Постанова

від 13.05.2019 по справі 916/1997/18

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 травня 2019 року м. ОдесаСправа № 916/1997/18 Південно-західний апеляційний господарський суд у складі:

головуючого судді Принцевської Н.М.

суддів: Ярош А.І., Савицького Я.Ф.;

(Південно-західний апеляційний господарський суд, м.Одеса, проспект Шевченка,29)

Секретар судового засідання: Молодов В.С.;

Представники сторін:

Від Одеської міської ради - Степанишина А.С., довіреність №310/вих-мр, від 28.12.18;

від ПП Гамільтоніан - Саф`янік А.О., довіреність № б/н, від 10.09.18;

від Департаменту комунальної власності Одеської міської ради - Токар А.С., довіреність №01-36/50, від 11.12.18;

розглянувши апеляційну скаргу Приватного підприємства „Гамільтоніан»

на рішення Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 року

у справі №916/1997/18

за позовом Одеської міської ради

до Приватного підприємства „Гамільтоніан»

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Департаменту комунальної власності Одеської міської ради

про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки, -

за зустрічним позовом Приватного підприємства „Гамільтоніан»

до Одеської міської ради

про зобов`язання укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди замлі,-

(суддя першої інстанції: Гут С.Ф., дата та місце ухвалення рішення: 14.02.2019, Господарський суд Одеськї області, м.Одеса, просп. Шевченка, 29)

У вересні 2018 року Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства «Гамільтоніан» (далі - ПП Гамільтоніан ) про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки.

Одеська міська рада в позовній заяві зазначила, що ПП Гамільтоніан не виконує обов`язки за договором щодо сплати орендної плати у розмірі, визначеному договором, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, що зумовило звернення до Господарського суду Одеської області.

Крім того, у зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання, Одеською міською радою нараховано 3% річних у сумі 1276,79 грн. та інфляційні втрати у розмірі 5752,64 грн.

11.10.2018 до Господарського суду Одеської області від ПП «Гамільтоніан» надійшла зустрічна позовна заява за вх.ГСОО№2385/18 до Одеської міської ради про поновлення договору оренди.

У зустрічній позовній заяві ПП Гамільтоніан вказав, що термін дії договору оренди, укладеного між сторонами по справі, сплив, однак на даний момент орендні відносини між сторонами тривають, з огляду на що відповідач за первісним позовом вважає, що у даному випадку потрібно укласти додаткову угоду про поноволення договору оренди землі з уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 16.10.2018 було прийнято зустрічну позовну заяву ПП «Гамільтоніан» до Одеської міської ради про поновлення договору оренди до розгляду та об`єднано в одне провадження з первісним позовом у справі №916/1997/18.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 (суддя - Гут С.Ф.) позов Одеської міської ради до ПП «Гамільтоніан» про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки - задоволено, стягнуто з ПП «Гамільтоніан» на користь Одеської міської ради заборгованість по сплаті орендної плати у розмірі - 22 269 грн. 33 коп., інфляційні втрати у розмірі - 5 752 грн. 64 коп., 3% річних у розмірі - 1 276 грн. 79 коп., у задоволенні зустрічного позову ПП «Гамільтоніан» до Одеської міської ради про зобов`язання укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі відмовлено.

Суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні зазначив, що позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу у розмірі 22 269,33 грн. - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами, у зв`язку з чим підлягають задоволенню.

Крім того, з посиланням на ст. ст. 549, 551 Цивільного кодексу України, ст. 232 Господарського кодексу України, суд першої інстанції дійшов висновку про стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, у зв`язку з неналежним виконанням останнім зобов`язань щодо сплати орендної плати за договором оренди землі від 12.01.2007.

Також, з огляду на відсутність порушеного права позивача за зустрічним позовом, оскільки останній не звертався до Одеської міської ради з пропозицією підписати додаткову угоду, суд першої інстанції відмовив у задоволенні зустрічних позовних вимог.

Частково не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ПП Гамільтоніан звернулось до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Одеської області від 14.02.2019, в якій просить рішення суду в частині стягнення з ПП Гамільтоніан 3% річних та інфляційних втрат на загальну суму 7029,43 грн. та відмови у задоволенні позову ПП Гамільтоніан до Одеської міської ради про зобов`язання укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди земельної ділянки скасувати та прийняти нове, яким відмовити Одеській міській раді у задоволенні первісних позовних вимог в частині стягнення з ПП Гамільтоніан 3% річних та інфляційних втрат на загальну суму 7029,43 грн., а також задовольнити зустрічні позовні вимоги скаржника в повному обсязі.

