Рішення

від 18.02.2019 по справі 920/999/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.02.2019 Справа № 920/999/18 м. Суми

Господарський суд Сумської області у складі судді Коваленко О.В., розглянувши матеріали справи №920/999/18

за позовом: Селянського (фермерського) господарства Зимовець (вул. Центральна, буд. 1, с. Вільне, Конотопський район, Сумська область, 41662, код ЄДРПОУ 21118970),

до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (вул. Петропавлівська, буд. 108, м. Суми, 40021, код ЄДРПОУ 39765885),

про визнання поновленими договорів оренди земельної ділянки,

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: ОСОБА_1, довіреність №9-18-0.6-172/62-18 від 21.12.2018;

при секретарі судового засідання Молодецькій В.О.

СУТЬ СПОРУ: позивач просить суд визнати поновленим з 2 квітня 2017 року на той самий строк і на тих самих умовах, договір оренди земельної ділянки, укладений між Шевченківською сільською радою народних депутатів (с.Шевченкове, Конотопського району Сумської області) та фермерським господарством Зимовець (с. Вільне, Конотопського району, Сумської області) від 2 квітня 1997 року про оренду 24,8 га ріллі, зареєстрований відповідно під №1 в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею, а також визнати поновленим з 30 липня 2017 року на той самий строк і на тих самих умовах, договір оренди земельної ділянки, укладений між Шевченківською сільською радою народних депутатів (с. Шевченкове, Конотопського району Сумської області) та фермерським господарством Зимовець (с. Вільне, Конотопського району, Сумської області) від 30 липня 1997 року про оренду 42,3 га ріллі, зареєстрований відповідно під №2 в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею.

Відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 22.01.2019 було відкрито провадження у справі №920/999/18 в порядку спрощеного позовного провадження, розгляд справи по суті призначено на 18.02.2019.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за відсутності його представника за наявними у справі матеріалами.

Відповідач в письмовому відзиві (вх. №1083 від 12.02.2019) проти задоволення позовних вимог заперечував, посилаючись на те, що після закінчення терміну дії вказаних договорів СФГ Зимовець зобов'язано було звернутися до власника земельних ділянок, а саме до Шевченківської сільської ради (на момент закінчення терміну дії договору) щодо продовження терміну дії договорів згідно з законодавством діючим на той момент. Враховуючи відсутність таких звернень, договори втратили свою чинність у 2002 році у зв'язку закінченням строку, на який їх було укладено.

В силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Розумність тривалості провадження повинна визначатися з огляду на обставини справи та з урахуванням таких критеріїв: складність справи, поведінка заявника та відповідних органів влади, а також ступінь важливості предмета спору для заявника (рішення Суду у справах Савенкова проти України, no. 4469/07, від 02.05.2013, Папазова та інші проти України, no. 32849/05, 20796/06, 14347/07 та 40760/07, від 15.03.2012).

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позицій по справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши та дослідивши докази по справі, суд встановив:

2 квітня 1997 року між ФГ Зимовець і Шевченківською сільською радою було укладено договір на право тимчасового користування землею /в тому числі на умовах оренди/ (далі за текстом - Договір 1 ), відповідно до умов якого позивач отримав у тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 24,8 га (рілля) для вирощування сільськогосподарських культур терміном на 5 років.

Договір 1 зареєстрований 02.04.1997 р. Шевченківською сільською радою за №1 в Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею.

30 липня 1997 року між ФГ Зимовець і Шевченківською сільською радою було укладено договір на право тимчасового користування землею /в тому числі на умовах оренди/ (далі за текстом - Договір 2 ), відповідно до умов якого позивач отримав у тимчасове користування земельну ділянку загальною площею 42,3 га (рілля) для вирощування сільськогосподарських культур терміном на 5 років.

Договір 2 зареєстрований 30.07.1997 р. Шевченківською сільською радою за №2 в Книзі записів договорів на право тимчасового користування землею.

