Рішення

від 07.02.2019 по справі 640/19310/18

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

07 лютого 2019 року № 640/19310/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клименчук Н.М. при секретарі судового засідання Артеменко В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Рубін Безпека Бізнесу" до (04655, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 21, оф. 179, код ЄДРПОУ 38638026) Головного управління ДФС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 39439980) провизнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

за участі представників сторін:

від позивача - Шкляров К.В.

від відповідача - Косіч Д.В.

На підставі ч.1 ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 07 лютого 2019 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч.3 ст.243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін Безпека Бізнесу" (далі - позивач, ТОВ "Рубін Безпека Бізнесу") до Головного управління ДФС у м. Києві (далі - відповідач, ГУ ДФС у м. Києві), в якому просить:

- скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 12.11.2018 року №00014191402 (форма "Р") про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Рубін Безпека Бізнесу" за платежем податок на додану вартість вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 80 208,00 грн. (в тому числі сума грошового зобов'язання: за податковим зобов'язаннями збільшення 64 166,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 16 042,00 грн.);

- скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 12.11.2018 року №00014201402 (форма "Р") про збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ "Рубін Безпека Бізнесу" за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 28 665,00 грн. (в тому числі сума грошового зобов'язання: за податковим зобов'язаннями збільшення 25 740,00 грн.; за штрафними (фінансовими) санкціями 2 925,00 грн.);

- -скасувати повністю податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у м. Києві від 12.11.2018 року №00014211402 (форма "П") про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 320 000,00 грн. (декларація № реєстрації в контролюючому органі 9267695938, дата реєстрації в контролюючому органі 24.01.017 року, звітній період, за який подано декларацію 2017 рік, сума завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 320 000,00 грн.).

В обґрунтування позову позивач зазначив, що висновки перевірки, на підставі яких винесено оскаржувані податкові повідомлення - рішення, ґрунтуються лише на припущеннях та спростовуються наявними у нього первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, які, в свою чергу, свідчать про реальне здійснення спірних господарських операцій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23.11.2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено справу до судового розгляду на 07.02.2019 року.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити позов в повному обсязі.

В наданому суду відзиві на позов представник відповідача вказав, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті податковим органом відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені в акті перевірки та запереченнях проти адміністративного позову.

Крім того, відповідач вказав на наявність в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальних проваджень щодо таких контрагентів позивача як ТОВ "Комплект Стандарт Сервіс", ТОВ "Вієн ЛТД", ТОВ "Буд Імперія Груп", що на думку відповідача, ставить під сумнів реальність господарських відносин між позивачем та вказаними суб'єктами господарювання.

В судовому засіданні представники відповідача просили відмовити у задоволенні позову.

Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що відповідно до підпункту 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, на підставі направлення від 03.10.2018 року №1633/26-15-14-02-02 та наказу ГУ ДФС у м. Києві від 01.10.2018 року №14657, проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ "Рубін Безпека Бізнесу" (код ЄДРПОУ 38638026) при здійсненні фінансово-господарських операцій з ТОВ "Комплект Стандарт Сервіс" (код ЄДРПОУ 41077038), за березень, квітень 2017 року, ТОВ "Буд Імперія Груп" (код ЄДРПОУ 40048252) за січень 2016 року, ТОВ "Вієн ЛТД" (код ЄДРПОУ 39608191) за липень, серпень 2015 року, що містяться у податкових деклараціях з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства за 2015, 2016, 2017 роки.

За результатами проведеної перевірки Головним управлінням ДФС у м. Києві складено акт від 17.10.2018 року №702/26-15-14-02-02/38638026.

Згідно висновків, викладених в акті від 17.10.2018 року №702/26-15-14-02-02/38638026, перевіркою встановлено порушення:

1). пункту 44.1 пункту 44.6 статті 44, пункту 185.1 статті 185 пункту 188.1 статті 188, пункту 198.1, пункту 198.3, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.210 року, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість у сумі 77 166 грн., в тому числі:

- за січень 2016 року в сумі 10 833 грн.;

- за березень 2017 року в сумі 30 833 грн.;

- за квітень 2017 року в сумі 22 500 грн.

