Ухвала

від 26.02.2019 по справі 540/366/19

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

26 лютого 2019 р. м. ХерсонСправа № 540/366/19

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Бездрабко О.І., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонський області, Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, третя особа: ОСОБА_2 про визнання дій державного виконавця незаконними, відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

встановив :

ОСОБА_1 звернулася з позовною заявою до Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонський області, Головного управління Державної казначейської служби України у Херсонській області, третя особа: ОСОБА_2, в якій просить визнати незаконними дії державного виконавця Дніпровського районного відділу Державної виконавчої служби міста Херсона Головного територіального управління юстиції у Херсонський області; стягнути з Державного бюджету України шляхом безспірного списання з єдиного рахунку Державного казначейства України на користь позивача збитки в сумі 335035,04 грн. та відшкодування матеріальної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи, зокрема, відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши адміністративний позов та додані до нього документи встановлено, що позов не відповідає вимогам ст.ст.160, 161 КАС України з наступних підстав.

Вимоги до форми та змісту позовної заяви визначені ст.160 КАС України, згідно з п.п.2, 8 ч.5 якої в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.

Якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника (ч.6 ст.160 КАС України).

Як вбачається з позовної заяви, в ній не вказано: поштовий індекс, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти щодо представника; у кого знаходяться оригінали письмових доказів, копії яких додано до заяви, що суперечить вимогам КАС України.

Крім того, відповідно до п.4 ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

З прохальної частини позовної заяви слідує, що ОСОБА_1 оскаржує дії державного виконавця, однак які саме дії суд має визнати незаконними в порушення вимог КАС України позивачем не вказано.

Частиною 3 статті 161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Згідно ст.1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом (ст.2 Закону України "Про судовий збір").

До позовної заяви представником позивача долучено квитанцію від 21.02.2019 р. № 0.0.1275382966.1 щодо сплати судового збору в розмірі 4118,75 грн. Однак, як вбачається із вказаного документу, платником є ОСОБА_3, тобто не особа, яка є позивачем у даній справі.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Законом України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" встановлено з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 1921 гривна.

Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання, зокрема, фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову:

- майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 відсотку ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачем заявлено дві позовні вимоги: немайнового характеру (визнання незаконними дій) та майнового характеру (стягнення збитків в розмірі 335035,04 грн.).

Згідно з ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Таким чином, ОСОБА_1 необхідно сплатити судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру в розмірі 768,40 грн. та за позовну вимогу майнового характеру в розмірі 3350,35 грн.

Крім того, згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).

Згідно ч.3 ст.122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця врегульовані ст.287 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішення, дії або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій.

Тобто, даною статтею встановлено десятиденний строк звернення до суду з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

Предметом оскарження у даній справі є дії державного виконавця щодо проведення виконавчих дій, в результаті яких знищено майно позивача.

З матеріалів справи вбачається, що оскаржувані дії мали місце 23.04.2018 р., однак позовну заяву ОСОБА_1 подано до Херсонського окружного адміністративного суду 25.02.2019 р.

Положеннями ч.1 ст.123 КАС України передбачено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Аналогічні вимоги містяться в ч.6 ст.161 КАС України.

Таким чином, в порушення вказаних вимог КАС України ОСОБА_1 та її представником не надано до суду заяву про поновлення строку звернення та докази поважності причин його пропуску.

Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, а саме позивачу необхідно надати:

- уточнену позовну заяву, в якій сформулювати позовні вимоги та вказати які саме дії державного виконавця належить визнати незаконними;

- в уточненій позовній заяві у відповідності до ч.5 ст.160 КАС України вказати: поштовий індекс, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти щодо представника позивача; у кого знаходяться оригінали документів, які додано до позовної заяви;

- платіжні документи про сплату судового збору: у сумі 3350,35 грн. за позовну вимогу майнового характеру та 768,40 грн. за позовну вимогу немайнового характеру;

- заяву про поновлення строку звернення до суду та документи на підтвердження поважності пропуску вказаного строку.

Керуючись ст.169 КАС України, суддя -

ухвалив :

Залишити позовну заяву без руху.

Позивачу усунути недоліки позовної заяви у десятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи 540/366/19 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя Бездрабко О.І.