Рішення

від 02.01.2019 по справі 321/995/18

МИХАЙЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Михайлівський районний суд Запорізької області

Справа № 321/995/18

Провадження № 2/321/5/2019

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02.01.2019 смт. Михайлівка

Михайлівський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Кравченко Н.О.,

за участю:

секретаря судового засідання Цаплі Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -

В С Т А Н О В И В:

Орган опіки та піклування Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області звернувся з позовом в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, третя особа ОСОБА_5, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів. Позов мотивований тим, що ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є батьками малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. 13 лютого 2017 року малолітній ОСОБА_2 перебуває у КЗ Василівська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат ЗОР. Відповідачі не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, не цікавляться процесом навчанням дитини, не забезпечують дитину необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, що негативно впливає на фізичний розвиток, як складову виховання. Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд позбавити ОСОБА_3 та ОСОБА_4батьківських прав відносно їх малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, та стягнути з відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 аліменти на утримання дитини.

Представник позивача Органу опіки та піклування Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області Озмитель Д.Д. в судове засідання не з'явилася, однак надала суду заяву, що містить клопотання про розгляд справи за її відсутності, на позові наполягає.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання, призначене на 02.01.2019 року не з'явилися, відзив не подали, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили. За таких обставин, суд проводить розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Третя особа ОСОБА_3 в судове засідання 02.01.2019 року не з'явився, але надав суду заяву з клопотанням про розгляду справи без його участі, просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Враховуючи пояснення сторін, наданих в судовому засіданні 21.11.2018 року та 17.12.2018 року, дослідженими матеріалами справи, суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з таких підстав.

Так, в судовому засіданні представником позивача позов підтримано та зазначено, що малолітній ОСОБА_2, в інтересах якого подано даний позов, потребує вирішення питання щодо надання йому лікування стосовно його захворювання на яке обов'язково потрібна згода батьків, яку вони не надають, ухиляючись таким чином від своїх обов'язків. Також, представником позивача зазначено, що батьки малолітнього, всупереч виконання своїх обов'язків, не займаються вихованням дитини, не забезпечують його розвиток та навчання, за період знаходження в школі-інтернаті з 24.01.2017 року по теперішній час жодного разу не забрали дитину, не спілкувалися з нею. Дитина проживає з дядьком та бабусею, які позбавлені права надати дозвіл на лікування, оскільки не є опікунами.

В судовому засіданні відповідач ОСОБА_4 суду пояснила, що позов не визнає, підтвердила факти, викладені в позовній заяві, пояснила, що вона буде займатися лікуванням сина самостійно після того як він повернеться додому, але також пояснила, що будь-яких дій з приводу повернення дитини додому протягом шести років вона не зробила.

Опитаний в якості свідка малолітній ОСОБА_2 пояснив, що проживати з матір'ю та батьком категорично не бажає. Пояснив, що батько та мати до нього не приходять, з ним не спілкуються. З батьком не спілкувався з 2012 року. Батька не пам'ятає. Проживає з дядьком та бабусею, навчається в школі-інтернаті з 2017 року, на вихідні та канікули його забирає дядько - ОСОБА_5, має свою кімнату. Виявив гаряче бажання проживати з дядьком.

Третя особа ОСОБА_3 пояснив, що ОСОБА_2 є його рідним племінником, батько хлопчика його рідний брат, котрий спілкуватися з дитиною не хоче. Мати - ОСОБА_4 проживає в одному селі, але з ним не спілкується, дитиною не цікавиться. Пояснив, що бажає оформити опікунство, зауважив, що психічна хвороба племінника потребує періодичного лікування на яке потрібна згода батьків, від нього таку згоду не приймають. Де проживає його брат не знає, під час дзвінка брата матері на Новий рік 2018 він питав ОСОБА_2 про необхідність спілкування з дитиною, на що той відповів, що йому не цікаво це. Просив позов задовольнити.

Як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6).

Згідно характеристики учня 5-А класу КЗ Василівської спеціальної загальноосвітньої школи - інтернат ЗОР ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2, ОСОБА_2 навчається у школі - інтернаті з 2017 року. Батьки участь у вихованні та навчанні сина не приймають та не цікавиться шкільним життям (а.с. 54).

