Рішення

від 19.02.2019 по справі 826/16529/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

19 лютого 2019 року 12:00 № 826/16529/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., за участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В., розглянувши в відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Південьспецбуд

до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, зобов'язання вчинити дії,-

за участю представників сторін:

від позивача - Білецький І.Ю.

від відповідача - Козій А.М., Адаменко Д.Є.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю Південьспецбуд (далі по тексту - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №0028741404 від 05 червня 2018 року;

- зобов'язати Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно податкової декларації з ПДВ за червень місяць 2016 року (реєстраційний №9271394293), заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю Південьспецбуд у розмірі 1 768 483,00 грн. та дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий місяць 2018 року (реєстраційний №9048824141), заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю Південьспецбуд у розмірі 591 882,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки позивачем за імпортований на підставі контракту від 12 липня 2012 року товар сплачено до Державного бюджету України податок на додану вартість на загальну суму 2 671 050,00 грн., що надає Товариству з обмеженою відповідальністю Південьспецбуд право на доотримання бюджетного відшкодування за червень 2016 року згідно податкової декларації з податку на додану вартість за червень місяць 2016 року (реєстраційний №9271394293) на рахунок платника у банку у розмірі 1 733 793,00 грн. та на доотримання бюджетного відшкодування згідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий місяць 2018 року (реєстраційний №9048824141) на рахунок платника у банку у розмірі 563 277,00 грн., всього бюджетного відшкодування на суму 2 297 070,00 грн.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у відзиві на адміністративний позов представник податкового органу зазначив, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним, адже станом на час проведення перевірки неможливо підтвердити фактичні залишки імпортованого обладнання та матеріал Товариства з обмеженою відповідальністю Південьспецбуд , що знаходяться на тимчасово окупованій території АР Крим. Крім того, аналізом опрацювання податкових декларацій за звітний (податковий) період, за наслідками чого виникло від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, встановлено: за червень 2016 року не підтверджено суму бюджетного відшкодування (зменшено, відмовлено) - 1 733 793,00 грн.; за лютий 2018 року не підтверджено суму бюджетного відшкодування (зменшено, відмовлено) - 563 277,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 жовтня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 листопада 2018 року закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті.

В судовому засіданні 19 лютого 2019 року представник позивач підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд їх задовольнити. Представники відповідача заперечували проти задоволення позовних вимог та просили у їх задоволені відмовити.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, 19 березня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Південьспецбуд подало до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2016 року (реєстраційний №9271394293), у рядку 19 якої відобразило від'ємне значення різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (позитивне значення) у розмірі 2 369 662,00 грн., а у рядку 20.2.1 позивачем відображено суму від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), яка підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1+рядок 20.2.2) (рядок 3 ДЗ) на рахунок платника у банку у розмірі 1 768 486,00 грн., що підтверджується квитанцією №2 від 19 березня 2018 року.

Одночасно із вказаною декларацією позивачем подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

20 березня 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю Південьспецбуд подало до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві податкову декларацію з податку на додану вартість за лютий 2018 року (реєстраційний №9048824141), у якій у рядку 19 від'ємне значення різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 17 - рядок 9 декларації) (позитивне значення) відобразило суму в розмірі 603 920,00 грн., а у рядку 20.2.1 суму від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 - рядок 19.1), яка підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1+рядок 20.2.2) (рядок 3 ДЗ) на рахунок платника у банку відображено суму в розмірі 591 882,00 грн. Позивачем разом з декларацією подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування.

В подальшому, у період з 25 квітня 2018 року по 10 травня 2018 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у місті Києві відповідно до наказу від 16 квітня 2018 року №6679, відповідно до підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну перевірку достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2016 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 19 березня 2018 року №9271394293), за лютий 2018 року (податкова декларація з податку на додану вартість від 20 березня 2018 року №9048824141), за результатами якої складено відповідний акт перевірки від 17 травня 2018 року №492/26-15-14-04-01-32041598.

Документальною позаплановою перевіркою не встановлено порушення Товариством з обмеженою відповідальністю Південьспецбуд (податковий номер 32041598) вимог Кодексу в частині достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2016 року у розмірі 34 690,00 грн. та лютий 2018 року у розмірі 28 605,00 грн.

