Постанова

від 21.02.2019 по справі 910/9549/15

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" лютого 2019 р. Справа№ 910/9549/15

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Хрипуна О.О.

ОСОБА_1

секретар судового засідання: Мельничук О.С.

за участю представників:

від позивача не з'явилися

від відповідача ОСОБА_2 ,

від ТОВ Маркс.Капітал не з'явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЕКС МК»

на ухвалу господарського суду міста Києва від 18.12.2018 за заявою ТОВ «Маркс.Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження

у справі № 910/9549/15 (суддя Морозов С.М.)

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЕКС МК»

про відшкодування шкоди у розмірі 58 232,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Страхове товариство «Іллічівське» (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталекс МК» (відповідач) про відшкодування шкоди у розмірі 58 232, 97 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2017 року у справі № 910/9549/15 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталекс МК» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторинг Про" шкоду в порядку регресу в розмірі 13 109,74 грн. та судовий збір у розмірі 411, 30 грн. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 року рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2017 року у справі №910/9549/15 скасовано та прийнято нове рішення. Відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанії «Факторинг Про» про заміну позивача у справі його правонаступником. Позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталекс МК» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» 35 240 грн. 40 коп. відшкодування збитків, 1 600 грн. 00 коп. судового збору. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталекс МК» 880 грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

29.09.2017 року на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 року у справі № 910/9549/15 Господарським судом міста Києва видано накази.

Постановою Верховного Суду від 28.03.2018 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 року у справі №910/9549/15 залишено без змін.

06.12.2018 року до суду першої інстанції надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» про заміну сторони (стягувача) виконавчого провадження.

Заява мотивована тим, що до ТОВ Маркс.Капітал перейшло відповідно до договору факторингу право вимоги на відшкодування шкоди в порядку регресу до ТОВ «Сталекс МК» .

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.12.2018 року у справі № 910/9549/15 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» про заміну сторони виконавчого провадження у справі № 910/9549/15.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що заявник у встановленому процесуальним законом порядку довів суду, що у зв'язку з вчиненням правочинів після сплати позивачем (стягувачем) страхового відшкодування за страховим актом №ЦО-41902-ЦО-05-0000011418-1 від 26.12.2013 року кредитором у зобов'язанні з відшкодування шкоди в порядку регресу до боржника (відповідача) є ТОВ «Маркс.Капітал» .

Не погодившись з ухвалою, Товариство з обмеженою відповідальністю «СТАЛЕКС МК» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана ухвала прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Зокрема, апелянт звертає увагу, що на момент розгляду не існувало виконавчого провадження, відкритого на виконання наказу Господарського суду міста Києва від 29.09.2017 року у справі №910/9549/15. Також, на думку скаржника право вимоги відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу ПАТ СТ Іллічівське до ТОВ СТАЛЕКС МК не могло бути передане в порядку ст. 512-514 Цивільного кодексу Українип (заміна боржника у зобов`язанні) в зв`язку з відсутністю первісного правочину за яким могло бути передано право вимоги.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2019 року сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Хрипун О.О., Чорногуз М.Г.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.01.2019 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЕКС МК» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.12.2018 року прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЕКС МК» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.12.2018 року у справі №910/9549/15 та призначено її розгляд на 21.02.2019 року.

07.02.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від ТОВ Маркс.Капітал надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Також, 07.02.2019 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

В судовому засіданні 21.02.2019 року представник відповідача надав усні пояснення по справі, відповів на запитання суду, просив задовольнити апеляційну скаргу. Представники позивача та ТОВ Маркс.Капітал в судове засідання не з`явились, про дату та час судового засідання повідомленні належним чином.

