Рішення

від 19.02.2019 по справі 1340/5606/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1340/5606/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючий-суддя Костецький Н.В.,

секретар судового засідання Колодій О.Р.,

за участю:

представник позивача не прибув,

представник відповідача Жеребецький Н.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові адміністративну справу за позовом фермерського господарства "Захід - Птиця" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення, -

встановив:

фермерське господарство "Захід - Птиця" (далі - позивач, ФГ "Захід - Птиця") звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Львівській області (далі - відповідач, ГУ ДФС у Львівській області) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення від 16.08.2018 № 0013771406.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки від 03.07.2018 № 1636/13-01-14-06/33191421 про нереальність господарських операцій із ТОВ "Агро-Хорса" є безпідставними, оскільки у підприємства є всі належним чином оформлені документи, що підтверджують дійсність господарських операцій з контрагентом, тому вимог податкового законодавства позивач не порушував. Вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідачем прийнято безпідставно, тому просить суд його скасувати.

Представник позивача в судове засідання не зявився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи.

Представник позивача в судовому засіданні 07.02.2019 позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові та відповіді на відзив від 15.01.2018 (вх. № 1418), просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 14.12.2018 (вх. № 40506), у якому зазначає, що позивачем фактично не здійснювалися господарські операції з ТОВ "Агро-Хорса", а отже безпідставно занижено податок на додану вартість за лютий 2017 року, відтак оскаржене податкове повідомлення-рішення винесено правомірно і підстав для його скасування немає. Крім того, зазначає, що ході перевірки використано інформацію ОУ ГУ ДФС у Дніпропетровській області згідно якої в ході досудового розслідування у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 32015040000000103, та за результатами проведених слідчих заходів отримано вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.04.2017 (справа № 201/4747/17 провадження № 1-кп/201/267/2017), згідно з яким ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 205 КК України. Відповідно до зазначеної вище інформації, у зв'язку з наявністю ознак фіктивності, є підстави вважати, що фінансово-господарські операції, проведені ТзОВ Агро-Хорса , носять нереальний характер.

У судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечив, надавпояснення аналогічні викладеним у відзиві на позовну заяву та просила у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши письмові докази, якими такі обґрунтовуються, встановив такі фактичні обставини справи.

ГУ ДФС у Львівській області у період із 18.06.2018 по 22.06.2018 проведено позапланову документальну виїзну перевірку ФГ "Захід - Птиця" (код ЄДРПОУ 33191421) з питань дотримання вимог податкового законодавства з ТОВ "Агро-Хорса" (код ЄДРПОУ 32882969) за період січень-лютий 2017 року, про що 03.07.2018 складено акт № 1636/13-01-14-06/33191421 (далі - акт перевірки).

Згідно акта перевірки, відповідачем встановлено порушення позивачем п.п.198.1, 198.2, 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за лютий 2017 року на суму 102579 грн.

Вказані в актах порушення ґрунтуються на висновках податкового органу про непідтвердження позивачем факту здійснення господарських операцій з ТОВ "Агро-Хорса".

За результатами перевірки та на підставі складеного акта, відповідачем 16.08.2018 винесено податкове повідомлення-рішення № 0013771406, яким ФГ "Захід - Птиця" збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість: за основним платежем - 102579 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями - 51289,5 грн.

Позивачем оскаржено податкове повідомлення-рішення в адміністративному порядку та подано скаргу до ГУ ДФС у Львівській області.

За результатами розгляду скарги, ДФС України винесено рішення від 25.10.2018 № 34667/6/99-99-11-01-02-25, яким податкове повідомлення-рішення від 16.08.2018 № 0013771406, залишено без змін, а скаргу без задоволення.

Не погодившись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керувався такими нормами законодавства.

Спірні правовідносини регулюються Конституцією України, Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-XIV від 16.07.1999 року із змінами і доповненнями, Податковим кодексом України, Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 14.1.181 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пп. 134.1.1 п. 134.1 ст.134 ПК України, об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Порядок формування податкового кредиту платниками податку на додану вартість визначено ст. 198 ПК України.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках порядковий номер податкової накладної; дата виписування податкової накладної; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; ціна постачання без урахування податку; ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту.

Згідно ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що господарська операція - це дія або подія, що викликає зміни у структурі активів і зобов'язань, власному капіталі підприємства. Із положень ч. 1 - 3 ст. 9 вказаного Закону вбачається, що бухгалтерський облік полягає, зокрема, у складанні та прийнятті до обліку первинних документів, які фіксують факти здійснення господарських операцій, складенні на їх підставі зведених облікових документів, систематизація інформації первинних документів на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Так, господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов'язаний суб'єкт владних повноважень. Разом з тим, відповідно до принципу змагальності суб'єкт господарювання має спростувати доводи суб'єкта владних повноважень, якщо їх обґрунтованість заперечує.

Дослідивши долучені до справи письмові докази, суд встановив наступні обставини щодо формування податкового кредиту та взаємовідносин позивача з ТОВ "Агро-Хорса".

17.01.2017 між ФГ Захід - Птиця та ТОВ Агро-Хорса укладено договір постачання товарів № 170117. Предметом даного договору відповідно до розділу 1 являється товар, передбачений в специфікації, яка є невід'ємною частиною договору. Відповідно до п. 2.1 розділу 2 договору базисними умовами постачання товару є СРТ (згідно правил Інкотермс 2010 року). Доставка товару здійснюється продавцем за адресою: Львівська область, Пустомитівський район, с. Наварія.

На виконання умов вищевказаного договору виписані видаткові накладні від 20.01.2017 №РН-2001/1 на загальну суму 173 800,00 грн, від 03.02.2017 № РН-0000035 на загальну суму 214 816,00 грн, від 20.025.2017 № 0000060 на загальну суму 214 816,00 грн.

Поставку придбаного товару здійснено згідно товарно-транспортних накладних від 18.01.2017 № 180117/2, від 01.02.2017 № 10217, від 16.02.2017 № 160217.

Позивачем здійснено оплату за поставлений згідно платіжних доручень від 20.01.2017 №1802 на суму 50 000,00 грн, 23.01.2017 № 285 на суму 123 800,00 грн, від 06.02.2017 №1849 на суму 226 856,00 грн, від 22.02.2017 № 1899 на суму 100 000,00 грн, від 24.02.2017 № 1909 на суму 50 000,00 грн, від 28.02.2017 №329 на суму 64 816,00 грн.

Судом встановлено, що всі первинні документи зі сторони ТОВ Агро Хорса на адресу ФГ Захід - Птиця підписані директором ОСОБА_2

Згідно акта перевірки встановлено, що ТОВ „Агро-Хорса" (код за ЄДРПОУ 32882969) зареєстровано Департаментом адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради від 26.03.2004 № 12241070002043469. Реєстрація в податковому органі 29.03.2004 № 4575, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області. Податкова адреса 49000, Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Краснозаводська, буд. 68. Керівник та головний бухгалтер ТОВ „Агро-Хорса" (код за ЄДРПОУ 32882969) ОСОБА_2 (ін. код. НОМЕР_2).

Остання податкова декларація з податку на додану вартість подана до ДПІ у Чечелівському районі м. Дніпра ГУ ДФС у Дніпропетровській області за березень 2017 року.

Свідоцтво платника ПДВ від 01.04.2016 № 200283853 анульоване контролюючим органом 06.06.2018 з причин ненадання декларацій протягом року.

Суд зазначає, що з акту перевірки вбачається, що товариством позивача було надано на перевірку товарно-транспортні накладні від 18.01.2017 №180117/2, від 01.02.2017 № 10217, від 16.02.2017 № 160217 складені у м. Дніпро та оформлені, підписані директором ТОВ Агро-Хорса ОСОБА_2, однак особа вантажоодержувача ФГ "Захід - Птиця" не зазначена.

Отже, в ТТН не зазначено хто фактично одержав товар.

В ході перевірки використано інформацію ОУ ГУ ДФС у Дніпропетровській області згідно якої в ході досудового розслідування у межах кримінального провадження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 32015040000000103, та за результатами проведених слідчих заходів отримано вирок Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 27.04.2017 (справа № 201/4747/17 провадження № 1-кп/201/267/2017).

Відповідно до вироку Жовтневого районного суду м. Дніпропетровську від 27.04.2017 у справі № 201/4747/17, який набрав законної сили, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 205 КК України, а саме, фіктивне підприємництво, тобто придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Зі змісту вказаного вироку вбачається, що ОСОБА_2, діючи умисно, знаходячись на вул. Гоголя в Жовтневому (Соборному) районі м. Дніпро (більш точну адресу встановити не виявилось можливим) за матеріальну винагороду, без мети ведення фінансово- господарської діяльності, підписавши протокол загальних зборів учасників ТОВ Агро-Хорса та нотаріально завірений статут ТОВ Агро-Хорса (ЄДРПОУ 32882969), на підставі якого створюється юридична особа, зареєструвавши на своє ім'я підприємство ТОВ Агро-Хорса (ЄДРПОУ 32882969) та передавши установчі документи вказаного підприємства невстановленому співучаснику злочину, для внесення змін в реєстраційні документи підприємства, після проведення перереєстрації вказаного Товариства, отримав суб'єкт підприємницької діяльності (юридичну особу), з метою прикриття незаконної діяльності за попередньою змовою групою осіб. В подальшому, протягом 2015-2016 років підприємство ТОВ Агро-Хорса використовувалось невстановленою в ході досудового розслідування особою, для ведення незаконної діяльності, пов'язаної із наданням юридичним особам послуг з мінімізації податкових зобов'язань, з метою ухилення від сплати податків.

Відповідно до частини шостої статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальному провадженні який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Так, у постанові від 16.01.2018 у справі № К/9901/1478/18 (2а-7075/12/2670) Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду висловив правову позицію, яка полягає у тому, що статус фіктивного нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

У постанові від 06.03.2018 у справі № 804/5444/16 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду висловив правову позицію, яка полягає у тому, що аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КК України фіктивним підприємництвом є створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

За змістом цієї норми злочинна діяльність особи, яка вчинила фіктивне підприємництво, не обмежується операціями з окремими суб'єктами господарювання, а охоплює всю діяльність та свідчить про використання фіктивного підприємства виключно з метою здійснення злочинної діяльності.

Сам факт наявності у позивача податкових чи видаткових накладних, виписаних від імені контрагента, не є безумовним доказом реальності господарських операцій з ним, якщо інші обставини свідчать про недостовірність інформації в цих документах.

За таких обставин, первинні документи, видані позивачу його контрагентом складені не по факту здійснення господарської діяльності, підписані особою, яка не підтверджувала та не мала наміру підтверджувати факт здійснення господарських операцій, відтак не можуть вважатись належно оформленими та підписаними звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг.

Так, судом при вирішення даної справи також враховується, що ТТН від 18.01.2017 № 180117/2, від 01.02.2017 № 10217, від 16.02.2017 № 160217 відсутня інформація щодо посадової особи ФГ "Захід - Птиця" в графі ТТН вантажоодержувач .

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про відсутність реального характеру господарських відносин між ФГ "Захід - Птиця" та ТОВ "Агро-Хорса", а відтак висновки контролюючого органу є правомірними та відповідають дійсним обставинам справи.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).

Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимог и та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".

Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, виконав покладений на нього обов'язок щодо доказування наявності в діях позивача ознак неправомірності, а відтак і правомірності вчинених ним дій та прийнятого оскарженого рішення.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.

Щодо судового збору, то такий на підставі статті 139 КАС України покладається на позивача.

Керуючись ст. ст. 9, 242-246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

1. У задоволенні позову фермерського господарства "Захід - Птиця" до Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення - відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст судового рішення складено 26.02.2019.

Суддя Костецький Н.В.