Рішення

від 15.02.2019 по справі 320/6307/18

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 лютого 2019 року м.Київ справа № 320/6307/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕБІУС ГРУП" до Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "МЕБІУС ГРУП" з позовом до Києво-Святошинського відділення ОДПІ (Васильківського відділення) про визнання протиправним та скасування податкового рішення №0089475402/1139 від 07.09.2018.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2018 відкрито провадження в адміністративній справі №320/6307/18, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку справи до судового розгляду та призначено підготовче судове засідання на 17.01.2019.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 постановлено здійснити подальший розгляд адміністративної справи №320/6307/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕБІУС ГРУП" до Києво-Святошинського відділення ОДПІ (Васильківського відділення) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за правилами спрощеного позовного провадження. Замінено первісного відповідача - Києво-Святошинське відділення ОДПІ (Васильківське відділення) на належного відповідача - Головне управління ДФС у Київській області. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив про те, що Києво-Святошинським відділенням ОДПІ (Васильківське відділення) було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 17.09.2018 №0089475402/1139, яким позивачу нарахований штраф за період з 22.07.2014 до 07.08.2014 у розмірі 1205,91 грн. та за період з 22.09.2015 до 03.06.2016 у розмірі 29011,52 грн. та пеню у розмірі 20319,33 грн.

Позивач не погоджується з правомірністю прийняття спірного рішення, оскільки ТОВ "МЕБІУС ГРУП" своєчасно та у повному обсязі здійснювало сплату єдиного соціального внеску за відповідний період.

Позивач наголосив на тому, що під час самостійної перевірки сплати податків ним було встановлено, що сплата ЄСВ була проведена на казначейський рахунок за правильним видом та розмірами загальнообов'язкового державного соціального страхування, але до Васильківської ОДПІ (м.Васильків), про що ТОВ "МЕБІУС ГРУП" негайно було надіслано до Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області листа №0505-01 від 05.05.2016 з проханням перевести перераховані кошти з казначейського рахунку №37194201011030, ЄДРПОУ - 39465226, отримувач - Васильківська ОДПІ (м. Васильків) на казначейський рахунок №37194201011007, ЄДРПОУ - 39465226, отримувач - Васильківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області. Позивач зауважив про те, що обидва казначейські рахунки №37194201011030 та №37194201011007 є казначейськими рахунками для зарахування коштів на оплату ЄСВ в межах однієї територіальної одиниці, а тому, на думку позивача, переведення ТОВ "МЕБІУС ГРУП" сплачених ним коштів з одного казначейського рахунку на інший, в даному випадку, не свідчить про несвоєчасну сплату позивачем ЄСВ за відповідний період.

У зв'язку цим, позивач вважає, що спірне податкове повідомлення-рішення є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства. Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, у відзиві на позовну заяву зазначив про те, що у зв'язку із несвоєчасною сплатою позивачем ЄСВ було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 17.09.2018 №0089475402/1139.

Щодо посилань позивача на здійснення сплати ЄСВ на невідповідний казначейський рахунок, відповідач зазначив про те, що така сплата зумовила виникнення у ТОВ "МЕБІУС ГРУП" недоїмки з ЄСВ та не свідчить про вчасну сплату позивачем ЄСВ.

Присутні у судовому засіданні 17.01.2019 представники позивача підтримали позовні вимоги та просили суд позов задовольнити.

Присутній у судовому засіданні 17.01.2019 представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Присутній у судовому засіданні 17.01.2019 представник позивача заявив клопотання про здійснення подальшого розгляду справи у порядку письмового провадження, проти якого представник відповідача не заперечував.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.01.2019 постановлено здійснити подальший розгляд справи №320/6307/18 у порядку письмового провадження. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю МЕБІУС ГРУП (ідентифікаційний код 38989982, місцезнаходження: 08662, Київська обл., Васильківський р-н., смт.Гребінки, вул.Індустріальна, буд.8) зареєстровано в якості юридичної особи 22.11.2013, про що свідчить витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.8-11).