2). підпункту 14.1.13, підпункту 14.1.27, пункту 14.1 статті 14, пункту 44.1 статті 44, підпункту 134.1.1, пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.210 року із змінами і доповненнями, пункту 5 та пункту 7 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за №860/4153, в результаті чого ТОВ "Рубін Безпека Бізнесу" занижено податок на прибуток на загальну суму 25 740,00 грн., в тому числі за 2015 рік в сумі 14 040,00 грн., за 2016 рік в сумі 11 700,00 грн.. та встановлено завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування на загальну суму 320 000,00 грн., в тому числі за 2017 рік в сумі 320 000,00 грн.

Не погоджуючись із висновками акту перевірки, позивач подав заперечення на акт від 29.10.2018 року.

За результатами розгляду заперечень, ГУ ДФС у м. Києві надало відповідь позивачу листом від 07.11.2018 року №97830/10/26-15-14-02-02 про залишення без змін висновків акту від 17.10.2018 року №702/26-15-14-02-02/38638026.

На підставі висновків акта перевірки 12.11.2018 року відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:

№00014191402 форма "Р", згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 80 208,00 грн., у тому числі за податковими зобов'язаннями - 64 166,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 16 042,00 грн.;

№00014201402 форма "Р", згідно якого збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 28 665,00 грн.. у тому числі за податковими зобов'язаннями - 25 740,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2 925,00 грн.;

№00014211402 форма "П", згідно якого зменшено суму від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду за платежем податок на додану вартість у розмірі 320 000,00 грн.

Не погоджуючись із прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, які виникли між сторонами, суд входить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України). Зокрема ПК України визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (абз. 1 п. 1.1 ст. 1 ПК України).

Згідно з підпунктом 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Приписами підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Податкового кодексу України, в редакції, чинній на час вчинення спірних господарських операцій, об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи (підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 Кодексу).

Відповідно до статті 198 Податкового кодексу України, до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до пунктів 201.1, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

За приписами пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

За приписами пунктів 200.1 200.4 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Враховуючи викладене, право на формування податкового кредиту та зменшення об'єкта оподаткування з податку на прибуток за рахунок витрат шляхом відображенням наслідків господарських операцій у податковій звітності, пов'язується з фактичним здійсненням цих господарських операцій, що має підтверджуватись документально.

Суд зазначає, що наявність податкової накладної є обов'язковою, але не вичерпною підставою для визначення правильності формування податкового кредиту, адже правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів (послуг) із метою використання таких товарів (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності підприємства, а не саме лише оформлення відповідних документів.

Таким чином, визначальним у питанні перевірки правомірності формування платником податку показників податкової звітності з податку на додану вартість та податку на прибуток є безпосереднє дослідження факту здійснення господарської операції (її реальності/товарності), на підставі якої таким платником сформовано дані податкового обліку.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

Так, в розумінні ст.1 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Аналіз вказаної норми дає підстави вважати, що первинний документ згідно з визначенням містить дві обов'язкові ознаки: він має містити відомості про господарську операцію і підтверджувати її реальне (фактичне) здійснення.

Господарська операція - це дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства (ст.1 Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").

Платники податку, які відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" застосовують міжнародні стандарти фінансової звітності, ведуть облік доходів і витрат та визначають об'єкт оподаткування з податку на прибуток за такими стандартами з урахуванням положень цього Кодексу. Такі платники податку при застосуванні положень цього Кодексу, в яких міститься посилання на положення (стандарти) бухгалтерського обліку, застосовують відповідні міжнародні стандарти фінансової звітності.

Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Частиною першою статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Частиною другою цієї статті визначено, що первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати відповідні обов'язкові реквізити. Статтею 1 цього ж Закону встановлено, що первинний документ, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Між тим, згідно пункту 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 11 "Зобов'язання", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 року №20 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.02.2000 року за №85/4306 зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Пунктом 5 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999 року №290 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999 року за №860/4153 визначено, що дохід визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Критерії визнання доходу, наведені в цьому Положенні (стандарті), застосовуються окремо до кожної операції. Проте ці критерії потрібно застосовувати до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої господарської операції (операцій).

Таким чином, обов'язковим критерієм щодо підтвердження показників податкової звітності платника податків є забезпечення належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій, в тому числі дотримання вимог щодо підстав для здійснення такого обліку, якими можуть бути первинні документи, оформлені згідно з вимогами чинного законодавства. З урахуванням зазначеного, право платника на формування валових витрат є також залежним від забезпечення ведення ним належного бухгалтерського обліку відповідних господарських операцій.

З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість суду необхідно з'ясовувати, зокрема, обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі, якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток та/або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

З врахуванням вказаної позиції суд досліджує обставини щодо реальності господарських операцій позивача з контрагентами - ТОВ "Комплект Стандарт Сервіс", ТОВ "Буд Імперія Груп", ТОВ "Вієн ЛТД".

Як вбачається з акту перевірки на формування спірних податкових зобов'язань позивача у перевіряємому періоді вплинули його господарські операції з контрагентами-постачальниками: ТОВ "Комплект Стандарт Сервіс" (код ЄДРПОУ 41077038), ТОВ "Буд Імперія Груп" (код ЄДРПОУ 40048252), ТОВ "Вієн ЛТД" (код ЄДРПОУ 39608191), а також відомості з баз даних ІС "Податковий блок" та "Єдиний реєстр податкових накладних" щодо вказаних контрагентів.

Податковий орган вважає, порушення вимог податкового законодавства з боку ТОВ "Рубін Безпека Бізнесу", а саме остання звітність з податку на додану вартість подана ТОВ "Вієн ЛТД" за березень 2016 року з показниками діяльності, ТОВ "Комплект Стандарт Сервіс" за червень 2017 року з показниками діяльності, ТОВ "Буд Імперія Груп" за березень 2016 року. В акті зазначено, що перевіркою встановлено нереальність господарських операцій між ТОВ "Комплект Стандарт Сервіс", ТОВ "Буд Імперія Груп", ТОВ "Вієн ЛТД" та позивачем. Також відсутність у ТОВ "Комплект Стандарт Сервіс", ТОВ "Буд Імперія Груп", ТОВ "Вієн ЛТД" необхідних трудових матеріальних, технічних ресурсів для надання послуг, що, на думку відповідача, свідчить про те, що у зазначених товариств наявні ознаки відсутності факту реального здійснення господарської діяльності та наявності фактів дефектності документів.

Оскільки реальність та можливість вчинення даних господарських операцій у вказаних постачальників відсутня, а наслідком для податкового обліку є лише фактичний рух активів, не задекларований на папері, на думку податкового органу, у ТОВ "Рубін Безпека Бізнесу" не було підстав для податкового обліку вказаних операцій.

При дослідженні ланцюга постачання по ТОВ "Вієн ЛТД", ТОВ "Буд Імперія Груп" перевіряючими встановлено нереальність продажу послуг з номенклатурою, відмінною від номенклатури попередньо придбаних послуг.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій позивачем з його контрагентами; мету придбання та обставини використання придбаних робіт/товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції.

Як вбачається з акту перевірки позивачем надавались посадовим особам контролюючого органу копії договорів, податкових накладних, видаткових накладних, банківських документів.

Так, між ТОВ "Рубін Безпека Бізнесу" (замовник) та ТОВ "Комплект Стандарт Сервіс" (виконавець) укладено договори про надання консультаційних послуг у сфері бухгалтерського обліку і аудиту від 01.03.2017 року №121, від 01.04.2017 року №125, договори про пошук потенційних клієнтів щодо надання охоронних послуг від 01.03.2017 року №123, від 01.04.2017 року №127, договори про надання юридичних послуг від 01.03.2017 року №122, вів 01.04.2017 року №126.

