Постанова

від 23.05.2019 по справі 755/17496/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

№ 22-ц/824/7030/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 755/17496/18

23 травня 2019 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Левенця Б.Б.

- Борисової О.В.

при секретарі - Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 лютого 2019 року, ухвалене під головуванням судді Виниченко Л.М., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу 50 років Жовтня про скасування заборгованості за житлово-комунальні послуги та зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

15 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу 50 років Жовтня про скасування заборгованості за житлово-комунальні послуги та зобов`язання вчинити дії.

Позовні вимоги обґрунтовував тим, що він є власником квартири АДРЕСА_1 .

13 березня 2018 року на його домашню адресу надійшов лист - повідомлення від ЖБК "50 років Жовтня" з інформацією про те, що станом на 01.02.2018 року виник борг по оплаті за спожиті житлово-комунальні послуги у розмірі 3 548,11 грн. за адресою : АДРЕСА_2 .

09 липня 2018 року ЖБК "50 років Жовтня" надав довідку з якої вбачається, що станом на 01.01.2014 року по квартирі АДРЕСА_1 є заборгованість за послуги по обслуговуванню прибудинкової території, холодної води, водовідведенню гарячої води та фонду ремонту у розмірі 3 755,09 грн.

09 липня 2018 року ЖБК "50 років Жовтня" надав довідку за якою заборгованість за вказаною квартирою станом на 01.05.2018 року по обслуговуванню прибудинкової території, постачанню холодної води, водовідведенню гарячої води та фонду ремонту становить 3 620,38 грн.

Зазначає, що відповідно до довідки , виданої 21.08.2018 року N 01/04/00-81 Комунальним концерном "Центр комунального сервісу", за адресою: АДРЕСА_1 відсутня заборгованість на 21.08.2018 року перед КП "Київтеплоенерго" за послугу центрального опалення та є переплата за послугу постачання гарячої води станом на 21.08.2018 року у розмірі 2 561,89 грн.

Відповідно до наданих відповідачем квитанцій з січня 2013 року по листопад 2013 року борг за гарячу та холодну воду відсутній, разом з тим вказано, що станом на 01.03.2013 року вже нараховано борг у розмірі 364,05 грн., станом на 01.04.2013 року борг складав 883,13 грн. та станом на грудень борг вже складав 3425,46 грн., при цьому також нараховувалась пеня.

На його неодноразові звернення до ЖБК "50 років Жовтня" стосовно наявної заборгованості за житлово-комунальні послуги, надані за адресою: АДРЕСА_4 , відповіді надано не було і на неодноразові телефонні дзвінки з того самого питанням відповідь також не надавалася.

Звертав увагу на те, щоміж ним та відповідачем відсутні договірні відносини з приводу надання та оплати житлово-комунальних послуг, а тому у нього не має жодних підстав для оплати таких послуг, а відповідач не може стягувати заборгованість за надання вказаних послуг. Крім того, на даний час сплив строк позовної давності для звернення до суду з позовом про стягнення спірної заборгованості.

У зв`язку з наведеним, просив суд визнати заборгованість по сплаті вартості житлово-комунальних послуг по квартирі АДРЕСА_1 у розмірі 3 755,09 грн. безпідставною та такою, що підлягає скасуванню, а також зобов`язати ЖБК "50 років Жовтня" списати з особового рахунку по вказаній квартирі заборгованість в розмірі 3755,09 грн.

Рішенням Дніпровського районного суду міста Києва від 19 лютого 2019 року в задоволенні позову ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу 50 років Жовтня про скасування заборгованості за житлово-комунальні послуги та зобов`язання вчинити дії відмовлено.

Не погоджуючись з таким рішення суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 лютого 2019 року та ухвалити нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовував тим, що рішення суду ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права та не відповідає фактичним обставинам справи .

Суд не прийняв до уваги його доводи про те, що протягом 2013 року він не користувався житлово-комунальними послугами в квартирі АДРЕСА_5 , в квартирі ніхто не проживав, а тому, нараховуючи йому заборгованість по оплаті вартості спожитих житлово-комунальних послуг, відповідач порушив його права.

Крім цьому, судом не застосовано скасування заборгованості у зв`язку зі спливом строку позовної давності.

Відзиву на апеляційну скаргу подано не було.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник адвокат Галкіна Яна Геннадіївна підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити.

Представник ЖБК "50 років Жовтня" в судове засідання повторно не з`явився, про день та час слухання справи судом повідомлений у встановленому законом порядку, причин неявки суду не повідомив, а тому колегія суддів вважає можливим розгляд справи його відсутності.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, щобалансоутримувачем будинку АДРЕСА_3 є Житлово-будівельний кооператив "50 років Жовтня", який здійснює експлуатацію та ремонт цього будинку, а також утримання прибудинкової території за рахунок коштів кооперативу.

ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.12.2013 року, виданого державним нотаріусом Другої Київської державної нотаріальної контори Зайома Т.Р., зареєстрованого в реєстрі за N 5-5490 (а.с. 7).

