ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"14" лютого 2019 р.м. Одеса Справа № 916/1997/18
Господарський суд Одеської області у складі:
Суддя Гут С.Ф.
При секретарі судового засідання Себовій О.О.
За участю представників сторін:
Від позивача за первісним позовом : ОСОБА_1- на підставі довіреності;
Від відповідача за первісним позовом : Саф`янік А.О. - на підставі довіреності;
Від третьої особи за первісним позовом: ОСОБА_2 - на підставі довіреності;
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_3 міської ради до відповідача ОСОБА_4 підприємства «Гамільтоніан» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент комунальної власності ОСОБА_3 міської ради про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки, та за зустрічним позовом ОСОБА_4 підприємства «Гамільтоніан» до відповідача ОСОБА_3 міської ради про зобов'язання укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_3 міська рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_4 підприємства «Гамільтоніан» про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки.
Ухвалою господарського суду Одеської області 24.09.2018р. було відкрито провадження у справі до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.
25.09.2018р. до канцелярії господарського суду Одеської області від позивача надійшли письмові пояснення по суті спору.
01.10.2018р. ОСОБА_3 міська рада звернулась до господарського суду із клопотанням (вх.ГСОО№2-4925/18) про залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент комунальної власності ОСОБА_3 міської ради (65039, м. Одеса, вул. Артилерійська, 1, код ЄДРПОУ 26302595).
11.10.2018р. до канцелярії господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
11.10.2018р. від ОСОБА_4 підприємства «Гамільтоніан» надійшла зустрічна позовна заява за вх. ГСОО№2385/18 до ОСОБА_3 міської ради про поновлення договору оренди.
Ухвалою господарського суду Одеської області 16.10.2018р. було задоволено заяву ОСОБА_3 міської ради про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності ОСОБА_3 міської ради, залучено до участі у справі №916/1997/18 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності ОСОБА_3 міської ради та відкладено підготовче засідання на "08" листопада 2018 р. о 12:00 год.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.10.2018р. було прийнято зустрічну позовну заяву ОСОБА_4 підприємства «Гамільтоніан» до ОСОБА_3 міської ради про поновлення договору оренди до розгляду та об'єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №916/1997/18.
29.10.2018р. до канцелярії господарського суду Одеської області від ОСОБА_3 міської ради надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, відповідно до якого, ОСОБА_3 міська рада просить суд відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог в повному обсязі.
29.10.2018р. до канцелярії господарського суду Одеської області від ОСОБА_3 міської ради надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої, позивач просить суд задовольнити первісний позов в повному обсязі.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.11.2018р. справу №916/1997/18 було ухвалено розглядати за правилами загального позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та замінено судове засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням, яке призначено на "04" грудня 2018р. о 10:00 год.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.12.2018р. було відкладено підготовче засідання на "27" грудня 2018 р. о 12:00 год.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.12.2018р. було продовжено строк підготовчого провадження по справі №916/1997/18 на 30 днів та відкладено підготовче засідання на "25" січня 2019 р. о 09:30 год.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.01.2019р. було закрито підготовче провадження у справі № 916/1997/18 за первісним позовом ОСОБА_3 міської ради до відповідача ОСОБА_4 підприємства «Гамільтоніан» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент комунальної власності ОСОБА_3 міської ради про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки та за зустрічним позовом ОСОБА_4 підприємства «Гамільтоніан» до відповідача ОСОБА_3 міської ради про поновлення договору оренди та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду на "04" лютого 2019 р. о 14:15 год.
В судовому засіданні 04.02.2019р. було оголошено перерву до "14" лютого 2019 р. до 12:00 год.
14.02.2019р. судом після повернення з нарадчої кімнати, в порядку ст. 240 ГПК України, було проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Дослідивши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, надані сторонами докази, суд встановив:
12.01.2007р. між ОСОБА_3 міською радою (надалі - орендодавець) та ОСОБА_4 підприємством Гамільтоніан (надалі - орендар) було укладено договір оренди землі, загальною площею 1 108 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Картамишевська, 9-Б, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3 міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в ОСОБА_3 регіональній філії ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.03.2007 р. за № 040750500035 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 2.3. Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 570 213 (п'ятсот сімдесят тисяч двісті тринадцять) гривень, 42 коп., з урахуванням індексації за 2005 рік.
Пунктом 3.1. Договору визначено, що договір укладено терміном на 10 років, але не пізніше початку реалізації планувальних рішень району, для експлуатації та обслуговування виробничої будівлі.
Пунктом 4.1. Договору вставлено, що орендна плата за земельну ділянку площею 1108 кв.м. розрахована у розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 8553,20 грн. на рік.
Відповідно до п. 4.2 Договору розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін у відповідності до протоколу узгодження розміру орендної плати і може збільшуватися ОСОБА_3 міською радою в межах передбачених законодавством, в залежності від збільшення ринкової вартості земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні.
