Рішення

від 24.02.2019 по справі 911/2660/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" лютого 2019 р. м. Київ

Справа № 911/2660/18

Господарський суд Київської області у складі:

судді Ейвазової А.Р.,

розглянувши у спрощеному провадженні справу за позовом Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АХА Страхування до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробниче підприємство АПК ГРУП, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 , про стягнення 13 948,63грн,

встановив:

Приватне акціонерне товариство Страхова компанія АХА Страхування (далі АТ СК АХА Страхування) звернулось до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Науково виробниче підприємство АПК ГРУП (далі ТОВ НВП АПК ГРУП) про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в результаті ДТП, в порядку суброгації у розмірі 13 948,63грн.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач стверджує, що до нього як особи, що виплатила страхове відшкодування потерпілій особі перейшло право вимагати від відповідача, працівником якого є особа, що винна у ДТП, відшкодування частини виплаченого страхового відшкодування, яке не відшкодовано ПрАТ "Страховий дім" (а.с.4-7).

Ухвалою від 29.12.2018 за вказаною позовною заявою відкрито провадження у справі; вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; залучено до участі у даній справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 ); встановлено строки на вчинення учасниками справи процесуальних дій (а.с.1-3).

Учасники справи повідомлені про відкриття провадження у справі та встановлення строків для вчинення процесуальних дій шляхом направлення на їх адресу копій відповідної ухвали.

Так, позивачем вказана ухвала отримана 04.01.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103266974195 (а.с.101).

Від Державної міграційної служби України, на запит суду надійшла відповідь, що ОСОБА_1 станом на 27.12.2017 проживає: АДРЕСА_1 .

За вказаною адресою, 21.01.2019 судом повторно направлено копію ухвали від 29.12.2018, яка отримана третьою особою 29.01.2019, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №0103267248846 (а.с.113).

04.02.2019 від відповідача повернулось поштове відправлення, у якому судом направлена копія ухвали від 29.12.2018 з довідкою, у якій причиною повернення вказано: «за закінченням терміну зберігання» (а.с.114-118).

При цьому, представник відповідача 04.02.2019 ознайомився з матеріалами даної справи, що підтверджується розпискою представника відповідача на заяві про ознайомлення (а.с.111).

Отже, всім учасникам справи відомо про відкриття провадження у справі за відповідним позовом та встановлені судом строки для вчинення процесуальних дій.

Відповідач у справі ТОВ НВП АПК ГРУП письмового відзиву по суті заявлених позовних вимог не подав.

Від третьої особи ( ОСОБА_1 ), письмових пояснень не надходило.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, судом встановлено наступне.

Відповідно до договору добровільного страхування наземного транспортного засобу №тп67158а4б від 08.12.2014, який укладеного між позивачем (страховик) та ТОВ Вілія- Трейд (страхувальник) застраховано транспортний засіб Тойота Ланд Крузер 200, д.н.з НОМЕР_1 ; вигодонабувачем за відповідним договором є Публічне акціонерне товариство «Креді Агріколь Банк» (а.с.11-20).

Строк дії вищевказаного договору з 06.12.2014 по 07.12.2015 (п.п.14.1-14.2 договору).

Як встановлено постановою Деснянського районного суду м. Києва у справі №754/17276/15-п від 25.12.2015, 01.12.2015 о 17:43 на пр. Броварському водій ОСОБА_1 (місцем роботи якого вказано - ТОВ АПК ГРУП), керуючи автомобілем «ДЕУ Ланос» д.н.з. НОМЕР_2 , перед початком руху та перестроюванні не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод іншим учасникам руху, здійснив зіткнення з автомобілем «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_2 , що призвело до механічних пошкоджень транспортних засобів (а.с.30).

Водія ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу; вказана постанова набрала законної сили.

В силу ч. 6 ст. 75 ГПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Отже, відповідна постанова суду є обов`язковою для господарського суду в частині встановлення, що ОСОБА_1 допустив порушення правил ДР та вчинив зіткнення з автомобілем, що призвело до його механічних пошкоджень.

