Рішення

від 25.02.2019 по справі 826/8304/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

25 лютого 2019 року № 826/8304/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю КЛАЙМ ПРОГ до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю КЛАЙМ ПРОГ (далі по тексту - позивач ) звернулось з позовом до Державної фіскальної служби України (далі по тексту - відповідач ), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України №670918/41041085 від 27.04.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №118 від 24.03.2018 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, №632423/41041085 від 04.04.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №64 від 14.03.2018 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, №632418/41041085 від 04.04.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №92 від 11.03.2018 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, №667949/41041085 від 26.04.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №90 від 16.03.2018 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов'язати Державну фіскальну службу України здійснити дії по реєстрації податкових накладних №118 від 24.03.2018 р., №64 від 14.03.2018 р., №92 від 11.03.2018 р., №90 від 16.03.2018 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- судові витрати стягнути з Відповідача.

Ухвалою суду від 31.07.2018р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи ( у письмовому провадженні).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення прийнято відповідачем з порушенням норм чинного законодавства, у зв'язку з чим є протиправними та підлягають скасуванню, з огляду на що, вказані податкові накладні підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Представник ДФС в своєму відзиві на позовну заяву посилається на те, що спірні рішення про відмову у реєстрації вказаної податкової накладної прийнято у зв'язку з ненаданням позивачем копій первинних документів, що підтверджують безпосереднє здійснення господарських операцій.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, встановив.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.03.2018 р. між Позивачем та TOB БОН ЛОГІСТІК (ЄДРПОУ 40836058) був укладений разовий Договір заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 1065.

Відповідно до умов даного Договору, Позивач був зобов'язаний виконати для Замовника перевезення за маршрутом Квітневе- Южноукраїнськ- Миколаїв 2 .

Згідно п.1 даного Договору, у разі залучення Виконавцем (Позивач) третьої особи для виконання свого зобов'язання за цим договором, він несе повну відповідальність за виконання третьою особою своїх зобов'язань, як за свої власні дії.

Для виконання умов зазначеного договору Позивачем залучено Третю особу - 'ГОВ МЛЄКОТРАНС на підставі генерального договору № 52 AT від 01.01.2018р.

Після надання робіт (послуг) за даним договором, сторонами був підписаний Акт здачі приймання робіт № ОУ - 000018 від 11.03.2018 р.

В подальшому, у зв'язку із виконанням Позивача обов'язків за договором № 1065 від 12.03.2018 р., сторонами - був складений та підписаний Акт здачі - прийняття робіт № ОУ - 0000381 від 11.03.2018 р.

На підставі зазначеного, Позивачем було сформовано та подано податкову накладну (через Електронний кабінет платника) № 92 від 11.03.2018 р.

Крім того, між ТОВ КЛАЙМ ПРОГ та TOB ЮГ ТРАНС ЛОГІСТІК (ЄДРПОУ 38693993) був укладений генеральний договір заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 11АТ від 01.06.2017р.

Відповідно до умов даного Договору, Перевізник (TOB ЮГ ТРАНС СТРОЙ ) від свого імені та за рахунок Позивача (Експедитора) забезпечує перевезення вантажів позивача у міському, приміському й міжміському транспорті. У даному випадку, Замовником виступав саме TOB ЮГ ТРАНС ЛОГІСТИК .

На виконання умов зазначеного договору Позивачем було укладено генеральний договір №52 AT від 01.01.2018р. (Додаток № 6) з TOB МЛЄКОТРАНС , яким були здійсненні послуги з перевезення вантажу за маршрутом Нижня Дубечня - Полігон .

Після надання робіт (послуг) за даним договором, сторонами був підписаний Акт здачі приймання робіт №ОУ-000031 від 16.03.2018 р.

В свою чергу, у зв'язку із виконанням Позивача обов'язків за генеральним договором № 11AT від 01.06.2017р., сторонами - був складений та підписаний Акт здачі - прийняття робіт № ОУ-0000471 від 16.03.2018р.

Після чого, Позивачем було сформовано та подано податкову накладну (через Електронний кабінет платника) № 90 від 16.03.2018р.

Крім того, між Позивачем та TOB БОГАЧ ПЛЮС (ЄДРПОУ 37120349) був укладений разовий договір заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 22/02/5/2018 від 22.02.2018р.

Відповідно до умов даного Договору, Позивач був зобов'язаний виконати для Замовника перевезення вантажу (піддони дерев'яні) за маршрутом Київська область Броварський район - с. Зазим'є - Миколаїв .

Згідно умов даного Договору, Позивач зобов'язаний організувати перевозку вантажу транспортом та за маршрутом, що був обраний Експедитором (Позивач). Експедитор зобов'язаний укласти від свого імені договір перевезення вантажу з Третьою особою (Перевізником).

На виконання вищевказаних умов договору Позивачем залучено Третю особу - TOB ЮГ ТРАНС ЛОГІСТІК на підставі генерального договору № 11 AT від 01.06.2017р.(Додаток № 14), яким були надані послуги з перевезення вантажу за вищезазначеним маршрутом.

Після надання робіт (послуг) за даним договором, сторонами був підписаний Акт надання послуг № 1339 від 23.02.2018 р.

У зв'язку із виконанням Позивача обов'язків за договором № 22/02/5/18 від 12.02.2018р., сторонами - був складений та підписаний Акт здачі - прийняття робіт № ОУ 0000353 від 14.03.2018р .

Після чого, Позивачем сформовано та подано податкову накладну (через Електронний кабінет платника) № 64 від 14.03.2018р.

Крім того, між Позивачем та ТОВ БОГАЧ ПЛЮС (ЄДРПОУ 37120349) був укладений разовий договір заявки на перевезення вантажів автомобільним транспортом № 23/03/5/2018 від 23.03.2018р.

Відповідно до умов даного Договору, Позивач був зобов'язаний виконати для Замовника перевезення вантажу (піддони дерев'яні) за маршрутом Київська область Броварський район - с. Зазим'є - Миколаїв .

Згідно умов даного Договору, Позивач зобов'язаний організувати перевозку вантажу транспортом та за маршрутом, що був обраний Експедитором (Позивач). Експедитор зобов'язаний укласти від свого імені договір перевезення вантажу з Третьою особою Перевізником).

На виконання вищевказаних умов договору Позивачем залучено Третю особу - TOB ЮГ ТРАНС ЛОГІСТІК на підставі генерального договору № 11 AT від 01.06.2017 р., яким були надані послуги з перевезення вантажу за зазначеним вище маршрутом.

Після надання робіт (послуг) за даним договором, сторонами був підписаний Акт надання послуг № 2058 від 24.03.2018р.

У зв'язку із виконанням Позивача обов'язків за договором № 23/03/5/18 від 15.03.2018р., сторонами - був складений та підписаний Акт здачі - прийняття робіт № ОУ 0000472 від 24.03.2018р.

Після чого, Позивачем сформовано та подано податкову накладну (через Електронний кабінет платника) № 118 від 24.03.2018р.

Втім, реєстрацію вище вказаних податкових накладних було зупинено. Позивачем у відповідь отримано квитанції на кожну з податкових накладних.

Як вбачається зі змісту квитанцій, Відповідачем сформовано висновок про відповідність податкових накладних оцінки ступеню ризиків, визначених пп.1.6 п.1 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567.

Позивач зазначає, що на кожну окрему податкову накладну ним через Електронний кабінет платника направлено повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація яких зупинена, зокрема: договори про надання послуг, податкові накладні, Акти приймання виконаних робіт, товаро-транспортні накладні, рахунки.

Разом з тим, комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову у такій реєстрації прийнято відповідні рішення №670918/41041085 від 27.04.2018 р. (податкова накладна №118), 632423/41041085 від 04.04.2018 р. (податкова накладна №64), 632418/41041085 від 04.04.2018 р. (податкова накладна №92), 667949/41041085 від 26.04.2018 р. (податкова накладна №90) - про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Незгода з вказаними рішеннями відповідача, обумовила позивача на звернення до суду з адміністративним позовом.

Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу оскаржуваних рішень на відповідність вимогам ч. 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), яка визначає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення з наступних підстав.

Частинами 1 та 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та Протоколи до неї є частиною національного законодавства України відповідно до статті 9 Конституції України, як чинний міжнародний договір, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України. Ратифікація Конвенції відбулася на підставі Закону України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВРта вона набула чинності для України 11 вересня 1997 року.

Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Аналізуючи оскаржувані рішення, суд вказує, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, відповідно до ч. 2 статті 2 КАС України, має на увазі, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі Суомінен проти Фінляндії (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01 липня 2003 року, яке, відповідно до ч. 1 статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини , підлягає застосуванню судами як джерело права, вказано, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб'єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб'єкта, визначених законом.

При цьому, прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Таким чином, висновки та рішення суб'єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

В той же час, відповідно до ч. 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року № 341) (далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200 1.3 і 200 1.9 статті 200 1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 року); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації / зупинення реєстрації / відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис , ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Пунктом 13 Порядку № 1246 передбачено, що за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до приписів п. 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 117 (далі - Порядок № 117), податкова накладна / розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.

При цьому, відповідно до змісту п. 10 Порядку № 117 критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку.

Пунктом 13 Порядку № 117 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складання податкової накладної / розрахунку коригування; 2) порядковий номер, номенклатура товарів/послуг продавця, код товару згідно з УКТЗЕД / послуги згідно з Державним класифікатором продукції та послуг, зазначені у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрація яких зупинена; 3) критерій(ї) ризиковості платника податку та/або критерій(ї) ризиковості здійснення операцій, на підставі якого(их) зупинено реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, із розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 4) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Зі змісту Квитанцій вбачається, що контролюючим органом сформовано висновок про відповідність Податкових накладних критеріям ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку (далі - Критерії № 959).

З даного приводу суд зазначає, що контролюючим органом грубо порушено не тільки принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, а і норми п. 13 Порядку № 117, оскільки ним не зазначено у Квитанціях конкретного та чіткого критерію ризиковості платника податку, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН), на підставі якого здійснено зупинення реєстрації Податкових накладних.

Такий висновок суду базується на тому, що фіскальним органом у Квитанціях зазначено лише загальне посилання на відповідність Податкових накладних критерію ризиковості платника податку, визначених пп. 1.6 п. 1 Критеріїв № 959.

Натомість, як принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень, так і п. 13 Порядку № 117 вимагає від контролюючого органу зазначення конкретного виду критерію.

Відзив ДФС також не містить будь-яких пояснень, який саме критерій ризиковості платника податку застосовано у даному випадку.

Відповідно, контролюючий орган не зміг пояснити обставини, на підставі яких відповідач дійшов висновку про відповідність Податкових накладних критеріям ризиковості платника податку і не довів правомірність зупинення реєстрації зазначених накладних.

Слід також зазначити, що пп. 1.6 п. 1 Критеріїв № 959 містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків: платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме:

платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на непідконтрольній території України (зона АТО, АР Крим);

дата реєстрації платником податку на додану вартість не перевищує трьох місяців з дати такої реєстрації;

платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах державної казначейської служби України (крім бюджетних установ);

платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб'єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років;

платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України;

платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс);

наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення.

Таким чином, фіскальний орган був зобов'язаний у Квитанціях чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв № 959, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників.

Крім того, відповідачем також не надано суду ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку.

При цьому, пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну / розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна / розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної / розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної / розрахунку коригування зупиняється.

З аналізу змісту вказаних норм видно, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування є наступна відповідність:

1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку;

2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції.

Отже, положення зазначених пунктів Порядку № 117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов'язків контролюючих органів.

Разом з тим, реєстрація поданих позивачем Податкових накладних зупинена, як зазначено в Квитанціях, через те, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку .

Тобто, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до Податкових накладних, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію Податкових накладних зупинено з підстав, які не передбачені законодавством - Порядком № 117.

В той же час, згідно з п.п. 14, 15 Порядку № 117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складені на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображені однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з УКТЗЕД або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг).

Пунктами 18-21 Порядку № 117 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства.

Як встановлено судом, що не заперечується сторонами, у спосіб, визначений Порядком № 117, позивачем направлено відповідачу пояснення та копії документів до зазначених господарських операцій та Податкових накладних.

Поряд з цим, форма рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН визначена Порядком № 117 (додаток 2 до Порядку).

Форма такого рішення передбачає, що у разі відмови в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в ЄРПН через ненадання платником податку копій документів, документи, які не надано, повинні бути підкресленими, тобто конкретно вказані.

Проте, в порушення наведених вимог законодавства, оскаржувані рішення містять лише загальне твердження про їх ненадання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, які, на думку Комісії, не надані.

Таким чином, рішення суб'єкта владних повноважень не містять чіткої підстави їх прийняття, що свідчить про їх необґрунтованість.

Господарські операції, за результатами яких видані Податкові накладні, має, за висновком суду, реальний характер. В момент здійснення господарських операцій позивач та його контрагенти - ТОВ БОН ЛОГІСТИК , ТОВ БОГАЧ ПЛЮС та ТОВ ЮГ ТРАНС ЛОГІСТІК були зареєстровані платниками податку на додану вартість, про що свідчать дані офіційного веб-сайту ДФС.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування у ЄРПН не спростовує ані факту здійснення платником податків господарської операції, ані факту наявності дати виникнення саме першої події (придбання товарів/послуг або отримання коштів), що підтверджується тільки первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, які свідчать про проведення господарських операцій між позивачем та ТОВ КЛАЙМ ПРОГ , та на те, що такі документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у реєстрації Податкових накладних.

Оцінюючи вищевикладені обставини в сукупності, суд приходить до висновку, що рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій №670918/41041085 від 27.04.2018 р. (податкова накладна №118), 632423/41041085 від 04.04.2018 р. (податкова накладна №64), 632418/41041085 від 04.04.2018 р. (податкова накладна №92), 667949/41041085 від 26.04.2018 р. (податкова накладна №90) є протиправними та підлягають скасуванню.

Щодо позовних вимог про реєстрацію податкової накладної, слід зазначити, що відповідно до підпункту 201.16.4. пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна / розрахунок коригування, реєстрацію якої в Єдиному реєстрі податкових накладних було зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій:

а) прийнято рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

б) набрало законної сили рішення суду про реєстрацію відповідної податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

При цьому, відповідно до п. 19, п. 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. № 1246 (надалі - Порядок № 1246), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день:

1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення суду).

У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду (пункт 20 Порядку № 1246).

Відтак, оскільки рішення комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від №670918/41041085 від 27.04.2018 р., №632423/41041085 від 04.04.2018 р., №632418/41041085 від 04.04.2018 р., № 667949/41041085 від 26.04.2018 р. про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визнано судом протиправними та такими, що підлягають скасуванню, відповідно, з урахуванням положень підпункту 201.16.4 пункту 201.16 статті 201, пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 19, пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою КМУ від 29 грудня 2010 р. № 1246, суд приходить до висновку про необхідність зобов'язати комісію Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН або відмову в такій реєстрації зареєструвати податкові накладні №118 від 24.03.2018 р., №64 від 14.03.2018 р., №92 від 11.03.2018 р., №90 від 16.03.2018 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

У зв'язку з викладеним, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю КЛАЙМ ПРОГ задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Державної фіскальної служби України №670918/41041085 від 27.04.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №118 від 24.03.2018 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, №632423/41041085 від 04.04.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №64 від 14.03.2018 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, №632418/41041085 від 04.04.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №92 від 11.03.2018 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних, №667949/41041085 від 26.04.2018 р. про відмову в реєстрації податкової накладної №90 від 16.03.2018 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкові накладні №118 від 24.03.2018 р., №64 від 14.03.2018 р., №92 від 11.03.2018 р., №90 від 16.03.2018 р. в Єдиному реєстрі податкових накладних.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю КЛАЙМ ПРОГ (код ЄДРПОУ 41041085, адреса: 02105, м. Київ, вул. Тампере, буд.7, кв.4) за рахунок бюджетних асигнувань Державної фіскальної служби України (04053, м. Київ, Львівська площа 8, код ЄДРПОУ 39292197) судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 5 286 (п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Відповідно до п/п. 15.5 п. 15 Розділу VII "Перехідні положення" КАС України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Н.М. Клименчук