Пунктом 4.3 Договору передбачено, що орендна плата вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, слідуючих за останнім календарним днем звітного місяця. Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації.
Пунктом 4.4 Договору визначено, що орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності.
Пунктом 9.1.2 Договору передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.
Як зазначає позивач (за первісним позовом) орендар покладені на нього зобов'язання за договором щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою не виконує належним чином та не сплачує орендну плату в повному обсязі з січня 2016 р. по грудень 2016р., у зв'язку із чим Департаментом комунальної власності ОСОБА_3 міської ради було надіслано претензії ПП Гамільтоніан від 31.05.2017 р. №01-13/2332 та від 09.09.2016 р. №01-13/4238 про необхідність сплати заборгованості.
Проте, на вказані претензії департаменту комунальної власності ОСОБА_3 міської ради, ПП Гамільтоніан не відреагувало та не виконало обов'язки за договором щодо сплати орендної плати у розмірі, визначеному договором, у зв'язку із чим за відповідачем утворилась стійка заборгованість.
З наведених підстав, ОСОБА_3 міська рада звернулась до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача ОСОБА_4 підприємства «Гамільтоніан» про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки у розмірі 29 298,76 грн., з яких: 22 269,33 грн. - заборгованість за договором оренди; 1 276,79 грн. - 3% річних; 5 752,64грн. - інфляційні втрати;
Як зазначає Приватне підприємство Гамільтоніан , протягом дії договору оренди від 12.01.2007р. з моменту його укладення та до цього часу ПП Гамільтоніан використовував надану земельну ділянку у відповідності до умов договору та сумлінно виконував покладені на нього обов'язки.
Однак, незважаючи на те, що зазначений термін дії договору оренди сплив, на даний момент фактично орендні відносини між сторонами тривають: земельна ділянка перебуває у користуванні ПП Гамільтоніан та воно продовжує сплачувати орендну плату.
Крім того, позивач за зустрічним позовом зазначив, що відповідно до приведеного в первісному позові розрахунку заборгованості за вказаним договором оренди, складеному заступником начальника юридичного управління департаменту комунальної власності за 2017 та 2018 р.р. орендарем - ПП Гамільтоніан визначено та сплачено свої податкові зобов'язання з орендної плати у повному обсязі.
У такому випадку, на думку позивача (за зустрічним позовом) укладається додаткова угода про поновлення договору оренди землі здійснюється із уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
На даний момент від Відповідача повідомленнь про заперечення у поновленні договору оренди та вимог про повернення об'єкта оренди не надходило, орендар користується даною земельною ділянкою та виконує покладені на нього обов'язки згідно умов договору оренди від 12.01.2007р.
З наведених підстав, Приватне підприємство «Гамільтоніан» звернулось до господарського суду Одеської області із зустрічною позовною заявою до відповідача ОСОБА_3 міської ради про поновлення договору оренди, відповідно до якого, просить суд зобов'язати ОСОБА_3 міську раду укласти з ПП Гамільтоніан додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: м.Одеса, вул.Картамишевська, 9-Б, про його поновлення.
Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог з наступних підстав:
У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.
Частиною 1 ст.15 ЦК України закріплено право кожної особи на захист свого цивільного права у випадку його порушення, невизнання або оспорювання. Порушення права пов'язано з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликане поведінкою іншої особи.
Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно з ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
В пунктах 1-10 ч.2 ст.16 ЦК України наведено перелік способів захисту цивільних прав та інтересів.
Згідно ст.20 Господарського кодексу України, Держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів. Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом. Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Як встановлено судом, в якості обґрунтування позовних вимог та на підставу стягнення коштів з відповідача (за первісним позовом), позивач посилається на договір оренди землі, загальною площею 1 108 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Картамишевська, 9-Б, посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_3 міського нотаріального округу ОСОБА_5 та зареєстрований в ОСОБА_3 регіональній філії ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.03.2007 р. за №040750500035.
Відповідно до ст.13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Згідно з ст. 18 Закону України Про оренду землі (у редакції, чинній на момент укладення Договору) договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.
Використання землі в Україні є платним (ст. 206 Земельного кодексу України). Згідно з ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договорів. Невиконання своїх зобов'язань за умовами договору є підставою виникнення відповідальності.
Частинами 1-3 ст.21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Ст. 526 ЦК України визначає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частина 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони.
Згідно зі ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Відповідно до ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання ОСОБА_4 підприємством «Гамільтоніан» прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору оренди землі від 12.01.2007 року щодо сплати орендної плати, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу у розмірі 22 269,33 грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.
Крім того, позивачем заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 1 276,79 грн. та інфляційних втрат у розмірі 5 752,64 грн.
Відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями в цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання зобов'язання.
Відповідно до п. 4.6 Договору, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня, розмір якої визначається Податковим кодексом України.
Вимогами п.3 ч.1 ст.611 ЦК України також передбачено, що одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки, а в силу вимог ч.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюються договором або актом цивільного законодавства.