При цьому, як вказано у довідці №83301816 від 05.03.2016, що складена інспектором дізнання 3 роту 4 батальону УПС МВС у м. Києві, автотранспортний засіб «ДЕУ Ланос» д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 , що належить ТОВ АПК ГРУП, є учасником дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 01.12.2015 (а.с.28-29).

Власник автомобіля «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 ТОВ «Вілія-Трейд» 10.02.2015 звернувся до позивача з заявою про настання події, що має ознаки страхового випадку, та виплату страхового відшкодування (а.с.21-24).

Згідно звіту №1699/15 про оцінку автомобіля Тайота Ленд Крузер 200, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням значення коефіцієнтів фізичного зносу складових, складає 73144,54грн (а.с.32-45).

Відповідно до страхового акту від 09.02.2016 №АХА2009775, позивачем затверджено виплатити страхувальнику автомобіля «Тойота» д.н.з. НОМЕР_1 ТОВ «Вілія-Трейд» 62 948,63грн (а.с.60-61); вказаний страховий акт складено на підставі розрахунку страхового відшкодування (а.с.59).

Як вбачається з листа вигодонабувача від 09.02.2016, він просив перерахувати суму страхового відшкодування на рахунок СТО ТОВ «Автоконцепт» (а.с.62).

Згідно платіжного доручення №222844 від 11.02.2016 позивачем перераховано на рахунок вказаної особи страхове відшкодування у розмірі 62 948,63грн (а.с.63).

Як вбачається з інформації з бази МТСБУ станом на 01.12.2015 (дата дорожньо-транспортної пригоди), цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «ДЕУ Ланос» д.н.з. НОМЕР_2 - ТОВ АПК ГРУП застрахована ПрАТ Київський страховий дім на підставі полісу серії АЕ №6347088; ліміт відповідальності за шкоду майну встановлено у розмірі 50 000,00грн; франшиза складає - 1 000,00грн (а.с.31).

31.05.2016 позивач звернувся до ПрАТ Київський страховий дім з заявою про стягнення заборгованості в порядку регресу у розмірі 62 948,63грн (а.с.64), яка отримана ПрАТ Київський страховий дім 01.06.2016, що підтверджується відміткою на накладній (а.с.65).

Як вказує позивач у позовній заяві, ПрАТ Київський страховий дім перерахував на користь позивача 49 000,00грн з урахуванням ліміту відповідальності за полісом АЕ№6347088 та франшизи у розмірі 1 000грн.

Відповідну обставину перерахування 49 000грн суд вважає невстановленою, оскільки позивач, в порушення вимог чч.1,3 ст.74 ГПК України, не подав доказів на її підтвердження.

Між тим, в силу ч.1, 3 ст.74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Як визначено ч.4 ст.74 ГПК України, суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Залишок суми, яка невідшкодована, як вказує позивач, складає 13 948,63грн (62 948,63-49000,00), які заявлені позивачем до стягнення з відповідача, як до особи відповідальної за заподіяння шкоди.

Предметом спору у даній справі є обов`язок відповідача виплатити позивачу 13 948,63грн в рахунок виплаченого страхового відшкодування.

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування; збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

В силу ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Отже, виплативши страхове відшкодування страховик набуває права вимоги, яке належало особі, що одержала страхове відшкодування, до особи, що відповідальна за збитки.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана, зокрема, майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Спеціальним законом, що регулює відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів та відшкодування шкоди є Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до ст. 6 вказаного Закону, страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого.

Згідно ст. 9 Закону, страхова сума - це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування; розмір страхової суми за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 тисяч гривень на одного потерпілого.

Як визначено статтею 22.1, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Як передбачено п. 38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», страховик після виплати страхового відшкодування, має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду.

Положення ст. 27 Закону України «Про страхування» передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

При цьому, як визначено ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

У відповідності до ч.ч.1, 2,5 ст. 1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема, транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.; шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку; особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує про наявність трудових відносин між особою, винною у вчиненні ДТП ОСОБА_1 , та відповідачем у даній справі, що є власником транспортного засобу ДЕУ Ланос д.н.з. НОМЕР_2 .

