до подій , які відбувались в 2015р. ніякого відношення не має.

Крім того вказала, що на території смт.Ружин розташоване водосховище, а не ставок, і вказане водосховище не може бути використане для цілей риборозведення. Землі водного фонду під вказаним водосховищем бути надані в постійне користування державному підприємству "Житомиррибгосп", а ТДВ "Житомиррибгосп" є приватним підприємством, створеним в процесі реорганізації ДП "Житомиррибгосп" і до нього не могло перейти право постійного користування землями водного фонду.

Саме з цих підстав в 2015 році ОСОБА_1 перешкоджали вчиняти дії по облову риби у зазначеному водосховищі, однак такі дії вчиняли не ГО "Ружинські рибалки", а жителі смт.Ружин та с.Заріччя Ружинського району Житомирської області, в тому числі і вона, як представники громади.

Оскільки по даний час право користування землями водного фонду на території смт.Ружин належним чином не оформлено, тому ГО "Ружинські рибалки" вважає, що будь-хто не має права проводити вилов риби у спірній водоймі.

Представник третьої особи ТДВ "Житомиррибгосп" відносно задоволення позову не заперечив, пояснивши, що ТДВ "Житомиррибгосп" має право постійного користування землями водного фонду на території Ружинського району, зокрема, і право постійного користування ставом, який розташований в смт.Ружині Житомирської області.

Відповідно до укладеного між ТДВ "Житомиррибгосп" та ОСОБА_1, як фізичною особою, Договором про спільну діяльність від 01.03.2015р. , позивачу надано в користування ставок, який розташований в смт.Ружин Житомирської області, і він в 2015 році за власні кошти зарибив вказаний став. Однак обловити його не зміг, оскільки відносно вказаного заперечують жителі селища і в тому числі члени ГО "Ружинській рибалки".

Суд , вислухавши пояснення учасників справи, дослідивши докази по справі, встановив наступне.

Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно Статуту Товариства з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарське рибоводне підприємство", вказане товариство створене у формі товариства з додатковою відповідальністю шляхом перетворення Сільськогосподарського відкритого акціонерного товариства "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство" та є правонаступником всіх прав та обов'язків СВАТ "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство", яке у свою чергу було створене шляхом перетворення Житомирського обласного державного виробничого сільськогосподарсько-рибоводного підприємства, створеного на базі Житомирського обласного рибкомбінату, Житомирської та Коростенської меліоративних станцій та Пересувної механізованої колони №12 об'єднання "Укррибгосп" (т.2 а.с.5-8).

Пунктом 5.2 вказаного Статуту передбачено, що предметом діяльності Товариства є, зокрема, вирощування товарної риби і рибопосадкового матеріалу.

Учасниками ТДВ "Житомиррибгосп", як вбачається з п.2.1 вказаного Статуту, є 6 громадян України, в тому числі і ОСОБА_1 -позивач по справі.

Позивач також є фізичною особою-підприємцем і в перелік видів господарської діяльності його включено прісноводне рибництво (аквакультура), оптова та розджрібна торгівля рибою (т.1 а.с.19).

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 01.03.2015р. між позивачем як фізичною особою і ТДВ "Житомиррибгосп" укладено "Договір про спільну діяльність" (т.1 а.с.20).

3

В 2015 році було проведено зариблення водойми, розташованої в смт.Ружин Житомирської області, що також не заперечується сторонами, та підтверджується наданими позивачем актами про зариблення.

Проте доказів, що вказане зариблення проводилось саме ОСОБА_1 як фізичною особою, суду не надано, оскільки у вказаних актах суб'єктом господарювання, який проводить зариблення, зазначено ТДВ "Житомиррибгосп", а ОСОБА_1 вказаний як "бригадир", "Керівник структурного підрозділу" (т.1 а.с.21, 22, 24, 25, 26).

На підставі показів свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, наданих позивачем відеозаписів подій 2015р. та пояснень сторін, судом встановлено, що в 2015 році громадяни - жителі смт.Ружин та с.Заріччя Ружинського району Житомирської області перешкоджали ОСОБА_1 у проведенні вилову риби з водойми, яка розташована в смт.Ружині Житомирської області, мотивуючи це відсутністю правових підстав у позивача на користування вказаною водоймою, в тому числі проведення риборозведення в ній.

Після створення в 2016р. ГО "Ружинські рибалки" вказана громадська організація також заперечує право ОСОБА_1 на користування вказаною земельною ділянкою водного фонду і, відповідно, на проведення вилову риби із зазначеної водойми, що вбачається з пояснень представника відповідача.

Правовою підставою для визнання за ним права на вчинення певних дій, а саме: вилов риби з вказаної водойми, ОСОБА_1 в своїй позовній заяві зазначає вищевказаний "Договір про спільну діяльність" від 01.03.2015р., укладеним ним та ТДВ "Житомиррибгосп".