Звертаючись до суду з позовом до Житлово-будівельного кооперативу " 50 років Жовтня", ОСОБА_1 посилався на те, що йому неправомірно нараховано відповідачем заборгованість по оплаті наданих житлово-комунальних послуг у вищевказаній квартирі у розмірі 3 755,09 грн. протягом 2013 року, оскільки попередній власник житла померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у квартирі до 01.01.2014 року ніхто не проживав, він оплачує житло з 01.01.2014 року після оформлення права власності та укладення договору про надання послуг. Крім того, за спірний період договірні відносини з відповідачем відсутні.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу 50 років Жовтня про скасування заборгованості за житлово-комунальні послуги та зобов`язання відповідача вчинити дії щодо списання з особового рахунку по вказаній квартирі заборгованості в розмірі 3755,09 грн., суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 є власником вказаної квартири, яка розташована у багатоквартирному будинку, під`єднана до єдиної централізованої системи теплопостачання, від користування якою позивач не відмовився, а тому зобов`язаний нести витрати по утриманню житла, надання житлово-комунальних послуг та їх оплата не залежить від того чи проживає власник у цій квартирі, чи ні, а тому підстав для скасування та списання зазначеної заборгованість немає.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції ґрунтується на встановлених дійсних обставинах справи, досліджених судом доказах та відповідає вимогах процесуального та матеріального права, з огляду на наступне.

З досліджених судом доказів достовірно встановлено, що власником квартири АДРЕСА_1 була ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , право власності якої було зареєстровано в Київському міському бюро технічної інвентаризації 04 січня 1994 року на підставі довідки, виданої ЖБК " 50 років Жовтня" 20.12.1993 року за № 304.

ІНФОРМАЦІЯ_4 року ОСОБА_2 померла. Після її смерті відкрилась спадщина, спадковим майном є квартира АДРЕСА_1 .

Відповідно до свідоцтва про право на спадщину за законом від 10.12.2013 року, посвідченого державним нотаріусом Другої київської державної нотаріальної контори Зайома Т.Р., спадкоємцем квартири АДРЕСА_1 після смерті ОСОБА_2 є її чоловік ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Позивач вважає безпідставним нарахування заборгованості по оплаті вартості житлово-комунальних послуг по квартирі АДРЕСА_1 у 2013 році, тобто, з моменту смерті ОСОБА_2 до моменту набуття ним права власності на спадкове майно - зазначену вище квартиру.

Разом з тим, відповідно ч.5 статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Згідно вимог ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно положень ст.ст. 319 , 322 Цивільного кодексу України, власність зобов`язує. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України Про житлово-комунальні послуги , в редакції станом на 2013 рік, яка діяла на час виникнення заборгованості по оплаті вартості житлово-комунальних послуги, споживач зобов`язаний оплачувати надані йому житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Проаналізувавши вказані вище норми матеріального права, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що, прийнявши спадщину, ОСОБА_1 набув право власності на квартиру АДРЕСА_1 , успадкувавши також права та обов`язки, які належали спадкодавцю на момент смерті, тому незалежно від часу отримання свідоцтва про право на спадщину та здійснення реєстрації права власності на успадковане нерухоме майно- квартиру АДРЕСА_5 , ОСОБА_1 має належним чином утримувати майно, що належить йому на праві власності.

Як вбачається з матеріалів справи, щомісяця з 01.01.2013 року по 31.12.2013 року відповідач нараховував по квартирі ОСОБА_2 плату за комунальні послуги (централізоване опалення), послуги з утримання будинку і прибудинкової території та послуги з поточного ремонту у розмірі 319,10 грн., що включала: вартість послуг з утримання будинку і прибудинкової території в сумі 144,59 грн. (виходячи з встановленого тарифу 2,61 грн. за кв. м з урахуванням площі квартири 55,4 кв. м), централізоване опалення в сумі 171,74 грн. та ремонт 2,77 грн.

Згідно довідки ЖБК 50 років Жовтня від 09.07.2018 року та наданих представником відповідача помісячних нарахуваннь оплат, заборгованість по вищевказаній квартирі станом на 01.01.2013 року становила 71,22 грн. У січні 2013 року в рахунок оплати зараховано 145,38 грн., загальна заборгованість станом на 01.01.2014 року складає 3755,09 грн. ((319,10 грн. х 12 міс) + 71,22 грн. - 145,38 грн.).

Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачем не надавались чи надавались неякісні житлово-комунальні послуги по квартирі АДРЕСА_1 у 2013 році та доказів його звернення з претензіями до ЖБК 50 років Жовтня .

Судом вірно відхилено посилання позивача на відсутність між ним та відповідачем договірних відносин протягом 2013 року, оскільки споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не прийняв до уваги факт не проживання ОСОБА_1 в квартирі АДРЕСА_1 та не споживання ним житлово-комунальних послуг протягом 2013 року, правильність висновків суду першої інстанції не спростовують. Суд вірно послався в рішенні на те, що квартира АДРЕСА_1 у багатоквартирному будинку, під`єднана до єдиної централізованої системи теплопостачання, від користування якою позивач не відмовився, крім того, позивачу нарахована заборгованість за послуги з утримання будинку і прибудинкової території та послуги з поточного ремонту, відтак надання таких послуг та їх оплата не залежить від того, проживає власник у цій квартирі, чи ні.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про неправильність висновків суду щодо відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування судом заборгованості у зв`язку зі спливом строку позовної давності, з огляду на те, що застосування наслідків пропуску строку позовної давності щодо нарахованого боргу підлягає вирішенню в межах спору за позовом ЖБК 50 років Жовтня до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, в разі звернення до суду з таким позовом.

Ураховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу 50 років Жовтня про скасування заборгованості за житлово-комунальні послуги та зобов`язання вчинити дії у зв`язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 лютого 2019 року про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому відсутні правові підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375 , 381 -384 ЦПК України , суд , -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 19 лютого 2019 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 24 травня 2019 року.

Головуючий: Судді: