Рішення

від 21.02.2019 по справі 902/687/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 ел.пошта : inbox@vn.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"21" лютого 2019 р. Cправа № 902/687/18

Суддя Господарського суду Вінницької області Колбасов Ф.Ф., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом : Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКО ТРЕЙД" (вул. Каштанова, буд.11, м. Обухів, Київська область, 08703)

до : КП Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул. 600 - річчя, буд. 13, м. Вінниця, 21100)

про стягнення 51589, 93 грн.

При секретарі судового засідання Вознюк К.В.

за участю представників сторін:

позивача: не з'явився;

відповідача: ОСОБА_1 - за довіреністю № 34/7295 від 19.12.2018 р.

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛЕКО ТРЕЙД" звернулося в Господарський суд Вінницької області із позовом до Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" про стягнення 62 589,93 грн., з яких: 54 952, 60 грн. - борг, 7637, 33 грн. - втрати від інфляції за період 01.01.2018 р. - 27.09.2018 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором поставки товару № 949/33 від 09.10.2017 р., в частині проведення розрахунків за поставлений йому товар.

Ухвалою суду від 05.11.2018 р. за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/687/18; розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 05.12.2018р.

03.12.2018 р. до суду надійшло письмове клопотання позивача від 28.11.2018 р., де позивач зазначив про те, що після відкриття судом провадження у справі, відповідач частково погасив основний борг в сумі 11 000,00 грн. Таким чином, заборгованість станом на 28.11.2018 р. складала 51 589,93 грн. Позовні вимоги позивач підтримує в повному обсязі та просить їх задовільнити.

Також 03.12.2018 р. до суду надійшла заява ТОВ "ЛЕКО ТРЕЙД" від 28.11.2018 р., в якій позивач заявив про зменшення розміру позовних вимог, в зв'язку з тим, що після відкриття провадження у справі № 902/687/18 відповідач частково сплатив суму боргу 11000,00 грн.

03.12.2018 р. від відповідача - Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" до суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому відповідач зазначив про те, що між ним та позивачем було укладено договір поставки товару № 949/33 від 09.10.2017 р. Позивач, як постачальник, виконав свої зобов'язання перед відповідачем (покупцем) і поставив товар. Відповідач свої зобов'язання по оплаті поставленого товару виконав частково. Несплату боргу в повному обсязі відповідач у відзиві пояснив тим, що він є комунальним підприємством, під час опалювального сезону 2017 - 2018 р.р. всі обігові кошти підприємство змушено було направляти на оплату природного газу для забезпечення безперебійного гарячого водопостачання споживачів м. Вінниця. Відповідач не відмовляється від своїх зобов'язань перед позивачем і має намір розрахуватися до лютого 2019 року. Станом на 03.12.2018 р. відповідачем виконано зобов'язання по договору в сумі 20000,00 грн., в т.р. після відкриття провадження у справі в сумі 15000,00 грн., залишок заборгованості становить 39 952,60 грн. Щодо позовних вимог про стягнення інфляційних втрат, відповідач проти позову в цій частині заперечив, посилаючись на те, що позивачем здійснено невірний розрахунок інфляційних втрат.

В підготовчому засіданні 05.12.2018 р. судом ухвалено продовжити строк підготовчого провадження на 30 днів та відкласти підготовче засідання на 24.01.2019 р.

Заяву ТОВ "ЛЕКО ТРЕЙД" від 28.11.2018 р., в якій позивач заявив про зменшення розміру позовних вимог, в зв'язку з тим, що після відкриття провадження у справі № 902/687/18 відповідач частково сплатив суму боргу 11000,00 грн., суд ухвалою від 03.12.2018 р. прийняв до розгляду та відзначив наступне.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання.

Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару, тощо).

За вказаного, подана позивачем заява про зменшення розміру позовних вимог приймається судом до розгляду, спір вирішується з урахуванням вказаної заяви. Нова ціна позову складає 51 589,93 грн.

У клопотанні від 11.01.2019 р., поданому до суду 16.01.2019 р., позивач просив суд провести підготовче засідання без участі представника позивача.

24.01.2019 р. в підготовчому засіданні, та в листі від 24.01.2018 р. представник відповідача повідомив, що станом на 24.01.2019 р. заборгованість за договором поставки № 949/33 від 09.10.2017 р. складає 32452,60 грн., на підтвердження викладеного представник відповідача надав суду оборотно - сальдову відомість.

Ухвалою суду від 24.01.2019 р. було закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/687/18 для судового розгляду по суті на 21 лютого 2019 р.

21.02.2019 р. від позивача до суду надійшло клопотання від 20.02.2019 р., в якому повідомив суд про те, що відповідач частково сплатив борг позивачу, станом на 19.02.2019 р. заборгованість складає 28 452, 60 грн. Також просив суд, що оскільки представник позивача продовжує знаходитися на лікарняному, провести слухання справи без участі представника позивача на підставі вже поданих документів. Позовні вимоги позивач, у вказаному клопотанні, підтримав у повному обсязі та просив їх задоволити.

В листі від 20.02.2018 р. (поданому до суду 21.02.2019 р.) представник відповідача повідомив, що станом на 20.02.2019 р. заборгованість за договором поставки № 949/33 від 09.10.2017 р. становить 28 452, 60 грн., на підтвердження викладеного представник відповідача надав суду оборотно - сальдову відомість.

На визначену судом дату - 21.02.2019 р. в судове засідання з'явився представник відповідача.

Правом участі у судовому засіданні 21.02.2019р. позивач не скористався. Разом з тим, про дату, місце та час розгляду справи №902/687/18 позивач повідомлений завчасно та належним чином ухвалою суду від 24.01.2019 р., про що свідчить наявне в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції сторонам. Позивачу поштове відправлення з ухвалою суду вручено 07.02.2019р.

Статтею 42 Господарського процесуального кодексу України визначено права та обов'язки учасників судового процесу, зокрема учасники справи зобов'язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази тощо.

Згідно із ч.1 ст.202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами і документами без явки в судове засідання представника позивача.

Отже, судом розглядаються по суті зменшені позовні вимоги про стягнення 51 589,93 грн., з яких: 43 952, 60 грн. - борг, 7637, 33 грн. - втрати від інфляції за період 01.01.2018 р. - 27.09.2018 р.

Розглянувши подані документи і матеріали даної справи, заслухавши представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті судом встановлено наступне.

09 жовтня 2017 р. між позивачем (в договорі - "Постачальник") та відповідачем (в договорі - "Покупець") було укладено договір поставки товару № 949/33.

Згідно п.1.1. Договору Постачальник зобов"зався на умовах, визначених Договором, поставити i передати у власність Покупцю Товар згiдно коду Код CPV ДК 021:2015 :31710000-6 Електронне обладнання (датчик тиску Huba control, type 511,4-20 mA або КELLER, type 21 Y, 4-20mA) (Перетворювач тиску ОВЕН ПД 100-ДИ 0,016- 111-1,0), зазначений в специфікації/-ях, що додаєтъся/-ються до Договору i є його невідє мною/-ими частиною/-ами, а Покупець зобов'язується на умовах, визначених Договором, прийняти i оплатити Товар.

Найменування/асортимент Товару, одиниця вимiру, кiлькiсть, цiна за одиницю та будь-якi iншi характеристики Товару визначаються на пiдставi специфікації/-ій, видаткових накладних/рахунках-фактурах (далі - Специфiкацiя/-ії).

Відповідно до п. 1.3. Договору перехiд ризикiв та права власностi на Товар здійснюється пiсля пiдписання видаткової накладної на Товар. Датою передачі Товару вважається дата, що вказана в видатковiй накладнiй Покупцем при фактичному отриманнi Товару.