На підставі вищезазначених договорів ТОВ "Комплект Стандарт Сервіс" виписано на користь ТОВ "Рубін Безпека Бізнесу" наступні документи:

копії рахунків-фактури від 31.03.2017 №63 на загальну суму 73 200,00 грн., від 28.04.2017 року №155 на загальну суму 46 800,00 грн., від 30.03.2017 року №65 на загальну суму 41 300,00 грн., від 28.04.2017 року №156 на загальну суму 48 000,00 грн., від 30.03.2016 року №64 на загальну суму 70 500,00 грн., від 28.04.2017 на загальну суму 40 200,00 грн.,

копії актів приймання-передачі від 31.03.2017 року №63, №64, №65, від 30.04.2017 року №155, №156, №157 №63, від 28.04.2017 року №155,

платіжні доручення від 20.04.2017 року №461 на суму 73 200,00 грн., в тому числі ПДВ-12 200,00 грн, від 10.04.2017 року №459 на суму 41 300,00 грн., в тому числі ПДВ - 6 883,33 грн., №460 від на суму 70 500,00 грн., в тому числі ПДВ 6 883,33 грн., від 12.05.2017 року №468 на суму 46 800,00 грн. в тому числі ПДВ - 7 800,00 грн.,№470 на суму 40 200,00 грн. в тому числі ПДВ - 6 700,00 грн.

Вищезазначені документи підписані від імені директора ТОВ "Комплект Стандарт Сервіс" - ОСОБА_4, яка перебувала на посаді в період з 11.01.2017 року по січень 2018 року.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено до складу податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за відповідний період та даним Єдиного реєстру податкових накладних.

Основний вид діяльності - технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів.

Згідно АС „Податковий блок" встановлено, що відповідно до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за І квартал 2017 року, чисельність працівників за основним місцем роботи становить 1 особа.

Фінансовий звіт за 2017 рік не подавався.

ТОВ "Комплект Стандарт Сервіс" з моменту державної реєстрації в рамках перевіряємого періоду, не здійснювало придбання товарів/послуг із закордону (імпорт).

Податкові декларації з податку на додану вартість за березень, квітень 2017 року подані та підписані директором ТОВ "Комплект Стандарт Сервіс" - ОСОБА_4.

Разом з цим, в основу висновку податкового органу щодо нереальності господарських операцій між позивачем та ТОВ "Комплект Стандарт Сервіс" з придбання послуг покладено, між іншого, матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №32018041660000013 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст.205, ст.212 Кримінального кодексу України.

Так, судом встановлено та з матеріалів справи вбачається, що згідно вироку Жовтневого районного суду міста Дніпропетровськ від 24.05.2018 року у справі №201/4522/18, засновника/директора ТОВ "Комплект Стандарт Сервіс" ОСОБА_4 визнано винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 27 частиною 1 статті 205, Кримінального кодексу України, а саме пособництво у фіктивному підприємництві, тобто у створенні суб'єкту підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

Даним вироком встановлено, що ОСОБА_4 (директор ТОВ "Комплект Стандарт Сервіс") домовилась з особою, відносно якої матеріали виділено в окреме провадження, про підписання документів по придбанню ТОВ "Комплект Стандарт Сервіс" та надання цих документів державному реєстратору для державної перереєстрації юридичної особи, а також про те, що до діяльності ТОВ "Комплект Стандарт Сервіс" ОСОБА_4 не буде мати ніякого відношення, а лише буде рахуватись засновником та службовою особою товариства, фінансово - господарською діяльністю з використанням товариства будуть займатись інші особи. Після перереєстрації ТОВ "Комплект Стандарт Сервіс" на ім'я ОСОБА_4, виступивши засновником та директором підприємства, остання самостійно підприємницьку діяльність не здійснювала, не укладала будь - яких угод з суб'єктами господарювання - резидентами України, жодних цінних паперів не придбавала, не зберігала та не відчужувала (не продавала), нікого на це не уповноважувала, не здійснювала перерахування безготівкових коштів по рахунках підприємства, не призначала та не звільняла з посад працівників, а реєстраційні та установчі документи зазначеного підприємства передала юристу.