Судом встановлено, Києво-Святошинським відділенням Головного управління ДФС у Київській області було прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 17.09.2018 №0089475402/1139, яким позивачу нарахований штраф за несвоєчасну сплату ЄСВ за період з 22.07.2014 до 07.08.2014 у розмірі 1205,91 грн. та за період з 22.09.2015 до 03.06.2016 у розмірі 29011,52 грн. та пеню у розмірі 20319,33 грн. (а.с.14-15).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття спірного рішення, позивач звернувся до Києво-Святошинського відділення ГУ ДФС у Київській області зі скаргою, у якій просив скасувати рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 17.09.2018 №0089475402/1139 (а.с.17-20).

Головне управління ДФС у Київській області листом від 01.10.2018 №17090/10/10-36-13 повідомило позивачу про залишення скарги без розгляду (а.с.21-22).

Не погоджуючись з правомірністю прийняття спірного рішення, позивач звернувся з позовом до суду про визнання його протиправним та скасування, з приводу чого суд зазначає таке. Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку, визначені Законом України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від 08.07.2010 №2464-VI (далі-Закон №2464, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до ст.1 Закону №2464 у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні: єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.4 Закону №2464 платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами. Згідно з ч.2 ст.6 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Частиною 1 ст.7 Закону №2464 (в редакції до 28.12.2015) передбачено, що єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), 2, 3, 6, 7 і 8 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

В свою чергу, відповідно до ч.1 ст.7 Закону №2464 (в редакції від 28.12.2015) єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого) частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Згідно з ч.4-6 ст.7 Закону №2464 нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, не зменшені на суму відрахувань податків, інших обов'язкових платежів, що відповідно до закону сплачуються із зазначених сум, та на суми утримань, що здійснюються відповідно до закону або за договорами позики, придбання товарів та виплат на інші цілі за дорученням отримувача. Єдиний внесок нараховується на суми, зазначені в частинах першій і другій цієї статті, незалежно від джерел їх фінансування, форми, порядку, місця виплати та використання, а також від того, чи виплачені такі суми фактично після їх нарахування до сплати. Абзацом 1 ч.5 ст.9 Закону №2464 передбачено, що сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч.6 ст.9 Закону №2464 для зарахування єдиного внеску в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, та його територіальних органах відкриваються в установленому порядку небюджетні рахунки відповідному органу доходів і зборів. Зазначені рахунки відкриваються виключно для обслуговування коштів єдиного внеску. Обслуговування коштів єдиного внеску здійснюється згідно з положенням про рух коштів, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування. Розрахункове обслуговування органу доходів і зборів здійснюється відповідно до умов договорів між центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, і власниками рахунків.

Згідно з абз.1 ч.7 ст.9 Закону №2464 єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Абзацом 1 ч.8 ст.9 Закону №2464 визначено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Днем сплати єдиного внеску вважається, зокрема, у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів - день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів (ч.10 ст.9 Закону №2464). Відповідно до ч.11 ст.9 Закону №2464 у разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

Згідно з ч.1-3 ст.25 Закону №2464 рішення, прийняті органами доходів і зборів та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.

Положення цієї статті поширюються лише на тих платників, які відповідно до цього Закону зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

У разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.

Частиною 10 ст.25 Закону №2464 передбачено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. Відповідно до п.2 ч.11 ст.25 Закону №2464, в редакції до 28.12.2014) орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

В свою чергу, згідно з п.2 ч.11 ст.25 Закону №2464, в редакції від 28.12.2014 орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум. Як зазначено вище, підставою прийняття спірного рішення є висновки контролюючого органу про несвоєчасну сплату позивачем ЄСВ за періоди з 22.07.2014 до 07.08.2014 та з 22.09.2015 до 03.06.2016.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, зазначив про те, що ТОВ "МЕБІУС ГРУП" своєчасно та у повному обсязі здійснювало сплату єдиного соціального внеску за відповідний період.

