Постанова

від 04.02.2019 по справі 910/3177/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" лютого 2019 р. Справа№ 910/3177/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Буравльова С.І.

суддів: Пашкіної С.А.

Зубець Л.П.

секретар Добрицька В.С.

за участю

представників: позивача - Гарматін К.В.

відповідача - Кулішова Н.С.

третьої особи - не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

на рішення Господарського суду м. Києва від 30.08.2018 р. (повне рішення складено 11.09.2018 р.)

у справі № 910/3177/18 (суддя - Бойко Р.В.)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"

до Житлово-будівельного кооперативу "Темп-14"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Публічного акціонерного товариства "Київенерго"

про стягнення заборгованості у розмірі 341397,71 грн

ВСТАНОВИВ:

У березні 2018 року Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Темп-14" про стягнення 249272,78 грн заборгованості за послуги з водопостачання і водовідведення, 51381,07 грн інфляційних втрат, 10894,59 3% річних, 4921,99 грн пені та 24927,28 грн штрафу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем, на підставі договору № 8848/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення від 09.01.2001 р., надано відповідачу послуги з питного водопостачання та водовідведення у період з 01.02.2015 р. по 31.12.2017 р., а відповідач своїх зобов'язань із оплати одержаних послуг належним чином не виконав, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2018 р. було залучено до участі у розгляді справи № 910/3177/18 ПАТ "Київенерго" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.08.2018 р. у цій справі у задоволенні позову Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" відмовлено повністю.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, Приватне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, позивач посилається на те, що обсяг водопостачання, тарифи та строки оплати за отримані послуги були відомі відповідачу, а тому відсутність самих лише платіжних документів у будь-якому випадку не звільняє відповідача від встановленого законодавчо та передбаченого умовами договору обов'язку своєчасної сплати фактично спожитих ним послуг.

Разом з цим суд зазначає, що Указом Президента України "Про ліквідацію апеляційних господарських судів та утворення апеляційних господарських судів в апеляційних округах" № 454/2017 від 29.12.2017 р. ліквідовано Київський апеляційний господарський суд та утворено Північний апеляційний господарський суд.

Згідно з п. 8 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до утворення апеляційних судів в апеляційних округах їх повноваження здійснюють апеляційні суди, у межах територіальної юрисдикції яких перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

25.06.2018 р. в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про юридичну особу - Північний апеляційний господарський суд.

Відповідно до ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті "Голос України" повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду.

Рішенням зборів суддів Північного апеляційного господарського суду № 1 від 02.10.2018 р. визначено днем початку роботи Північного апеляційного господарського суду 03.10.2018 р., про що в газеті "Голос України" № 185 (6940) від 03.10.2018 р. опубліковано відповідне повідомлення. Отже в силу приписів ч. 6 ст. 147 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Київський апеляційний господарський суд припинив здійснення правосуддя.

Частиною 5 статті 31 ГПК України передбачено, що у разі ліквідації або припинення роботи суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 25.10.2018 р. апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" у справі № 910/3177/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Власов Ю.Л., Калатай Н.Ф.

Ухвалою від 29.10.2018 р. відкрито апеляційне провадження у справі № 910/3177/18 та призначено до розгляду на 05.12.2018 р.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/311/18 від 04.12.2018 р. у зв`язку з перебуванням судді Калатай Н.Ф. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/3177/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 04.12.2018 р. апеляційну скаргу у справі № 910/3177/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Власов Ю.Л., Зубець Л.П.

Ухвалами від 05.12.2018 р. справу № 910/3177/18 прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду та оголошено в судовому засіданні перерву до 23.01.2019 р.

На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/332/19 від 22.01.2019 р. у зв`язку з перебуванням судді Власова Ю.Л. у відпустці призначено повторний автоматизований розподіл справи № 910/3177/18.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 22.01.2019 р. апеляційну скаргу у справі № 910/3177/18 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Пашкіна С.А., Зубець Л.П.

Ухвалою Пінічного апеляційного господарського суду від 23.01.2019 р. справу № 910/3177/18 було прийнято до провадження у визначеному автоматизованою системою складі суду.