На порушення вимог пункту 200.4 статті 200 Кодексу завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за червень 2016 року на суму 1 733 793,00 грн. та занижено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) за червень 2016 року на 1 733 793,00 грн. та завищено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за лютий 2018 року на суму 563 277,00 грн. та занижено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р.21) за лютий 2018 року на 563 277,00 грн.

Вказані висновки ґрунтуються на тому, що в ході проведення перевірки встановлено, що імпортовані частини бурильних несамохідних машин та обсадні труби, станом на час проведення перевірки, знаходяться на території АР Крим. З пояснювальної записки директора Товариства з обмеженою відповідальністю Південьспецбуд встановлено, що у зв'язку з анексією території АР Крим Російською Федерацією, доступ до робіт та складських приміщень зберігання імпортованого обладнання та матеріалів для розробки газоконденсатного родовища Поворотне тимчасово повністю обмежений. Товариство з обмеженою відповідальністю Південьспецбуд імпортоване обладнання та матеріали зберігає на складських приміщеннях Товариства з обмеженою відповідальністю Кримтехаснафта (код 20732739) за адресою: Україна, АР Крим, Ленінський район, місто Щолкіне, Будбаза, договір оренди від 18 червня 2012 року №01/08-0612. Станом на час проведення перевірки оплата за зберігання імпортованого обладнання та матеріалів, відповідно до умов договору від 18 червня 2012 року №01/08-0612 укладеного з Товариством з обмеженою відповідальністю Кримтехаснафта , не проводиться.

Тобто, станом на час проведення перевірки неможливо підтвердити фактичні залишки імпортованого обладнання та матеріалів Товариства з обмеженою відповідальністю Південьспецбуд , що знаходяться на тимчасово окупованій території АР Крим.

На підставі вказаного акту перевірки податковим органом 05 червня 2018 року прийнято податкове повідомлення-рішення №0028741404, на підставі якого виявлено відсутність права на отримання бюджетного відшкодування за період червень 2016 року, лютий 2018 року та відсутність права на врахування такої суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку усього на суму 2 297 070,00 грн.

Незгода позивача із вказаним податковим повідомленням-рішенням, а також бездіяльністю відповідача щодо невнесення до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, зумовила його звернення до суду з даним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 Податкового кодексу України, пунктом 200.1 якої визначено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200 1 .3 статті 200 1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету,

в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України у строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання). Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування в разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

Пунктом 200.11 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання, провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу.

Рішення про проведення документальної перевірки має бути прийнято не пізніше закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки.

Відповідно до пункту 200.14 статті 200 Податкового кодексу України якщо за результатами камеральної або документальної перевірки, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Матеріалами перевірки підтверджується, що причиною виникнення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту є здійснення імпортних операцій, а саме: ввезення на митну територію України частини бурильних несамохідних машин, обсадні труби для буріння свердловини Pov-104 глибиною 4 200 метрів газоконденсатного родовища Поворотне (Україна, АР Крим, Ленінвський район). Перевищення обсягів придбання ТМЦ та послуг над обсягами реалізації.

Водночас, предметом документальної позапланової виїзної перевірки була достовірність нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника за червень 2016 року, лютий 2018 року.

Матеріалами справи підтверджується, що внаслідок виконання договірних зобов'язань з Claxton Engineering Services LTD (Велика Британія) та Iteco Oilfield Supply GMBH (Німеччина) позивач протягом 2012-2013 років імпортував в Україну товарів і обладнання на загальну суму без ПДВ у розмірі 13 188 909,16 грн., сума ПДВ - 2 637 781,83 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи вантажними митними деклараціями. Також матеріалами справи підтверджується, що Товариством з обмеженою відповідальністю Південьспецбуд сплачено суму ПДВ у розмірі 2 671 050,00 грн.

Листом від 15 травня 2017 року №1568/4/99-99-12-02-01-13 Державна фіскальна служба України роз'яснила, що в основу розрахунку суми бюджетного відшкодування покладено єдиний принцип: проведення грошових розрахунків з постачальниками за придбані товари/послуги, а якщо постачальник - нерезидент, то з бюджетом (у частині податку на додану вартість).

Тобто, наведені роз'яснення та норми чинного законодавства дають підстави для висновку, що проведення грошових розрахунків позивачем з бюджетом дає позивачу право на отримання бюджетного відшкодування на поточний рахунок платника податку у банку.