Згідно п. 2.1., п. 2.2. Договору загальна вартiсть даного Договору визначаєтъся вартiстю товару, отриманого протягом дiї цього Договору та становить 59952,60 грн.

Загальна вартiсть Договору складається з урахуванням податкiв i зборiв, що сплачуються або мають бути сплаченi, а також з ycix iнших витрат.

Оплата вартостi Товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштiв на розрахунковий рахунок Постачальника. Оплата вартостi Товару вважається здiйсненою з моменту списання суми з безготiвкових коштів з банкiвського розрахункового рахунку Покупця на банківський розрахунковий рахунок Постачальника. Розрахунок за Товар здійснюється до кiнця 2017 року (п.п. 2.3. - 2.5. Договору).

Згідно п.п. 3.1., 3.2., 3.3., 3.4. Договору умови поставки Товару, викладенi Сторонами у цьому Договорi, вiдповiдають вимогам Мiжнародних правил щодо тлумачення термiнiв Iнкотермс 2010 з урахуванням положень даного Договору. Поставка Товару здiйснюється на умовах DDP Delivered Duty Paid - склад Покупця (Україна, м. Вiнниця, вул. 600-рiччя, буд. 13, якщо iнше місце будь-яким способом не вказано Покупцем). Постачальник своїми силами та засобами здійснює розвантаження Товару в указане мiсце Покупцем. Поставка Товару може здiйснюватись на iнших умовах погоджених будь-яким способом з Покупцем. Постачальник протягом 56 днiв з дати подання заявки поставляє Товар/партiю Товару, якщо iнше не вказано в додатках до цього Договору. При передачi Товару Постачальник надає Покупцю: рахунок-фактуру, видаткову накладну/акт приймання-передачi Товару, документи, що пiдтверджують якiсть Товару. Постачальник, до моменту передачі Товару, попередньо погоджує з Покупцем надання документів.

Згідно п.5.1., п.5.4. Договору Покупець зобов"язаний прийняти та оплатити поставлені товари відповідно до вимог даного Договору. Постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар.

Цей Договiр набирає чинностi з моменту його пiдписання Сторонами i дiє: до 29.12.2017 року, але в будь - якому випадку до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань за даним Договором. Закiнчення строку дiї Договору не звільняє Сторони вiд відповідальності за його порушення, яке мало мiсце пiд час дiї Договору. Змiни та доповнення до Договору можуть бути внесенi тiльки за домовленiстю Сторiн, що оформлюються додатковими угодами до цього Договору, якi є його невід'ємною частиною, якщо iнше не встановлено Договором та чинним законодавством України (п.п.8.1., 8.2., 9.1. Договору).

Сторони підписали Специфікацію (додаток № 1 до Договору поставки товару № 949/33 від 09.10.2017 р.) Код CPV ДК 021:2015: 31710000-6 Електронне обладнання (Датчик тиску Huba control, type 511,4-20 mA або КELLER, type 21 Y, 4-20mA) (Перетворювач тиску ОВЕН ПД 100-ДИ 0,016- 111-1,0), згідно якої загальна вартість Специфікації - 59 952, 60 грн. з ПДВ, строк постачання товару - 56 днів з дати подання заявки.

На виконання умов цього договору, 19.12.2017 р. позивачем було поставлено відповідачу обумовлений товар на суму 59 952, 60 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи та належним чином засвідченою копією видаткової накладної № 261 від 19.12.2017 р. на суму 59 952, 60 грн.

Отримання відповідачем поставленого товару підтверджується наявною в матеріалах справи довіреністю № 334 від 19.12.2017 р.

Оплата вартостi Товару Покупцем здійснюється шляхом перерахування грошових коштiв на розрахунковий рахунок Постачальника. Оплата вартостi Товару вважається здiйсненою з моменту списання суми з безготiвкових коштів з банкiвського розрахункового рахунку Покупця на банківський розрахунковий рахунок Постачальника. Розрахунок за Товар здійснюється до кiнця 2017 року (п.п. 2.3. - 2.5. Договору).