У судовому засіданні 23.01.2019 р. було оголошено перерву до 04.02.2019 р.

У засідання суду, призначене на 04.02.2019 р., представник третьої особи не з`явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судового розгляду, що підтверджується наявним у матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення.

Доказів поважності відсутності зазначеного представника суду не надано.

Колегія суддів зазначає, що неявка у судове засідання вказаного представника не перешкоджає розгляду апеляційної скарги. Подальше відкладення може призвести до затягування розгляду скарги, а тому постанова приймається за наявними в справі матеріалами, яких достатньо для повного та об'єктивного розгляду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

09.01.2001 р. між Державним комунальним об'єднанням "Київводоканал", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Акціонерна компанія "Київводоканал" (далі - постачальник), та Житлово-будівельним кооперативом "Темп-14" (далі - абонент) було укладено договір № 8848/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення (далі - договір).

Відповідно до п. 1 договору постачальник зобов'язується надавати абоненту послуги з постачання питної води та приймання від абонента каналізаційні стоки, а абонент зобов'язується розраховуватися за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 р. № 65.

Згідно з п. 3.1 договору кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих позивачем. Зняття показань водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представниками постачальника та абонента.

Як передбачено п. 3.6 договору, абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому чинним законодавством у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи. Постачальник інформує абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи абонента.

Пунктом 3.7 договору визначено, що у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, абонент зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня направлення постачальником розрахункового документу до банківської установи, письмово повідомити про це абонента у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання акту. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Спір у справі виник в зв'язку з тим, що відповідач, на думку позивача, в порушення умов укладеного договору свої зобов'язання по сплаті за надані послуги з водопостачання та водовідведення виконав лише частково, у зв'язку з чим у останнього за період з 01.02.2015 р. по 31.12.2017 р. виникла заборгованість у розмірі 249 272,78 грн.

За змістом ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона - виконавець, зобов'язується за завданням другої сторони - замовника, надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором (ч. 1 ст. 903 ЦК України).

Статтею 905 ЦК України визначено, що строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог законодавства, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Як передбачено ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 16 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено, що порядок надання житлово-комунальних послуг, їх якісні та кількісні показники мають відповідати умовам договору та вимогам законодавства.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності. Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Позивач вказує на те, що у період з 01.02.2015 р. по 31.12.2017 р. надав відповідачу послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 628 585,43 грн, а відповідач оплатив такі послуги лише у розмірі 379 322,65 грн, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 249 272,78 грн.

Вбачається, що вартість наданих відповідачеві послуг з водопостачання та водовідведення складається з вартості питної води та стоків (код 1-878), а також вартості стоків гарячої води (код 8-50878).

Доводи відповідача про те, що послуги з відведення гарячої води не охоплюються предметом укладеного між сторонами договору, а тому позивачем неправомірно було включено їх вартість до суми основного боргу, колегія суддів вважає необґрунтованими, враховуючи наступне.

Наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008 р. затверджено Правила користування системами комунального водопостачання та водовідведення у містах та селищах України (надалі - Правила), які відповідно до ст. 3 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" є частиною законодавства у сфері питного водопостачання.

Правила визначають порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України. Ці Правила є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб-підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод (п. 1.1 Правил).

Відповідно до п. 1.2 Правил виробник послуг централізованого водопостачання та водовідведення - суб'єкт господарювання, що виробляє або створює послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - виробник); вузол обліку - комплект засобів вимірювальної техніки, занесених до Державного реєстру вимірювальної техніки, що призначені для вимірювання і реєстрації результатів вимірювання та обладнання для влаштування вузла відповідно до вимог нормативних документів; замовник послуг з централізованого водопостачання та водовідведення - споживач або суб'єкт господарювання, який має намір здійснити будівництво (реконструкцію) об'єкта архітектури з наступним його приєднанням до систем централізованого питного водопостачання та водовідведення; межа балансової належності - лінія розподілу елементів систем водопостачання та водовідведення і споруд на них між власниками або користувачами.