Позивач зауважив, що ТОВ "МЕБІУС ГРУП" під час самостійної перевірки сплати податків було встановлено, що сплата ЄСВ була проведена на казначейський рахунок за правильним видом та розмірами загальнообов'язкового державного соціального страхування, але до Васильківської ОДПІ (м.Васильків), про що ТОВ "МЕБІУС ГРУП" негайно було надіслано до Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області листа №0505-01 від 05.05.2016 з проханням перевести перераховані кошти з казначейського рахунку №37194201011030 на казначейський рахунок №37194201011007.

На думку позивача, перерахування коштів в оплату ЄСВ на невідповідний казначейський рахунок не свідчить про несвоєчасну сплату ним ЄСВ за відповідний період та, відповідно, не зумовлює застосування до позивача на підставі спірного рішення штрафу та пені. В свою чергу, відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що перерахування позивачем ЄСВ на неналежний казначейський рахунок зумовило виникнення у ТОВ "МЕБІУС ГРУП" недоїмки зі сплати ЄСВ, а тому застосування до позивача штрафу та пені є правомірним.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що ТОВ МЕБІУС ГРУП 07.08.2014 було здійснено сплату єдиного соціального внеску на суму 14818,67 грн. з призначенням платежу: *;101;38989982; ЄСВ із з/п за липень 2014 року.

З вказаної виписки вбачається, що грошові кошти були перераховані на розрахунковий рахунок 37193201001007 (а.с.38).

Також з матеріалів справи вбачається, що позивачем було здійснено сплату єдиного соціального внеску за наступними платіжними дорученнями:

- від 17.09.2015 №183 на суму 19014,96 грн., за яким: розрахунковий отримувача рахунок 37194201011030; призначення платежу:*;101;38989982; ЄСВ із зп за серпень 2015 року. Строк оплати 20.09.2015 перераховано повністю;

- від 19.10.2015 №207 на суму 22327,58 грн., за яким: розрахунковий отримувача рахунок 37194201011030; призначення платежу:*;101;38989982; ЄСВ 3,6%-2061,84; 8,41%-259,41; 36,92%-20006,33 із зп за вересень 2015 року строк сплати 20.10.2015 перераховано повністю;

- від 19.11.2015 №224 на суму 31281,11 грн., за яким: розрахунковий отримувача рахунок 37194201011030; призначення платежу:*;101;38989982; ЄСВ 3,6%-2857,26; 8,41%-259,41; 36,92%-28164,44 із зп за жовтень - листопад 2015 року, строк сплати 20.11.2015 перераховано повністю;

- від 18.12.2015 №241 на суму 24377,84 грн., за яким: розрахунковий отримувача рахунок 37194201011030; призначення платежу:*;101;38989982; ЄСВ 3,6%- 2244,83; 8,41%-250; 36,92%-21883,01 із зп за листопад - грудень 2015 року. строк сплати 20.12.2015 перераховано повністю;

- від 19.01.2016 №4 на суму 25011,56 грн., за яким: розрахунковий отримувача рахунок 37194201011030; призначення платежу:*;101;38989982; ЄСВ 3,6%- 2300,30; 8,41%-259,41;6,92%-22451,85 із зп за грудень 2015 - січень 2016 строк сплати 20.01.2016 перераховано повністю;

- від 19.02.2016 №27 на суму 20081,00 грн., за яким: розрахунковий отримувача рахунок 37194201011030; призначення платежу:*;101;38989982; ЄСВ 8,41%-271; 22%-19810 із зп за січень-лютий 2016 р. строк сплати 20.01.2016 перераховано повністю;

- від 18.03.2016 №57 на суму 13000,00 грн., за яким: розрахунковий отримувача рахунок 37194201011030; призначення платежу:*;101;38989982; ЄСВ 8,41%-271; 22%-12729 із зп за лютий - березень 2016 р. строк сплати 20.03.2016 перераховано повністю;

- від 18.04.2016 №82 на суму 14771,00 грн., за яким: розрахунковий отримувача рахунок 37194201011030; призначення платежу:*;101;38989982; ЄСВ 8,41%-271; 22%-14500 із зп за березень-квітень 2016 р. строк сплати 20.04.2016 перераховано повністю (а.с.23-30).