Відповідач здійснив оплату за товар частково, сплативши загалом 5000,00 грн. до подачі позову до суду. Так, в рахунок погашення заборгованості за поставлений товар, відповідачем проводились наступні оплати до подачі позову: 27.04.2017 р. - 3000, 00 грн., 07.05.2017 р. - 2000, 00 грн.

Згідно тексту позовної заяви, станом на момент звернення з позовом до суду, заборгованість відповідача перед позивачем за поставлений товар складала 54 952, 60 грн., що стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Як свідчать матеріали справи, станом на день звернення з позовом до суду відповідачем не було проведено розрахунків за поставлений товар на суму 54 952, 60 грн. При цьому суд зважає, що в матеріалах справи відсутні будь-які претензії відповідача щодо якості товару.

Позивач надіслав відповідачу вимогу від 13.08.2018 р. про погашення заборгованості на суму 54 952, 60 грн., що підтверджується описом вкладення у цінний лист.

Сторонами був підписаний акт звірки взаєморозрахунків за період січень 2018 р. - липень 2018 р., згідно якого станом на 31.05.2018 р. заборгованість відповідача перед позивачем становить 54952, 60 грн.

Після відкриття провадження у справі, відповідач сплатив 11 000, 00 грн. (08.11.2018 р. - 1000 грн., 09.11.2018 р., - 1000 грн., 14.11.2018 р. - 3000 грн., 15.11.2018 р. - 3000 грн., 19.11.2018 р. - 1000 грн., 20.11.2018 р. - 1000 грн., 21.11.2018 р. - 1000 грн.), що стверджується банківськими виписками (а.с.77 - 83).

Тому несплаченою залишилася сума боргу - 43952, 60 грн.

Із оборотно - сальдової відомості вбачається, що станом на 24.01.2019 р. заборгованість становила 32452,60 грн.

В клопотанні від 20.02.2019 р., позивач повідомив суд про те, що відповідач частково сплатив борг позивачу, станом на 19.02.2019 р. заборгованість складає 28 452, 60 грн., вказану суму боргу підтвердив і представник відповідача, на підтвердження викладеного представник відповідача надав суду оборотно - сальдову відомість.

Із викладеного вбачається, що відповідач оплатив позивачу борг окрім 11 000 грн. (позивач зменшив позовні вимоги на 11 000 грн.) ще на 15 500 грн. (на загальну суму 26 500, 00 грн.), що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Пунктом 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Оскільки відповідач сплатив позивачу після подачі позову до суду 15 500 грн. боргу, то суд прийшов до висновку про відсутність предмету спору в цій частині позовних вимог та про закриття провадження у справі щодо 15 500 грн. боргу на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.

Таким чином, станом на день прийняття рішення у справі, основна заборгованість за поставлений товар склала 28 452,60 грн., чого представник відповідача не заперечував.

З врахуванням встановлених обставин справи суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно - правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 11, 29 Цивільного кодексу України, договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Свобода договору означає право громадян або юридичних осіб, та інших суб'єктів цивільного права вступати чи утримуватися від вступу у будь-які договірні відносини. Свобода договору проявляється також у можливості сторін на власний розсуд визначати умови договору, які і становлять його зміст. Винятком є умови, які конкретно передбачені законом щодо того чи іншого виду договорів.

В силу вимог статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог даного Кодексу і інших актів законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься у п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

Дії позивача по передачі товару та дії відповідача по його прийняттю за визначеною ціною свідчать про те, що у боржника (відповідача) виникло зобов'язання перед позивачем як постачальником по оплаті отриманого товару.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В силу ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 629 ЦК України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За правилом ст. 610 Цивільного кодексу України, порушення зобов'язання - це його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Враховуючи наведені вище приписи законодавства щодо умов поставки товару та порядок проведення розрахунків за нього, позивачем правомірно було заявлено до стягнення 28 452, 60 грн. - боргу за переданий товар, в зв'язку з чим позовні вимоги про стягнення боргу підлягають задоволенню, як обґрунтовані та підтверджені належними доказами.

