Постанова

від 18.02.2019 по справі 910/4055/18

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@nag.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" лютого 2019 р. Справа№ 910/4055/18

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Коротун О.М.

суддів: Михальської Ю.Б.

ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання Куценко К.Л.,

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 18.02.2019

за апеляційною скаргою Київської міської ради

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2018 (повне рішення складене 28.09.2018)

у справі № 910/4055/18 (суддя - Пінчук В.І.)

за позовом Київської міської ради

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю Упроваджувально-виробнича фірма Дністер

2. Приватного підприємства ОСОБА_2Т.Д.

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки,

Розглянувши справу в порядку ст. 269, 270 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України), Північний апеляційний господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Короткий зміст заявлених вимог та рух справи

У квітні 2018 Київська міська рада звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Упроваджувально-виробнича фірма Дністер (далі - ТОВ Упроваджувально-виробнича фірма Дністер ) та Приватного підприємства ОСОБА_2Т.Д. (далі - ПП ОСОБА_2Т.Д. ) про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 0, 05 га на вул. Спаській, 13-15 у Подільському районі м. Києва та повернення її Київській міській раді, привівши у придатний для використання стан шляхом звільнення від будівель та споруд.

Позовні вимоги про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки обґрунтовані таким. 29.11.2017 при здійснені виїзду на земельну ділянку по вул. Спаській 13 - 15 посадові особи Департаменту земельних ресурсів Київської міської ради встановили, що частини земельної ділянки площею 0,036 га використовується під заклад громадського харчування Портер Паб . За поясненнями представника закладу, діяльність у закладі здійснює ПП Арабіка . Нежитлова будівля (основана та прибудови) загальною площею 252, 6 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Спаська, 13 перебуває у власності ТОВ Упроваджувально-виробнича фірма Дністер .

Земельна ділянка площею 0, 3634 га по вул. Спаські, 13 - 15, згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є комунальною власністю територіальної громади м. Києва, у власність та користування жодному відповідачу не передавалася.

Таким чином, позивач вважає, що підстави для використання ПП Арабіка та ТОВ Упроваджувально-виробнича фірма Дністер земельної ділянки по вул. Спаській, 13 - 15 відсутні.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.09.2018 в позові відмовлено.

Рішення обґрунтовано безпідставністю тверджень заявника про те, що відповідачем-1 самовільно зайнято спірну земельну ділянку та здійснено на ній самочинне будівництво, оскільки спірну земельну ділянку було зайнято відповідачем -1 на підставі розпорядженням Подільської районної ради народних депутатів від 02.06.1994 № 149 Про надання земельної ділянки в оренду фірмі Дністер (яким земельну ділянку по вул. Спаській, 13 у м. Києві було надано в тимчасове користування).

Крім того, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач пропустив строк позовної давності, передбачений ст. 257 Цивільного кодексу України і на застосуванні якого наполягав відповідач у заяві про застосування строку позовної давності ( ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України).

3. Надходження апеляційної скарги на розгляд Північного апеляційного господарського суду та межі апеляційного перегляду рішення суду

У жовтні 2018 Київська міська рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2018 та ухвалити нове, яким відмовити в позові. Додаткових заяв (уточнень) скаржником не подавалося. Водночас, представник скаржника в судовому засіданні просив скасувати рішення суду першої інстанцій та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 було відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2018 у справі № 910/4055/18 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Сулім В.В., Чорногуз О.М. Призначено до розгляду апеляційну скаргу на 09.01.2019.

У зв'язку з перебуванням судді Суліма В.В. у відпустці, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.01.2019 прийнято апеляційну скаргу Київської міської ради до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя - Коротун О.М., судді: Чорногуз О.М., Михальська Ю.Б.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.01.2019 в судовому засіданні оголошено перерву до 18.02.2019.

У судове засідання 18.02.2019 з'явилися представники позивача та відповідача 1. Представник відповідача 2 в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином в порядку ст. 120, 242 ГПК України. Водночас, поштова кореспонденція надіслана на адресу відповідача 2 поверталася до суду з відмітками: неправильно зазначена (відсутня) адреса одержувача та: за закінченням встановлено строку зберігання . 09.01.2019 розгляд справи було відкладено, зокрема у зв'язку з неявкою представника відповідача2. Згідно зі ст. 10 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Тобто надіслання судом процесуальних документів на адресу, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань у разі відсутності повідомлення особою іншої адреси для направлення поштової кореспонденції, є належним виконанням приписів процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи. (Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.09.2018 по справі 911/3309/17). Поштова кореспонденція направлялася судом на адресу відповідача 2, яка міститься в Єдиному державному реєстрі (заяв про надіслання на іншу адресу відповідачем не подавалося. Таким чином, положення процесуального закону щодо надсилання судових рішень учасникам справи належним чином виконано.

У судовому засіданні 18.02.2019 представник скаржника підтримав вимоги апеляційної скарги та просив її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати. Представник відповідача 1 проти доводів апеляційної скарги заперечив та просив відмовити в її задоволенні, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.

4. Вимоги апеляційної скарги та короткий зміст наведених у ній доводів

Київська міська рада звернулася до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2018.

Свою позицію про незгоду з рішенням суду першої інстанції скаржник мотивує наданням судом першої інстанції переваги доказам відповідачів. Також посилається на обставини, що наводилися ним у позові та зазначає про відсутність у відповідачів підстав для перебування на земельній ділянці площею 0, 3634 га по вул. Спаській, 13 - 15 у Подільському районі міста Києва та самовільне зайняття ними вказаної земельної ділянки.

5. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу

11.12.2018 на адресу Північного апеляційного господарського суду від відповідача 1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому ТОВ Упроваджувально-виробнича фірма Дністер заперечує проти вимог апеляційної скарги та просить рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Так, відповідач 1 зазначає, що отримав земельну ділянку у встановленому законом, на час отримання, порядку. Після чого, на спірній земельній ділянці збудував нежитлову будівлю. Про відповідність нежитлової будівлі, на думку відповідач 1, вимогам законодавства свідчить звіт про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж від 29.10.2014.

Також, відповідач 1 зазначає, що ним набуто право власності на нежитлову будівлю по вул. Спаська, 13 у м. Києві загальною площею 252, 6 м. кв., яке він зареєстрував у Державному реєстрі речових прав 01.11.2016.

25.01.2019 від ТОВ Упроваджувально-виробнича фірма Дністер на адресу суду надійшли пояснення до відзиву на апеляційну скаргу. Так, відповідач 1 зазначає, що він займає іншу ділянку (площею 485, 74 кв. м.) ніж зазначається скаржником (площею 0, 05 га). Також зазначає, що скаржник просить звільнити земельну ділянку за адресою: вул. Спаська 13 - 15, м. Київ. Проте відповідачу 1 надавалася земельна ділянка за адресою: вул. Спаська 13, м. Київ.

Водночас, відповідач 1 зазначає, що акт та інші документи складені з порушенням ОСОБА_3 здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві затвердженого рішенням Київської міської ради від 25.09.2003 №16/890. Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства відповідачу 1 не надсилався. Директор товариства не був присутній під час складення акту та інших документів.

Крім того, відповідач 1 додав до пояснень свідоцтво торгової точки, в підтвердження правомірного знаходження на спірній земельній ділянці. Представник скаржника не заперечував проти долучення вказаного документу, тому, на підставі ст. 269 ГПК України, вказаний доказ долучено до матеріалів справи.

6. Фактичні обставини, неоспорені сторонами, встановлені судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції

Як встановлено судом першої інстанції, на підставі запиту Київської місцевої прокуратури № 7 від 16.11.2017 № 77-4430 вих.17 та на підставі направлення на перевірку від 28.11.2017 № 538 Київською міською радою було здійснено перевірку дотримання вимог земельного законодавства щодо використання земельної ділянки на вул. Спаській, 13-15 у Подільському районі м. Києва.

За результатами вказаної перевірки Департаментом земельних ресурсів складений акт № 17-0105-07 від 30.11.2017, згідно з яким при здійсненні виїзду на земельну ділянку по вул. Спаській, 13-15 було встановлено, що частина земельної ділянки площею 0, 5 га частково огороджена парканом. На огородженій території розміщено споруду орієнтовано площею 0, 036 га, яка використовується під заклад громадського харчування Портер Паб . Представник зазначеного закладу повідомив, що діяльність у закладі здійснює приватне підприємство Арабіка (далі - ПП Арабіка ) на підставі договору оперативного лізингу (оренди) нежитлових приміщень з ТОВ Упроваджувально-виробнича фірма Дністер . Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.11.2017 № 105660151, нежитлова будівля: основна (літ. А - 1 ), прибудова (літ а ), прибудова (літ а1 ) загальною площею 252, 6 кв. м. за адресою: м. Київ, вул. Спаська, 13 перебуває у власності ТОВ Упроваджувально - виробнича фірма Дністер .

Відповідно до бази даних міського земельного кадастру суборенда земельної ділянки площею 0, 3634 га (кадастровий номер 80000000:85:363:0010) на вул. Спаській, 13-15 у Подільському районі м. Києва у Департаменті земельних ресурсів не зареєстрована.

Згідно з актом № 17-0105-07 від 30.11.2017 виявленим порушенням є самовільне зайняття земельної ділянки орієнтовною площею 0, 05 га.

Вказаний акт підписано посадовою особо Департаменту земельних ресурсів - ОСОБА_4 та начальником відділу землеустрою та моніторингу земель Подільського району - ОСОБА_5 ОСОБА_6 містить відмітку про те, що ОСОБА_7 відмовився від підпису акту (як особа, яка була присутня при перевірці). У ньому зазначено, що копія акту відправлена поштою 30.11.2017.

Матеріали справи містять вказівку № 17-0086-07 від 30.11.2017 (а.с. 19), згідно з якою посадова особа Департаменту земельних ресурсів вимагає від відповідача 1 (адресатом зазначено саме його) усунути порушення земельного законодавства в десятиденний термін. Вказівка містить відмітку про те, що вона направлена поштою 30.11.2017.

Згідно із запрошенням на розгляд справи щодо дотримання вимог земельного законодавства від 29.11.2017 (а.с. 21) ПП Арабіка та ТОВ Упроваджувально - виробнича фірма Дністер викликалися на розгляд справи щодо дотримання законодавства при користуванні земельною ділянкою за адресою: вул. Спаській, 13-15 у Подільському районі м. Києва, яке призначено на 30.11.2017 на 10:00 за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 32-а, кім. 513.

Водночас, доказів надіслання акту № 17-0105-07 від 30.11.2017, вказівки № 17-0086-07 від 30.11.2017, запрошення на розгляд справи щодо дотримання вимог земельного законодавства від 29.11.2017 відповідачам, матеріали справи не містять.

Суд першої інстанції встановив, що вказана земельна ділянка (площею 0,3634 га), згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно є комунальною власністю територіальної громади м. Києва (номер запису 38433306 від 30.11.2017).

Також суд першої інстанції встановив, що Київська міська рада за поданням Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації ) рішень щодо передачі спірної земельної ділянки у власність або користування відповідачам не приймала.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням представника Президента України в Подільському районі м. Києва від 27.10.1993 № 905 Про заміну застарілих торгівельних організацій та рішенням комісії із земельних питань (протокол від 24.05.1994 №5, п. 8), розпорядженням Подільської районної ради народних депутатів від 02.06.1994 № 149 Про надання земельної ділянки в оренду фірмі Дністер було надано в тимчасове користування фірмі Дністер терміном на три роки земельну ділянку по вул. Спаській, 13 для встановлення збірно-розбірного павільйону ПП-1 для організації в ньому овочевого магазину.

Як встановлено судом першої інстанції, на спірній земельній ділянці відповідачем 1 у 1995 році збудовано нежитлову будівлю - овочевий магазин з відома та дозволу місцевих органі влади.

Забудову здійснено відповідно до комплексного архітектурно-планувального завдання ОСОБА_8 архітектурно-планувального управління виконкому Київської міської ради народних депутатів від 13.10.1994 (завдання №1653), а також робочого проекту розміщення збірно-розбірного павільйону по вул. Спаська, 13 у Подільському районі, 1994.

Про готовність будівлі до експлуатації складено акт комісії про готовність закінченої будівництвом будівлі, споруди для подання державній приймальній комісії - плодоовочевий магазин №1 (УВФ Дністер ) по вул. Спаська - від 12.04.1995, який було затверджено заступником голови Подільської райдержадміністрації 19.04.1995.

На право експлуатації плодоовочевого магазину №1 по вул. Спаська, 13 у м. Києві Подільською районною державною адміністрацією було видано свідоцтво торговельної точки № 80 від 22.02.1995, яке було погоджено з усіма дозвільними органами.

Водночас, з 05.10.1999 земельна ділянка по вул. Спаській 13-15 у Подільському районі м. Києва (кадастровий номер 8000000000:85:363:0010) площею 0, 3634 га обліковується у Державному земельному кадастрі такою, яку передано посольству Російської Федерації в Україні в орендне користування строком на 49 років на підставі рішення Київської міської державної адміністрації від 29.01.1998 № 152. Указана земельна ділянка обліковується у державному земельному кадастрі за посольством Російської федерації в Україні строком до 05.10.2048.

ОСОБА_8 управління містобудування та архітектури Київської міської державної адміністрації від 11.05.2002 № 07-3553 овочевому магазину на вул. Спаська в Подільському районі присвоєно адресу: вулиця Спаська, 13.

Підтвердженням відповідності нежитлової будівлі по вул. Спаська, 13 у м. Києві будівельним нормам і правилам підтверджується звітом про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж від 29.10.2014. За висновками проведеного технічного експертного дослідження нежитлова будівля по вул. Спаська, 13 у м. Києві відповідає встановленим вимогам надійності і безпечної експлуатації.

Набуте відповідачем 1 право власності на нежитлову будівлю по вул. Спаська, 13 у м. Києві загальною площею 252, 6 кв. м. зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.11.2016 (номер запису 17304444452).

ПОЗИЦІЯ ПІВНІЧНОГО АПЕЛЯЦІЙНОГО ГОСПОДАРСЬКОГО СУДУ

7. Мотиви, з яких виходить Північний апеляційний господарський суд, та застосовані ним положення законодавства

Предметом розгляду у цій справі є вимога Київської міської ради до ТОВ Упроваджувально-виробнича фірма Дністер та ПП ОСОБА_2Т.Д. про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки орієнтовною площею 0,05 га на підставі положень ст. 116, 152, 189, 212 Земельного кодексу України у зв'язку зі встановленням під час здійснення перевірки земельної ділянки на вул. Спаська, 13-15 у Подільському районі м. Києві факту самовільного зайняття земельної ділянки.

За змістом ст. 1 Закону України Про державний контроль за використанням та охороною земель самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

У вирішенні питання про наявність ознак самовільного зайняття земельної ділянки необхідно враховувати, що саме по собі користування земельною ділянкою без документів, що посвідчують права на неї, не є достатньою підставою для кваліфікації такого використання земельної ділянки як самовільного її зайняття. У вирішенні таких спорів необхідним є встановлення наявності у особи, в силу закону, права на отримання земельної ділянки у власність чи в користування. Отже самовільне зайняття земельної ділянки є відмінним від користування земельною ділянкою за відсутності належним чином оформлених документів на неї.

Аналогічна позиція викладена в постанові палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 910/22093/17.

Згідно із ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України право власності на нерухоме майно виникає в особи з моменту його державної реєстрації.

Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації (ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ Упроваджувально-виробнича фірма Дністер зареєструвало право власності на нежитлову будівлю по вул. Спаська, 13 у м. Києві загальною площею 252, 6 кв. м., яке зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 01.11.2016 (номер запису 17304444452).

Згідно з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав (частина 3 цієї статті).

Водночас, Київська міська рада не ухвалювала рішення про надання відповідачам земельної ділянки.

Самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду (ст. 212 Земельного кодексу України).

Відповідно до ст. 189 Земельного кодексу України самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Рішенням Київської міської ради від 25.09.2003 №16/890 було затверджено ОСОБА_3 здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель у м. Києві (далі - ОСОБА_3). Відповідно до п. 1.1. вказаного ОСОБА_3 його розроблено з врахуванням особливостей функціонування міста Києва як столиці України та з метою запобігання порушенням земельного законодавства в м. Києві, своєчасного їх виявлення та усунення, удосконалення процедури здійснення самоврядного контролю за використанням і охороною земель.

Згідно з п. 6.1. ОСОБА_3 головне управління після виявлення порушень земельного законодавства складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та дає вказівку про необхідність усунення порушень земельного законодавства.

Акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства та вказівка про необхідність усунення порушень земельного законодавства складаються у двох примірниках, один з яких видається особі, яка вчинила порушення земельного законодавства, або направляється їй поштою.

Як вбачається із запрошення на розгляд справи щодо дотримання вимог земельного законодавства, яке датовано 29.11.2017 (переддень розгляду справи) містить інформацію про те, що розгляд справи відбудеться 30.11.2017 о 10:00 за адресою: м. Київ, вул. Хрещатик, 32-а, кім. 513. Водночас, жодних доказів на підтвердження факту повідомлення (надіслання) відповідачів про розгляд справи, матеріали справи не містять. Більше того, навіть за умови надіслання вказаного запрошення за один день до розгляду, не може вважитись завчасним, а тому і належним повідомленням відповідачів, враховуючи перебіг поштової кореспонденції.

Акт перевірки вимог земельного законодавства від 30.11.2017 містить відмітку про те, що ОСОБА_7 ( при перевірці були присутні ) від підпису відмовився та те, що копія акту відправлена поштою 30.11.2017. Засвідчення вказаної обставин незацікавленими особами зазначений акт не містить.

Довід Київської міської ради стосовно присутності директора відповідача 1 під час складення акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства, що підтверджується копією наказу № 10 від 28.02.2007 (а.с. 138) не приймається судом до уваги з огляду на те, що вказаний наказ взагалі не завірено, а тому не може бути належним доказом у підтвердження фактів, на які посилається скаржник.

Проте, матеріали справи не містять жодних доказів на підтвердження факту надіслання такого акту, а ні адреси, за якою було надіслано акт, а ні вказівки про надіслання на адресу одного чи обох відповідачів (враховуючи звернення з позовом до двох). Більше того, відповідач 1 у відзиві на позов заперечує факт обізнаності про результати перевірки.

За таких обставин, Північний апеляційний господарський суд зазначає, що скаржником, в порядку встановлено ст. 73, 76, 77, 79 ГПК України, не доведено належними та допустимими доказами факту обізнаності відповідачів про саму перевірку та результати такої перевірки, що свідчить про порушення позивачем ОСОБА_3.

Відповідно до п. 6.3., 6.4. ОСОБА_3 вказівка про необхідність усунення порушень земельного законодавства підписується посадовою особою ОСОБА_8 управління. Для усунення порушень земельного законодавства посадовою особою ОСОБА_8 управління встановлюється 10-денний термін.

Положенням п. 7.1. ОСОБА_3 передбачено, що після складання акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства та видачі фізичним чи юридичним особам вказівки про необхідність усунення порушень земельного законодавства Головне управління вносить інформацію про виявлені порушення до бази даних земельного кадастру.

У вказівці № 17-0086-07 від 30.11.2017 (а.с. 19), згідно з якою посадова особа Департаменту земельних ресурсів вимагає усунути порушення земельного законодавства в десятиденний термін, адресатом зазначено тільки ТОВ Упроваджувально-виробнича фірма Дністер . Однак, матеріали справи не містять доказів направлення даної вказівки навіть відповідачу 1. Отже, Північний апеляційний господарський суд не може дійти беззаперечного висновку про обізнаність відповідачів про здійснену перевірку та про її результати, що свідчить про порушення скаржником ОСОБА_3.

Згідно з п. 7.2., 7.3., 7.4. ОСОБА_3 головне управління здійснює контроль за усуненням порушень земельного законодавства шляхом проведення позапланових перевірок. Після проведення позапланової перевірки посадова особа ОСОБА_8 управління складає акт перевірки дотримання вимог земельного законодавства в порядку, передбаченому пунктом 6 цього ОСОБА_3. У разі якщо раніше виявлені порушення земельного законодавства не усунуто в 10-денний термін, Головне управління про такі порушення повідомляє відповідні органи виконавчої влади та управління, органи місцевого самоврядування та/або їх виконавчі органи та направляє їм копії матеріалів перевірки для вжиття заходів згідно з законодавством.

Тобто, після спливу десятиденного терміну для усунення недоліків контролюючий орган мав здійснити контроль (перевірку) за усуненням порушень земельного законодавства шляхом складення відповідного акту.

Проте, матеріали справи взагалі не містять відомостей про здійснення контролю (перевірки) після спливу десятиденного терміну на усунення порушень.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає, що матеріали справи не містять доказів наявності порушення (підтвердження факту не усунення виявлених порушень), складених у визначених ОСОБА_3 шляхом (акт, тощо).

Крім того, як вбачається з матеріалів справи право власності на нежитлову будівлю у відповідач 1 зареєстровано ІНФОРМАЦІЯ_1. Водночас, згідно зі складеним актом порушення зафіксовано відносно майно, що знаходяться за адресою: м. Києві., вул. Спаська, 13 - 15.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Під місцем розташування розуміють певне розташування об'єкта у просторі. Для земельної ділянки таке місце розташування визначається за її координатами (точніше, за координатами вершин багатокутника, який утворює земельну ділянку) в прив'язці до наявної геодезичної межі. Місце розташування земельної ділянки визначається при її формуванні.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 21.01.2019 у справі № 910/22093/17.

Проте, звертаючись до суду з даним позовом заявником не надано доказів ідентичності вказаних земельних ділянок або ж можливість встановлення місцезнаходження об'єкту нерухомості. Додана ж до акту план-схема ділянки взагалі не містить нумерації вулиці, як і назву самої вулиці, що унеможливлює ідентифікацію об'єкта нерухомості.

Крім того, Північний апеляційний господарський суд вважає за необхідне зазначити також таке.

Звертаючись до суду першої інстанції з даним позовом, позивачем на підтвердження заявлених вимог додано докази за переліком додатків до позовної заяви. Зворотній аркуш справи 33 містить відмітку про те, що всього прошито та пронумеровано 17 аркушів, підписи ОСОБА_9 та ОСОБА_6. Жодних відміток про відповідність оригіналам доданих документів не здійснено. Вимоги до посвідчення копій документів унормовано Національним стандартом України Державна уніфікована система документації Уніфікова система організаційно-розпорядчої документації Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003 затвердженні наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55.

Відповідно до ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст. 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 91 ГПК України визначено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Всупереч ст. 73, 74, 91 ГПК України скаржником до матеріалів справи належним чином засвідчених письмових доказів, а саме: акту № 17-0105-07 від 30.11.2017, вказівки № 17-0086-07 від 30.11.2017, запрошенням на розгляд справи щодо дотримання вимог земельного законодавства від 29.11.2017 не надано. Тобто, долучено документи (неналежні копії), які не є допустимими доказами. Докази надіслання вказаних документів матеріали справи взагалі не містять.

Так, допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні або не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.

Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини. При цьому, питання про належність доказів остаточно вирішується судом.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 916/1813/16.

Отже, встановлення фактичних обставин справи на підставі недопустимих доказів, крім іншого встановленого в даній постанові, унеможливлює задоволення вимог позовної заяви.

Водночас, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про застосування строку спливу позовної давності, оскільки в задоволенні позовних вимог слід відмовити по суті заявлених вимог через вищевстановлене, що унеможливлює застосування наслідків спливу строку позовної давності, однак такі висновки суду не призвели до прийняття незаконного рішення.

Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 18.12.2018 у справі №904/10591/17.

8. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Зважаючи на викладене, Північний апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого суду про відмову в задоволенні позовних вимог Київської міської ради з підстав їх недоведеності.

Отже, керуючись ст. 2, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276 ГПК України - суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги у даній справі без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

9. Судові витрати

З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги по суті, понесені судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції (судовий збір) покладаються на скаржника в порядку ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 2, 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 281 - 283 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Київської міської ради на рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2018 у справі № 910/4055/18 - залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 20.09.2018 у справі №910/4055/18 - залишити без змін.

3. Судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на Київську міську раду.

4. Матеріали справи № 910/4055/18 повернути до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку, передбаченому ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено - 25.02.2019

Головуючий суддя О.М. Коротун

Судді Ю.Б.Михальська

ОСОБА_1