Пунктом 1 ст.547 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин щодо забезпечення зобов'язання вчиняється у письмовій формі.
За приписами ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Із змісту ст.551 Цивільного кодексу України вбачається, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом. Розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Інфляційні збитки є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, стягнення яких передбачене статтею 625 Цивільного кодексу України. Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів.
Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних втрат наданий позивачем (за первісним позовом), суд встановив, що такий розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, здійснений належним чином, у зв'язку з чим позовні вимоги в даній частині підлягають судом задоволенню в повній мірі.
Щодо зустрічної позовної заяви, ОСОБА_4 підприємства «Гамільтоніан» про зобов'язання ОСОБА_3 міської ради укласти з ПП Гамільтоніан додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: м.Одеса, вул.Картамишевська, 9-Б, про його поновлення, господарський суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 Закону України Про оренду землі по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Так, застосування положень ст. 33 Закону України Про оренду землі є можливим лише за наявністю певних юридичних фактів.
Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами за умови дотримання порядку, визначеного частинами 2- 5 цієї норми, так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).
При цьому підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1- 5 і частині 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", не пов'язані одна з іншою.
Правова позиція щодо розрізнення цих підстав підтверджується усталеною судовою практикою Верховного Суду, зокрема у постановах ОСОБА_6 Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц та палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі 920/739/17.
Постановою ОСОБА_6 Верховного Суду від 10 квітня 2018 року у справі № 594/376/17-ц (провадження № 14-65цс18), зазначено, що для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди: до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий* строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.
Проте, яки вище встановлено судом, ПП Гамільтоніан не є орендарем, який належно виконував обов'язки за умовами договору, оскільки на даний час ПП Гамільтоніан є боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання та має заборгованість.
Крім того, господарський суд зазначає, що предметом судового розгляду за зустрічним позовом у межах даної справи є матеріально-правова вимога позивача (за зустрічним позовому) про зобов'язання ОСОБА_3 міської ради укласти з ПП Гамільтоніан додаткову угоду до Договору оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: м.Одеса, вул.Картамишевська, 9-Б, про його поновлення і підставою позову визначено частину 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі". У зв'язку з чим, враховуючи відображений в статті 14 Господарського процесуального кодексу України принцип диспозитивності господарського судочинства, господарський суд при розгляді позову про поновлення договору оренди за статтею 33 Закону України "Про оренду землі" обмежений з'ясуванням наявності правових підстав для захисту права позивача саме з наведених ним у позові підстав (або за частинами 1-5, або за частиною 6 цієї норми).
У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України "Про оренду землі", і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.
У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення договір є поновленим автоматично, в силу закону, а орендар з метою приведення правовідносин оренди у відповідність до вимог чинного законодавства має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк, що безпосередньо випливає з частини 8 статті 33 Закону України "Про оренду землі".
Заявлений у справі позов (зокрема його прохальна частина) не містить проекту додаткової угоди до договору оренди від 12.01.2007р., умови якої суд мав би затвердити у випадку задоволення позовних вимог, та доказів звернення ПП Гамільтоніан до відповідача (за зустрічним позовом) з пропозицією підписати таку додаткову угоду.
Вищезазначене свідчить про відсутність порушеного права позивача (за зустрічним позовом) оскільки він не звертався до відповідача (за зустрічним позовом) з пропозицією підписати таку додаткову угоду.
Враховуючи вищезазначене, господарський суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача (за первісним позовом).
Керуючись ст.ст.13, 20, 73, 74, 76, 86, 129, 165, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов ОСОБА_3 міської ради до відповідача ОСОБА_4 підприємства «Гамільтоніан» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Департамент комунальної власності ОСОБА_3 міської ради про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки - задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_4 підприємства «Гамільтоніан» (65091, м. Одеса, вул.Картамишевська, буд. 9; код ЄДРПОУ 23990422) на користь ОСОБА_3 міської ради (65044, м.Одеса, площа Думська, буд. 1; код ЄДРПОУ 38016923) заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі - 22 269 /двадцять дві тисячі двісті шістдесят дев'ять/ грн. 33 коп., інфляційні втрати у розмірі - 5 752 /п'ять тисяч сімсот п'ятдесят дві/ грн. 64 коп., 3% річних у розмірі - 1 276 /одна тисяча двісті сімдесят шість/ грн. 79 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі - 1 762 /одна тисяча сімсот шістдесят дві/ грн. 00 коп.
3. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 підприємства «Гамільтоніан» до відповідача ОСОБА_3 міської ради про зобов'язання укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі - відмовити
4. Витрати по сплаті судового збору за подання зустрічної позовної заяви покласти на позивача за зустрічним позовом.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 25 лютого 2019 р.
Суддя С.Ф. Гут
Суд | Господарський суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 14.02.2019 |
Оприлюднено | 28.02.2019 |
Номер документу | 80107927 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Одеської області
Гут С.Ф.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні