Рішення

від 25.02.2019 по справі 826/8195/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 лютого 2019 року № 826/8195/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши за правилами спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю КЕЛЬМА до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії -

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю КЕЛЬМА (далі - позивач, ТОВ КЕЛЬМА ) з позовом до Державної фіскальної служби України (далі - відповідач, ДФС України), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби України №537805/39445088 від 04.01.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №26 від 08.12.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, Рішення комісії Державної фіскальної служби України №541059/39445088 від 05.01.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №47 від 15.12.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних , Рішення комісії Державної фіскальної служби України №541058/39445088 від 05.01.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №49 від 15.12.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, Рішення комісії Державної фіскальної служби України №541056/39445088 від 05.01.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №50 від 15.12.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних та Рішення комісії Державної фіскальної служби України №537800/39445088 від 04.01.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №20 від 06.12.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних ;

- зобов'язати Відповідача зареєструвати податкові накладні №26 від 08.12.2017 р., №47 від 15.12.2017 р.,№49 від 15.12.2017 р., №50 від 15.12.2017 р. та №20 від 06.12.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- витрати по сплаті судового збору покласти на Відповідача.

Ухвалою суду від 31.05.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи ( у письмовому провадженні).

Відповідач відзиву на позовну заяву та відповідних доказів до суду не надав, що відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Відповідно до частини восьмої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Справа розглядалась у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження згідно приписів статей 12, 257, 262 КАС України та враховуючи характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників, а також інші обставини, які мають значення для вирішення даної справи без проведення судового засідання та виклику учасників справи.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 28.12.2017р. ТОВ "Кельма", згідно вимог податкового кодексу, за наслідками здійсненої господарської операції направив на реєстрацію у єдиний реєстр податкових накладних (далі ЄРПН) податкову накладну № 26 від 28.12.2017р.

Позивач отримав від Державної фіскальної служби України квитанцію про те, що документ прийнято, реєстрація зупинена по причині невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 3214..

На виконання п.п.201.16.2. п.201.16. ст.201 Податкового кодексу України (ПКУ) ТОВ "Кельма" було направлено на адресу ДФС України повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, копії договору.

Державна фіскальна служба України 04.01.2018р. надіслала ТОВ "Кельма" рішення комісії №537805/39445088 про відмову в реєстрації у ЄРПН податкової накладної № 26. Підставою рішення зазначено: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Позивач вважає, що надані відповідачу документи є належним доказом реального характеру господарської операції, відповідності обсягів придбання обсягам постачання по конкретному товару із кодом УКТ ЗЕД., та належним доказом відсутності правових підстав для зупинення реєстрації податкової накладної.

Відповідно до приписів п.201.10 ст.201 ПКУ ТОВ "Кельма" було складено податкову накладну № 47 від 15.12.2017р. на направлено 28.12.2017р. для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач отримав від Державної фіскальної служби України квитанцію про те, що документ прийнято, реєстрація зупинена по причині невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 6116,9603...

На виконання п.п.201.16.2. п.201.16. ст.201 ПКУ ТОВ "Кельма" було направлено на адресу ДФС України повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, копії договору.

Державна фіскальна служба України 05.01.2018р. надіслала ТОВ "Кельма" рішення комісії №541059/39445088 про відмову в реєстрації у ЄРПН податкової накладної № 47. Підставою рішення зазначено: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Позивач вважає, що надані відповідачу документи є належним доказом реального характеру господарської операції, відповідності обсягів придбання обсягам постачання по конкретному товару із кодом УКТ ЗЕД., та належним доказом відсутності правових підстав для зупинення реєстрації податкової накладної.

Відповідно до приписів п.201.10 ст.201 ПКУ ТОВ "Кельма" було складено податкову накладну № 49 від 15.12.2017р. та направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач отримав від Державної фіскальної служби України квитанцію про те, що документ прийнято, реєстрація зупинена по причині невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 3214..

На виконання п.п.201.16.2. п.201.16. ст.201 ПКУ ТОВ "Кельма" було направлено на адресу ДФС України повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, копії договору.

Державна фіскальна служба України 05.01.2018р. надіслала ТОВ "Кельма" рішення комісії №541058/39445088 про відмову в реєстрації у ЄРПН податкової накладної № 49. Підставою рішення зазначено: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Позивач вважає, що надані відповідачу документи є належним доказом реального характеру господарської операції, відповідності обсягів придбання обсягам постачання по конкретному товару із кодом УКТ ЗЕД., та належним доказом відсутності правових підстав для зупинення реєстрації податкової накладної.

Відповідно до приписів п.201.10 ст.201 ПКУ ТОВ "Кельма" було складено податкову накладну № 50 від 15.12.2017р. на направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач отримав від Державної фіскальної служби України квитанцію про те, що документ прийнято, реєстрація зупинена по причині невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 3214..

На виконання п.п.201.16.2. п.201.16. ст.201 ПКУ ТОВ "Кельма" було направлено на адресу ДФС України повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, копії договору.

Державна фіскальна служба України 05.01.2018р. надіслала ТОВ "Кельма" рішення комісії №541056/39445088 про відмову в реєстрації у ЄРПН податкової накладної № 50. Підставою рішення зазначено: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Позивач вважає, що надані відповідачу документи є належним доказом реального характеру господарської операції, відповідності обсягів придбання обсягам постачання по конкретному товару із кодом УКТ ЗЕД., та належним доказом відсутності правових підстав для зупинення реєстрації податкової накладної.

Відповідно до приписів п.201.10 ст.201 ПКУ ТОВ "Кельма" було складено податкову накладну № 50 від 06.12.2017р. на направлено для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позивач отримав від Державної фіскальної служби України квитанцію про те, що документ прийнято, реєстрація зупинена по причині невідповідності обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД 3214..

На виконання п.п.201.16.2. п.201.16. ст.201 ПКУ ТОВ "Кельма" було направлено на адресу ДФС України повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовленим ПН/РК, копії договору.

Державна фіскальна служба України 05.01.2018р. надіслала ТОВ "Кельма" рішення комісії №541056/39445088 про відмову в реєстрації у ЄРПН податкової накладної № 50. Підставою рішення зазначено: надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Позивач вважає, що надані відповідачу документи є належним доказом реального характеру господарської операції, відповідності обсягів придбання обсягам постачання по конкретному товару із кодом УКТ ЗЕД., та належним доказом відсутності правових підстав для зупинення реєстрації податкової накладної.

Вважаючи протиправними рішення відповідача щодо відмови у прийнятті податкової накладної, позивач оскаржив їх до суду.

Оцінивши за правилами статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З 01.01.2017 року набули чинності зміни до ПК України, якими запроваджено новий механізм електронного адміністрування податку на додану вартість за умов проведення аналізу та здійснення управління ризиками з метою визначення форм і обсягів митного та податкового контролю (Закон № 1797-VIII від 21.12.2016).

Відповідно до пункту 74.2 статті 74 ПК України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних / розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних.

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно пункту 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабміну України від 29.12.2010 № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України "Про електронний цифровий підпис", "Про електронні документи та електронний документообіг" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Аналогічні приписи містить підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, згідно яких реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної / розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; б) визначення критерію(їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Зі змісту оскаржуваних рішень вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом Мінфіну України від 13.06.2017 № 567.

Так, пункт 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків у редакції на час виникнення спірних правовідносин містить у собі визначення двох різних критеріїв моніторингу податкової накладної:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній / розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 разу більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75 % загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України (далі - Кодекс), стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Проте, фіскальним органом у квитанціях зазначено лише про невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД, що не відповідає жодному критерію, визначеному п.6 Критерії оцінки ступеня ризиків.

Обґрунтовуючи доводи про реальність операції, по якій виписана податкова накладна №26 від 08.12.2017 року, позивач надав наступні документи: Рахунок-фактура №СХ-00013160 від 07.02.2017р., видаткова накладна №СХ-0812.11 від 08.12.2017 р., податкова накладна №426 від 08.12.2017 р.

Обґрунтовуючи доводи про реальність операції, по якій виписана податкова накладна №47 від 15.12.2017 року, позивач надав наступні документи: копія Договору поставки №111/16 від 28.03.2016р., рахунок-фактура №СФ-0035920 від 14.12.2017, видаткова накладна №РН-0038024 від 15.12.2017, податкова накладна №1196 від 15.12.2017 р.

Обґрунтовуючи доводи про реальність операції, по якій виписана податкова накладна №49 від 15.12.2017 року, позивач надав наступні документи: копія Договору поставки №37 від 01.07.2016р., рахунок на оплату №2347 від 27.10.2017, видаткова накладна №2804 від 30.10.2017, податкова накладна №201 від 27.10.2017 р.

Обґрунтовуючи доводи про реальність операції, по якій виписана податкова накладна №50 від 15.12.2017 року, позивач надав наступні документи: копія Договору поставки №37 від 01.07.2016р., рахунок на оплату №2347 від 27.10.2017, видаткова накладна №2804 від 30.10.2017, податкова накладна №201 від 27.10.2017 р.

Обґрунтовуючи доводи про реальність операції, по якій виписана податкова накладна №20 від 06.12.2017 року, позивач надав наступні документи: копія Договору поставки №111/16 від 01.07.2016р., рахунок-фактура №СФ-0034332 від 29.11.2017, видаткова накладна №РН-0036651 від 05.12.2017 р., податкова накладна №268 від 05.12.2017 р.

Не зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських відносин між позивачем та його контрагентом, ТОВ Кельма отримало рішення комісії ДФС України, яким позивачу відмовлено у реєстрації зазначених податкових накладних на підставі того, що "надані платником податку копії документів, які складені з порушенням законодавства та/або є недостатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування".