Відповідно до п. 12, ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу в даному судовому засіданні.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1, ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Як вже було вище зазначено рішенням Господарського суду міста Києва від 11.04.2017 року у справі № 910/9549/15 позовні вимоги задоволено частково та стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталекс МК» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Факторинг Про" шкоду в порядку регресу в розмірі 13 109,74 грн. та судовий збір у розмірі 411, 30 грн. В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 року рішення Господарського суду міста Києва від 11.04.2017 року у справі №910/9549/15 скасовано та прийнято нове рішення. Відмовлено в задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанії «Факторинг Про» про заміну позивача у справі його правонаступником. Позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталекс МК» на користь Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» 35 240 грн. 40 коп. відшкодування збитків, 1 600 грн. 00 коп. судового збору. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталекс МК» 880 грн. 00 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.

29.09.2017 року на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 року у справі № 910/9549/15 Господарським судом міста Києва видано накази.

Постановою Верховного Суду від 28.03.2018 року постанову Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2017 року у справі №910/9549/15 залишено без змін.

Заява про заміну сторони у виконавчому провадженні мотивована тим, що 06.02.2017 року між позивачем (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторинг Про» (фактор) було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 02/06.02.17, відповідно до п. 1.1. якого клієнт передає Фактору (Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторинг Про» ) усі права вимоги за грошовими зобов'язаннями, що перейшли до Клієнта як страховика, який виплатив страхове відшкодування за договорами страхування (регресні вимоги). (т.3, а.с. 136-138).

За умовами п. 1.2. договору Фактор займає місце Клієнта (як Кредитора) по всім Регресним вимогам Клієнта згідно Додатку №1 до Договору, у тому числі право одержання від боржників сум основного боргу, відсотків, неустойок у повному обсязі. Права за Регресними вимогами переходять від Клієнта до Фактора з моменту набрання чинності даним Договором.

Згідно п. 1 №6 у Додатку №1 до Договору про надання фінансових послуг факторингу № 02/06.02.17 від 06.02.2017 року до регресних вимог, що передаються за договором до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторинг Про» віднесено вимоги до ТОВ «Сталекс МК» у справі №910/9549/15 у розмірі 58 322, 97 грн . (т.3, а.с. 140).

В подальшому між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторинг Про» (клієнт) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1. Капітал» (фактор) було укладено договір про надання фінансових послуг факторингу № 02/26.01.2018 від 26.01.2018 року, відповідно до якого Клієнт передає Фактору, а Фактор приймає і зобов'язується оплатити Клієнтові права вимоги за грошовими зобов'язаннями згідно Додатку №1 до цього Договору, які перейшли до Клієнта як Фактора за Договорами про надання фінансових послуг факторингу, що зазначені в Додатку №1 (надалі - основні договори факторингу). (т.3, а.с. 142-144).

Відповідно до п. 1.2. договору, за цим Договором Фактор займає місце Клієнта (як Кредитора) в зобов'язаннях згідно Додатку №1, що виникли із Основних договорів факторингу, у тому числі права одержання від боржників сум основного боргу, відсотків, неустойки у повному обсязі. Права вимоги переходять від Клієнта до Фактора з моменту набрання чинності цим Договором.

Згідно з п. 10 у Додатку №1 до Договору про надання фінансових послуг факторингу № 02/26.01.18 від 26.01.2018 року до регресних вимог, які передаються за договором до Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1. Капітал» віднесено вимоги до Товариства з обмеженою відподальністю «Сталекс МК» за рішенням суду у справі №910/9549/15 в розмірі 58 322, 97 грн . (т.3, а.с. 145-150).

20.11.2018 року між Приватним акціонерним товариством «Страхове товариство «Іллічівське» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторинг Про» була укладена Додаткова угода №1 до Договору про надання фінансових послуг факторингу №02/06.02.2017, відповідно до п. 1.1 якої було вирішено внести зміни до Додатку №1 до Договору про надання фінансових послуг факторингу №02/06.02.2017 від 06.02.2017 року, а саме п. 6 викладено в наступній редакції: «передано право на відшкодування шкоди в порядку регресу до ТОВ «Сталекс МК» , згідно страхового акту №ЦО-41902-ЦО-05-00000-11418-1 від 26.12.13 про виплату страхового відшкодування» . (т.3, а.с. 141).