Факт перерахування грошових коштів за вказаним платіжними дорученнями за розрахунковий рахунок 37194201011030 підтверджується також банківськими виписками по рахунку позивача (а.с.31-37).

З матеріалів справи вбачається, що реквізити рахунку для зарахування коштів єдиного соціального внеску, за яким отримувачем коштів є Васильківська ОДПІ (м.Васильків) наступні:

- код ЄДРПОУ: 39465226;

- номер рахунку: 37194201011030;

- банк отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Київській області, м.Київ;

- код банку: 821018;

- символ рахунку: 201.

В свою чергу, реквізити рахунку для зарахування коштів ЄСВ, за яким отримувачем коштів є Васильківська ОДПІ ГУ ДФС у Київській області наступні:

- код ЄДРПОУ: 39465226;

- номер рахунку: 37194201011007;

- банк отримувач коштів: ГУ ДКСУ у Київській області, м.Київ;

- код банку: 821018;

- символ рахунку: 208.

Судом встановлено, що позивач звернувся до Васильківської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області із листом від 05.05.2016 №0505-01, у якому просив позволити невірно перераховані кошти за єдиний соціальний внесок згідно платіжних доручень №82 від 18.04.2016 в сумі 14771,00 грн., №183 від 18.09.2015 в сумі 19014,96 грн., №207 від 19.10.2015 в сумі 22327,58 грн., №224 від 19.11.2015 в сумі 31281,11 грн., №241 від 18.12.2015 в сумі 24377,84 грн., №4 від 19.01.2016 в сумі 25011,56 грн., №27 від 19.02.2016 в сумі 20081,00 грн. та №57 від 18.03.2016 в сумі 13000,00 грн. перераховані на п/р 37194201011030 перенести як оплату за єдиний соціальний внесок відповідного періоду на п/р 37194201011007 (а.с.16).

Як вбачається з витягу з електронного кабінету ТОВ МЕБІУС ГРУП з єдиного соціального внеску 03.06.2016 грошові кошти, сплачені позивачем за вказаними платіжними дорученнями на загальну суму 169865,05 грн. були перераховані на розрахунковий рахунок 37194201011007 та прийняті як оплата ЄСВ (а.с.43).

Отже, 03.06.2016 грошові кошти, сплачені позивачем в якості оплати ЄСВ на розрахунковий рахунок 37194201011030 були перераховані на розрахунковий рахунок 37194201011007.

Спільним наказом Міністерства доходів і зборів України, Міністерства фінансів України від 19.09.2013 № 493/815, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.09.2013 р. за №1667/24199, затверджено Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі-Положення №493/815), яке було чинне до 24.03.2016.

Так, відповідно до п.1.1 Положення №493/815 це Положення розроблено відповідно до статей 8, 9, 11, 25 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон) з метою регламентування руху коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) та фінансових санкцій (штрафів та пені), що застосовуються згідно із Законом (далі - фінансові санкції), на рахунках, відкритих в органах Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) відповідно до вимог законодавства. Пунктом 2.1 Положення №493/815 визначено, що Міністерство доходів і зборів України (далі - Міндоходів) та територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, об'єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції Міндоходів (далі - територіальні органи Міндоходів) відкривають в органах Казначейства небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування" (далі - рахунок 3719) для зарахування та розподілу коштів єдиного внеску та фінансових санкцій (далі - страхові кошти). Рахунки 3719 відкриваються в розрізі категорій платників, визначених Законом. Рахунки 3719 відкриваються Міндоходів на балансі Державної казначейської служби України (далі - Казначейство України) та територіальним органам Міндоходів - на балансі головних управлінь Державної казначейської служби України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Головні управління Казначейства).

Пунктом 2.2 Положення №493/815 встановлено, що відкриття рахунків 3719 здійснюється на підставі заяв Міндоходів і територіальних органів Міндоходів та інших документів у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної бюджетної політики.

Страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719, відкриті на ім'я територіальних органів Міндоходів в управліннях (відділеннях) Казначейства (п.3.1 Положення №493/815).

