Рішення

від 20.02.2019 по справі 755/14801/18

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 755/14801/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2019 р. Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Виниченко Л.М.,

за участі секретарів Мовлянова М.В., Кравченко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 755/14801/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Баришівської районної державної адміністрації Київської області, Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та встановлення піклування,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 26.09.2018 року до Дніпровського районного суду м. Києва подала позов про позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та встановлення над дитиною піклування, призначивши її піклувальником.

Позовні вимоги мотивує тим, що її донька ОСОБА_4 перебувала у зареєстрованому шлюбі із відповідачем, який в подальшому було розірвано. Від цього шлюбу ІНФОРМАЦІЯ_1 року народилась дитина ОСОБА_3.

За час спільного проживання її доньки з відповідачем, останній зловживав спиртними напоями, періодично не приходив додому, а коли з'являвся то влаштовував бійки, свідком яких також був їх син. Відповідач грубо поводився із дитиною, а на даний час, взагалі, перестав цікавитися сином та матеріально не забезпечує.

Вказує, що приблизно з 2010 року її онук проживав разом із нею та своєю матір'ю.

В 2016 році мати ОСОБА_3 ОСОБА_4 померла.

Позивач зазначає, що з того часу неповнолітній ОСОБА_3 проживає разом є нею та перебуває на її утриманні, відповідач не забезпечує дитину харчуванням та медичним доглядом, участі у вихованні дитини не приймає.

16 травня 2016 року відповідач написав заяву в якій зазначив, що передає їй свої повноваження, як законного представника неповнолітнього ОСОБА_3

Позивач вказує, що такі дії відповідача свідчать про його свідоме ухилення від утримання дитини та піклування над нею.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 16.10.2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання (а.с. 20, 21).

14 листопада 2018 року Дніпровським районним судом м. Києва постановлено ухвалу якою до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору залучено Службу у справах дітей Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації (а.с. 30, 31).

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 14.11.2018 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду по суті (а.с. 32, 33).

В судовому засіданні позивач позов підтримала та просила задовольнити, додатково пояснила, що онук ОСОБА_3 постійно живе з нею з часу коли пішов до шкоди і по сьогодні, за весь цей період відповідач жодного разу до дитини, у тому числі в школу, не приїжджав, сином не цікавився, аліменти ОСОБА_2 сплачує несистематично, дитина батька бачила лише під час відвідувань своєї другої бабусі - матері відповідача.

Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав, при цьому заперечував щодо обґрунтування позову, пояснив, що вказані у позові обставини не відповідають дійсності, спиртним він не зловживав, грубо із сином не поводився, сварок в сім'ї не вичиняв.

Представник третьої особи Служби у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації Муханов А.І. в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив ухвали рішення в інтересах дитини.

Представник третьої особи Служби у справах дітей та сім'ї Баришівської районної державної адміністрації Київської області в судове засідання не з'явився, будучи належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи. Від представника Служби у справах дітей та сім'ї Баришівської районної державної адміністрації Київської області до суду надійшла заява в якій просить провести судове засідання у відсутності їх представника та ухвали рішення в інтересах дитини.

Суд, вислухавши пояснення позивача, відповідача, представника третьої особи та неповнолітнього ОСОБА_3, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що батьками неповнолітнього ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, являються ОСОБА_2 та ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 10).

ІНФОРМАЦІЯ_5 року ОСОБА_4 померла (а.с. 11).

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України, батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готувати її до самостійного життя.

Декларацією прав дитини, прийнятою Генеральною Асамблеєю ООН від 20 листопада 1959 року, у принципі 6 проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння. Вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Як роз'яснено у п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав від 30.03.2007 року № 3, ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

За нормою ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц зроблено висновок по застосуванню п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України і вказано, що ухилення від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Допитана в присутності представника Служби у справах дітей та сім ї Дніпровської районної в м. Києві державної адміністрації дитина ОСОБА_3 пояснив, що він живе зі своєю бабусею ОСОБА_1 в селі Перемога відколи пішов до школи з першого класу, батько до нього жодного разу не приїжджав, по телефону з ним не спілкувався, за весь час батько йому подарував лише одну іграшку. Він приїздив в гості до своєї бабусі ОСОБА_7 в м. Київ, яка живе з відповідачем, тоді він батька бачив, але батько з ним не спілкувався, про його життя та навчання не запитував. Здійснює за ним догляд та піклується про нього бабуся ОСОБА_8.