ПП Гамільтоніан не погоджується з рішенням місцевого господарського суду, вважає його прийнятим на підставі неповного дослідження доказів, з порушенням норм матеріального права.

На думку відповідача, у позивача відсутні правові підстави для стягнення 3% річних та інфляційних втрат на загальну суму 7029,43 грн., оскільки заборгованість з орендної плати , яка є предметом розгляду даної справи, виникла внаслідок помилки в електронному кабінеті платника податків, через який ПП Гамільтоніан контролював стан своїх взаєморозрахунків та про наявність якої він не був повідомлений до 2018 року.

Відповідач зазначає, що відповідно до вимог чинного законодавства України поновлення договору оренди на попередніх умовах на такий же термін відбулося автоматично, необхідно належне його оформлення, з огляду на що позовною вимогою ПП Гамільтоніан було саме зобов`язання Одеської міської ради укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі, тобто призначити уповноважену особу для підписання та оформлення договору належним чином.

Таким чином, ПП Гамільтоніан зазначає, що відмова в задоволенні позову про зобов`язання укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди землі порушує його права на захист інтересів та суперечить чинному законодавству України.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.03.2019 апеляцйіну скаргу ПП „Гамільтоніан» на рішення Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 по справі №916/1997/18 залишено без руху.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.04.2019 відкрито апеляційне провадження у справі №916/1997/18 за апеляційною скаргою ПП „Гамільтоніан» на рішення Господарського суду Одеської області від 14.02.2019.

08.04.2019 до Південно-західного апеляційного господарського суду від Одеської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу ПП „Гамільтоніан» на рішення Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 по справі №916/1997/18, в якому позивач за первісним позовом заперечує проти доводів апеляційної скарги, наполягає на залишенні рішення суду першої інстанції без змін, а скарги - без задоволення.

Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 10.04.2019 апеляційну скаргу ПП „Гамільтоніан» на рішення Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 по справі №916/1997/18 призначено до розгляду на 13.05.2019.

В судовому засіданні 13.05.2019 представник ПП Гамільтоніан підтримав доводи, викладені ним в апеляційній скарзі, наполягав на її задоволенні та на скасуванні рішення суду першої інстанції.

Представники Одеської міської ради та Департаменту комунальної власності Одеської міської ради заперечували проти доводів апеляційної скарги, просили залишити апеляційну скаргу ПП Гамільтоніан без задоволення, а рішення місцевого господарського суду - без змін.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників учасників справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами, 12.01.2007 між Одеською міською радою та ПП «Гамільтоніан» укладено договір оренди землі, загальною площею 1 108 кв.м., за адресою: м. Одеса, вул. Картамишевська, 9-Б, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. та зареєстрований в Одеській регіональній філії ДП ЦДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 14.03.2007 р. за № 040750500035 (надалі - Договір). (а.с. 25-27)

Відповідно до п. 2.3. Договору нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 570 213 (п`ятсот сімдесят тисяч двісті тринадцять) гривень, 42 коп., з урахуванням індексації за 2005 рік.

Пунктом 3.1. Договору визначено, що договір укладено терміном на 10 років, але не пізніше початку реалізації планувальних рішень району, для експлуатації та обслуговування виробничої будівлі.

Згідно з п. 4.1. Договору орендна плата за земельну ділянку площею 1108 кв.м. розрахована у розмірі 1,5 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 8553,20 грн. на рік.

Відповідно до п. 4.2 Договору розмір орендної плати встановлюється за домовленістю сторін у відповідності до протоколу узгодження розміру орендної плати і може збільшуватися Одеською міською радою в межах передбачених законодавством, в залежності від збільшення ринкової вартості земельної ділянки, яка знаходиться у користуванні.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що орендна плата вноситься за базовий податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця на протязі 30 календарних днів, слідуючих за останнім календарним днем звітного місяця. Орендна плата, враховуючи невиплачену, підлягає індексації.

Умовами п. 4.4 Договору визначено, що орендар не звільняється від орендної плати і сплачує її незалежно від результатів його господарської діяльності.

