Рішення

від 19.02.2019 по справі 0940/2352/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" лютого 2019 р. справа № 0940/2352/18

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

судді Грицюка П.П.,

при секретарі Ткачук І.М.,

за участю:

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатсервіс" до Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 29.11.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатсервіс" (далі - позивач) звернулося в суд з адміністративним позовом до Головного управління ДФС в Івано-Франківській області (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 29.11.2018 року (том 1 а.с. 5-13).

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 14.12.2018 року відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (том 1 а.с. 1-2).

Позовні вимоги мотивовано тим, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесено на підставі помилкових висновків, висвітлених в акті перевірки від 05.11.2018 року за №1139/09-19-14-01/38554135. Так, в основу виявлених порушень, що слугували підставою винесення оскаржуваного податкового повідомлень-рішень відповідач поклав необґрунтовані припущення про використання у негосподарській діяльності у червні 2018 року обрізків та тирси, оскільки в результаті проведеної інвентаризації під час перевірки встановлено нестачу обрізків та тирси. Позивач зазначив, що відображені в акті перевірки від 05.11.2018 року факти та вказані дані є необгрунтованими, а також викладені на підставі суб'єктивних припущень перевіряючого, без належного підтвердження відповідними доказами. Відтак, позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення незаконним та винесеним з порушенням норм чинного законодавства України, що є підставою для його скасування.

Від Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на адресу суду 31.12.2018 року надійшов відзив на позовну заяву (том 1 а.с.130-131). Відповідач проти заявлених позовних вимог заперечив з підстав, наведених у відзиві. Зазначив, що Головним управління ДФС в Івано-Франківській області проведено планову виїзну документальну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатсервіс" за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року. В ході перевірки встановлені порушення вимог п. 188.1 ст.188, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5. ст. 198 Податкового кодексу України. Дані порушення стосуються використання товарів платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю, а саме виявлено нестачу на виробництві обрізків та тирси. Дані порушення підтверджуються актом перевірки та документами бухгалтерського обліку та податкової звітності, які надані під час проведення перевірки. За наслідками перевірки винесено податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 29.11.2018 року. Вважає оскаржуване рішення правомірним.

Позивач скористався свої правом на подання відповіді на відзив, яка надійшла на адресу суду 10.01.2019 року (том 1 а.с. 139-141).

Відповідач не скористався своїм правом подання письмового заперечення на відповідь на відзив.

11.01.2019 року ухвалою суду призначено судовий розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін (том 1 а.с. 205-206).

В судовому засіданні, представники позивача вимоги, викладені в позовній заяві, відповіді на відзив, додаткових поясненнях (том 1 а.с. 226-232, том 2 а.с. 40-45) підтримали в повному обсязі, просили позов задовольнити повністю.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечили з підстав наведених у відзиві на позовну заяву та письмових поясненнях (том 1 а.с.130-131, том 2 а.с. 177), просили у задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення представників позивача та представників відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги та заперечення на позов, суд зазначає наступне.

Відповідно до відомостей із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатсервіс" зареєстроване 20.02.2013 року, як юридична особа та перебуває на податковому обліку (том 1 а.с. 63-75).

На підставі направлень від 05.10.2018 року №1627, №1628 та №1468, виданих Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області, посадовими особами Головного управління ДФС в Івано-Франківській області в період з 08.10.2018 року по 28.10.2018 року, проведена планова виїзна документальна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Прикарпатсервіс" (код ЄДРПОУ 38554135) з питань податкового та валютного законодавства за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - за період з 01.01.2015 року по 30.06.2018 року.

За результатами перевірки 05.11.2018 року складено акт №1139/09-19-14-01/38554135 з додатками (том 1, а.с.14-54), відповідно до висновків якого встановлено порушення позивачем, зокрема:

- п. 44.1 ст. 44, 134.1.1 п. 134.1 т. 134, п. 135.1 ст. 135 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ (зі змінами та доповненнями), п.6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 Витрати Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 року за №27/4248 (зі змінами та доповненнями), п.5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 Зобов'язання Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000р. №20 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 р. за №85/4306 (зі змінами та доповненнями) та п.5 Згідно Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 Запаси Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999р. №246 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 р. за №751/4044 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 23678 грн, в т.ч.: за 1 кв. 2017 року занижено в сумі 1078 грн, за 2 кв. 2017 року занижено в сумі 18378 грн, за 3 кв. 2017 року завищено в сумі 2043 грн та за 4 кв. 2017 року занижено в сумі 6 265 грн;

- п. 188.1 ст.188, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5. ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI (зі внесеними змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 933961 грн, в тому числі: за травень 2015 року на суму 25 434 грн, за червень 2015 року на суму 71534 грн, за грудень 2016 року на суму 123 грн, за січень 2017 року на суму 43355 грн, за березень 2017 року на суму 205530 грн, за квітень 2017 року на суму 467 399 грн, за жовтень 2017 року на суму 34488 грн, за грудень 2017 року на суму 76 156 грн, за лютий 2018 року на суму 9 942 грн.

- п. 188.1 ст.188, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5. ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (зі внесеними змінами і доповненнями), в результаті чого завищено від'ємне значення (рядок 21) на суму 224198 грн, в тому числі за червень 2018 року на суму 224198 грн;

- п.п. "а" п. 176.2 ст.-176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-V1 (зі змінами та доповненнями, а саме: несвоєчасне перерахування до бюджету податку з доходів фізичних осіб за березень 2017 року в сумі 7 342,45 грн;

- п.п. "а" п. 176.2 ст.176 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (зі мінами та доповненнями), а саме: несвоєчасне перерахування до бюджету військового збору за березень 2017 року в сумі 2202,74 грн;

- пп. "б", п. 176.2 ст. 176 Податкового Кодексу України від 02.12.2010р. №2755-VI (зі змінами та доповненнями), а саме: внесення недостовірних відомостей про суми сплаченого до бюджету податку з доходів фізичних осіб в податковий розрахунок форми 1-ДФ за перший квартал 2017 року (том 1, а.с.14-33).

Не погодившись із вказаними в акті від 05.11.2018 року висновками, ТОВ Прикарпатсервіс 15.11.2018 року направило контролюючому органу заперечення (том 1 а.с. 55-60).

За наслідками розгляду заперечення на акт від 05.11.2018 року, відповідачем надано відповідь 26.11.2018 року, якою повідомлено, що висновки викладені в акті залишено без змін (том 1 а.с. 61).

На підставі вищевказаних порушень, зазначених в акті перевірки від 05.11.2018 року за № 1139/09-19-14-01/38554135 Головним управлінням ДФС в Івано-Франківській області винесено податкові повідомлення-рішення від 29.11.2018 року за № НОМЕР_2, №0010281401, № НОМЕР_1, №001033 1411, №0010321411, №0010311411, № НОМЕР_3, № НОМЕР_4.

Не погодившись із висновками викладеними в акті від 15.11.2018 року та податковим повідомленням - рішенням за № НОМЕР_1 від 29.11.2018 (форма В4 ), яким встановлено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 224198 грн (том 1 а.с. 62), позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права шляхом скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Згідно із частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зазначає, що спірні правовідносини регулюються нормативно-правовими актами, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України.

У відповідності до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Абзацом 1 пункту 188.1 ст. 188 Податкового кодексу України передбачено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

Крім того, згідно п.188.1 ст. 188 Податкового кодексу України у випадках, передбачених статтею 189 цього Кодексу, база оподаткування визначається з урахуванням положень статті 189 цього Кодексу.

Відповідно до п. 189.1 ст. 189 Податкового кодексу України у разі здійснення операцій відповідно до пункту 198.5 статті 198 цього Кодексу база оподаткування за необоротними активами визначається виходячи з балансової (залишкової) вартості, що склалася станом на початок звітного (податкового) періоду, протягом якого здійснюються такі операції (у разі відсутності обліку необоротних активів - виходячи із звичайної ціни), а за товарами/послугами - виходячи з вартості їх придбання.

Згідно п.198.5 ст. 198 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:

а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;

б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);

в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;

г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).

У разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи в подальшому починають використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, у тому числі переведення невиробничих необоротних активів до складу виробничих необоротних активів, платник податку може зменшити суму податкових зобов'язань, що були нараховані відповідно до цього пункту, на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, зазначеної в абзаці першому цього пункту, зареєстрованого в Єдиному реєстрі податкових накладних.

З метою застосування цього пункту податкові зобов'язання визначаються по товарах/послугах, необоротних активах:

придбаних для використання в неоподатковуваних операціях - на дату їх придбання;

придбаних для використання в оподатковуваних операціях, які починають використовуватися в неоподатковуваних операціях, - на дату початку їх фактичного використання, визначену в первинних документах, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні.

У разі якщо на момент перевірки платника податку контролюючим органом в акті вибіркової (часткової) інвентаризації, проведеної платником податку на вимогу такого органу, виявлено нестачу придбаних таким платником товарів (крім випадку, якщо така нестача обумовлена знищенням внаслідок дії обставин непереборної сили, що підтверджується відповідно до законодавства), для цілей розділу V цього Кодексу такі товари вважаються використаними платником податку в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV.

Відповідно до статті 1 цього Закону первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, первинний документ згідно з цим визначенням має дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Суд зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення за № НОМЕР_1 від 29.11.2018 року стосується господарської діяльності позивача, при провадженні якої відповідачем виявлено порушення приписів податкового законодавства України, яким встановлено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 224198 грн, у зв'язку із висновком контролюючого органу про використання у червні 2018 року обрізків та тирси у негосподарській діяльності, тобто їх нестача.

При цьому, позивачем не оскаржуються питання щодо порядку та процедури призначення та проведення перевірки.

Щодо встановлення контролюючим органом станом на 30.06.2018 року нестачі обрізків та тирси за результатами проведеної інвентаризації, судом встановлено наступне.

В акті від 05.11.2018 року вказано, що у відомості по рахунку 201 залишки обрізків 74,1 м.куб., залишки тирси 81,8 м.куб., а тому нестача обрізків становить 1374,47 м.куб. (1444,54 (залишок станом на I півріччя 2018 року) - 74,07 = 1374,47) на суму 941896,80 грн та нестача тирси становить 226,6 м.куб. (304,4 (залишок станом на I півріччя 2018 року) - 81,8 = 226,6) на суму 174095,06 грн (том 1 а.с. 23).

Враховуючи встановлене при перевірці ТОВ Прикарпатсервіс порушення п. 188.1 ст. 188, п. 189.1 ст. 189, п. 198.5, ст. 198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року, занижено податкові зобов'язання по податку на додану вартість всього в сумі 224198,37 грн (941896,80 грн+174095,06 грн), в тому числі за червень 2018 року 224198,37 грн.

Судом встановлено, що відповідно до результатів проведеної інвентаризації товарно-матеріальних цінностей та основних засобів, станом на 01.11.2015 рік залишків або нестач не встановлено. Згідно з проведеною 29.10.2018 року інвентаризацією фактична наявність тирси 81,708 м.куб. та пиломатеріалів хвойних обрізних 61,251 м.куб. (том 1 а.с. 150-197).

Крім того, у відповідності до приписів п. 3 розділ IV Положення про інвентаризацію активів та зобов'язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України за № 879 від 02.09.2014, матеріали інвентаризації та рішення про врегулювання розбіжностей відображають в фінансовій звітності того звітного періоду, у якому закінчено інвентаризацію, а тому в разі встановлення нестачі у жовтні 2018 року за наслідками проведеної інвентаризації, вона відображається у листопаді 2018 року, а не в червні 2018 року, як це вказано в акті перевірки.

При цьому, в ході судового розгляду досліджено документи бухгалтерського обліку та податкової звітності, які в основному підтвердили використання вказаних відходів виробництва в господарській діяльності. Встановлено, що частина обрізків та/або пиломатеріалів хвойних обрізних та тирси, використовувались, в тому числі, у вторинній переробці.

Зокрема, за даними бухгалтерського обліку вартість відходів (тирси) позивачем списано пропорційно вартості відпущеної продукції, та відображено в обліку наступним бухгалтерським проведенням: Д-т 901 Собівартість реалізованої готової продукції - К-т 209 Інші матеріали (тирса) в сумі 121 038, 40 грн. в кількості 189,06 м. куб. (за 2017 рік) (том 1 а.с. 76).

Також, слід зазначити, що перевіркою не враховано документальні докази використання тирси у господарській діяльності для приготування суміші/розчину (тирса, цемент, вапно, вода) як утеплювача при проведенні капітального та поточного ремонту власних та орендованих приміщень, що відображено наступними бухгалтерськими проведеннями: Д-т 15 Капітальні інвестиції - К-т 20 Виробничі запаси в сумі 45 120,00 грн. в кількості 30.0 м. куб., Д-т 91 Загальновиробничі витрати - К-т 20 Виробничі запаси в сумі 53 241,60 грн. в кількості 35,4 м. куб. (том 1 а.с. 77-78).

Таким чином, перевіркою не враховано, що за 2017 рік з урахуванням вищевикладеного, позивачем використано в господарській діяльності тирси всього на суму 219,4 тис. грн. в кількості 254,46 м. куб.

Слід також зазначити, що обрізки та/або пиломатеріали хвойні обрізні фактично використовувались також для виробництва піддонів, ящиків, платв, лат, полиць, стелажів та інших дерев'яних виробів, що підтверджено даними бухгалтерського обліку та податкової звітності, а обсяги реалізації вищевказаної продукції включено до податкової звітності за відповідний перевірений період.