Позивач мотивує свої вимоги тим, що користувався зазначеними земельними ділянками на протязі 20 років - до 2018 року, щорічно сплачуючи орендну плату, жодних заперечень, пропозицій щодо зміни умов Договорів від орендодавця не надходило. Маючи намір продовжити користування спірними земельними ділянками, 25 березня 2015 року позивач надіслав на адресу відповідача два листи-повідомлення з доданими документами з проханням поновити договори оренди землі площею 42,3 га та 24,8 га, та надати дозволи на розробку проекту та технічної документації. В додатках до листів-повідомлень були направлені проекти договорів, копії старих договорів, рішення судів,копії попереднього листування.

22 квітня 2015 року факсимільним зв'язком з зазначенням дати зв'язку ФГ Зимовець отримало дві відповіді по кожній земельній ділянці від Головного управлінню Держземагенства у Сумській області. В даній відповіді йдеться про те, що в листі позивача не зазначене цільове призначення та бажане місце розташування земельної ділянки, а тому управління не може надати дозвіл на розробку проекту землеустрою. Жодного слова про чинність старого договору, про судові рішення, про поновлення договору та умов нового договору в листі не йдеться. Виправивши ті зауваження, які стали підставою для відмови в наданні дозволу на розробку проекту, 3 травня 2015 року позивач знову звернувся до відповідача листом-повідомленням з клопотанням про поновлення договорів оренди та надання дозволів на розробку проекту.

22 червня 2015 року відповідач отримав відповідь, про те, що зазначені ділянки будуть виставлені на аукціон, в другій відповіді теж не йдеться про відмову у поновленні старих договорів оренди та наданні дозволу на розробку проекту відведення земель.

Таким чином, позивач вважає Договори 1 та 2 поновленими на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договорами, проте у травні 2018 року в період підготовки до посівних робіт позивач виявив, що спірні земельні ділянки засіяні не встановленими особами, а потім позивачем було з'ясовано, що відповідач має намір передати їх в оренду іншим особам, у зв'язку з чим просить суд захистити його порушене право.

За змістом ч. 2 ст. 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Відповідно до частини 4 статті 4 Закону України Про оренду землі орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.

Наказом Держгеокадастру України №308 від 17.11.2016 р. затверджено Положення про Головне управління Держгеокадастру у Сумській області, серед повноважень якого передбачено розпорядження землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Сумської області.

Законом України Про оренду землі визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а статтею 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею 33 Закону України Про оренду землі регламентовано поновлення договору оренди землі на новий строк як у випадку реалізації переважного права орендаря перед іншими особами (частини 1- 5 цієї норми), так і у випадку, коли орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди (частина 6 цієї норми).

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що для застосування положень частини 1 статті 33 Закону України Про оренду землі та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов'язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення із проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина 5 статті 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 6 статті 33 зазначеного Закону врегульовано пролонгацію договору на той самий строк і на тих самих умовах, що були передбачені договором, за наявності такого фактичного складу: користування орендарем земельною ділянкою після закінчення строку оренди і відсутність протягом одного місяця заперечення орендодавця проти такого користування (що можна кваліфікувати як мовчазну згоду орендодавця на пролонгацію договору).

При цьому необхідно звернути увагу, що повідомлення орендарем орендодавця про намір скористатися правом на поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , не вимагається. Суть поновлення договору оренди згідно з цією частиною статті саме і полягає у тому, що орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує у поновленні договору, зокрема у зв'язку з належним виконанням договору оренди землі.

Відсутність такого заперечення, як уже зазначалося, може мати прояв у мовчазній згоді .

У контексті поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , необхідно зауважити, що такий договір може бути поновлено виключно на тих самих умовах і на той самий строк. Тобто орендар не може вимагати поновлення договору оренди землі на інших умовах. Щодо прав та обов'язків орендодавця слід акцентувати, що він має право заперечити стосовно поновлення згідно із цією частиною статті 33 Закону України Про оренду землі , і таке заперечення має бути заявлено саме протягом одного місяця після закінчення дії договору оренди землі, що безпосередньо випливає зі змісту частини 6 зазначеної статті.

У подальшому, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення дії договору оренди і орендодавець не надав заперечень стосовно поновлення цього договору протягом одного місяця після його закінчення, орендар має право звернутися із вимогою про визнання укладеною угоди про поновлення договору на тих самих умовах і на той самий строк. Орендодавець, у свою чергу, в будь-який час до укладення додаткової угоди стосовно поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах може звернутися із вимогою про звільнення земельної ділянки. Тобто договір оренди землі вважатиметься поновленим лише у разі укладення додаткової угоди, про що безпосередньо зазначено у частині 8 статті 33 Закону України Про оренду землі . При цьому відмову або зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено у суді.