22.11.2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторинг Про» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» уклали Додаткову угоду №2 до Договору про надання фінансових послуг факторингу № 02/26.01.18 від 26.01.2018 року, відповідно до якої п. 10 Додатку №1 до Договору про надання фінансових послуг факторингу № 02/26.01.18 від 26.01.2018 року викладено в наступній редакції: «передано право на відшкодування шкоди в порядку регресу до ТОВ «Сталекс МК» , згідно страхового акту №ЦО-41902-ЦО-05-0000011418 від 26.12.13 про виплату страхового відшкодування» . (т.3, а.с. 152).

Відповідно до статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Правовий аналіз вищенаведених норм права дає підстави для висновку, що у зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання цілком і повністю зберігається, а відбувається зміна лише суб'єктивного складу кредиторів.

Одним із випадків відступлення права вимоги є факторинг (фінансування під відступлення права грошової вимоги), визначення якого міститься у ст. 49 Закону України Про банки і банківську діяльність . Так, зі змісту вказаної норми вбачається, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.

Згідно з ст. 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника) . Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором . Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Частина 1 статті 1078 - предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) .

Колегія суддів також звертає увагу, що у даній справі у позивача існувало право на відшкодування шкоди в порядку регресу, тобто право, яке виникло з деліктних правовідносин та договору майнового страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Статтею 993 ЦК України передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Регресна вимога виникає не на підставі подання позовної заяви та розгляду справи, яка знаходиться у суді, регресна вимога згідно чинного законодавства виникає лише як наслідок відшкодування завданої шкоди та виконання відповідно до ст. 990-993 ЦК України іншого (основного) зобов'язання за договором майнового страхування, а тому змістом регресного зобов'язання є право стягнення сплаченої на підставі певного правочину суми.

Отже, місцевий господарський суд вірно встановив, що підтверджується матеріалами справи, що після сплати страхового відшкодування за страховим актом №ЦО-41902-ЦО-05-0000011418-1 від 26.12.13 до Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» перейшло право вимоги (регресу) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталекс МК» , яке в подальшому було передано Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Факторинг Про» , а останнє передало таке право на відшкодування шкоди в порядку регресу згідно страхового акту №ЦО-41902-ЦО-05-0000011418-1 від 26.12.13 Товариству з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» .

Відповідно до ч.5 ст.15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Вказаними нормами встановлений правовий механізм заміни сторони у справі та/або виконавчому провадженні у разі її реорганізації, вибуття або інших випадках заміни у відносинах, щодо яких виник спір.

Згідно з ст. 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Відповідно до ст.8 Цивільного кодексу України якщо цивільні відносини не врегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини (аналогія закону). У разі неможливості використати аналогію закону для регулювання цивільних відносин вони регулюються відповідно до загальних засад цивільного законодавства (аналогія права).

Згідно з ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини, 4) інші юридичні факти. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.

Враховуючи вищевикладене, право грошової вимоги до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сталекс МК» перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Маркс.Капітал» , яке у відповідності до положень ст. 512 ЦК України є процесуальним правонаступником Приватного акціонерного товариства «Страхове товариство «Іллічівське» .

Посилання скаржника на те, що він не є стороною договору добровільного страхування наземного транспорту №ЦО-05-011418, укладеного між позивачем (ПАТ СК Іллічівське ) та ТОВ Торговий дім Дари моря (страхувальник) та не є стороною страхового акту №ЦО-41902-ЦО-0000011418 від 26.12.2013 року, а тому неможливим є заміна боржника в зобов`язанні на підставі ст. 512-514 ЦК України колегією суддів відхиляються, оскільки у даній справі здійснюється заміна не боржника, а кредитора, а також виходячи з того, що відповідно до положень ст.ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника), предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Отже, зазначеними вище вимогами не встановленого жодного обмеження, щодо передання права грошової вимоги до боржника, яка наявна у останнього на підставі договірних стосунків, або ж, яка виникла у боржника на підставі Закону.