За правилами частини 6 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На підставі вище викладеного суд приходить до висновку про те, що господарська діяльність ТОВ "Комплект Стандарт Сервіс" (код ЄДРПОУ 41077038), знаходиться поза межами контролю формального (номінального) директора, а від імені контрагента невідомі особи лише оформляли відповідні документи.

Отже, подані ТОВ "Рубін Безпека Бізнесу" первинні документи бухгалтерського та податкового обліку не є достатніми доказами фактичного виконання операцій.

Спірні господарські операції не підтверджені належними первинними документами, що в сукупності з виявленими ГУ ДФС у м. Києві фактами щодо фіктивної діяльності контрагенту позивача свідчить про нереальність господарських операцій, що виключає правомірність їх відображення у податковому обліку цього товариства.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з податковим органом, що всі ознаки як окремо так і в сукупності дають підстави вважати, про неможливість реального виконання оформлених господарських операцій ТОВ "Комплект Стандарт Сервіс".

Таким чином, первинні документи ТОВ "Рубін Безпека Бізнесу", які стали підставою для формування позивачем податкового кредиту та формування фінансового результату, оформлено директором від імені ТОВ "Комплект Стандарт Сервіс", який заперечує свою участь у підписанні будь-яких первинних документів із вказаними контрагентами, а тому зазначені документи не можна вважати належно оформленими та підписаними уповноваженими особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів (робіт, послуг), а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Щодо господарських операцій позивача з ТОВ "Вієн ЛТД" (код ЄДРПОУ 39608191), суд зазначає.

Між ТОВ "Рубін Безпека Бізнесу" (Замовник) та ТОВ "Вієн ЛТД" (Виконавець) укладено договори про надання юридичних послуг від 01.07.2015 року №30 та від 01.08.2015 року №31, договори про надання консультаційних послуг у сфері бухгалтерського обліку і аудиту від 01.08.2015 року №33.

На підставі вищезазначених договорів ТОВ "Вієн ЛТД" виписано на користь ТОВ "Рубін Безпека Бізнесу" акти надання послуг, видаткові накладні від 31.08.2015 року №104, від 31.08.2015 року №103, від 31.07.2015 року №100 та податкові накладні від 31.08.2015 року №171, від 31.08.2015 року №170, від 31.07.2015 року №279.

Вищезазначені документи підписані від імені директора ТОВ "Вієн ЛТД" - ОСОБА_5, який перебував на посаді в період з 30.03.2015 по 10.11.2015 року.

Суми податку на додану вартість за податковими накладними включено до складу податкового кредиту відповідного періоду, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за відповідний період та даним Єдиного реєстру податкових накладних.

Згідно АС „Податковий блок" встановлено, що відповідно до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку і сум утриманого з них податку (форма 1-ДФ) за 2015 ріку не подавались.

Відповідно до фінансових звітів суб'єкта малого підприємництва за ІІ та ІІІ квартал 2015 року, балансова вартість основних засобів складала 0,0 тис. грн.

Разом з тим, ТОВ "Вієн ЛТД" з моменту державної реєстрації в рамках перевіряємого періоду, не здійснювало придбання товарів/послуг із закордону (імпорт).

Як вбачається з акту перевірки, за результатами аналізу інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі судових рішень, встановлено наявність понад 206 судових ухвал у рамках кримінальних проваджень передбачених за статтями 205, 212 Кримінального кодексу України стосовно ТОВ "Вієн ЛТД".