Відповідно до абз.1 постанови Кабміну України "Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації" № 190 від 29.03.2017, комісія Державної фіскальної служби приймає рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування.

Абзацом 2 зазначеної постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Аналіз наведених правових норм дає підстав для висновку, що рішення Комісії повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

Суд зазначає, що відповідач по справі у спірних рішеннях, обмежився лише загальною оцінкою наданих позивачем документів, не встановивши конкретно, які з них складені з порушенням законодавства, як зазначено у спірних рішеннях, і в чому ці порушення полягають, а також яких саме первинних та платіжних документів не вистачає, наявність яких була обов'язковою з огляду на специфіку тих господарських операцій, які відображались у податкових накладних.

Оцінюючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що рішення комісії ДФС України про відмову у реєстрації податкових накладних ТОВ Кельма №537805/39445088 від 04.01.2018р.,№541059/39445088 від 05.01.2018 р., №541058/39445088 від 05.01.2018 р., №541056/39445088 від 05.01.2018 р. та №537800/39445088 від 04.01.2018 р. є такими, що винесені без належних для цього правих підстав, а тому підлягають скасуванню як протиправні.

Щодо позовних вимог про зобов'язання Державну фіскальну службу України здійснити реєстрацію податкових накладних від №26 від 08.12.2017 р., №47 від 15.12.2017 р.,№49 від 15.12.2017 р., №50 від 15.12.2017 р. та №20 від 06.12.2017 р., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (надалі - Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення);

неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку №1246).

Аналогічні за змістом норми містяться в пункті 28 Порядку від 21.02.2018 №117, відповідно до яких податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі;

набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Відповідно до частин четвертої статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Тобто законодавець передбачив обов'язок суду змусити суб'єкт владних повноважень до правомірної поведінки, а не вирішувати питання, які належать до функцій і виключної компетенції останнього (дискреційні повноваження), тому втручання в таку діяльність є формою втручання в дискреційні повноваження наведеного органу та виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Обрана Судом форма захисту порушених прав у даному випадку не є втручанням у дискреційні повноваження Відповідача.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" практика Європейського суду з прав людини підлягає застосуванню судами як джерело права.

Згідно з судовою практикою Європейського суду з прав людини (рішення по справі Олссон проти Швеції від 24 березня 1988 року) запорукою вірного застосування дискреційних повноважень є високий рівень правової культури державних службовців, водночас, суди повинні відновлювати порушене право шляхом зобов'язання суб'єкта владних повноважень, у тому числі колегіальний орган, прийняти конкретне рішення про надання можливості, якщо відмова визнана неправомірною, а інших підстав для відмови не вбачається.

При цьому, Суд застосовує висновки Європейського суду з прав людини, викладені в рішенні від 01.07.2003 р. по справі "Суомінен проти Фінляндії", відповідно до яких, саме орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

Крім того, Суд враховує правову позицію, висловлену в рішенні Європейського Суду з прав людини від 20.10.2011 р. у справі "Рисовський проти України", в якому Суд зазначив, що принцип "належного урядування", зокрема передбачає, що державні органи повинні діяти в належний і якомога послідовніший спосіб. При цьому, на них покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах. Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість уникати виконання своїх обов'язків.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов'язання ДФС України здійснити реєстрацію податкових накладних №26 від 08.12.2017 р., №47 від 15.12.2017 р.,№49 від 15.12.2017 р., №50 від 15.12.2017 р. та №20 від 06.12.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 241 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КЕЛЬМА" задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати Рішення комісії Державної фіскальної служби України №537805/39445088 від 04.01.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №26 від 08.12.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, Рішення комісії Державної фіскальної служби України №541059/39445088 від 05.01.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №47 від 15.12.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних , Рішення комісії Державної фіскальної служби України №541058/39445088 від 05.01.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №49 від 15.12.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, Рішення комісії Державної фіскальної служби України №541056/39445088 від 05.01.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №50 від 15.12.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних та Рішення комісії Державної фіскальної служби України №537800/39445088 від 04.01.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №20 від 06.12.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №26 від 08.12.2017 р., №47 від 15.12.2017 р.,№49 від 15.12.2017 р., №50 від 15.12.2017 р. та №20 від 06.12.2017 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

4.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КЕЛЬМА понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 8810,00 грн. (вісім тисяч вісімсот десять гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України.

Рішення відповідно до статті 255 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма часниками справи, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного провадження.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів за правилами, встановленими статтями 293-297 КАС України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "КЕЛЬМА" (код ЄДРПОУ 39445088; місцезнаходження: 03194, м. Київ, вулиця Зодчих, будинок 34)

Відповідач: Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ 39292197; місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська площа, 8)

Суддя Н.М. Клименчук