Пунктом 9.1.2 Договору передбачено право орендодавця вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Департаментом комунальної власності Одеської міської ради було надіслано претензії ПП «Гамільтоніан» від 31.05.2017 №01-13/2332 та від 09.09.2016 р. №01-13/4238 про необхідність сплати заборгованості, у зв`язку з невиконанням орендарем покладених на нього зобов`язань за договором щодо сплати орендної плати за користування земельною ділянкою та несплатою орендної плати в повному обсязі з січня 2016 по грудень 2016. (а.с.35-37)

Проте, на вказані претензії Департаменту комунальної власності Одеської міської ради ПП «Гамільтоніан» не відреагувало та не виконало обов`язки за договором щодо сплати орендної плати у розмірі, визначеному договором, у зв`язку з чим за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 22269,33 грн.

Вказані обставини стали підставою для звернення Одеської міської ради до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до ПП «Гамільтоніан» про стягнення заборгованості за договором оренди земельної ділянки у розмірі 29 298,76 грн., з яких: 22 269,33 грн. - заборгованість за договором оренди; 1 276,79 грн. - 3% річних; 5 752,64грн. - інфляційні втрати.

Разом з тим, на думку ПП «Гамільтоніан» , ним протягом дії договору оренди від 12.01.2007 з моменту його укладення та до теперішнього часу використовувалась земельна ділянка у відповідності до умов договору, а на даний момент фактично орендні відносини між сторонами тривають: земельна ділянка перебуває у користуванні ПП «Гамільтоніан» та воно продовжує сплачувати орендну плату.

У такому випадку, на думку позивача (за зустрічним позовом), укладається додаткова угода про поновлення договору оренди землі здійснюється з уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Вказані обставини стали підставою для звернення ПП «Гамільтоніан» до Господарського суду Одеської області з зустрічною позовною заявою до Одеської міської ради про поновлення договору оренди.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному і об`єктивному дослідженні з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи їх взаємний зв`язок, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим з наступних підстав.

За положеннями ч.ч.1, 2 ст.11 Цивільного Кодексу України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 ст.202 Цивільного Кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Статтею ст. 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно зі ст. 13 Закону України "Про оренду землі", договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально (ч. 1 ст.14 Закону України "Про оренду землі").

Згідно зі ст. 18 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.

Використання землі в Україні є платним (ст. 206 Земельного кодексу України). Згідно з ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі із договорів. Невиконання своїх зобов`язань за умовами договору є підставою виникнення відповідальності.

Частинами 1-3 ст.21 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Частина 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлює, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони.

Згідно зі ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Суд першої інстанції в своєму рішенні дійшов висновку, що вимога про стягнення заборгованості за договором оренди землі від 12.01.2017 в сумі 22269,33 грн. є обґрунтованою.

Як зазначалося раніше, рішення Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 по справі №916/1997/18 оскаржується ПП Гамільтоніан лише в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, з огляду на що, з урахуванням приписів ст.269 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.

Стосовно стягнення з відповідача за первісним позовом 3% річних у розмірі 1276,79 грн. та інфляційних втрат у розмірі 5752,64 грн., судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає наступне.

Розмір штрафних санкцій відповідно до ч.4 ст.231 Господарського кодексу України встановлюється законом, а в разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в передбаченому договором розмірі. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або в певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Стаття 625 Цивільного кодексу України визначає загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання.

Тобто, дія цієї статті поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, що регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

З огляду на зазначене, враховуючи обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення заборгованості з ПП Гамільтоніан в сумі 22269,33 грн., а також наявність в матеріалах справи листа Головного управління ДФС в Одеській області від 16.02.2018 №2790/9/15-32-12-04-14, яким підтверджується наявність заборгованості ПП Гамільтоніан по сплаті оредної плати в сумі 22269,33 грн., судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського в частині задоволення позовних вимог Одеської міської ради про стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань.

Крім того, колегією суддів розглянуто та відхилено доводи апеляційної скарги щодо виникнення заборгованості у відповідача за первісним позовом, у зв`язку з помилкою в елетронному кабінеті платника податків, оскільки вказані обставини не підтверджені належними та допустимими доказами по справі, що унеможливлює звільнення ПП "Гамільтоніан" від відповідальності за сплату орендної плати за договором оренди землі від 12.01.2007 №040750500035 в неповному обсязі з січня по грудень 2016 року.

Крім того, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог ПП Гамільтоніан про зобов`язання укласти додаткову угоду про поновлення договору оренди, з огляду на наступне.

