Постанова

від 21.02.2019 по справі 913/348/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2019 р. Справа № 913/348/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М. , суддя Медуниця О.Є. , суддя Чернота Л.Ф. ,

за участі секретаря судового засідання Казакової О.В.,

за участі представників:

позивача - не з'явився;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - ПАТ «Лисичанськнафтопродукт» (вх. № 1372Л/3) на рішення Господарського суду Луганської області області від 08 листопада 2018 року (повний текст складено 19.11.2018) по справі № 913/348/18

за позовом Лисичанської міської ради Луганської області, м. Лисичанськ Луганської області,

до Публічного акціонерного товариства «Лисичанськнафтопродукт» м. Лисичанськ Луганської області,

про внесення змін в договір оренди землі,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Луганської області від 08.11.2018 у справі (суддя Косенко Т.В.) позов задоволено в повному обсязі: 1) внесено зміни до договору оренди землі, укладеного між Лисичанською міською радою та Публічним акціонерним товариством «Лисичанськнафтопродукт» 12.09.2005, який зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок Лисичанським міським відділом державної реєстрації Луганської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» за №040540600098 від 10.11.2005 та посвідчений нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_1 за №3733 від 12.09.2005, предметом якого є земельна ділянка площею 0,7582 га, кадастровий номер 4411800000:45:003:0001, яка розташована за адресою: вул. Красна, 287, м. Лисичанськ, Луганська область, надана в оренду терміном на 20 років для розміщення та експлуатації автозаправної станції, а саме: п.9 договору викласти у наступній редакції: "Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 10% (десять) суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік на р/р 33219812012051 в УК м. Лисичанськ, Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код ЄДРПОУ 37800278, код платежу 18010600"; 2) стягнуто з відповідача судовий збір у сумі 1762,00 грн.

Відповідач - ПАТ «Лисичанськнафтопродукт» 05.12.2018, тобто в межах встановленого законом строку на апеляційне оскарження рішення суду, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, та недотримання норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що Додатковою угодою від 04.07.2017 до договору оренди земельної ділянки № 0405406000097 від 10.11.2005 було внесено зміни до п.9 Договору, яким сторони визначили, що орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі 5% суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки на рік. На думку апелянта, у позивача відсутні підстави для спонукання відповідача укласти додаткову угоду до Договору оренди на умовах, завідомо гірших, ніж зазначені у Договорі. Крім того, зазначає, що Рішення № 33/445 Лисичанської міської ради щодо зміни орендної плати не було офіційно оприлюднено у засобах массової інформації у відповідності до норм чинного законодавства.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.12.2018 у справі № 913/348/18 у зв'язку з недоплатою апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 93,00 грн, апеляційну скаргу відповідача залишено без руху на підставі п. 2 ч. 3 ст. 258 та чч. 2, 6 ст. 260 Господарського процесуального кодексу та надано апелянту строк для усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

На виконання зазначеної ухвали апелянт - ПАТ «Лисичанськнафтопродукт» 04.01.2019 за вх. № 124 надав платіжне доручення від 03.01.2019 № 1, яке свідчить про доплату судового збору за подання апеляційної скарги в сумі 93,00 грн.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 у справі № 913/348/18 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача. Встановлено позивачу строк до 25.01.2019 для надання відзиву на апеляційну скаргу, призначено апеляційну скаргу до розгляду на 07.02.2019 об 11:00 годині та викликано в судове засідання представників учасників справи.

На виконання зазначеної ухвали позивач 21.01.2019 за вх. № 592 надав відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому не погоджується з доводами апелянта, викладеними в апеляційній скарзі, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В обґрунтування своїх заперечень посилається на те, що рішення Лисичанської міської ради № 33/445 від 10.07.2017 року Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки комунальної власності міста Лисичанськ пройшло процедуру прийняття регуляторного акту відповідно до вимог ст. 5 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та було оприлюднено у номері 28 місцевої газеті Новый путь від 12.07.2017 року та на офіційній сторінці веб-сайту Лисичанської міської ради http://lis.gov.uа.

Позивач свого представника в судове засідання 07.02.2019 не направив. 30.01.2019 за вх. № 1015 до суду апеляційної інстанції засобами поштового зв'язку надійшло клопотання позивача про розгляд справи у відсутності його представника.