Відповідно до статей 1130, 1131 ЦК України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників. Умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Сторонами договору про спільну діяльність можуть бути юридичні особи, фізичні особи-підприємці, а також фізичні особи. Однак, якщо метою договору є отримання прибутку, то його учасниками можуть бути тільки юридичні особи та фізичні особи- підприємці, які є суб'єктами підприємницької діяльності.

Відповідно до статей 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Судом встановлено, що відповідно до п.1.1. "Договору про спільну діяльність" ( без дати та без номера), укладеного між ОСОБА_1, як фізичною особою, і Товариством з додатковою відповідальністю "Житомиррибгосп", сторони зобов'язувались шляхом об'єднання зусиль спільно діяти у сфері вирощування риби з дотриманням прогресивних технологій (т.1 а.с.20).

4

ТДВ "Житомиррибгосп" відповідно до п.2.1 Договору зобов'язується в 5-денний термін з моменту підписання даного Договору надати ОСОБА_1 в користування всі основні засоби ставка "Ружин", розташованого у смт.Ружин, с.Заріччя, площею 187 га, а ОСОБА_1 - проводити поточний ремонт всіх гідроспоруд та іншого майна і утримувати їх в належному стані.

ОСОБА_1 також сплачує всі податки за користування землею під водою і водокористування, платежі, які виникають в зв'язку зі зміною або прийняттям нових нормативних документів з урахуванням інфляції та індексації , а також 155 тис.грн. щорічно іншій стороні договору - ТДВ "Житомиррибгосп", плата вноситься щомісячно ( п.п.3.3. Договору).

Відповідно до п. 5.1 Договір укладається на 5 років і набирає чинності з дня його підписання -01.03.2015р.

Однак у вказаному Договорі не оговорено дії та виконання робіт щодо вирощування риби кожною із сторін Договору: хто організовує та забезпечує закупівлю рибного малька, організовує технічний процес вирощування та вилову товарної риби, процес її продажу, охорону території та належний стан ставка; хто фінансує всі ці заходи, надає у спільну діяльність відповідне майно для реалізації спільної діяльності та можливості здійснення своїх обов'язків, отримує відповідні дозвільні документи на водоспуск тощо.

Питання щодо розподілу одержаного внаслідок спільної діяльності прибутку в Договорі сторонами також не оговорено.

Таким чином, при системному аналізі всіх умов зазначеного Договору вбачається, що справжня природа правовідносин, що склалися між сторонами даного Договору , не є правовідносинами щодо спільної діяльності.

Так, врегулювання сторонами питання розподілу отриманого від спільної діяльності прибутку, є істотною умовою договору про спільну діяльність та, чи не найголовнішою, відмінною рисою від інших цивільно-правових угод, і перш за все від договору оренди землі.

Однак у вказаному Договорі сторони взагалі не оговорили такий розподіл прибутку.

Натомість вказали, що всі доходи, що отримуються за даним Договором в результаті спільної діяльності, використовуються в першу чергу на відшкодування матеріальних витрат (п.п.4.1), доходи від спільної діяльності поступають на рахунок ОСОБА_1, відкритий для операцій по даному Договору(п.п.4.2); ОСОБА_1 сплачує всі податки , платежі, а також кошти в сумі 155тис.грн. іншій стороні Договору(а.с.4.3).

Тобто вказаний Договір взагалі не містить в собі елементів координації або ведення спільних справ сторонами, не визначає правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій тощо.

Зі змісту вищевказаних законодавчих приписів вбачається, що за своєю суттю спільна діяльність на основі договору про спільну діяльність є договірною формою об'єднання осіб для досягнення спільної мети.

Водночас, за змістом статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Таким чином, на відміну від договору про спільну діяльність, договір оренди землі укладається саме для отримання можливості користуватися земельною ділянкою та вилучення внаслідок такого користування корисних властивостей землі.

При цьому правовими наслідками договору оренди землі є для однієї сторони (орендодавця) отримання плати за надане у користування майно (земельну ділянку), а для іншої (орендаря) - використання майна (земельної ділянки).

Тому суд приходить до висновку, що вчиняючи вказаний договір, який назвали "Договір про спільну діяльність", сторони фактично приховали договір оренди земельної ділянки водного фонду, оскільки ОСОБА_1 на підставі цього договору фактично отримав

5

на платній основі право користування земельною ділянкою водного фонду для вирощування риби , а ТДВ "Житомиррибгосп" - фактично отримував орендну плату за користування цією земельною ділянкою водного фонду в сумі 150 тис.грн. на рік.

Тобто правочин, який вчинено сторонами при укладенні договору від 01.03.2015р., спрямовано на приховання іншого правочину - договору оренди земельної ділянки водного фонду, який сторони насправді вчинили, а тому "Договір про спільну діяльність" є удаваним правочином згідно з частиною 1 статті 235 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 235 ЦК України удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

За удаваним правочином сторони умисно оформляють один правочин, але між ними насправді встановлюються інші правовідносини, за удаваним правочином права та обов'язки сторін виникають, але не ті, що випливають зі змісту правочину.

Встановивши у розгляді справи, що певний правочин вчинено з метою приховати інший правочин (удаваний правочин), суд на підставі частини другої статті 235 ЦК України має виходити з того, що сторонами вчинено саме той правочин, який вони мали на увазі, і розглянути справу по суті із застосуванням правил, що регулюють цей останній правочин.

Статтею 85 Земельного кодексу України до земель водного фонду віднесено землі, зайняті: морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами; прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами; гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них; береговими смугами водних шляхів. Таким чином, в основі користування водним об'єктом лежить користування певною земельною ділянкою, що зайнята водою.

Статтею 85 Водного кодексу України передбачено, що порядок надання земель водного фонду в користування та припинення права користування ними встановлюється земельним законодавством.

У постійне користування землі водного фонду надаються водогосподарським спеціалізованим організаціям, іншим підприємствам, установам і організаціям, в яких створено спеціалізовані служби по догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані.

Відповідно до статті 51 Водного кодексу України у користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми.

Водні об'єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою.

Водні об'єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Надання водних об'єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об'єкта. Порядок розроблення та форма паспорта затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Передача орендарем права на оренду водного об'єкта іншим суб'єктам господарювання забороняється.

6

Статтею 6 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі

Згідно зі статтею 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Частиною 1 статті 92 Земельного кодексу України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до приписів статті 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Як вбачається з пояснень сторін, ТДВ "Житомиррибгосп" має право постійного користування земельними ділянками водного фонду, зокрема, і земельною ділянкою водного фонду, яка розташована в смт.Ружин Житомирської області, для риборозведення.

Однак будь-яких належних доказів щодо вказаного (копії Державного акту тощо) позивачем суду не надано, клопотання про їх витребування не заявлено.

В свою чергу, ані земельне законодавство України, ані інші нормативні акти не передбачають права користувача земельної ділянки розпоряджатись нею шляхом передачі її іншим особам у платне або безоплатне користування.

Отже, володіючи на праві постійного користування земельними ділянками водного фонду, ТДВ "Житомиррибгосп" передало одну із них, яка розташована в смт.Ружині Житомирської області, за удаваним правочином оренди строком на 5 років у користування (в оренду) фізичній особі ОСОБА_1, фактично самостійно розпорядившись цією земельною ділянкою, права розпоряджатися якою не має.

З огляду на зазначені обставини, суд приходить до висновку, що передача ТДВ "Житомиррибгосп" в користування ОСОБА_1 земельної ділянки водного фонду державної форми власності і укладення вищевказаного Договору суперечать вимогам чинного законодавства, оскільки вчинені за відсутності необхідного обсягу цивільної дієздатності.

Крім того, за змістом ст.17 Закону України "Про оренду землі" об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Будь-яких доказів відносно того, що право користування земельною ділянкою водного фонду площею 187 га, яка розташована на території смт.Ружин - с.Заріччя Ружинського району Житомирської області, зареєстровано за ОСОБА_1 суду не надано.

Без належного оформлення права власності, права користування чи оренди, та їх державної реєстрації будь-яке використання земельної ділянки, в тому числі і земельної ділянки водного фонду, вважається самовільним зайняттям земельної ділянки ( ст. 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель").

З врахуванням викладеного, суд приходить до переконання, що право позивача на вчинення певних дій, а саме: на використання земельної ділянки водного фонду, яка розташована в смт.Ружині Житомирської області, в тому числі і для риборозведення, не доведено, а тому, відповідно, позивачем не доведено і його право на вилов риби із вказаної водойми, яке є похідним від права користування вказаною водоймою.

З врахуванням викладеного в задоволенні позову суд відмовляє.

Керуючись ст. ст.265-268, 273, 430 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

7

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Громадської організації "Ружинські рибалки", треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, -Товариство з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарське рибоводне підприємство", Державне агенство рибного господарства України, Державна екологічна інспекція у Житомирській області, про підтвердження права на вчинення певних дій, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошеннябезпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1, ідентьифікаційний податковий номер НОМЕР_1;

відповідач: Громадська організація "Ружинські рибалки", місцезнаходження: 13601, Житомирська область Ружинський район, смт.Ружин, вул.Грушевського , буд.23, код ЄРДПОУ 40889068;

третя особи:

-Товариство з додатковою відповідальністю "Житомирське обласне сільськогосподарсько-рибоводне підприємство", місцезнаходження: 13601, Житомирська область, Ружинський район, смт.Ружин, вул.Київська, буд.60, клд.ЄРДПОУ 00476843;

-Державне агенство рибного господарства України, місцезнаходження: 04053, м.Київ, вул.Січових стрільців, буд.45-А, код ЄРДПОУ 37472282;

-Державна екологічна інспекція у Житомирській області, місцезхнаходження: 10014, Житомирська область, м.Житомир, вул.Леха Качинського, буд.12-А, код ЄРДПОУ 38035679.

Повний текст рішення виготовлено 25.02.2019р.

Суддя З. Б. Руденко.