Постанова

від 21.02.2019 по справі 0308/19760/12

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 0308/19760/12 Головуючий у 1 інстанції: Ковтуненко В. В. Провадження № 22-ц/802/290/19 Категорія: 1 Доповідач: Грушицький А. І.

ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 лютого 2019 року місто Луцьк

Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого - судді Грушицького А. І.,

суддів Данилюк В. А., Шевчук Л. Я.,

з участю секретаря судового засідання Савчук О. В.,

стягувача ОСОБА_1,

представника боржника ОСОБА_2,

державного виконавця Януш-Федорук Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання за апеляційною скаргою Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 січня 2019 року,

В С Т А Н О В И В :

25 жовтня 2018 року ОСОБА_1 звернувся в суд із заявою про поновлення строку пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Заява мотивована тим, що 24 травня 2013 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області було видано два виконавчі листи про стягнення з ПП Антон-Інвест на користь ОСОБА_1:

- 8015,16 грн заборгованості по заробітній платі за період з листопада 2008 року по березень 2010 року та 32645,43 грн середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати при звільненні,

- про негайне стягнення заборгованості по заробітній платі в межах суми платежу за один місяць в сумі 1147 грн.

Постановами державного виконавця від 12 червня 2013 року на підставі вказаних виконавчих листів було відкрито виконавчі провадження з їх примусового виконання.

11 серпня 2014 року державний виконавець повернув виконавчі листи стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій) в зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення.

Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 січня 2018 року керівника ПП Антон-Інвест ОСОБА_2 притягнуто до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 175 КК України.

12 жовтня 2018 року ОСОБА_1 повторно пред'явив виконавчі листи до Другого відділу ДВС міста Луцька ГТУЮ у Волинській області, однак 18 жовтня 2018 року державний виконавець повернув ці виконавчі листи заявнику з підстав пропуску строку пред'явлення їх до виконання.

Вважаючи причини пропущення процесуального строку поважними ОСОБА_1 просив суд поновити строк пред'явлення виконавчих листів № 0308/19760/12, виданих Луцьким міськрайонним судом Волинської області 24 травня 2013 року, про стягнення з ПП Антон-Інвест на його користь 8015,16 грн заборгованості по заробітній платі за період з листопада 2008 року по березень 2010 року та 32645,43 грн середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати при звільненні, а також про негайне стягнення заборгованості по заробітній платі в межах суми платежу за один місяць в сумі 1147 грн.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 січня 2019 року заяву ОСОБА_1 задоволено.

Поновлено строк пред'явлення до виконання виконавчого листа № 0308/19760/12, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 24 травня 2013 року про стягнення з ПП Антон-Інвест на користь ОСОБА_1 8015,16 грн заборгованості по заробітній платі за період з листопада 2008 року по березень 2010 року та 32645,43 грн середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати при звільненні.

Також поновлено строк пред'явлення до виконання виконавчого листа № 0308/19760/12, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 24 травня 2013 року, про стягнення з ПП Антон-Інвест на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в межах суми платежу за один місяць в сумі 1147 грн.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду першої інстанції Другий відділ ДВС міста Луцька ГТУЮ у Волинській області подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить її скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про поновлення пропущеного строку для пред'явлення до виконання виконавчих листів.

У відзиві на апеляційну скаргу заявник ОСОБА_1, вважаючи оскаржувану ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 січня 2019 року такою, що прийнята судом з додержанням вимог закону, просить залишити її без змін.

Заслухавши пояснення стягувача ОСОБА_1, представника боржника ОСОБА_2, державного виконавця Януш-Федорук Н. В., перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а ухвала суду першої інстанції в частині поновлення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа про стягнення заборгованості по заробітній платі в межах суми платежу за один місяць скасуванню з ухваленням цій частині нового рішення про відмову в задоволенні заяви з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Волинської області від 23 квітня 2013 року позов прокурора міста Луцька в інтересах ОСОБА_1 задоволено.

Постановлено стягнути з ПП Антон-Інвест на користь ОСОБА_1 8015,16 грн заборгованості по заробітній платі за період з листопада 2008 року по березень 2010 року та 32645,43 грн середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати при звільненні за період з 6 березня 2010 року по 23 квітня 2013 року.

Рішення в частині стягнення заборгованості по заробітній платі в межах суми платежу за один місяць 1147 грн допущено до негайного виконання (т. 1 а.с. 204-207).

Цього ж дня Апеляційним судом Волинської області постановлено окрему ухвалу, копію якої направлено прокурору міста Луцька для вжиття заходів щодо керівника ПП Антон-Інвест з метою припинення порушень трудового законодавства, яке регулює порядок нарахування і виплати заробітної плати працівникам підприємства (т. 1 а.с. 208, 209).

На підставі рішення апеляційного суду 24 травня 2013 року Луцьким міськрайонним судом Волинської області видано два виконавчі листи про стягнення з ПП Антон-Інвест на користь ОСОБА_1:

- 8015,16 грн заборгованості по заробітній платі за період з листопада 2008 року по березень 2010 року та 32645,43 грн середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати при звільненні,

- про негайне стягнення заборгованості по заробітній платі в межах суми платежу за один місяць в сумі 1147 грн (т. 2 а.с. 7, 8).