Згідно Висновку Баришівської районної державної адміністрації Київської області про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_3 від 09.01.2019 року № 0107-49/08, у травні 2016 року померла мати хлопчика ОСОБА_4. З того часу ОСОБА_3 проживає з бабусею ОСОБА_1. Відповідно до інформації Перемозького НВК від 15.11.2018 року № 222 вбачається, що за час навчання ОСОБА_3 у навчальному закладі батько жодного разу не був у закладі освіти, не відвідував батьківські збори, на території закладу з сином не спілкувався. Про засідання комісії з питання позбавлення батьківських прав ОСОБА_6 був повідомлений, однак на засідання не з'явився, мотивувавши зайнятістю на роботі. Поведінка батька вказує на те, що він не має бажання займатися вихованням та утриманням дитини.

Відповідно вказаного висновку Баришівська районна державна адміністрації Київської області, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 стосовно неповнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Європейський суд з прав людини зауважує, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (MAMCHUR v. UKRAINE, № 10383/09, § 100, ЄСПЛ, від 16 липня 2015 року).

Отже, за вищевикладених обставин судом встановлено, що відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх обов'язків по вихованню сина, не проявляє до нього батьківської турботи, не піклується про нього, не цікавиться його життям та здоров'ям, дитина проживає з позивачем, яка займається його вихованням та утриманням.

За вимогами частини 3 ст. 12, частин 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідач в судовому засіданні не заперечував проти задоволення позову.

За викладених обставин суд вважає, що позов в частині позбавлення відповідача батьківських прав підлягає задоволенню, оскільки знайшов своє підтвердження в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 59 ЦК України, піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.

Частиною 4 ст. 60 ЦК України визначено, що суд встановлює піклування над неповнолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Згідно п. 1.7 Правил опіки та піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров'я України, Міністерства праці та соціальної політики України 26.05.99р. № 34/166/131/88, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 17.06.1999 р. за № 387/3680, органи опіки та піклування вирішують питання про встановлення і припинення опіки та піклування.

Згідно ч. ч. 4, 5 ст. 63 ЦК України, опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов'язки опікуна чи піклувальника. Фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів чи піклувальників.

Перелік осіб, які не можуть бути опікунами, визначено ст. 64 ЦК України.

Відповідно до висновку Баришівської районної державної адміністрації Київської області про можливість ОСОБА_1 виконувати обов'язки піклувальника від 22.12.2018 року № 02.32/2561, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 проживає у власному житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2, являється пенсіонеркою за віком, її щомісячний дохід становить близько 2 118,01 грн., до кримінальної відповідальності не притягалася, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває. Стан здоров'я кандидатки задовільний, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, остання має бажання взяти під опіку рідного онука ОСОБА_3, який залишився без батьківського піклування. Відповідно до наданого висновку, ОСОБА_1 поставлена на облік як потенційний опікун/піклувальник за № 91 від 22.12.2018 року.

Служба у справах дітей та сім ї Баришівської районної державної адміністрації Київської області вважає, що ОСОБА_1 може виконувати обов'язки опікуна/піклувальника.

Судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що поведінка та інтереси позивача суперечать інтересам дитини, що виключало б можливість призначення ОСОБА_1 піклувальником ОСОБА_3

Отже, оскільки позивач перебуває у родинних відносинах з дитиною, мешкає з нею спільно, піклується та утримує дитину, турбується за стан його здоров'я, навчання, має можливість та бажання виконувати обов'язки піклувальника, у зв'язку з чим вимоги в частині призначення ОСОБА_1 піклувальником знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а тому підлягають задоволенню

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений останньою судовий збір в дохід держави в сумі 704,80 грн. (а.с. 1).

Керуючись ст. ст. 150, 164-166 СК України, ст. ст. 59, 60, 63, 64 ЦК України, п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав від 30 березня 2007 року №3 ст. ст. 4, 12, 76, 81, 89, 133, 141, 223, 259, 263, 265, 268, 273, 354, 355 ЦПК України суд,-

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Баришівської районної державної адміністрації Київської області, Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та встановлення піклування задовольнити повністю.

Позбавити батьківських прав ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, відносно неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, актовий запис про народження № 1747 від 17.08.2004 року, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Оболонського районного управління юстиції м. Києва.

Призначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, піклувальником неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Дніпровський районний суд м. Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач - ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_3, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1.

Відповідач - ОСОБА_2, місце проживання: 02206, АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2.

Третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Баришівської районної державної адміністрації Київської області, адреса місцезнаходження: 07500, Київська область, смт Баришівка, пл. Миру, 1, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 35577673.

Третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації, адреса місцезнаходження: 02094, м. Київ, вул. Краківська, 20, ідентифікаційний код ЄДРПОУ 37397237.

Повне судове рішення складене 25 лютого 2019 року.

Суддя Л.М.Виниченко