Згідно з п.3.2 Положення №493/815 на кінець операційного дня у регламентований час засобами програмного забезпечення шляхом формування меморіальних документів страхові кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру сплачених сум та/або безпідставно стягнутих сум єдиного внеску) на рахунки 3719 територіальних органів Міндоходів, перераховуються Головними управліннями Казначейства на відповідні рахунки головних управлінь Міндоходів на підставі договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладених органами Казначейства з власниками рахунків.

25.03.2016 набрало чинності Положення про рух коштів єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 12.02.2016 №54, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.03.2016 р. за №330/28460, (Положення №54), яке містить аналогічні Положенню №493/815 норми.

Так, п.1 розділу ІІ Положення №54 визначено, що Державна фіскальна служба України (далі - ДФС) та її територіальні органи в областях, місті Києві, Міжрегіональне головне управління ДФС - Центральний офіс з обслуговування великих платників, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міста Києва), районах у містах, об'єднані та спеціалізовані державні податкові інспекції ДФС (далі - територіальні органи ДФС) відкривають в органах Казначейства небюджетні рахунки за балансовим рахунком 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування" (далі - рахунок 3719) для зарахування та розподілу страхових коштів.Рахунки 3719 відкриваються в розрізі категорій платників, визначених Законом.Рахунки 3719 відкриваються ДФС на балансі Державної казначейської служби України (далі - Казначейство) та територіальним органам ДФС - на балансі головних управлінь Державної казначейської служби України в областях, місті Києві (далі - Головні управління Казначейства). Згідно з п.1 розділу ІІІ Положення №54 страхові кошти, що сплачуються страхувальниками, зараховуються на рахунки 3719, відкриті на ім'я територіальних органів ДФС в управліннях (відділеннях) Казначейства.

Відповідно до п.2 розділу ІІІ Положення №54 страхові кошти, які надійшли за день (з урахуванням повернення помилково або надміру сплачених сум та/або безпідставно стягнутих сум єдиного внеску) на рахунки 3719 територіальних органів ДФС, на кінець операційного дня у регламентований час засобами програмного забезпечення шляхом формування меморіальних документів перераховуються Головними управліннями Казначейства на відповідні рахунки 3719 головних управлінь ДФС з подальшим перерахуванням на відповідні рахунки 3719, відкриті на ім'я ДФС в Казначействі, на підставі договорів про здійснення розрахунково-касового обслуговування, укладених органами Казначейства з власниками рахунків.

Отже, суми єдиного внеску зараховуються на єдиний казначейський рахунок - 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування".

У зв'язку з цим, помилкове визначення розрахункового рахунку в платіжному дорученні під час сплати суми єдиного внеску, за умови зарахування коштів на єдиний казначейський рахунок - 3719, не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми єдиного внеску у визначений Законом строк, а відтак і для застосування відповідальності за несвоєчасне перерахування єдиного внеску.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 30.10.2018 (справа №824/7/16-а) та від 13.11.2018 (справа №813/524/18).

Також Верховний Суд у постанові від 21.02.2018 (справа №813/1008/16) зазначив, що штрафні санкції застосовуються у разі несплати (неперерахування) або несвоєчасної сплати (несвоєчасного перерахування) єдиного внеску, а не у випадку помилково сплачених сум єдиного внеску на невідповідний рахунок. Здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова.

Відтак, дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть слугувати підставою для застосування штрафів.

Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною 6 ст.13 Закону України Про судоустрій і статус суддів від 02.06.2016 №1402-VIII передбачено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

За таких обставин, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що перераховані позивачем за вищевказаними платіжними дорученнями суми ЄСВ у визначені законодавством терміни на загальну суму 169865,05 грн. на розрахунковий рахунок 37194201011030 були зараховані на вказаний рахунок, який відноситься до Єдиного казначейського рахунку - 3719 "Рахунок для зарахування коштів, які підлягають розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування", а тому, на думку суду, контролюючий орган безпідставно дійшов висновку про несвоєчасну сплату позивачем ЄСВ за період з 22.09.2015 до 03.06.2016, оскільки помилкове зазначення невідповідного рахунку 3719, не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату ЄСВ у строк, встановлений Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", а відтак і для застосування пені та штрафу на підставі спірного рішення.