Статтею 33 Закону України Про оренду землі уномовано, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Разом з тим, ст. 33 Закону України "Про оренду землі" містить дві різні правові конструкції, а зміст права, підстави і обставини для захисту переважного права орендаря, яке виникає відповідно до частин 1- 5 зазначеної статті, не є тотожними змісту та підставам захисту його права, яке виникає згідно з частиною 6 цієї норми.

Частиною 6 ст. 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором.

Суть поновлення договору оренди за змістом ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв`язку з належним виконанням договору оренди землі.

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав і обов`язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 зазначеного Закону, і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

Поновлення договору оренди землі в судовому порядку, у передбачений ст. 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб вимагає укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Наслідком вирішення господарського спору повинно бути відновлення порушеного (невизнаного, оспорюваного) права чи охоронюваного законом інтересу у спосіб, передбачений чинним законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а частиною 1 статті 16 цього Кодексу визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Отже, зазначені норми визначають об`єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов`язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи. Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту. Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права, який має відповідати тим фактичним обставинам, які склалися, виходячи із тих відносин, які відповідають відповідним нормам права.

Разом з тим, поновлення договору оренди землі в судовому порядку, в передбачений нормами ч.ч. 6-11 статті 33 Закону України "Про оренду землі" спосіб, вимагає не тільки встановлення судом юридично значимих умов, що свідчать про продовження орендних правовідносин (зокрема користування земельною ділянкою поза межами строку договору за відсутності заперечень орендодавця протягом наступного місяця), а й необхідності укладення додаткової угоди між сторонами як єдиної підстави продовження орендних прав і обов`язків (фактичний склад), при цьому право оренди на той самий (новий) строк підлягає обов`язковій державній реєстрації на підставі укладеної додаткової угоди про поновлення договору, оскільки за змістом положень статті 125 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

З огляду на зазначене, колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що у такому випадку належним способом захисту порушеного права є позов про визнання поновленим договору оренди землі на той самий строк і на тих самих умовах шляхом укладення відповідної додаткової угоди в судовому порядку, оскільки сама по собі вимога про визнання поновленим договору оренди землі не може забезпечити захисту порушеного права позивача в силу ст. 33 Закону України "Про оренду землі" про обов`язковість оформлення поновлення договору оренди саме шляхом укладення додаткової угоди, що, власне, і може бути предметом розгляду в суді.

Відповідно до вимог ч.9 ст. 238 Госодарського процесуального кодексу України у спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір - умови, на яких сторони зобов`язані укласти договір, з посиланням на поданий позивачем проект договору.

В даному випадку судом першої інстанції вірно зазначено, що ПП Гамільтоніан не звертався до Одеської міської ради з проектом додаткової угоди для її підписання, а також не надавав до позову відповідної додаткової угоди про продовження договору оренди землі.

З огляду на вищевикладене, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду зазначає, що у даному випадку зустрічні позовні вимоги про зобов`язання укласти додаткову угоду до договору оренди земельної ділянки не можуть забезпечити захисту порушеного права позивача.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія Південно-західного апеляційного господарського суду погоджується з висновком місцевого господарського суду про відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог ПП Гамільтоніан , з огляду на відсутність порушеного права позивача за зустрічним позовом, а доводи апелянта в цій частині судом апеляційної інстанції не приймаються до уваги.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію ("Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод") та практику Суду (Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини) як джерело права.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою (рішення у справах "Серявін та інші проти України", "Руїз Торіха проти Іспанії"), яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі „Трофимчук проти України").

Судова колегія зазначає, що місцевим господарським судом у ході розгляду справи було досліджено усі обставини справи, перевірено їх наявними у ній доказами, та надано їм відповідну правову оцінку. Інші аргументи сторін, які не впливають на суть прийнятого рішення, не потребують детальної відповіді з огляду на прийняте судом рішення у справі.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

За таких обставин, апеляційна скарга Приватного підприємства „Гамільтоніан» на рішення Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 року у справі №916/1997/18 задоволенню не підлягає, а рішення Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 року у справі №916/1997/18 залишається без змін.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 -284 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства „Гамільтоніан» на рішення Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 року у справі №916/1997/18 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 14.02.2019 року у справі №916/1997/18 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки, передбаченими ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено та підписано 16.05.2019 року.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Я.Ф. Савицький

А.І. Ярош