Постанова

від 19.02.2019 по справі 910/21590/17

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2019 року

м. Київ

Справа № 910/21590/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Пількова К. М.,

секретар судового засідання - Овчарик В. М.,

за участю представників:

позивача - Думи Ю. М. (адвокат),

відповідача - Пилипчук І. І. (представник за довіреністю від 11.02.2019 №225-КМР-487),

третьої особи - не з'явилися,

розглянув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрансбуд" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 (суддя Сівакова В. В.) і постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 (головуючий - Сулім В. В., судді: Коротун О. М., Чорногуз М. Г.) у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрансбуд"

до Київської міської ради,

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, - Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про внесення змін до договору оренди №892 від 08.12.2015

Короткий зміст і підстави позовних вимог

1. У листопаді 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Євротрансбуд" (далі - ТОВ "Євротрансбуд", Товариство, Орендар) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Київської міської ради (далі - Київрада, Орендодавець) про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 08.12.2005 (далі - договір від 08.12.2005), нотаріально посвідченого за реєстровим №892 та зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 26.01.2006 за №91-6-00528, зі змінами, внесеними угодою від 19.04.2012 про поновлення та про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки (далі - договір від 08.12.2005 в редакції від 19.04.2012), а саме підпункт 4.2 пункту 4 цього договору викласти в наступній редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 4 (чотирьох) відсотків від її нормативної грошової оцінки. У разі передачі в оренду будівлі, що розташована на земельній ділянці, розмір річної орендної плати встановлюється у розмірі 4,8 (чотири цілих і вісім десятих) відсотків від нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством", посилаючись на статтю 144 Конституції України, статті 632, 651, 654 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статтю 188 Господарського кодексу України (далі - ГК України), статті 14, 288 Податкового кодексу України (далі - ПК України), статті 21, 23, 30 Закону України "Про оренду землі" та статті 59, 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".

2. Позовна заява обґрунтовується тим, що пунктом 23 рішення Київради №554/1558 від 12.12.2016 "Про бюджет міста Києва на 2017 рік" встановлено розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки) згідно з додатком 10 до цього рішення, зокрема, для діяльності, пов'язаної наданням в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна орендна ставка становить 4%, а не 11,25%, як це визначено у договорі від 08.12.2005 (в редакції від 19.04.2012), у зв'язку з чим орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності, яка є регульованою ціною, підлягає приведенню у відповідність до встановлених Орендодавцем ставок орендної плати.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Господарського Суду м. Києва від 14.12.2017, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2018, у задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

4. Рішення та постанова мотивовані положеннями статей 2, 627, 632, 651, 652 ЦК України, статті 288 ПК України, статей 9, 93, 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), статей 179, 188 ГК України, статей 15, 21, 30 Закону України "Про оренду землі", статей 26, 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 33, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) в редакції, чинній до 15.12.2017, та статей 31, 73, 76-79, 86, 269 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, з урахуванням яких суди дійшли висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на те, що додаток 10 до рішення Київської міської ради №554/1558 від 12.12.2016 "Про бюджет міста Києва на 2017 рік" не містить зобов'язання Орендодавця переглядати орендні ставки у договорах оренди землі, укладених до набрання чинності цим рішенням, а враховуючи відсутність прийняття Київрадою рішення про внесення змін до договору від 08.12.2005 (в редакції від 19.04.2012) у частині розміру річної орендної плати, достатніх підстав для внесення відповідних змін до цього договору немає. При цьому апеляційним судом зазначено, що на відповідача рішенням Київської міської ради №554/1558 від 12.12.2016 не покладено обов'язку щодо забезпечення оформлення внесення відповідних змін до договорів оренди земельної ділянки, а в договорі від 08.12.2005 сторони не передбачили можливість внесення змін до нього у разі прийняття відповідного рішення Київради.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись з рішенням місцевого суду та постановою апеляційної інстанції, Товариство звернулося з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу

6. В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій положень статті 144 Конституції України, статей 15, 651 ЦК України, статей 23, 188 ГК України, статті 30 Закону України "Про оренду землі", статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", статей 35, 84 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, та статті 75 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, наголошуючи на тому, що: 1) встановлене раніше судами у справі №910/25371/15 правопорушення, що полягало у визначенні сторонами в договорі від 08.12.2005 орендної відсоткової ставки, яка не відповідала рішенню Київради від 29.12.2011 №1100/7336 "Про бюджет міста Києва на 2012 рік", і на даний час не відповідає рішенню Київради №554/1558 від 12.12.2016 "Про бюджет міста Києва на 2017 рік", має триваючу дію та наразі продовжує порушувати права Орендаря у зв'язку з неправомірним встановленням у договорі оренди земельної ділянки завищеного (незаконного) розміру орендної плати, так як Орендодавець відмовляється привести розмір орендної ставки у відповідність до норм чинного законодавства; 2) в порушення норм процесуального закону мотивувальна частина оскаржуваного рішення суду першої інстанції не містить інформації щодо поданих позивачем судових рішень, якими встановлено незаконність ставки орендної плати за земельну ділянку, та не зазначено мотиви відхилення таких доказів.

