Ухвала

від 26.02.2019 по справі 920/918/18

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.02.2019 Справа № 920/918/18 Господарський суд Сумської області у складі судді Спиридонової Н.О. при секретарі судового засідання Гребенюк С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи № 920/918/18 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця (49038, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237),

до відповідача: Державного підприємства Краснопільське лісове господарство (42400, Сумська область, Краснопільський район, смт. Краснопілля, вул. Калініна, буд. 6, ідентифікаційний код 00992912),

про стягнення 45810,00 грн. штрафу за невірно вказану у накладній № 43273754 масу вантажу, нарахованого на підставі статей 24, 118, 122 Статуту залізниць України,

представники сторін:

позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 2150 від 30.10.2018 приймав участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції,

відповідача - ОСОБА_2 за довіреністю б/н від 05.05.2018.

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Сумської області надійшла позовна заява до відповідача, в якій просить стягнути з відповідача штраф в сумі 45810,00 грн. за невірно вказану у накладній № 43273754 масу вантажу, а також судові витрати, пов'язані з розглядом даної справи в сумі 1762,00 грн.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 21.11.2018 задоволено клопотання позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження, прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено розгляд справи по суті в судове засідання на 18.12.2018.

Відповідач подав відзив від 10.12.2018 на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки позивачем не доведено правильність визначення маси вантажу, який перевозився у вагоні № 67351478, під час зважування цього вагону та вважає позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими і такими, що не відповідають фактичним обставинам.

Ухвалою від 18.12.2018 у справі № 920/918/18 задоволено клопотання відповідача від 17.12.2018 про витребування доказів та зобов'язано позивача надати суду телеграму ПАТ Укрзалізниця від 08.02.2017 вих. № Ц-1-25/315-17 за підписом ОСОБА_3 щодо зобов'язання у разі затримки вагонів з неправильно зазначеною масою вантажу застосовувати штрафні санкції відповідно до вимог статей 118, 122 Статуту залізниць України тільки у разі перевантаження вагона понад його вантажопідйомність.

На виконання вимог ухвали суду від 18.12.2018 позивач подав клопотання від 11.01.2019 № НЮс-06/37 про залучення доказів до матеріалів справи, в якому просить суд залучити засвідчену належним чином копію телеграми ПАТ Укрзалізниця від 08.02.2017 вих. № Ц-1-25/315-17.

24.01.2019 до суду надійшла відповідь позивача на відзив, в якій просить суд позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, оскільки визначення відповідачем маси вантажу на кранових вагах, а залізницею на вагонних не є порушенням чинного залізничного законодавства України; вантаж було прийнято шляхом візуального огляду, згідно пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за № 861/5082, то залізниця не могла знати про невідповідність маси вантажу, а тому вантаж відправнику не повертався та не переоформлялися нові перевізні документи; телеграма № Ц-1-25/315-17 від 08.02.2017 не є нормативно-правовим документом і має виключно інформаційно-розпорядчий характер та за своєю суттю не вносить зміни до Статуту залізниць щодо підстав та виду відповідальності за неправильне зазначення маси вантажу у перевізному документі у вигляді стягнення штрафу; сумніви відповідача стосовно того, що ДС ОСОБА_4 є начальником станції, а до трудових обов'язків прийомоздавальника ОСОБА_5 входить обов'язок здійснювати контрольні зважування спростовуються їхніми посадовою та робочою інструкціями; сумніви відповідача стосовно можливості зважування вантажів на таких вагах є безпідставними та необґрунтованими, оскільки ЗВВТ № 7 ст. Павлоград-1 було вчасно проведено державну повірку, огляд-перевірку та подовжено термін експлуатації до 17.07.2019.

Ухвалою суду від 22.01.2019 доручено Центральному апеляційному господарському суду забезпечити проведення судового засідання, призначене на 24.01.2019 в режимі відеоконференції.

Господарським судом Сумської області ухвалою від 24.01.2019 у справі № 920/918/18 постановлено здійснювати розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 26.02.2019 з повідомленням учасників справи.

Представник позивача - ОСОБА_1 за довіреністю № 2150 від 30.10.2018, приймав участь у судовому засіданні 26.02.2019 в режимі відеоконференції в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду, у відповідності до вимог статті 197 Господарського процесуального кодексу України.

08.02.2019 від представника позивача до суду надійшла заява б/н, б/д (вх. № 952 від 08.02.2019) про визнання справи малозначною, в якій, посилаючись на норми статей 12, 163 Господарського процесуального кодексу України та правову позицію Верховного Суду, викладену в ухвалах від 31.01.2019 у справі № 911/158/18, від 02.07.2018 у справі № 915/1338/17 та від 14.01.2019 у справі № 918/348/18 від 14.01.2019, просить суд визнати справу № 920/918/18 малозначною.

Суд, розглянувши вищезазначену заяву представника позивача, дійшов висновку про відмову в її задоволенні з огляду на наступне.

Положення статті 12 Господарського процесуального кодексу визначають, серед іншого, наступні форми господарського судочинства.

Так, спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні. Умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є: справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Для цілей Господарського процесуального кодексу України розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (частини третя, четверта, п'ята, сьома статті 12 Господарського процесуального кодексу України).

У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції господарського суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: ціну позову; значення справи для сторін; обраний позивачем спосіб захисту; категорію та складність справи; обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; кількість сторін та інших учасників справи; чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. У порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті, зокрема, справи у спорах щодо захисту прав інтелектуальної власності, крім справ про стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частини перша, друга, третя, пункт 4 частини четвертої статті 247 Господарського процесуального кодексу України).