Щодо доводів скаржника, що на момент розгляду не існувало виконавчого провадження, відкритого на виконання наказу Господарського суду міста Києва від 29.09.2017 року у справі №910/9549/15 колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції надано вичерпну відповідь на вказаний довід, а саме з огляду на приписи ч. 5 ст. 334 ГПК України, згідно з якою положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Як передбачено в ч. ч. 1, 2 ст. 52 Господарського процесуального кодексу України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Зазначеною статтею ГПК передбачено процесуальне правонаступництво в зв'язку не лише зі смертю (оголошенням померлою) фізичної особи та реорганізацією суб'єкта господарювання, а й в інших передбачених законом випадках, в тому числі заміни кредитора або боржника у зобов'язанні (відповідно статті 512 і 520 ЦК України). У разі заміни кредитора в зобов'язанні не в повному обсязі (у подільному зобов'язанні; в разі передачі новому кредитору права на стягнення неустойки окремо від передачі прав вимоги за основним зобов'язанням тощо) новий кредитор є правонаступником первісного кредитора лише в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу відповідних прав, якщо інше не встановлено договором або за законом (стаття 514 ЦК України);

Відповідно до ст.334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Колегія суддів звертає увагу, що за загальним визначенням, правонаступництво - це перехід прав і обов'язків від одного суб'єкта до іншого. Правонаступництво може бути універсальним або частковим (сингулярним). За універсального правонаступництва до правонаступника (фізичної або юридичної особи) переходять усі права і обов'язки того суб'єкта, якому вони належали раніше. За часткового (сингулярного) правонаступництва від одного до іншого суб'єкта переходять лише окремі права і обов'язки.

Правонаступництво є самостійною підставою заміни кредитора у зобов'язанні. Правонаступництво слід розглядати як певний юридичний механізм похідного правонабуття, за яким до правонаступника переходять суб'єктивні права та обов'язки попередника. Правонаступництво для юридичних осіб може наступати в разі їх припинення з правонаступництвом. Припинення юридичної особи з правонаступництвом, тобто реорганізація юридичної особи, може проводитися у формі злиття, приєднання, виділу тощо. Доказами правонаступництва щодо окремого зобов'язання може бути: відповідний договір, на підставі якого воно виникло, передавальний акт чи розподільчий баланс, статут правонаступника.

Разом з тим, процесуальне правонаступництво можна визначити як заміну сторони чи третьої особи у спірних або встановлених судом правовідносинах, внаслідок заміни суб'єктів права або обов'язку в матеріальних правовідносинах, тобто, спочатку має відбутися заміна у матеріальних відносинах, щодо яких розглянутий спір, а потім, як наслідок, здійснюватися процесуальне правонаступництво.

Згідно з положеннями ст. ст. 18, 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і поновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод. (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03, від 28.10.2010).

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

У справі, що розглядається, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції було надано відповідачу вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків місцевого господарського суду.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції, вважає за необхідне звернути увагу на положення ст. 43 Господарського процесуального кодексу України щодо обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Цей обов'язок сторони закріплено, зокрема, і у Європейській конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року, яка не тільки надає особі право на справедливий суд, але і забороняє зловживання наданими їй правами.

Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен додержуватись норм процесуального права .

Отже, зазначені в апеляційній скарзі доводи не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали судом апеляційної інстанції, апелянт не подав жодних належних та допустимих доказів на підтвердження власних доводів, які могли б бути прийняті та дослідженні судом апеляційної інстанції в розумінні ст.ст. 73, 76-79, 86 Господарського процесуального кодексу України. А тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.

Судові витрати, згідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покласти на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЕКС МК» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.12.2018 року у справі №910/9549/15 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 18.12.2018 року у справі №910/9549/15 залишити без змін.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/9549/15.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 26.02.2019 року.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді О.О. Хрипун

ОСОБА_1