Узагальнений виклад позиції інших учасників справи

7. Відповідачем та третьою особою відзиви на касаційну скаргу не подавалися.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

8. 08.12.2005 між Київрадою (Орендодавець) та ТОВ "Євротрансбуд" (Орендар) укладено договір оренди земельної ділянки, за умовами пунктів 1.1, 2.1 якого Орендодавець на підставі рішення Київської міської ради №159/2735 від 17.03.2005 за актом приймання-передачі передає, а Орендар приймає в оренду (строкове платне користування) земельну ділянку (об'єкт оренди або земельна ділянка), визначену цим договором. Об'єктом оренди відповідно до цього договору є земельна ділянка з наступними характеристиками: місце розташування - просп. Перемоги, 5-а у Шевченківському районі м. Києва; розмір - 707кв.м.; цільове призначення - для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку; кадастровий номер - 8000000000:88:168:0001.

9. Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В. З. 08.12.2005 та зареєстровано в реєстрі за №892. Також договір зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 26.01.2006 за №91-6-00528 у книзі записів державної реєстрації договорів.

10. Згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки від 26.01.2006 Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду земельну ділянку площею 707кв.м. за адресою: м. Київ, просп. Перемоги, 5-а, кадастровий номер 8000000000:88:168:0001.

11. Рішенням Київської міської ради №811/7047 від 01.12.2011 "Про поновлення Товариству з обмеженою відповідальністю "Євротрансбуд" договорів оренди земельних ділянок на просп. Перемоги, 5-а у Шевченківському районі м. Києва від 26.01.2006 № 91-6-00528 та від 15.05.2008 № 91-6-00778" поновлено Товариству договір оренди земельної ділянки площею 0,0707га для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку №91-6-00528 від 26.01.2006, укладений на підставі рішення Київської міської ради від 17.03.2005 №159/2735 "Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю Євротрансбуд земельної ділянки для експлуатації та обслуговування адміністративного будинку на просп. Перемоги, 5-а у Шевченківському районі м. Києва" - на 15 років. Встановлено, що розмір річної орендної плати, визначеної в договорі оренди земельної ділянки №91-6-00528 від 26.01.2006, підлягає приведенню у відповідність до норм законодавства.

12. 19.04.2011 між Київрадою (Орендодавець) та ТОВ "Євротрансбуд" (Орендар) було укладено угоду про поновлення та про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки (далі - угода), відповідно до якої пункт 4.2 договору від 08.12.2005 викладено в редакції: "Річна орендна плата за земельну ділянку встановлюється у розмірі 11,25 відсотків від її нормативної грошової оцінки. Обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством."

13. Пунктом 23 рішення Київської міської ради від 12.12.2016 №554/1558 "Про бюджет міста Києва на 2017 рік" визначено установити розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва згідно з додатком 10 до цього рішення. Установити, що річна орендна плата за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва, на яких здійснюються різні види економічної діяльності, у тому числі передача будівель, споруд чи приміщень в оренду, встановлюється пропорційно до видів діяльності та розмірів орендної плати.

14. Згідно з додатком 10 до рішення Київської міської ради №554/1558 від 12.12.2016 розмір орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки) для діяльності, пов'язаної наданням в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна встановлено в розмірі 4%.

15. 10.11.2017 позивач направив відповідачу лист №09-11/2 від 09.11.2017 з пропозицією внести зміни до договору від 08.12.2005 в частині розміру орендної плати, надавши два примірника відповідної угоди про внесення змін до договору оренди земельної ділянки.

16. Листом №05707-22761 від 14.12.2017 Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повідомив позивача, що згідно з пунктом 4.3. договору від 08.12.2005 розмір орендної плати може змінюватися за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київської міської ради, внесення змін до цього договору.

17. Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі №910/25371/15 (за участю тих же сторін), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 та постановою Вищого господарського суду України від 05.04.2017, відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання недійсним пункту 4 угоди від 19.04.2012 про поновлення та про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 08.12.2005 та зобов'язання Київради привести річну орендну плату у відповідність до рішень Київської міської ради від 01.12.2011 №811/7047 та від 22.12.2015 №61/61 "Про бюджет міста Києва на 2016 рік" з мотивів спливу позовної давності, про застосування якої було заявлено відповідачем. При цьому судами встановлено, що визначена в угоді від 19.04.2012 про поновлення та про внесення змін до договору річна орендна плата за земельну ділянку у розмірі 11,25% від її нормативної грошової оцінки є такою, що перевищує встановлену пунктом 28.1 додатку 12 до рішення Київської міської ради від 29.12.2011 №1100/7336 "Про бюджет міста Києва на 2012 рік" ставку орендної плати для операцій з нерухомим майном - 10% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Позиція Верховного Суду

18. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.