Вказані обставини підтверджуються також даними податкових накладних, які зареєстровані в ЄРПН, митних декларацій щодо експорту, та які відповідно підтверджують реалізацію відповідної номенклатури готової продукції (піддони, ящики, платви, лати, полиці, стелажі тощо), які були виготовлені з обрізків (пиломатеріалів обрізних), покупцями яких у перевіреному періоді були: ПП Двуліт (ЄДРПОУ 34232128), ТОВ БІО ПЕК (код ЄДРПОУ 39353647), ПП Скіфи (ЄДРПОУ 31475424) , ТОВ Торговий дім Енергостройінвест (ЄДРПОУ 38799405), ПП Ландшафт- ІФ (ЄДРПОУ 35517792), ТОВ Веста-Електро (ЄДРПОУ 33859600) та нерезиденти: S.C. MISIM S.R.L., Romania; SC DDCA ROMANIA SRL, Romania (том 1 а.с. 79-126, 144-197, 234-250, том 2 а.с. 1-34).

При цьому, суд звертає увагу на те, що в даному випадку відповідач не заперечує та не спростовує реальність наведених господарських операцій, та відображення їх в бухгалтерському обліку та звітності.

Судом також, витребувано у позивача та досліджено в судовому засіданні таблиці зведеної калькуляції, копії плану схеми розпиловки, копії самих калькуляцій за період 2015-30.06.2018 року тощо (том 2 а.с. 48-175). Дані докази підтверджують як факт утворення відходів виробництва тирси та обрізків, так і факт вторинного використання цих відходів в господарській діяльності.

Таким чином, суд приходить до висновку, що висновки акту перевірки та дані таблиці, відображеної в Додатку К1 до акту перевірки не відповідають в повній мірі даним бухгалтерського обліку та даним відповідних первинних бухгалтерських документів щодо формування собівартості тирси та обрізків та їх подальшого використання в господарській діяльності з метою отримання доходу.

Крім того, слід зазначити, що при проведенні даної перевірки, з врахування спицифіки господарської діяльності позивача, відповідних виробничих та технологічних процесів, посадові особи не були позбавлені права щодо залучення відповідних фахівців для отримання відповідних експертних висновків.

Так, п. 83.1 ст. 83 Податкового кодексу України встановлено, що для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; податкові консультації, інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на контролюючі органи.

Представник відповідача в судовому засіданні вказав, що позивачем під час проведення перевірки не надано всіх документів бухгалтерського обліку та податкової звітності з приводу вторинної переробки обрізків та тирси, які долучені до матеріалів справи та досліджені судом.

Дані твердження представника відповідача суд вважає безпідставними, оскільки акт перевірки не містить жодних даних з приводу не надання позивачем документів бухгалтерського обліку та податкової звітності. Також, суду не надано на підтвердження цих обставин доказів та не зазначено про їх наявність.

В даному випадку, суд зазначає, що відповідно до вимог п. 85.6 ст. 85 Податкового кодексу України у разі відмови платника податків або його законних представників надати копії документів посадовій (службовій) особі контролюючого органу така особа складає акт у довільній формі, що засвідчує факт відмови, із зазначенням посади, прізвища, імені, по батькові платника податків (його законного представника) та переліку документів, які йому запропоновано подати. Зазначений акт підписується посадовою (службовою) особою контролюючого органу та платником податків або його законним представником. У разі відмови платника податків або його законного представника від підписання зазначеного акта в ньому вчиняється відповідний запис.

Таким чином, наведені в акті перевірки висновки відповідача, що слугували підставою для винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення не обґрунтовуються жодними належними доказами, а самі по собі результати проведеної виїзної документальної перевірки не можуть чітко та об'єктивно виявити та підтвердити факт порушення позивачем вимог податкового законодавства, що підлягає доказуванню в суді та підтвердженню належними доказами.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

У відповідності до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час розгляду справи відповідачем, як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності своїх дій щодо прийняття оскаржуваного рішення, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Водночас, суд не приймає до уваги обставини, викладені у відзиві відповідача на позовну заяву, оскільки вони спростовуються наданими позивачем доказами.

З урахуванням наведеного, адміністративний позов слід задовольнити повністю, визнавши протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС в Івано-Франківській області за № НОМЕР_1 від 29.11.2018 року.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області №0010301401 від 29.11.2018 року (форма "В4") з податку на додану вартість, яким встановлено суму завищення від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 224198 грн.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Прикарпатсервіс", (код ЄДРПОУ 38554135, місцезнаходження: вул. Ковпака, 21 А, смт. Ланчин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78455)

Головне управління Державної фіскальної служби України в Івано-Франківській області, (код ЄДРПОУ 39394463, місцезнаходження: вул. Незалежності, 20, м. Івано-Франківськ, 76018).

Суддя /підпис/ ОСОБА_5

Рішення складене в повному обсязі 25 лютого 2019 р.