Як передбачено п. п. 3.1, 5.2 Правил, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються на підставі показів приладів обліку; вузли обліку повинні розташовуватися на мережі споживача, як правило, на межі балансової належності мереж виробника та споживача, або за згодою виробника в приміщеннях, розташованих безпосередньо за зовнішньою стіною будівлі в місці входу водопровідного вводу.

Згідно з п. 3.7 Правил розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Пунктом 1.4 Правил визначено, що приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду № 37 від 19.02.2002 р. (надалі - Правила № 37), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Вказані Правила поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - Водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (п. 1.2 Правил № 37).

За змістом п. 1.4 Правил № 37 абонент Водоканалу - це юридична особа, яка уклала договір з Водоканалом на надання послуг водопостачання та (або) каналізації. Стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів);

Відповідно до п. 2.4 Правил № 37 підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих Правил, місцевих Правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки Водоканалу за надані послуги.

Отже, надання послуг із приймання стічних вод (у тому числі, гарячого водопостачання) регулюється умовами укладеного сторонами договору, а вартість таких послуг підлягає оплаті відповідачем на користь позивача.

На підтвердження обсягів наданих послуг за договором позивачем надані акти про зняття показань з приладів обліку, погоджені та підписані відповідачем, розшифровки рахунків абонента та реєстри дебетових повідомлень, що підтверджують виставлення рахунків до банківської установи.

Відповідно до п. 3.7 укладеного договору, у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг, зазначених у розрахунковому документі, відповідач зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня направлення позивачем розрахункового документу до банківської установи, письмово повідомити про це відповідача та у цей же термін направити представника з обґрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання акту. При невиконанні цієї умови дані позивача вважаються прийнятими відповідачем.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не було виконано встановлений договором порядок надання заперечень щодо кількості або вартості наданих послуг та у передбачений договором строк не направлено свого представника з обґрунтовуючими документами для проведення звіряння.

Отже надані ПАТ "АК "Київводоканал" послуги з постачання питної води та приймання стічних вод (в тому числі, гарячого водопостачання) у систему каналізації, відповідно до умов договору, вважаються прийнятими.

Таким чином, позивачем доведено надання послуг з 01.02.2015 р. по 31.12.2017 р. з водопостачання та водовідведення на загальну суму 507 505,77 грн (облікованої ПАТ "АК "Київводоканал" за кодом 1-878 (холодна вода+стоки) вартістю 421597,38 грн, з яких сплачено 379322,65 грн, а також облікованої за кодом 1-50878 (стоки гарячої води) у розмірі 206998,05 грн.

З наявних в матеріалах справи виписок по банківському рахунку вбачається, що ЖБК "Темп-14" частково виконано свої зобов'язання з оплати наданих ПАТ "АК "Київводоканал" послуг, які обліковуються за кодом 1-878, а саме сплачено кошти у розмірі 379 322,65 грн, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість з оплати послуг водопостачання холодної води та прийняття стоків у розмірі 42 274,73 грн.

В той же час, як послуги за кодом 1-50878 (стоки гарячої води) у розмірі 206998,05 грн відповідачем взагалі не оплачувались.

Таким чином заборгованість відповідача за період з 01.02.2015 р. по 31.12.2017 р. складає 249272,78 грн.

Відповідно до п. 3.6 договору абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому чинним законодавством у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи. Постачальник інформує абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи абонента.

Отже, сторонами було погоджено строк оплати послуг - протягом 5 днів з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи та настання строку виконання зобов'язань з оплати послуг в першу чергу залежить від вчинення постачальником відповідних дій - направлення платіжних документів до банківської установи абонента.

Як вбачається із наявних в матеріалах справи довідок №9-1/569 від 15.02.2018 р. та № 51/12-626 від 12.02.2018 р. позивачем направлялись платіжні повідомлення ЖБК "Темп-14" за реквізитами: р/р 2600720844, МФО 300023.

В той же час, згідно довідки ПАТ "Укрсоцбанк" №9040 від 23.07.2018 відповідачем 06.03.2006 р. було закрито р/р 2600720844.