Відповідач свого представника в судове засідання 07.02.2019 не направив, про причину відсутності його представника в судовому засіданні не повідомив, хоча про час, день та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим зворотним рекомендованим повідомленням № 6102227030908.

У зв'язку з неявкою у судове засідання 07.02.2019 представники сторін, розгляд апеляційної скарги було відкладено на 21.02.2019 о 09:30 год.

Позивач свого представника в судове засідання 21.02.2019 не направив, про причину неявки не повідомив, хоча про час, день та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим зворотнім рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 6102227502885.

Представник відповідача в судове засідання 21.02.2019 також не з'явився, копія ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 07.02.2019, яка була направлена на юридичну адресу відповідача, повернулась до суду апеляційної інстанції з довідкою працівника відділення зв'язку про причину повернення: «за закінченням встановленого терміну зберігання» .

За приписами ч. 3 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

У відповідності до ч. 5 ст. 242 зазначеного Кодексу, копія судового рішення, яке було ухвалено поза межами судового засідання, надсилається учасникам справи протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня.

У відповідності до п.п. 4, 5 ч. 6 ст. 242 зазначеного Кодексу, днем вручення судового рішення є:

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Частиною 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено обов'язок учасників судового процесу повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

У відповідності до ч. 12 ст. 270 зазначеного Кодексу, неявка в судове засідання сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Отже, враховуючи, що копію ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 07.02.2019 у справі № 913/348/18 з викликом учасників сторін в судове засідання було направлено на юридичну адресу відповідача, а в матеріалах справи відсутні відомості щодо наявності у відповідача офіційної електронної адреси або інших засобів зв'язку, у відповідності до ч. 7 ст. 120 Господарського процесуального кодексу України, відповідач був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, що в матеріалах справи достатньо документів для розгляду апеляційної скарги по суті, позиції позивача та відповідача стосовно оскаржуваного рішення достатньо повно викладені в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку про можливість перегляду рішення суду першої інстанції без участі представників сторін за наявними у справі документами.

Розглянувши матеріали справи та апеляційної скарги, а також викладені в відзиві на апеляційну скаргу та відповіді на відзив на апеляційну скаргу доводи учасників справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, на підставі рішень Лисичанської міської ради № 629 від 25.05.2004 року та № 868 від 21.03.2005 року між Лисичанською міською радою (Орендодавець) та ПАТ Лисичанськнафтапродукт (Орендар) укладено Договір оренди землі від 12.09.2005 року, який зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів оренди земельних ділянок Лисичанським міським відділом державної реєстрації Луганської регіональної філії ДП Центр державного земельного кадастру за № 040540600098 від 10.11.2005 року та посвідчений нотаріусом Лисичанського міського нотаріального округу Луганської області ОСОБА_1 за № 3733 від 12.09.2005 року (а.с. 15-18, 22, 23).

Відповідно до п.1.1, п.2, п.5 Договору земельна ділянка передається для розміщення та експлуатації автозаправної станції, що розташована за адресою: Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Красна, 287, загальною площею 0,7582 га, нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає 1449678,40 грн.

У п. 8 договору сторони визначили, що строк дії Договору - 20 років з дати його державної реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до п.12 договору, розмір орендної плати переглядається щорічно у разі: зміни умов господарювання, передбачених договором; зміни розмірів земельного податку; погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами; в інших випадках, передбачених законом.

Згідно з п.33 договору зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.

Договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п.40 договору).

Рішенням Лисичанської міської ради № 498 від 16.01.2008 року внесено зміни в Порядок розрахунку орендної плати за землю та встановлено коефіцієнт орендної плати - 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

На підставі вказаного рішення сторони уклали Додаткову угодою від 26.10.2009 року до Договору оренди земельної ділянки № 040540600098 від 10.11.2005 року, п.9 якої розмір орендної плати встановили 53307,53 грн.

З матеріалів справи вбачається, що Рішенням Лисичанської міської ради № 1425 від 12.05.2010 року Про порядок розрахунку орендної плати за землю на території міст Лисичанськ, Новодружеськ, Привілля з 01.07.2010 року був введений новий Порядок розрахунку орендної плати за землю на території міст Лисичанськ, Новодружеськ, Привілля та затверджено нові проценти від нормативної грошової оцінки земельної ділянки з цільовим використанням земельної ділянки для АЗС та АГНКС - 10% нормативної грошової оцінки землі ( а.с. 29-31).

У зв'язку з ухиленням ПАТ Лисичанськнафтапродукт від переходу на нові коефіцієнти орендної плати, прокурор міста Лисичанська Луганської області на підставі звернення Лисичанської міської ради звернувся з позовом про внесення змін до договорів оренди землі до Господарського суду Луганської області в інтересах держави в особі Лисичанської міської ради.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 09.11.2012 року у справі № 28пд/5014/2192/2012 задоволено позов прокурора міста Лисичанська Луганської області в інтересах Лисичанської міської ради до ПАТ Лисичанськнафтапродукт про внесення змін до договору оренди землі, яке залишено без змін постановою Донецького апеляційного господарського суду від 15.01.2013 (а.с.32-41).

Так, зазначеним рішенням суду було внесено зміни в пункти 5, 9, 11 договору оренди за № 040540600098 від 10.1 1.2005 року та викладено в наступній редакції:

пункт 5: Нормативна грошова оцінка земельної ділянки складає: на період експлуатації - 1881755,65 (один мільйон вісімсот вісімдесят одна тисяча сімсот п'ятдесят п'ять грн. 65 коп.) ;

пункт 9: орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі на період експлуатації: - у розмірі 188175,57 (сто вісімдесят вісім тисяч сто сімдесят п'ять грн. 57 коп.) за рік на р/р 33214812700051 в УДК м. Лисичанська, ГУДКУ у Луганській області, МФО 804013, код п. 13050200, ідентифікаційний код 24180679 ;

пункт 11: орендна плата вноситься орендарем щомісячно в розмірі - на період експлуатації - 15681,30 (п'ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят одна грн. 30 коп.) .

10.07.2015 року між Лисичанською міською радою та ПАТ Лисичанськнафтапродукт була укладена Додаткова угода до договору оренди землі № 040540600098 від 10.11.2005 року, відповідно до якої сторони дійшли згоди, що орендна плата обчислюється у розмірі 5% від нормативної грошової оцінки та складає - 117515,62 грн. (а.с.45).

З наявного в матеріалах справи витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки № 543 від 28.09.2015 року вбачається, що станом на 28.09.2015 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становила 3581950,00 грн. (а.с.49).

16.02.2016 між Лисичанською міською радою та ПАТ Лисичанськнафтапродукт укладена додаткова угода до договору оренди землі № 040540600098 від 10.11.2005 року, відповідно до якої, орендна плата складала 5 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становило 179097,50 грн. (а.с.50,51).

Додатковою угодою від 04.07.2017 року до договору оренди, сторони вирішили на виконання вимог постанови КМУ №843 від 23.11.2016 №843 «Про внесення змін до Типового договору оренди землі» , пункту 8 підрозділу 6 Перехідних положень Податкового кодексу України, враховуючи умови п.33 даного договору оренди землі, внести зміни в п.п.1,5,9,10,11,12,13 договору оренди землі та викласти їх у наступній редакції:

п.1. «Орендодавець, на підставі рішень №629 від 25.05.2004, №868 від 21.03.2015 надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для розміщення та експлуатації автозаправної станції, з кадастровим номером: 4411800000:45:003:0001, яка розташована за адресою: Луганська область, м.Лисичанськ, вул.Красна,287» ;

п.5. «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з 01.01.2017 року та на дату укладення додаткової угоди становить: кадастровий номер 4411800000:45:003:0001 - 3796867,00 грн.» ;

п.9. «Орендна плата вноситься орендарем в грошовій формі у розмірі 5% суми нормативної грошової оцінки земельної ділянки за рік на р/р 33214812700051 в УК м.Лисичанськ, ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, код ЄДРПО 37800278, код платежу 18010600» ;

п.10. «Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням цільового призначення землі та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженою Кабінетом Міністрів України формою (додаток 1 до договору оренди землі), що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди, продовження його дії, зміни ставок орендної плати за землю відповідно до законодавства, при введенні в дію нової нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Щорічно орендар самостійно індексує нормативну грошову оцінку земельної ділянки на величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року і який визначений відповідно до законодавства та самостійно обчислює розмір орендної плати за рік.» ;