Положення частини другої статті 250 Господарського процесуального кодексу України встановлюють, що у випадку, передбаченому частиною другою статті 247 Господарського процесуального кодексу України, за наслідками розгляду відповідного клопотання позивача суд з урахуванням конкретних обставин справи може: задовольнити клопотання та визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження; або відмовити в задоволенні клопотання та розглянути справу за правилами загального позовного провадження. При цьому, частиною сьомою статті 250 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що частини друга - шоста цієї статті не застосовуються, якщо відповідно до Господарського процесуального кодексу України справа підлягає розгляду тільки в порядку спрощеного провадження.

Відповідно частини першої статті 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими Господарським процесуальним кодексом України для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.

Відповідно до частини шостої статті 250 Господарського процесуального кодексу України, якщо суд вирішив розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження, але в подальшому за власною ініціативою або за клопотанням учасника справи постановив ухвалу про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, розгляд справи починається зі стадії відкриття провадження у справі.

Враховуючи характер спірних правовідносин, обставин, які підлягають встановленню та зібрання відповідних доказів, суд ухвалою від 24.01.2019 у справі № 920/918/18 дійшов висновку про перехід до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.

Приймаючи до уваги те, що нормами статті 250 Господарського процесуального кодексу України не допускається можливість повернення до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження у в'язку з переходом судом до розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, суд відмовляє у задоволенні заяви представника позивача б/н, б/д (вх. № 952 від 08.02.2019) про визнання справи малозначною.

Представником відповідача подано до суду клопотання про залучення доказів б/н від 21.02.2019 (вх. № 1377 від 21.02.2019), відповідно до якого представник відповідача просить суд залучити до матеріалів даної справи копію листа АТ Укрзалізниця № ЦЦТех-10/154 від 12.02.2019.

Зазначений письмових доказ долучено судом до матеріалів даної справи.

Відповідно до частини першої статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства (частини перша, друга статті 114 Господарського процесуального кодексу України).

При здійсненні судочинства суд застосовує Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (стаття 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ).

У відповідності до частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи Федіна проти України від 02 вересня 2010 року, Смірнова проти України від 08 листопада 2005 року, Матіка проти Румунії від 02 листопада 2006 року, Літоселітіс проти Греції від 05 лютого 2004 року та інші).

Згідно статті 177 Господарського процесуального кодексу України, завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання. Підготовче провадження має бути проведене протягом шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі. У виняткових випадках для належної підготовки справи для розгляду по суті цей строк може бути продовжений не більше ніж на тридцять днів за клопотанням однієї із сторін або з ініціативи суду.

За приписами статті 185 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд постановляє ухвалу (ухвали) про процесуальні дії, що необхідно вчинити до закінчення підготовчого провадження та початку судового розгляду справи по суті. За результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про: 1) залишення позовної заяви без розгляду; 2) закриття провадження у справі; 3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті. Суд з'ясовує думку сторін щодо дати призначення судового засідання для розгляду справи по суті.

У підготовчому засіданні 26.02.2019 судом розглянуто питання, визначені частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України.

Представники сторін повідомили суду, що всі докази, необхідні для об'єктивного розгляду даної справи по суті зібрані, та зазначили, що вважають за можливе закрити підготовче провадження у даній справі та перейти до розгляду справи по суті.

Враховуючи, що судом було вчинено всі дії в межах підготовчого провадження з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, з огляду на відсутність підстав для відкладення підготовчого засідання, суд дійшов висновку щодо закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Керуючись статтями 120, 182, 185, 234, 235, 250, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні заяви представника позивача - Публічного акціонерного товариства Українська залізниця (03680, м. Київ, вул. Тверська, буд. 5, ідентифікаційний код 40075815) в особі Регіональної філії Придніпровська залізниця (49038, м. Дніпро, пр. Д. Яворницького, буд. 108, ідентифікаційний код 40081237) б/н, б/д (вх. № 952 від 08.02.2019) про визнання справи малозначною відмовити.

2. Закрити підготовче провадження у справі № 920/918/18

3. Призначити справу № 920/918/18 до судового розгляду по суті на 14.03.2019, 12:00 з повідомленням учасників справи. Судове засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Сумської області за адресою: м. Суми, проспект Т.Г.Шевченка, 18/1, 1-й поверх, зал судового засідання № 4.

4. Повідомити учасників справи про право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також про обов'язок повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання, зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти або іншої аналогічної інформації.

5. Копію ухвали надіслати учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Дана ухвала оскарженню не підлягає.

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: htps://court.gov.ua/sud5021/.

Повну ухвалу складено 27 лютого 2019 року.

Суддя ОСОБА_6

Примітка. Відповідно до статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право:

1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень;

2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам;

3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб;

4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти;

5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках;

6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.

2. Учасники справи зобов'язані:

1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу;

2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи;

3) з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою;

4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази;

5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні;

6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки;

7) виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

3. У випадку невиконання учасником справи його обов'язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

4. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом.

Відповідно до частин сьомої, восьмої статті 42 Господарського процесуального кодексу України,учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Якщо учасник судового процесу повідомляє суду номери телефонів і факсів, адресу електронної пошти або іншу аналогічну інформацію, він повинен поінформувати суд про їх зміну під час розгляду справи.

Положення частини сьомої цієї статті застосовуються також у разі відсутності заяви про зміну номерів телефонів і факсів, адреси електронної пошти, які учасник судового процесу повідомив суду.