Відмовляючи у задоволенні позову, місцевий суд виходив з того, що оскільки рахунок ЖБК "Темп-14" 2600720844 було закрито ще у 2006 році, тому останній не міг одержати платіжні повідомлення ПАТ "АК "Київводоканал", відтак перебіг строку виконання відповідачем грошового зобов'язання з оплати послуг не розпочався, а тому станом на дату розгляду даної справи у ЖБК "Темп-14" строк оплати наданих ПАТ "АК "Київводоканал" не настав.

Однак колегія суддів не погоджується з таким висновком місцевого суду з огляду на таке.

Відповідно до п. 2.2 договору абонент зобов'язаний при зміні реквізитів повідомити про це постачальника у 7-денний строк.

Згідно з п. 3.6 договору абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством, у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

Пунктом 6.5 договору визначено, що у разі відсутності у абонента розрахункового рахунку в банківській установі, абонент отримує у постачальника до 5-го числа кожного місяця платіжний документ для оплати спожитих послуг та розраховується згідно п. 3.6 договору.

Так, листом від 04.01.2001 р. № 29 ЖБК Темп-14 повідомив ПрАТ АК Київводоканал про свої банківські реквізити: р/р 2800720844, МФО 300023, код 22894949.

Позивач, у свою чергу, щомісяця направляв відповідачу дебетові повідомлення, що підтверджується наявними в матеріалах справи оригіналами довідок банків з реєстрами дебетових повідомлень, що надсилались на адресу банківської установи ЖБК Темп-14 , зокрема, довідка ПАТ Радикал Банк № 156/18 від 15.02.2018 р. з додатком № 1, довідка ПАТ КБ Хрещатик від 15.02.2018 р. № 9-1/569, довідка ПАТ Банк кредит Дніпро № 51/12-626 від 12.02.2018 р. з додатком № 1.

Відповідно до довідки ПАТ Уксоцбанк від 23.07.2018 р. № 9040 розрахунковий рахунок ЖБК Темп-14 2800720844 закрито у 2006 році.

Разом з цим, у матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач повідомив постачальника про закриття вказаного банківського рахунку та/або зміну своїх банківських реквізитів на виконання п. 2.2 укладеного договору.

При цьому, відповідач, в порушення п. 6.5 договору, не отримував самостійно у постачальника платіжні документи для оплати спожитих послуг.

Також, ПрАТ АК Київводоканал звернулося до банківських установ, які у спірний період направляли до банківської установи ЖБК Темп-14 платіжні документи з проханням надати роз'яснення щодо надсилання платіжних повідомлень.

Листом від 24.09.2018 р. № 31-3891 АТ Банк Кредит Дніпро повідомив, що платіжні повідомлення, які направлялися до ПАТ Укрсоцбанк р/р № 2600720844 ЖБК Темп-14 , були успішно відправлені. В свою чергу, ПАТ Укрсоцбанк щодо неможливості доставки таких повідомлень внаслідок закриття рахунку ЖБК Темп-14 зворотної відповіді не надав.

Отже те, що відповідач не отримував платіжні документи та не звертався до позивача згідно з п. 3.7 договору, не звільняє останнього від оплати отриманих послуг.

Посилання відповідача на відсутність у нього обов'язку зі сплати спожитих послуг у зв'язку з неотриманням останнім платіжних документів позивача є необґрунтованим, оскільки обсяг водопостачання, тарифи та строки оплати за отримані послуги були відомі відповідачу, а тому відсутність самих лише платіжних документів у будь-якому випадку не звільняє відповідача від встановленого законодавчо та передбаченого умовами договору обов'язку своєчасної сплати фактично спожитих ним послуг. Більше того, відповідачем протягом спірного періоду було змінено банківські реквізити, проте не повідомлено про це позивача у встановленому порядку.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого Господарського суду України від 08.11.2017 р. у справі № 910/22129/16.

Відповідно до ст. 9 Закону України Про житлово-комунальні послуги відповідач зобов'язаний оплатити фактично спожиті послуги у строки, встановлені договором або законом.

Якщо відповідач не отримував від позивача дебетові повідомлення, та не звертався до останнього відповідно до п. 6.5 укладеного договору, відповідно до п. 18 Порядку обліку та оплати послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 р. № 630, розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим.

Згідно ч. 2 ст. 22 Закону України Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення споживач зобов'язаний своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Відповідно до п. 3.7 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджені наказом міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 р. № 190, розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 249272,78 основного боргу за договором № 8848/4-02 на послуги водопостачання та водовідведення від 09.01.2001 р., є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

За прострочення виконання грошового зобов'язання позивач нарахував та просить суд стягнути з відповідача на його користь 4921,99 грн пені та 24927,28 грн штрафу.

Відповідно до ч. 1 ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Як передбачено п. 4.2 договору, за несвоєчасну оплату послуг абонент сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Згідно з п. 4.1 договору за відмову від оплати наданих послуг абонент сплачує постачальнику штрафні санкції у розмірі 10% від несплаченої суми.

Статті 1, 3 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань та ч. 2 ст. 343 ГК України обмежують граничний розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ.

Отже, розмір пені не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України. Таку ж правову позицію підтримує і Верховний Суд України (постанова ВСУ від 24.10.2011р. у справі № 25/187).

Оскільки відповідачем було допущено прострочення виконання грошового зобов'язання, тому позивачем правомірно здійснено нарахування штрафу та пені.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 4921,99 грн пені та 24927,28 грн штрафу, є обґрунтованими, розмір їх перевірений судом, відповідає вимогам чинного законодавства та умовам укладеного договору.

Також, за неналежне виконання умов укладеного договору позивач нарахував та просив суд стягнути з відповідача 51381,07 грн інфляційних втрат та 10894,59 3% річних.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Крім того, оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненнями грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань.

Як передбачено п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 р. № 01-06/928/2012 Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права , сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожен місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція). Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Здійснивши перерахунок розміру інфляційних втрат та 3% річних, колегія суддів було встановлено, що при нарахуванні інфляційних втрат позивачем було допущено арифметичну помилку.

Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат підлягає задоволенню частково у розмірі 51345,06 грн, в той час як 3% нараховані позивачем вірно та підлягають задоволенню у розмірі 10894,59 грн.

Судом першої інстанції при прийнятті рішення були неправильно застосовані норми матеріального права, неповно з'ясовані обставини справи, а тому рішення суду першої інстанції у цій справі підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про часткове задоволення позову.

Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до статті 129 ГПК України та, беручи до уваги фактичні обставини виникнення судового спору, витрати по сплаті судового збору за подання і розгляд позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" задовольнити.

2. Рішення Господарського суду м. Києва від 30.08.2018 р. у справі № 910/3177/18 скасувати частково та прийняти в цій частині нове рішення.

3. Викласти резолютивну частину рішення в наступній редакції:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Темп-14" (03040, м. Київ, вул. Деміївська, буд. 37; ідентифікаційний код 22894943) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал"(01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; ідентифікаційний код 03327664) 249272 (двісті сорок дев'ять тисяч двісті сімдесят дві),78 основного боргу, 51345 (п'ятдесят одна тисяча триста сорок п'ять),06 грн інфляційних втрат, 10894 (десять тисяч вісімсот дев'яносто чотири),59 3% річних, 4921 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять одна),99 пені, 24927 (двадцять чотири тисячі дев'ятсот двадцять сім),28 грн штрафу та 5120 (п'ять тисяч сто двадцять),41 грн судового збору за подання позовної заяви.

3. В іншій частині позову відмовити .

4. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Темп-14" (03040, м. Київ, вул. Деміївська, буд. 37; ідентифікаційний код 22894943) на користь Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; ідентифікаційний код 03327664) 7680 (сім тисяч шістсот вісімдесят),62 грн судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту відповідно до ст. ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 25.02.2019 р.

Головуючий суддя С.І. Буравльов

Судді С.А. Пашкіна

Л.П. Зубець