п.11. «Орендна плата вноситься орендарем у строки відповідно до норм Податкового кодексу України» ;

п.12 «Розмір орендної плати переглядається у разі:

- зміни умов господарювання, передбачених договором;

- зміни граничних розмірів орендної плати, визначених Податковим кодексом України; підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством; зміни ставок орендної плати за землю, затверджених рішенням міської ради ;

- погіршення стану орендованої земельної ділянки (орендованих земельних ділянок) не з вини орендаря, що підтверджено документами;

- зміни нормативної грошової оцінки земельної ділянки (земельних ділянок) комунальної власності;

в інших випадках, передбачених законом.»

п.13 «У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, з орендаря стягується пеня за кожний календарний день прострочення грошового зобов'язання, включаючи день погашення, з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на кожний такий день» .

Сторони погодили, що ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди земельної ділянки №040540600097 від 10.11.2005 року та набирає чинності після підписання її сторонами.

Рішенням Лисичанської міської ради від 10.07.2017 №33/445 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки комунальної власності міста Лисичанська» , керуючись п.34 ч.1 ст.26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» , ст.ст.12,83 Земельного кодексу України, п.12.3 ст.12, ст.288 Податкового кодексу України, Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності» , затверджено розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності міста Лисичанська у відсотках нормативної грошової оцінки землі по різним видам цільового використання земельних ділянок згідно із додатком, які вступають в дію з 01.01.2018року (а.с.55-57).

Зазначеним рішенням з 01.01.2018 встановлено розмір орендної плати за землю по цільовому використанню АЗС та АГНКС - 10 % нормативної грошової оцінки землі.

Дане рішення оприлюднено у газеті «Новий путь» №28 від 12.07.2017 та текст рішення розміщено на офіційному сайті Лисичанської міської ради lis.gov.ua.

Листами №573/01-02 від 23.04.2018 та №724/01-02 від 29.05.2018 «Щодо укладення додаткової угоди» , з повідомленням про прийняття Лисичанською міською радою рішення №33/445 від 10.07.2017 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки комунальної власності міста Лисичанська» , яким затверджені нові ставки орендної плати за землю (зокрема з 01.01.2018 року розмір орендної плати за землю по цільовому використанню АЗС та АГНКС встановлено у розмірі 10% нормативної грошової оцінки землі), позивачем надсилалися на адресу ПАТ «Лисичанськнафтопродукт» додаткова угода до договору оренди землі № 040540600098 та розрахунок розміру орендної плати, для підписання та повернення (а.с.62, 65).

Відповідачем у відповіді № 03/2-078 від 21.05.2018 року на лист №573/01-02 від 23.04.2018 зауважено на неможливості укладення додаткової угоди, у зв'язку із неправильним зазначенням підписанта зі сторони орендаря, у зв'язку зі зміною керівника Товариства (а.с.64).

Листом №01/02-091 від 18.06.2018 року ПАТ Лисичанськнафтапродукт повідомив про неможливість укладення додаткової угоди (а.с.67).

Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про необґрунтованість апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про оренду землі» , оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цих Законів, а також договором оренди землі (ст.2 Закону України «Про оренду землі» ).

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства ( ст.13 Закону України «Про оренду землі» ).

Як визначено ч.1 ст.15 Закону України «Про оренду землі» , однією з істотних умов договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

За змістом ст.30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

Аналогічні положення закріплені в ч. 4 ст. 188 Господарського кодексу України, та ч.2 ст.651 Цивільного кодексу України, за змістом яких, у разі недосягнення сторонами згоди щодо зміни (розірвання) договору заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, зокрема, у випадках, встановлених договором або законом.

Зміна умов договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється, якщо інше не встановлено договором, законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту (ст.654 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.632 Цивільного кодексу України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, визначених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

Умовами п.12 договору (в редакції підписаної сторонами додаткової угоди від 04.07.2017) сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається, зокрема також у разі зміни ставок орендної плати за землю, затверджених рішенням міської ради.

Отже, можливість внесення змін до договору оренди землі передбачена умовами Додаткової угоди від 04.07.2017 року до договору оренди земельної ділянки № 040540600098 від 10.11.2005 року.