Відповідно до довідки виданою КЗ Василівською спеціальною загальноосвітньою школою - інтернат ЗОР, батьки учня 5-А класу ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 жодного разу не відвідали ОСОБА_3 за час перебування дитини в школі інтернаті з 13 лютого 2017 року (а.с. 53).

Актом обстеження умов проживання від 15 березня 2018 року, складеним головою ради опіки та піклування Дремлюга І.В., ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4 проживає за адресою: АДРЕСА_1 у житловому будинку співмешканця ОСОБА_8. Власного житла не має. Санітарний стан житла негативний житла негативний. Помешкання холодне, не обжите, в кімнатах брудно. Запас продуктів харчування відсутній (а.с. 8).

Згідно довідки про склад сім'ї № 1337 від 15 березня 2018 року, виданої Михайлівською селищною радою Михайлівського району Запорізької області, ОСОБА_4 дійсно проживає без реєстрації в АДРЕСА_1, та має склад сім'ї: співмешканець - ОСОБА_8 (а.с. 9).

Відповідно до повідомлення від 17 травня 2018 року за № 649/17.23-04-31, Михайлівського РВ ДРАЦС ГТУЮ, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, перебувала у шлюбі, актовий запис про шлюб № 138 від 26 жовтня 1991 року, складений Михайлівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області на ОСОБА_3 та ОСОБА_4. Шлюб було розірвано актовий запис № 11 від 6 вересня 2016 року, після розірвання шлюбу прізвище ОСОБА_4 змінено на прізвище ОСОБА_4 (а.с. 11).

Згідно наказу № 01-07/123 від 26 грудня 2017 року виданого службою у справах дітей Михайлівської РДА, тимчасово влаштовано на виховання та спільне проживання в родину громадянина ОСОБА_5, який проживає за адресою: АДРЕСА_2, малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який залишився без батьківського піклування, до встановлення статусу та призначення опіки (а.с. 12).

Відповідно до акту обстеження умов проживання від 22 травня 2018 року, складеного депутатом Михайлівської селищної ради ОСОБА_11, ОСОБА_5 проживає у власному будинку за адресою: АДРЕСА_2. Будинок відповідає умовам для забезпечення повноцінного проживання (а.с.12 зв. ст.).

Згідно висновку Михайлівської районної державної адміністрації від 21 червня 2018 року №03-34/0390, орган опіки та піклування вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відносно їх неповнолітньої дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 14).

Згідно відповіді № 1498 від 26 грудня 2018 року Головного лікаря ТМО Михайлівського району повідомлено, що малолітній ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_8 перебуває на обліку у лікаря психіатра ТМО Михайлівського району з діагнозом: соціалізоване порушення поведінки, транзиторні моторні тики в анамнезі.

Приписами ст. 150 СК України встановлено, що батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя, поважати дитину, а передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Згідно з частиною 4 статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування.

Відповідно до вимог п. 2 частини 1 статті 164 СК України батьки можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в п. 16 своєї постанови № 3 від 30 березня 2007 року Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав , ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негайно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Відповідно ст. 12 Закону України Про охорону дитинства на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.

Обставини матеріального забезпечення, соціально-побутові умови проживання і особисті якості відповідача з'ясовувалися службою у справах дітей та судом. Так, судом встановлено, що відповідачі вихованням дитини не займаються, коштів на її утримання не надають, не забрали дитину з закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування.