Поряд з цим, за порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань, позивачем заявлено до стягнення 7637, 33 грн. інфляційного збільшення суми боргу, які складається з:

- інфляційного збільшення боргу в сумі 2618,92 грн., яке утворилося за період 01.01.2018 р. - 27.04.2018 р. внаслідок прострочення сплати основної заборгованості за поставлений товар в сумі 59 952, 60 грн.;

- інфляційного збільшення боргу в сумі 455, 62 грн., яке утворилося за період 28.04.2018 р. - 07.05.2018 р. внаслідок прострочення сплати основної заборгованості за поставлений товар в сумі 56 952,60 грн.;

- інфляційного збільшення боргу в сумі 4562, 79 грн., яке утворилося за період 08.05.2018 р. - 27.09.2018 р. внаслідок прострочення сплати основної заборгованості за поставлений товар в сумі 54 952, 60 грн.

Розглядаючи зазначену вимогу, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 598 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За статтею 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною 2 ст. 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Здійснивши за допомогою інтегрованого в систему інформаційно-правового забезпечення "Ліга:Закон Еліт 9.1.5" калькулятора обрахунок інфляційних втрат у правильному позивачем періоді, судом отримано її в сумі 3271, 04 грн., яка є меншою ніж та, що заявлена позивачем (7637, 33 грн.) .

Так, згідно розрахунку, зробленого судом:

- за період 01.01.2018 р. - 27.04.2018 р. внаслідок прострочення сплати основної заборгованості за поставлений товар в сумі 59 952, 60 грн. утворилося інфляційне збільшення боргу в сумі 2618, 95 грн. (задоволенню підлягають в межах позовних вимог - 2618, 92 грн.);

- за період 28.04.2018 р. - 07.05.2018 р. внаслідок прострочення сплати основної заборгованості за поставлений товар в сумі 56 952,60 грн. інфляційне збільшення боргу становить 0 грн.;

- за період 08.05.2018 р. - 27.09.2018 р. внаслідок прострочення сплати основної заборгованості за поставлений товар в сумі 54 952, 60 грн., утворилося інфляційне збільшення боргу в сумі 652,12 грн.

Таким чином суд вважає, що вимога щодо стягнення інфляційного збільшення суми боргу - 3271,04 грн. є правомірною та підлягає задоволенню, оскільки відповідає чинному законодавству та обставинам справи.

В частині стягнення 4366, 29 грн. - інфляційних втрат необхідно відмовити як такі, що заявлені безпідставно.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 73, ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Зважаючи на наведене вище, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову з розподілом судових витрат за правилами ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 191, п.2 ч.1 ст.231 ст. ст. 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства Вінницької міської ради "Вінницяміськтеплоенерго" (вул. 600 - річчя, буд.13, м. Вінниця, 21100, код ЄДРПОУ 33126849) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛЕКО ТРЕЙД" (вул. Каштанова, буд.11, м. Обухів, Київська область, 08703, код ЄДРПОУ 34899340) 28 452, 60 грн. - основного боргу, 3271, 04 грн. - інфляційних втрат, 1762,00 грн. - витрат по сплаті судового збору.

3. В стягненні 4366, 29 грн. - інфляційних втрат - відмовити.

4. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 15 500, 00 грн. - основного боргу - закрити.

5. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

6. Згідно з приписами ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано.

7. Згідно з положеннями ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

8. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 27 лютого 2019 р.

Суддя Колбасов Ф.Ф.

віддрук. 3 прим.:

1 - до справи

2 - позивачу (вул. Каштанова, буд.11, м. Обухів, Київська область, 08703)

3 - відповідачу (вул. 600 - річчя, буд.13, м. Вінниця, 21100)