За результатами вжитих заходів встановлено та допитано службових осіб ТОВ "БК "Альтор", ТОВ "Апекстрейд ЛТД", ТОВ "Вієн ЛТД", ТОВ "Мартейн", які повідомили про не причетність до діяльності вказаних суб'єктів підприємницької діяльності, а реєстрацію останніх здійснювали за грошову винагороду.

Під час відпрацювання ТОВ "Вієн ЛТД' (код ЄДРПОУ 39608191) допитано керівника та засновника вказаного суб'єкта підприємницької діяльності, під час допиту якого останній повідомив, що зазначене товариство, фактично не могло здійснювати діяльність, оскільки вказаний суб'єкт господарювання є фіктивним та зареєстрований на ім'я допитуваного за винагороду.

Так, в Єдиному державному реєстрі судових рішень наявна ухвала Херсонського міського суду Херсонської області по справі №766/14742/16~к від 24.05.2017 року, в якій зазначено, що слідчим з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС у Херсонській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №32016230000000100 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 Кримінального кодексу України про те, що ТОВ "Вієн ЛТД" має явні ознаки "фіктивності".

В рамках кримінального провадження встановлено, що службові особи ТОВ "Укрдорінвест" шляхом укладення та виконання удаваних (фіктивних) правочинів з придбання товарів та послуг від ТОВ "Харлоу", ТОВ "БК "Альтор", ТОВ "Алекстрейд ЛТД", ТОВ "Вієн ЛТД", ТОВ "Таргетінг" та інших суб'єктів господарської діяльності на суму понад 12 000 000,00 грн., ухилились від сплати податків на суму понад 700 000,00 грн.

Так в ході аналізу встановлено, що протягом перевіряємого періоду ТОВ "Укрдорінвест" відображає в податковому обліку придбання ТМЦ від ТОВ "Харлоу", ТОВ "БК "Альтор", ТОВ "Алекстрейд ЛТД", ТОВ "Вієн ЛТД", ТОВ "Таргетінг", зі зміною номенклатури товару (переворотом), а саме: згідно реєстру податкових накладних суб'єкта підприємницької діяльності-постачальники відображають в податковому обліку придбання автозапчастин, маркетингових досліджень, вживаного одягу, текстилю, будівельних матеріалів, а реалізують на адресу ТОВ "Укрдорінвест" бітум дорожній.

Додатково в рамках кримінального провадження під час відпрацювання вищевказаних суб'єктів господарської діяльності - контрагентів ТОВ "Укрдорінвест" встановлено та допитано службових осіб ТОВ "БК "Альтор", ТОВ "Алекстрейд ЛТД", ТОВ "Вієн ЛТД", ТОВ "Мартейн", які повідомили про непричетність до діяльності зазначених суб'єктів підприємницької діяльності, та реєстрацію останніх на своє ім'я за грошову винагороду.

Згідно пояснень, які надав директор ТОВ "Вієн ЛТД" ОСОБА_5, повідомив, що він зареєстрував підприємство, відкрив рахунки в банку, в його обов'язки входило подавати податкову звітність до податкової, але до ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ "Вієн ЛТД" не мав жодного відношення.

При цьому, договори, податкові накладні, акти надання послуг, видаткові накладні та інші, підписані зі сторони ТОВ "Віен ЛТД", від імені директора ТОВ "Вієн ЛТД" - ОСОБА_5, тобто особою яка заперечує здійснення фінансово-господарської діяльності вказаного підприємства, а відтак, дані відображені в цих податкових накладних не можуть приймати участі у податковому обліку, і як наслідок надавати право на формування податкового кредиту, оскільки вони є такими, що складені з порушенням ст.201 Податкового кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена постанові Верховного суду (адміністративне провадження №К/9901/4919/17від 06.06.2018 року.

Як вбачається з матеріалів справи, перевіркою також вставлені взаємовідносини позивача з ТОВ "Буд Імперія Груп" (код ЄДРПОУ 40048252), на підставі договору про надання консультаційних послуг у сфері бухгалтерського обліку і аудиту від 01.01.2016 року №18, та договору про надання рекламних послуг від 01.01.2016 року №19.