Характер поведінки відповідачів, їх особистості та інші конкретні обставини вимагають позбавлення батьківських прав і не свідчать про наявність підстав збереження батьківських прав з відмовою в позові і попередженням відповідачів про необхідність зміни їхнього ставлення до виховання дитини; відсутні підстави для надання переваги інтересам відповідачів, а не дитини, яка саме в цей час, з урахуванням віку, стану здоров'я потребує захисту своїх прав. Головною метою позбавлення батьківських прав при вирішенні цієї справи, суд вважає захист саме інтересів дитини і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків, оскільки позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів малолітньої дитини, і водночас, санкція за протиправну винну поведінку.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною Радою України 27 лютого 1991 року, держава вживає усіх необхідних заходів з метою захисту дитини від відсутності піклування або недбалого ставлення до неї з боку батьків. Згідно ч.1,2 ст. 27 вказаної Конвенції, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Отже, позбавлення відповідачів батьківських прав на даний момент, приймаючи до уваги конкретні обставини справи, враховуючи свідоме нехтування батьками своїми батьківськими обов'язками, залишення дитини напризволяще, що знайшло підтвердження у судовому засіданні, а також враховуючи бажання рідного дядька виховувати дитину через оформлення в подальшому відповідного статусу стосовно племінника, на думку суду є єдиним можливим засобом забезпечення дитини спокійного життя, гармонічного виховання в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини, як того вимагає ст. 150 СК України.

На підставі вищевикладеного, враховуючи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 маючи можливість виконувати свої обов'язки відносно своєї дитини, не вчиняє відповідних дій, свідомо ухиляються від виконання обов'язків по вихованню дитини, а саме: не проявляють до неї ніякої батьківської турботи, не займаються її вихованням та лікуванням, не спілкуються з нею в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не піклуються про її фізичний та духовний розвиток, не надають матеріальної допомоги на її утримання, що підтверджує ухилення відповідачів від виконання обов'язків, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги.

При цьому застосовуючи такий крайній захід, як позбавлення батьківських прав, суд також враховує, що у разі зміни обставин, що стали підставою для позбавлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 батьківських прав, вони мають право бути поновленою у батьківських правах відносно своєї дитини відповідно до положень ст. 169 СК України.

Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до частини 3 статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

За ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3 - 1 ) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3 - 2 ) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 аліментів на утримання малолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 підлягають задоволенню, оскільки відповідачі не надають матеріальної допомоги на утримання дитини, хоча згідно вимог СК України має це робити. Враховуючи, що на момент розгляду справи малолітній ОСОБА_2 знаходиться на вихованні Комунального закладу Василівська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат Запорізької обласної ради, аліменти необхідно стягнути на користь установи, в якій перебуває дитина.

Відповідно до ч.6 ст. 141 ЦПК України якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Таким чином судовий збір в розмірі 1536 гривні 80 копійок підлягають стягненню з кожного відповідача в дохід держави.

Керуючись ст.ст.164, 182, 199, 200 Сімейного кодексу України, Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 263-265, 430 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Органу опіки та піклування Михайлівської районної державної адміністрації Запорізької області, Код ЄДРПОУ 02126320, місцезнаходження: Запорізька область, Михайлівський район, смт Михайлівка, вул. Центральна, 36, в інтересах малолітньої дитини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, паспорт НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_4, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, паспорт НОМЕР_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_1, третя особа: ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_14, паспорт НОМЕР_4, РНОКПП НОМЕР_1, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_2, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, паспорт НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_4, батьківських прав відносно його неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, паспорт НОМЕР_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_1, батьківських прав відносно її неповнолітнього сина ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, паспорт НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_4, на користь Комунального закладу Василівська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат Запорізької обласної ради, код ЄДРПОУ 20518963, місцезнаходження: Запорізька область, м. Василівка, вул. Гагаріна, 16, аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 серпня 2018 року, і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, паспорт НОМЕР_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_1, на користь Комунального закладу Василівська спеціальна загальноосвітня школа - інтернат Запорізької обласної ради, код ЄДРПОУ 20518963, місцезнаходження: Запорізька область, м. Василівка, вул. Гагаріна, 16, аліменти на утримання неповнолітнього ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, починаючи з 13 серпня 2018 року, і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_10, паспорт НОМЕР_2, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_4, у прибуток держави судовий збір в сумі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, паспорт НОМЕР_3, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3, проживає за адресою: АДРЕСА_1, у прибуток держави судовий збір в сумі 1536 (одна тисяча п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів у розмірі місячної плати.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду через Михайлівський районний суд Запорізької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст судового рішення буде виготовлено 04.01.2019 року.

Суддя Михайлівського районного суду

Запорізької області Н.О. Кравченко