При цьому, відповідно до вимог пункту 200.4 статті 200 Податкового кодексу України саме за вибором платника податку від'ємне значення суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 статті 200 Податкового кодексу України (при відсутності податкового боргу), така сума або заявляється до її бюджетного відшкодування, або зараховувається до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Відтак, оскільки за імпортований на підставі контракту від 12 липня 2012 року товар позивачем сплачено до Державного бюджету України податок на додану вартість на загальну суму 2 671 050,00 грн., суд приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю Південьспецбуд має право на доотримання бюджетного відшкодування за червень 2016 року згідно податкової декларації з податку на додану вартість за червень місяць 2016 року (реєстраційний №9271394293) на рахунок платника у банку у розмірі 1 733 793,00 грн. та на доотримання бюджетного відшкодування згідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий місяць 2018 року (реєстраційний №9048824141) на рахунок платника у банку у розмірі 563 277,00 грн., всього бюджетного відшкодування на суму 2 297 070,00 грн.

За таких обставин, наявні підстави для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення як протиправного.

Відповідно до вимог підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

До такого Реєстру вносяться такі дані: 1) найменування платника податку та його індивідуальний податковий номер; 2) дата подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку, поданої у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); 3) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначена у кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; 4) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшена на суму податкового боргу; 5) реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; 6) реквізити бюджетних рахунків для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; 7) реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування податку; 8) дата початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява про повернення суми бюджетного відшкодування, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); 9) сума податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дата поданої до контролюючого органу заяви в разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; 10) дата складення та вручення платнику податків акта перевірки; 11) дата та номер податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням (у разі подання) уточнюючого розрахунку, неузгоджена контролюючим органом; 12) дата початку оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, що оскаржується; 13) дата закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та сума бюджетного відшкодування, узгоджена за результатами оскарження; 14) сума узгодженого контролюючим органом бюджетного відшкодування за кожною заявою та дата її узгодження; 15) дата та сума повернення бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку; 16) дата та сума зарахування (перерахування) в рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування посадовими особами відповідних органів здійснюється з дотриманням вимог законів щодо електронного підпису та електронного документообігу.

Порядок ведення та форма Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Підпунктом ґ пункту 200.12 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.

У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

Вимогами пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

Механізм ведення Мінфіном інформаційного ресурсу Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Реєстр) за формою згідно з додатком визначає Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року №26 (далі - Порядок №26, в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).

Пунктом 4 Порядку №26 визначено, що орган ДФС вносить до Реєстру такі дані: найменування платника податку на додану вартість (далі - платник податку) та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов'язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу; реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Вимогами пунктів 5, 6, 7 Порядку №26 передбачено, що заяви автоматично вносяться до Реєстру протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру.

Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

У разі коли за результатами перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган ДФС не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника податку або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру. Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДФС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.

Тобто, Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість передбачає його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків, саме контролюючими органами.

Водночас, як уже зазначалось, саме після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду орган ДФС на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов'язаний внести до Реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку.

Тобто, вказаний обов'язок щодо внесення до Реєстру даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку виникає в день набрання законної сили рішенням суду про скасування податкового повідомлення-рішення.

Відтак, суд приходить до висновку про передчасність позовних вимог в частині зобов'язання відповідача внести до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно податкової декларації з ПДВ за червень місяць 2016 року (реєстраційний №9271394293), заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю Південьспецбуд у розмірі 1 768 483,00 грн., та дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість згідно податкової декларації з податку на додану вартість за лютий місяць 2018 року (реєстраційний №9048824141), заявленого Товариством з обмеженою відповідальністю Південьспецбуд у розмірі 591 882,00 грн., та, як наслідок, відсутність підстав для задоволення позовних вимог у цій частині.

Статтею 19 Конституції України закріплено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування правомірності прийняття оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, не виконано, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення адміністративного позову в частині.

Згідно із частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Південьспецбуд задовольнити частково.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві №0028741404 від 05 червня 2018 року.

3.В іншій частині адміністративного позову - відмовити.

4.Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Південьспецбуд (03069, місто Київ, вулиця Кіровоградська, будинок 38/58, код ЄДРПОУ 32041598) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 34 456 (тридцять чотири тисячі чотириста п'ятдесят шість) гривень 05 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (04116, місто Київ, вулиця Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя А.І. Кузьменко