На підставі вищезазначених договорів ТОВ "Буд Імперія Груп" (код 40048252) виписано на користь ТОВ "Рубін Безпека Бізнесу" наступні акти надання послуг, видаткові накладні: від 31.01.2016 року №157, від 31.01.2016 року №158 та податкові накладні від 31.01.2016 року №157, від 31.01.2016 року №158.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до складу податкового кредиту відповідного періоду, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за відповідний період та даним Єдиного реєстру податкових накладних.

Основний вид діяльності ТОВ "Буд Імперія Груп" - будівництво житлових і нежитлових будівель.

За перевіряємий період директором та головним бухгалтер, засновник (100%) ТОВ "Буд Імперія Груп" значиться ОСОБА_6 (дата прийняття на роботу - 10.11.2015 рік).

Станом на дату складення акту перевірки директором та головним бухгалтер ТОВ "Буд Імперія Груп" значиться ОСОБА_7, яка є директором та головним бухгалтером ще у 55 підприємствах.

За перевіряємий період засновником ТОВ "Буд Імперія Груп" значиться ОСОБА_8 (100 %), який є директором, головним бухгалтером та засновником ще у 190 підприємствах.

Звітність з податку на прибуток, фінансова звітність до податкового органу ТОВ "Буд Імперія Груп" не подавалась.

Згідно баз даних "Єдиний реєстр податкових накладних" та ІС "Податковий блок" ТОВ "Буд Імперія Груп" (код 40048252) за період взаємовідносин з ТОВ "Рубін Безпека Бізнесу" придбавав автозапчастини, тушки та окремі частини курки, тощо.

Враховуючи вищезазначену інформацію, по ланцюгу постачання встановити фактичного виконавця послуг не виявляється можливим.

Також, у ТОВ "Буд Імперія Груп" відсутні спеціалізовані робітники та матеріальні ресурси для надання послуг ТОВ "Рубін Безпека Бізнесу".

Отже, при подальшому дослідженні ланцюга постачання по ТОВ "Рубін Безпека Бізнесу" встановлено нереальність продажу зазначених вище послуг з номенклатурою, відмінною від номенклатури попередньо придбаних послуг.

Суд наголошує, що статус фіктивного, нелегального підприємства несумісний з легальною підприємницькою діяльністю. Господарські операції таких підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку. Така правова позиція також наводиться в постановах Верховного суду України від 14.06.2016 року у справі №21-1318а/16, від 22.11.2016 року у справі №826/11397/14.

До того ж, суд враховує, що в той час як податковий орган посилається на відсутність у контрагента позивача необхідних для виконання спірних операцій, основних засобів та трудових ресурсів, необхідних для вчинення дій, що становлять під сумнів зміст відповідних операцій. Позивачем таких доказів до матеріалів справи додано не було та доводи податкового органу в цій частині не спростовано.

При цьому, суд наголошує, що платник податку повинен бути розумним та обачним при виборі контрагента. Перевірка наявності у постачальника державної реєстрації та реєстрації у податковому органі не характеризує підприємство як добросовісного платника, що має ділову репутацію, як конкурентоспроможну особу на ринку відповідних товарів, що діє через уповноважену особу, яка представляє інтереси підприємства. Отже, заходи спрямовані на отримання витягу з Єдиного державного реєстру та інших документів реєстраційного характеру, не є достатніми, позаяк отримані платником відомості не дозволяють кваліфікувати контрагентів як добросовісних партнерів, що гарантують виконання своїх зобов'язань через уповноважених представників.

Несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності покладаються на особу, якою укладено відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та провадження необґрунтованих виплат. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов'язань, але і в рамках податкових правовідносин, позаяк в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів.

Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2)висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Відповідно до приписів статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Суд вважає висновки податкового органу, зроблені під час перевірки позивача доведеними та правомірними.

Суд акцентує увагу на тому, що необхідність застосування підходу належної податкової обачності безпосередньо випливає з рішення Європейського суду з прав людини "Булвес АД проти Болгарії", де зазначено, що платник податку на додану вартість не має нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальником, якщо він не знав про такі зловживання і не міг про них знати. Таким чином, "обачний" платник податку може принаймні, але не тільки надати докази перевірки свого контрагента на предмет податкової "добросовісності" за доступними базами даних, як і навести докази на підтвердження обґрунтованості вибору контрагента тощо.

Слід зазначити, що у податкових правовідносинах є неприпустимою ситуація, яка дозволяла б недобросовісним платникам за допомогою інструментів, що використовуються у цивільно-правових відносинах, створювати ситуацію формальної наявності права на отримання податкової вигоди (у тому числі шляхом зменшення оподатковуваного доходу на суму понесених витрат).

Також, суд зауважує, що концепція "наявності ділової мети" передбачає, що господарська операція має містити економічний сенс для підприємства і бути доцільною з погляду її проведення. Тобто навіть якщо операцію оформлено належним чином і є докази реальності її здійснення, проте причина здійснення такої операції не є економічно обґрунтованою для бізнесу, платник податків не має права на зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат і податкового кредиту.

Верховний Суд у постанові від 24.01.2018 року у справі №816/4226/13-а ухвалив, що відповідність господарської операції діловій меті, про що може свідчити і економічна обґрунтованість витрат на її здійснення, є необхідною умовою для реалізації платником податку права на зменшення оподатковуваного доходу на суму витрат. Відсутність економічної доцільності господарських операцій, окрім як здійснення їх з метою отримання податкової вигоди, є підставою для зменшення в податковому обліку платника податку сум такої вигоди. Окрім того, Верховний Суд додав, що здійснення позивачем як суб'єктом господарювання дій, які є нетиповими для певного виду діяльності або можуть не у повній мірі відповідати цільовому призначенню отриманих кредитних ресурсів, не може однозначно свідчити про невідповідність таких дій цілям господарської діяльності.

Тобто, здійснення реальних господарських операцій - не єдина передумова отримання податкового ефекту від здійснення господарської операції.

Також, Верховний Суд у постановах від 20.02.2018 року у справі №809/117/13-а, від 22.03.2018 року у справі №815/3666/16 та від 10.04.2018 року у справі №815/24/17 дійшов висновку, що господарські операції для визначення податкових пільг мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У зв'язку з наведеним недоведеність фактичного здійснення господарської операції (нездійснення операції) позбавляє первинні документи юридичної значимості для цілей формування податкової вигоди навіть за наявності правильно оформлених за зовнішніми ознаками та формою, але недостовірних та у зв'язку з цим юридично дефектних первинних документів, якщо рух коштів не забезпечений зв'язком з господарською діяльністю учасників цих операцій. При цьому відсутність ділової мети також є підставою для відмови у наданні податкової вигоди.

Також, у постанові Верховного Суду від 22.03.2018 року у справі №815/3666/16 суд вказав, що надані позивачем документи, а саме податкові накладні, видаткові накладні та рахунки-фактури, видані від імені контрагентів, та докази перерахування Товариством грошових коштів не можуть самі по собі підтверджувати реальність виконання господарських угод, оскільки відповідачем надані докази того, що контрагенти не виконували та об'єктивно не мали можливості виконати поставку на адресу позивача.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, діяв у межах повноважень, наданих йому законодавством та довів правомірність прийнятих рішень, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що особі, що не є суб'єктом владних повноважень у разі відмови у задоволені позову - судовий збір поверненню не підлягає.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Рубін Безпека Бізнесу" 04655, м. Київ, вул. Вікентія Хвойки, буд. 21, оф. 179, код ЄДРПОУ 38638026) відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено та підписано 21.02.2019 року.

Суддя Н.М. Клименчук