Постановами головного державного виконавця Другого відділу ДВС Луцького МУЮ Новосад О. А. від 12 червня 2013 року на підставі вказаних виконавчих листів було відкрито виконавчі провадження з їх примусового виконання (т. 2 а.с. 10, 11).

В подальшому виконавчі листи поверталися стягувачу, були знову пред'явлені до виконання і 11 серпня 2014 року головний державний виконавець Другого відділу ДВС Луцького МУЮ Дуда Ю. М. повернув виконавчі листи стягувачу на підставі п. 2 ч. 1 ст. 47 Закону України Про виконавче провадження (в редакції, чинній на момент вчинення виконавчих дій) в зв'язку з відсутністю у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення. У постанові державного виконавця зазначено про те, що у боржника відсутнє майно, на яке відповідно до закону можливо звернути стягнення, і здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Державним виконавцем скеровано звернення до Луцького МВ УМВС України у Волинській області щодо притягнення ОСОБА_2, який є керівником ПП Антон-Інвест до кримінальної відповідальності (т. 2 а.с. 9).

Вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 січня 2018 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Волинської області від 29 серпня 2018 року, визнано винним ОСОБА_2, який перебував на посаді керівника ПП Антон-Інвест , у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 175 КК України та звільнено його від покарання за закінченням строків притягнення до відповідальності (т. 2 а.с. 113-116).

12 жовтня 2018 року ОСОБА_1 повторно пред'явив виконавчі листи до виконання, однак 18 жовтня 2018 року старшим державним виконавцем Другого відділу ДВС міста Луцька ГТУЮ Януш Н. В. повернуто ці виконавчі листи заявнику з підстав пропуску строку пред'явлення їх до виконання, про що складено відповідні повідомлення (т. 2 а.с. 126, 129).

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України Про виконавче провадження виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Як передбачено ч. 1 ст. 433 ЦПК України у разі пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Суд першої інстанції зробив правильний висновок по суті заяви, взявши до уваги доводи ОСОБА_1 щодо розгляду кримінального провадження до керівника ПП Антон-Інвест , адже до моменту початку розслідування кримінального провадження виконавчі листи неодноразово поверталися стягувачу без виконання і у постанові від 11 серпня 2014 року безпосередньо сам державний виконавець зазначає про внесення подання щодо притягнення керівника ПП Антон-Інвест до кримінальної відповідальності (т. 2 а.с. 9).

Пунктом 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожному гарантовано право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру. У справі Горнсбі проти Греції Європейський суд з прав людини зазначив, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов'язків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов'язкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін. Крім того, невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції.

Отже, порушення кримінального переслідування щодо керівника юридичної особи - боржника викликало у стягувача правомірні очікування щодо отримання присуджених коштів після завершення такого процесу.

Як вбачається із видаткового касового ордера від 17 січня 2017 року, цього дня ОСОБА_1 отримав від ПП Антон-Інвест 8015,16 грн заборгованості по заробітній платі. Тобто за відсутності чинного виконавчого провадження щодо примусового стягнення коштів боржник визнав та виплатив стягувачеві частину боргу.

Крім того, рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 31 серпня 2015 року постановлено визнати ОСОБА_6 недієздатним, призначити ОСОБА_1 його опікуном.

Отже, враховуючи в сукупності ті обставини, що рішення суду в трудовому спорі тривалий час не виконувалося, керівник боржника притягувався до кримінальної відповідальності, після повернення виконавчого документа стягувачеві боржник вчинив дії, що свідчать про визнання боргу, боржник ухвалу суду першої інстанції не оскаржує, а стягувач виконував обов'язки опікуна над недієздатним батьком, апеляційний суд приходить до висновку про наявність поважних причин пропуску строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Проте, виконавчий лист в частині стягнення основної суми заборгованості - заробітної плати вже виконаний, що підтверджується видатковим касовим ордером від 17 січня 2017 року, тому підстави для пред'явлення до виконання виконавчого листа про стягнення заборгованості по заробітній платі в межах суми платежу за один місяць відсутні.

Таким чином, ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 січня 2019 року в частині поновлення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа про стягнення заборгованості по заробітній платі в межах суми платежу за один місяць слід скасувати у зв'язку з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні заяви в цій частині.

Підстав для покладення на стягувача витрат на сплату судового збору, понесених особою, яка подала апеляційну скаргу, у зв'язку з її частковим задоволенням немає, оскільки на підставі п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України Про судовий збір ОСОБА_1 звільнений від сплати судового збору як особа з інвалідністю ІІ групи.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381-384, 433 ЦПК України, апеляційний суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Другого відділу державної виконавчої служби міста Луцька Головного територіального управління юстиції у Волинській області задовольнити частково.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10 січня 2019 року в частині поновлення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа про стягнення заборгованості по заробітній платі в межах суми платежу за один місяць скасувати та ухвалити в цій частині нове судове рішення.

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку пред'явлення до виконання виконавчого листа № 0308/19760/12, виданого Луцьким міськрайонним судом Волинської області 24 травня 2013 року, про стягнення з приватного підприємства Антон-Інвест на користь ОСОБА_1 заборгованості по заробітній платі в межах суми платежу за один місяць в розмірі 1147 грн відмовити.

В решті ухвалу залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 лютого 2019 року.

Головуючий

Судді