Правову позицію щодо розрізнення цих підстав було сформульовано Верховним Судом України, зокрема у постанові від 25.02.2015 у справі № 6-219цс14 і Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц.

Отже, підстави для поновлення договору оренди земельної ділянки, передбачені у частинах 1-5 і частині 6 статті 33 Закону України Про оренду землі , не пов'язані одна з іншою.

Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається саме на правову конструкцію, що передбачена ч.6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , зазначаючи про те, що він продовжив користування земельними ділянками, наперед сплатив орендну плату за відсутності заперечень відповідача, що на його думку, свідчить про фактичну згоду відповідача на продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладання нового договору (мовчазна згода).

В той же час, в матеріалах справи міститься листування між сторонами з приводу спірних земельних ділянок, а саме: листи позивача від 16.03.2015, в яких позивач не ставить питання щодо поновлення договору оренди земельних ділянок, а просить відповідача надати дозвіл на розробку проекту землеустрою на земельні ділянки площею 42,3 га та 24,8 га для отримання кадастрового номеру та внесення даних земельних ділянок до єдиного реєстру прав, яка знаходиться за межами населених пунктів.

25.03.2015 року позивач надіслав на адресу відповідача два листи-повідомлення з проханням поновити договори оренди землі площею 42,3 га та 24,8 га, та надати дозволи на розробку проекту та технічної документації. В додатках до листів-повідомлень були направлені проекти договорів, копії старих договорів, рішення судів,копії попереднього листування.

22 квітня 2015 року факсимільним зв'язком з зазначенням дати зв'язку ФГ Зимовець отримало дві відповіді по кожній земельній ділянці від Головного управлінню Держземагенства у Сумській області. В даній відповіді йдеться про те, що в листі позивача не зазначене цільове призначення та бажане місце розташування земельної ділянки, а тому управління не може надати дозвіл на розробку проекту землеустрою.

3 травня 2015 року позивач знову звернувся до відповідача листом-повідомленням з клопотанням про поновлення договорів оренди та надання дозволів на розробку проекту.

22 червня 2015 року відповідач отримав відповідь, про те, що зазначені ділянки будуть виставлені на аукціон, в другій відповіді теж не йдеться про відмову у поновленні старих договорів оренди та наданні дозволу на розробку проекту відведення земель.

Проте позивачем не подано доказів звернення до відповідача в установлені Законом строки з проектом додаткової угоди до договору, як того вимагає ст. 33 Закону України Про оренду землі , що свідчить про те, що саме позивачем не було дотримано обов'язкової процедури і строків звернення до орендодавця (відповідача) із повідомленням про намір поновити договори оренди землі.

Зі змісту ч. 4 ст. 75 ГПК України вбачається, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що доводам позивача щодо терміну дії спірних договорів господарським судом Сумської області та Харківським апеляційним господарським судом вже було надано правову оцінку під час розгляду справи №5021/1283/12 за позовом Публічного акціонерного товариства «Конотопагротехсервіс» до відповідача: Селянського (фермерського) господарства Зимовець , за участю третіх осіб: 1. Конотопської районної державної адміністрації, 2. Державної інспекції сільського господарства в Сумській області; а також третіх осіб без самостійних вимог на стороні відповідача: 1. Приватного сільськогосподарського підприємства агрофірми Соснівка , 2. Шевченківської сільської ради по зобов'язання вчинити певні дії.

Так, Харківський апеляційний господарський суд у постанові від 17.04.2013 р. у справі №5021/1283/12, яка набрала чинності у встановленому законом порядку, встановив, що норма щодо автоматичної пролонгації договору оренди землі у зв'язку з продовженням користування орендарем та відсутністю письмових заперечень орендодавця була введена зі змінами, внесеними в Закон України Про оренду землі лише 02.10.2003р. До цієї дати, згідно зі ст. 27 зазначеного Закону, після закінчення строку, на який було укладено договір, орендар, який належно виконував обов'язки відповідно до умов договору, мав за інших переважне право на поновлення договору.

Як зазначає Конотопська районна державна адміністрація, листом № 167 від 14.02.2007 р. гр. ОСОБА_2 було повідомлено про необхідність подання ним звернення до Конотопської районної державної адміністрації щодо оформлення документів для договору оренди земельної ділянки на території Шевченківської сільської ради та повідомила, що в іншому випадку право користування буде припинено. Але, відповідач не повідомив орендодавця щодо своїх намірів продовжити строк дії договору, тому, як вказує Конотопська районна державна адміністрація, право користування земельною ділянкою державної власності площею 24,8 га ріллі ФГ Зимовець було припинено.

Крім того, термін дії договору на право користування землею площею 42,3 га від 30.07.1997 р., укладеного між Шевченківською сільською радою та ФГ Зимовець строком на 5 років, закінчився 30.07.2012 р.

При цьому, слід зазначити, що на той час чинна редакція Закону України Про оренду землі не містила положень щодо можливості автоматичного продовження користування земельною ділянкою, тому дія договору була припинена, про що свідчить також запис в книзі реєстрації договорів оренди від 30.07.1997 р. по Шевченківській сільській раді.

Зазначене також підтверджується поданою відповідачем копією витягу з Книги записів реєстрації договорів на право тимчасового користування землею.

Крім того, суд критично ставиться до доводів позивача щодо користування спірними земельними ділянками протягом 20 років - з 1997 року до 2018 року, оскільки матеріали справи містять належні докази того, що спірні земельні ділянки перебували у тимчасовому строковому користуванні ПАТ Конотопагротехсервіс у період з 2011 року по 2017 рік на підставі договору оренди земель державної власності від 06.06.2011 року, який було достроково розірвано згідно угоди від 18.04.2017 року про дострокове розірвання зазначеного договору, що підтверджується копіями витягів №86792020 та №86794843 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права.

Згідно акта приймання передачі об'єкта оренди від 18.04.2017 року зазначені земельні ділянки передані до земель запасу державної власності.

До того ж, відповідач надав письмові пояснення, в яких зазначив про те, що у червні 2018 року земельні ділянки площею 40,114 га та 24,8 за наказами Головного управління Держгеокадастру у Сумській області надані у власність громадянам - учасникам АТО для ведення особистого селянського господарства площею по 2,00 га.

На підставі викладеного вище суд приходить до висновку про те, що позивачем не подано належних доказів, які б свідчили про наявність у нього правових підстав для звернення з позовом про поновлення договорів оренди від 02.04.1997 року та від 30.07.1997 року на той самий строк і на тих самих умова, оскільки судом встановлено, що зазначені договори припинили свою дію у 2012 році, а отже позовні вимоги є необґрунтованими і задоволенню не підлягають.

Згідно ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до положень ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, судовий збір покладається на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, інші судові витрати покладаються на відповідача у разі задоволення позову.

Враховуючи те, що суд дійшов до висновку про відмову в задоволенні позову в повному обсязі, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову Селянського (фермерського) господарства Зимовець до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання поновленим з 2 квітня 2017 року на той самий строк і на тих самих умовах, договір оренди земельної ділянки, укладений між Шевченківською сільською радою народних депутатів (с.Шевченкове, Конотопського району Сумської області) та фермерським господарством Зимовець (с. Вільне, Конотопського району, Сумської області) від 2 квітня 1997 року про оренду 24,8 га ріллі, зареєстрований відповідно під №1 в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею - відмовити.

2. В задоволенні позову Селянського (фермерського) господарства Зимовець до відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про визнання поновленим з 30 липня 2017 року на той самий строк і на тих самих умовах, договір оренди земельної ділянки, укладений між Шевченківською сільською радою народних депутатів (с. Шевченкове, Конотопського району Сумської області) та фермерським господарством Зимовець (с. Вільне, Конотопського району, Сумської області) від 30 липня 1997 року про оренду 42,3 га ріллі, зареєстрований відповідно під №2 в книзі записів договорів на право тимчасового користування землею - відмовити.

3. Судові витрати в розмірі 3524 грн. 00 коп. покласти на позивача - Селянське (фермерське) господарство Зимовець .

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, встановленому статтями 256-258 ГПК України.

Повний текст рішення підписаний 26.02.2019 р.

Суддя ОСОБА_3