Рішення

від 19.02.2019 по справі 755/17496/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/17496/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

при секретарі Кравченко А.С.,

за участі:

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ЖБК 50 років Жовтня Поповської Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 755/17496/18 за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу 50 років Жовтня про скасування заборгованості за житлово-комунальні послуги та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся з позовом про визнання заборгованості за сплату житлово-комунальних послуг у розмірі 3 755,09 грн. безпідставною та такою, яка підлягає скасуванню, і зобов'язання ЖБК 50 років Жовтня списати з особового рахунку вказану заборгованість.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, що він являється власником квартири АДРЕСА_1.

13 березня 2018 року на його домашню адресу надійшов лист - повідомлення від ЖБК 50 років Жовтня з інформацією про те, що станом на 01.02.2018 року у нього наявний борг у розмірі 3 548,11 грн.

09 липня 2018 року ЖБК 50 років Жовтня надав довідку з якої убачається про наявну заборгованість станом на 01.01.2014 року по обслуговуванню прибудинкової території, холодної води, водовідведенню гарячої води та фонду ремонту у розмірі 3 755,09 грн.

09 липня 2018 року ЖБК 50 років Жовтня надав йому довідку з якої убачається про наявну заборгованість станом на 01.05.2018 року по обслуговуванню прибудинкової території, холодної води, водовідведенню гарячої води та фонду ремонту у розмірі 3 620,38 грн.

Зазначає, що відповідно до довідки виданої 21.08.2018 року № 01/04/00-81 Комунальним концерном Центр комунального сервісу вказано про відсутність заборгованості на 21.08.2018 року КП Київтеплоенерго за послугу центрального опалення та наявну переплату за послугу постачання гарячої води станом на 21.08.2018 року у розмірі 2 561,89 грн.

Відповідно наданих відповідачем квитанцій з січня 2013 року по листопад 2013 року борг за гарячу та холодну воду відсутній, разом з тим вказано, що станом на 01.03.2013 року вже нараховано борг у розмірі 364,05 грн., станом на 01.04.2013 року борг складав 883,13 грн. та станом на грудень вже складав 3425,46 грн., при цьому також нараховувалась пеня.

На неодноразові звернення до ЖБК 50 років Жовтня стосовно наявної заборгованості працівниками відповіді надано не було і на неодноразові телефонні дзвінки із тим самим питанням відповідь також не надавалася.

Також вказує, що між ним та відповідачем відсутні договірні відносини про оплату житлово-комунальних послуг, а тому у нього не має жодних підстав для оплати таких послуг, а відповідач не може стягувати заборгованість за надання вказаних послуг. Крім того, на даний час пройшов строк давності щодо стягнення спірної заборгованості.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 26.11.2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в судове засідання (а.с. 21-22).

В судовому засіданні позивач та його представник ОСОБА_2 підтримали позовні вимоги з викладених у позові підстав. Позивач додатково пояснив, що квартиру АДРЕСА_1 він отримав у спадщину, яку прийняв у грудні 2013 року, всі платежі за житло платить з 01.01.2014 року, з 2015 року отримував субсидію, яку припинили надавати з травня 2018 року у зв'язку з тим, що відповідач надав інформацію управлінню праці та соціального захисту населення про наявність боргу, чим порушені його права.

Представник відповідача Поповська Є.В. в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог, посилаючись на їх надуманість та безпідставність, пояснила, що по квартирі позивача виникла заборгованість за 2013 рік, що є предметом спору, при цьому борг нарахований за обслуговування будинку та прибудинкової території за встановленими загальними зборами кооперативу тарифами, на яку пеня на нараховувалась. Наявну заборгованість кооператив списати не може. З часу нарахування субсидій, а саме з 2015 року, оплата послуг споживачам нараховується за індивідуальними договорами по окремим рахункам надавачів послуг, відомості про існування у позивача заборгованості до відділу нарахування субсидій вони не подавали, оскільки така інформація наявна в електронній базі даних.

Вислухавши пояснення позивача, представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи та зібрані по справі докази, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що позивач являється власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.12.2013 року, виданого державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Зайома Т.Р., зареєстрованого в реєстрі за № 5-5490 (а.с. 7).

Вказане також підтверджується Витягом про реєстрацію в спадковому реєстрі № 36032680 від 10.12.2013 року (а.с. 8-8 зв.).

Відповідно до норм статей 1296, 1297 ЦК України, отримання свідоцтва про право на спадщину спадкоємцем, який прийняв спадщину у складі якої є нерухоме майно, є обов'язком спадкоємця. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

В обгрунтування вимог позивач зазначає, що йому неправомірно нараховано заборгованість по вищевказаній квартирі у розмірі 3 755,09 грн. протягом 2013 року, оскільки попередній власник житла померла ІНФОРМАЦІЯ_1, у квартирі до 01.01.2014 року ніхто не проживав, він оплачує житло з 01.01.2014 року після оформлення права власності та укладення договору про надання послуг, за спірний період договірні відносини з відповідачем відсутні.

Як убачається із вищевказаного свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.12.2013 року, спадкодавцем квартири АДРЕСА_1 була дружина позивача ОСОБА_5, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до частини п'ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

За нормою ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, прийнявши спадщину позивач набув право на квартиру, успадкувавши також права та обов'язки спадкодавця. Тому незалежно від часу отримання свідоцтва про право на спадщину та здійснення реєстрації права власника на успадковане нерухоме майно, він має належним чином утримувати майно, що належить йому.

Як визначено ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов'язує.

Відповідно положень ст. 322 ЦК власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Судом безспірно встановлено, що будинок АДРЕСА_1 належить Житлово-будівельному кооперативу 50 років Жовтня , який за спірний період здійснював експлуатацію і ремонт цього будинку та утримання прибудинкової території за рахунок коштів кооперативу.

Договір про надання житлово-комунальних послуг між сторонами протягом 2013 року не укладався, але комунальні послуги та послуги щодо утримання будинку і прибудинкової території по квартирі позивача надавалась, тобто між позивачем та відповідачем наявні фактичні договірні відносини.

Щомісяця з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року відповідач нараховував по квартирі ОСОБА_5 плату за комунальні послуги (централізоване опалення), послуги з утримання будинку і прибудинкової території та послуги з поточного ремонту у розмірі 319,10 грн., що включала: вартість послуг з утримання будинку і прибудинкової території в сумі 144,59 грн. (виходячи з встановленого тарифу 2,61 грн. за кв.м. з урахуванням площі квартири 55,4 кв.м.), централізоване опалення в сумі 171,74 грн. та ремонт 2,77 грн.

Заборгованість по вищевказаній квартирі станом на 01.01.2013 року становила 71,22 грн. В січні 2013 року в рахунок оплати зараховано 145,38 грн. Отже, загальна заборгованість на 01.01.2014 року складає у розмірі 3755,09 грн. ((319,10 грн. х 12 міс) + 71,22 грн. - 145,38 грн.), що підтверджується довідкою ЖБК 50 років Жовтня від 09.07.2018 року та наданими представником відповідача помісячними нарахуваннями оплат.

Докази про звернення позивача в установленому законодавством порядку з претензіями щодо надання неякісних житлово-комунальних послуг у матеріалах справи відсутні та такі суду надані не були.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки, регулюються Законом України "Про житлово-комунальні послуги".

Згідно зі статтею 13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).

Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачене право споживача вчасно одержувати якісні житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та відповідно умов договору на надання таких послуг. Водночас відповідно до пункту 5 частини третьої статті 20 цього Закону такому праву прямо відповідає обов'язок споживача оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними та такі послуги надавались.

Водночас, відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі, оскільки згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають також із дій осіб, які породжують такі права та обов'язки, і такою дією є реальне надання послуг та їх отримання позивачем. Зазначену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951 цс 15, від 30 жовтня 2013 року у справі № 6-59 цс 13, постановах Верховного Суду від 15 березня 2018 року у справі № 401/710/15-ц, від 10 грудня 2018 року у справі № 638/11034/15-ц.

Як підставу для задоволення позову, довідку ЖБК 50 років Жовтня від 04.02.2013 року № 22 у якій зазначено про те, що за адресою АДРЕСА_1 зареєстровані особи відсутні (а.с. 19), та пояснення позивача, що він протягом 2013 року будь якими послугами не користувався, оскільки у вказаній квартирі ніхто не проживав, суд також не приймає до уваги, так як належна на праві власності ОСОБА_1 квартира розташована у багатоквартирному будинку, під'єднана до єдиної централізованої системи теплопостачання, від користування якою відповідач не відмовився, тому він зобов'язаний нести витрати по утриманню житла, у тому числі з надання послуг по її обігріву, а відтак надання таких послуг та їх оплата не залежить від того, проживає власник у цій квартирі чи ні.

Крім цього не заслуговують на увагу пояснення позивача про скасування заборгованості у зв'язку зі спливом строку позовної давності, яка ст. 257 ЦК України визначена тривалістю у три роки, оскільки у даному випадку за своїм процесуальним статусом ЖБК 50 років Жовтня , яким нарахована заборгованість, що є предметом спору, є відповідачем у справі, тому статті 257, 267 ЦК України до заявлених вимог та спірних правовідносин застосовані бути не можуть.

З урахуванням вищевикладеного позов задоволенню не підлягає у зв'язку з його безпідставністю.

За нормою частини 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст. ст. 11, 316 - 319, 322, 325, 328, 379, 382, 1218, 1268, 1296, 1297 ЦК України, ст. ст. 13, 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" , ст. 155 ЖК України, ст. ст. 4, 12, 76, 77, 81, 89, 133, 141, 259, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу 50 років Жовтня про скасування заборгованості за житлово-комунальні послуги та зобов'язання вчинити дії відмовити повністю.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач - Житлово-будівельний кооператив 50 років Жовтня , адреса місця знаходження: 02152, м. Київ, вул. Березняківська, 24, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 22894340.

Повне судове рішення складено 25 лютого 2019 року.

Суддя Л.М.Виниченко