У відповідності до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами.

При цьому, згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно чч. 1, 2 ст. 80 ГПК України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду; позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви

Проте, позивачем у даній справі під час її розгляду не надано доказів того, що ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах в момент вчинення ДТП саме з відповідачем у даній справі - ТОВ НВП АПК ГРУП (трудовий договір, наказ тощо).

Крім того, позивачем не надано доказів того, що автотранспортний засіб - ДЕУ Ланос д.н.з. НОМЕР_2 належить відповідача у даній справі на праві власності чи на іншій правовій підставі на момент вчинення ДТП.

Так, у постанові Деснянського районного суду м. Києва у справі №754/17276/15-ц від 25.12.2015 зазначено, що ОСОБА_1 працює в ТОВ АПК ГРУП, а в довідці про дорожньо-транспортну пригоду від 05.03.2016 вказано, що власником транспортного засобу ДЕУ Ланос д.н.з. НОМЕР_2 є ТОВ АПК ГРУП, за участю якого мало місце ДТП. За страховим полісом АЕ 6347088, як вбачається з інформації з МТСБУ, також є страхувальником ТОВ «АПК-ГРУП»., яким застрахована відповідальність власника транспортного засобу НОМЕР_2 . При цьому, в довідці про дорожньо-транспортну пригоду від 05.03.2016 вказано адресу такої особи: АДРЕСА_2 (а.с.28-29).

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 01.12.2015 - (дата вчиненні дорожньо-транспортної пригоди) за вищевказаною адресою знаходяться: ТОВ АПК ГРУП (а.с.133-138), яке має ідентифікаційний код 35876261; відповідач у даній справі - ТОВ НВП АПК ГРУП, що має ідентифікаційний код 37179680 (а.с.128-132).

Отже, власником транспортного засобу та особою, з якою ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах, а також особою, яка застрахувала відповідальність транспортного засобу, за участю якого вчинено ДТП, згідно полісу АЕ №6347088, є інша юридична особа, а не та, яка залучена позивачем як відповідач у справі, що станом на 01.12.2015 знаходилась за тією ж юридичною адресою, що і відповідач.

На даний час, згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 25.02.2019, адресою ТОВ АПК ГРУП є: 22200, Вінницька обл., Погребищенський р-н, м. Погребище, вул. Привокзальна, 1-а.

Враховуючи відсутність доказів перебування винної у вчиненні ДТП особи - ОСОБА_1 у трудових відносинах саме з відповідачем - ТОВ НВП АПК ГРУП, наявність в матеріалах справи документів, які підтверджують, що власником транспортного засобу та особою, з якою третя особа перебувала у трудових відносинах, є інша особа, підстав вважати відповідача у справі ТОВ «НВП «АПК-ГРУП» особою, яка має відповідати за заявлених позовом належним відповідачем не має.

Поряд з цим, як визначено ч.2 ст.48 ГПК України, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Отже, суд не може самостійно замінити відповідача у справі; таке клопотання подається позивачем у строк, встановлений ч.2 ст.48 ГПК України.

Відповідне клопотання позивачем не подано. При цьому, як визначено ч. 3 ст.252 ГПК України, якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ГПК України судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За таких обставин, відсутні підстави для задоволення заявлених вимог.

В силу ст. 129 ГПК України, судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з оплатою позову судовим збором, враховуючи відмову у задоволенні позову, підлягають покладенню на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 129, 233, 237-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позовних вимог Приватного акціонерного товариства Страхова компанія АХА Страхування (04070, м. Київ, вул. Іллінська, буд. 8; ідентифікаційний код 20474912) до Товариства з обмеженою відповідальністюНауково виробниче підприємство АПК ГРУП (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Грушевського, буд. 7, кв. 338; ідентифікаційний код 37179680) про стягнення 13 948,63грн збитків.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів у порядку, визначеному ст.257 ГПК України.

Суддя А.Р. Ейвазова