Рішенням Лисичанської міської ради від 10.07.2017 №33/445 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки комунальної власності міста Лисичанська» , затверджено нові ставки орендної плати за землю.

Відповідно до пп.14.1.136 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - це обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів (п. 12.3. Податкового кодексу України).

До повноважень сільських, селищних, міських рад та рад об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, щодо податків та зборів належать (п.12.4 ПК України): встановлення ставок місцевих податків та зборів в межах ставок, визначених цим Кодексом (п.12.4.1 ПК України); до початку наступного бюджетного періоду прийняття рішення про встановлення місцевих податків та зборів, зміну розміру їх ставок, об'єкта оподаткування, порядку справляння чи надання податкових пільг, яке тягне за собою зміну податкових зобов'язань платників податків та яке набирає чинності з початку бюджетного періоду (п.12.4.3 ПК України).

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом (п. 12.3.4 ПК України).

Відповідно до п. 12 ст. 59 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються у порядку, встановленому Законом України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності .

Згідно із ст. 12 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності регуляторні акти, прийняті органами та посадовими особами місцевого самоврядування, офіційно оприлюднюються в друкованих засобах масової інформації відповідних рад, а у разі їх відсутності -у місцевих друкованих засобах масової інформації, визначених цими органами та посадовими особами, не пізніш як у десятиденний строк після їх прийняття та підписання.

Рішення Лисичанської міської ради № 33/445 від 10.07.2017 року Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки комунальної власності міста Лисичанськ пройшло процедуру прийняття регуляторного акту відповідно до вимог ст. 5 Закону України Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності та було оприлюднено у номері 28 місцевої газеті Новый путь від 12.07.2017 року та на офіційній сторінці веб-сайту Лисичанської міської ради http://lis.gov.uа, що спростовує твердження відповідача у апеляційній скарзі щодо відсутності доказів оприлюднення цього рішення у засобах массової інформації у відповідності до норм чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Згідно з ч.10 ст.59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.

Матеріали справи не містять, а позивачем не надано доказів оскарження в судовому порядку, визнання недійсним (незаконним) або скасування рішення Лисичанської міської ради від 10.07.2017 №33/445 «Про затвердження розмірів орендної плати за земельні ділянки комунальної власності міста Лисичанська» , тобто вказане рішення є чинним, та є підставою для перегляду розміру орендної плати та внесення змін до договору оренди землі.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо обґрунтованості позовних вимог про внесення відповідних змін до договору оренди землі на підставі Рішення Лисичанської міської ради № 33/445 від 10.07.2017 року.

Твердження апелянта про те, що у позивача відсутні підстави для спонукання відповідача укласти додаткову угоду до Договору оренди на умовах, завідомо гірших, ніж зазначені у Договорі, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки і у п.12 Договору оренди від 12.09.2005, і умовами п.12 договору (в редакції підписаної сторонами додаткової угоди від 04.07.2017) сторони погодили, що розмір орендної плати переглядається у випадках передбачених законом та у разі зміни ставок орендної плати за землю, затверджених рішенням міської ради. Отже, можливість внесення змін до договору оренди землі передбачена умовами договору оренди.

Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відповідно до ч.3 ст.653 Цивільного кодексу України якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами.

Згідно ст. 129 Конституції України, до основних засад судочинства відносяться, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами чч. 1, 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

У відповідності до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду ухвалене з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права. Наведені в апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування або зміни рішення суду першої інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, тому колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про залишення без задоволення апеляційної скарги відповідача та залишення без змін рішення Господарського суду Харківської області від 08.11.2018 у справі № 913/348/18.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Отже, в силу приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги відповідача, судові витрати понесені заявником апеляційної скарги, у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись ст. 129 Конституції України, ст.ст. 129, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача - ПАТ «Лисичанськнафтопродукт» на рішення Господарського суду Луганської області від 08 листопада 2018 у справі № 913/348/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Луганської області від 08 листопада 2018 у справі № 913/348/18 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 26.02.2019.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з ч. 1 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Н.М. Пелипенко

Суддя О.Є. Медуниця

Суддя Л.Ф. Чернота