Щодо висновків контролюючого органу щодо несвоєчасності сплати позивачем ЄСВ за період з 22.07.2014 по 07.08.2014, суд зазначає таке.

Позовна заява не містить обґрунтування позовних вимог в частині нарахування штрафу та пені за несвоєчасну сплату ЄСВ за період з 22.07.2014 по 07.08.2014. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 03.12.2018 від позивача витребовувались копії розрахунків з ЄСВ, в оплату яких помилково перераховані кошти на інший рахунок.

Проте, позивачем не надано суду відповідного звіту за червень 2014 року.

Як вбачається з банківської виписки по рахунку позивача, ТОВ Мебіус Груп 07.08.2014 було здійснено сплату єдиного соціального внеску на суму 14818,67 грн. з призначенням платежу: *;101;38989982; ЄСВ із з/п за липень 2014 року (а.с. 38 зворотній бік).

Разом з тим, дослідивши інтегровану картку платника позивача з єдиного соціального внеску за період з 07.02.2014 по 31.12.2016 (а.с.70-82), судом встановлено, що станом на 21.07.2014 у позивача була наявна недоїмка зі сплати ЄСВ за червень 2014 року у сумі 12059,08 грн .

А тому, грошові кошти у сумі 14818,67 грн., сплачені ТОВ Мебіус Груп 07.08.2014 в оплату ЄСВ за липень 2014 року частково були зараховані контролюючим органом на погашення недоїмки з ЄСВ за червень 2014 року в сумі 12059,08 грн., що слідує з інтегрованої картки платника позивача з єдиного соціального внеску (а.с. 72).

Враховуючи те, що в силу вимог ч.8 ст.9 Закону №2464 сплата ЄСВ мала здійснюватись платником ЄСВ не пізніше 20 числа наступного місяця, суд дійшов висновку щодо несвоєчасності сплати позивачем ЄСВ за липень 2014 року. Так, період прострочення з 22.07.2014 по 07.08.2014 становить 17 днів, що свідчить про наявність підстав для застосування штрафу та пені за цей період.

Розрахунок штрафу за несвоєчасну сплату позивачем суми ЄСВ за липень 2014 року є правильним, і становить 1205,91 грн. (12059,08 х 10%).

В свою чергу, розмір пені за кожен день прострочення позивачем оплати ЄСВ за липень 2014 року становить 205,00 грн. (12059,08 грн. х 0,1% х 17).

Отже, на думку суду, відповідач правомірно нарахував позивачу на підставі спірного рішення штраф у розмірі 1205,91 грн. та пеню у розмірі 205,00 грн. за несвоєчасну сплату ЄСВ за липень 2014 року за період з 22.07.2014 по 07.08.2014.

У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Києво-Святошинського відділення ГУ ДФС у Київській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 17.09.2018 №0089475402/1139 в частині нарахування штрафу у розмірі 29011,52 грн. та пені у розмірі 20114,33 грн. (20319,33 грн. - 205,00 грн.). за період з 22.09.2015 до 03.06.2016.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір в сумі 1762,00 грн. згідно платіжного доручення №915 від 19.11.2018, оригінал якого долучено до матеріалів справи (а.с.2).

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору в розмірі 1712,81 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 243-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Києво-Святошинського відділення ГУ ДФС у Київській області про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 17.09.2018 №0089475402/1139 в частині нарахування штрафу у розмірі 29011,52 грн. та пені у розмірі 20114,33 грн. за період з 22.09.2015 до 03.06.2016.

3. В іншій частині позовних вимог у задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю МЕБІУС ГРУП (ідентифікаційний код 38989982, місцезнаходження: 08662, Київська обл., Васильківський р-н., смт.Гребінки, вул.Індустріальна, буд.8) судовий збір у сумі 1712,81 грн. (одна тисяча сімсот дванадцять грн. 81 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (ідентифікаційний код: 39393260, місцезнаходження: 03151, м.Київ, вул.Народного Ополчення, 5-А).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Повний текст рішення складено 15.02.2019 р.

Суддя Кушнова А.О.