19. Згідно з пунктом 34 частини 1 статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та пунктом 2 статті 22 Закону України "Про столицю України - місто-герой Київ" вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин є виключною компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад. Київська міська рада має право визначати особливості землекористування.

20. Частиною 1 статті 632 ЦК України визначено, що ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки, тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

21. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди, крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України (частини 1 та 2 статті 21 Закону України "Про оренду землі").

22. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 15 Закону України "Про оренду землі" істотною умовою договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

23. Таким чином, з урахуванням положень статті 632 ЦК України, статті 288 ПК України і статей 15, 21 Закону України "Про оренду землі" нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати.

24. Частиною 2 статті 651 ЦК України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

25. Відповідно до частини 2 статті 632 ЦК України зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом.

26. Статтею 30 Закону України "Про оренду землі" визначено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.

27. Виходячи зі змісту статей 632, 651 ЦК України та статті 30 Закону України "Про оренду землі" слід дійти висновку про те, що за загальним правилом зміна умов договору, в тому числі в частині розміру орендної плати, здійснюється за взаємною згодою сторін. За відсутності такої згоди такий договір може бути змінений за рішенням суду лише у випадках, встановлених умовами договору або в силу закону.

28. Відповідно до пункту 4.3 договору від 08.12.2005 (в редакції від 19.04.2012) розмір орендної плати може змінюватись за згодою сторін шляхом прийняття відповідного рішення Київською міською радою та внесення змін до цього договору.

29. Згідно з пунктом 4.7 договору від 08.12.2005 (в редакції від 19.04.2012) розмір орендної плати переглядається у разі зміни умов господарювання, передбачених договором, зміни розмірів земельного податку, зміни мінімального розміру орендної плати, підвищення цін і тарифів, зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, погіршення стану орендованої земельної ділянки не з вини орендаря, що підтверджено документами, та у інших випадках, передбачених законом, за згодою сторін, але не частіше, ніж один раз у рік. Після прийняття відповідного рішення Київської міської ради орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату відповідно до нової орендної ставки.

30. Судами попередніх інстанцій встановлено та скаржником не спростовано того, що: 1) Київською міською радою рішення щодо внесення змін до договору не приймалося, що свідчить про відсутність згоди сторін на внесення змін до договору; 2) додаток 10 до рішення Київської міської ради №554/1558 від 12.12.2016 "Про бюджет міста Києва на 2017 рік" не містить зобов'язання переглядати орендні ставки у договорах оренди землі, укладених до набрання ним чинності; 3) цим рішенням на Орендодавця не покладено обов'язку забезпечити оформлення внесення відповідних змін до раніше укладених договорів оренди земельної ділянки.

31. Згідно з пунктом 288.5 статті 288 ПК України (в редакції, чинній на час звернення з позовом) розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.

32. Рішеннями Київської міської ради від 29.12.2011 №1100/7336 "Про бюджет міста Києва на 2012 рік" (чинне на час поновлення договору оренди) та від 12.12.2016 №554/1558 "Про бюджет міста Києва на 2017 рік" встановлювалися розміри орендної плати за земельні ділянки комунальної власності територіальної громади міста Києва (у відсотках від нормативної грошової оцінки) згідно з додатками 12 і 10 відповідно.

33. Як встановлено судами попередніх інстанцій, після поновлення 19.04.2012 договору оренди земельної ділянки від 08.12.2005 Київською міською радою у грудні 2016 року було змінено відсоткову ставку орендної плати з 10% до 4% від нормативної грошової оцінки - для діяльності, пов'язаної з наданням в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна.

34. З огляду на те, що за змістом пункту 288.5 статті 288 ПК України та статті 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є регульованою ціною, то згідно з пунктом 4.7 договору оренди від 08.12.2005 (в редакції від 19.04.2012) підставою для перегляду розміру орендної плати, встановленої умовами цього договору, має бути саме законодавча зміна граничного (мінімального чи максимального) розміру цієї плати або зміна розміру земельного податку, а не щорічне визначення рішенням Київської міської ради, яким затверджується бюджет міста Києва на відповідний рік, розміру орендної плати за землю шляхом можливого запровадження нових орендних ставок в залежності від видів економічної діяльності землекористувача.

35. Палата для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у аналогічній справі (№910/7905/17) дійшла висновку про те, що оскільки у рішенні Київської міської ради від 12.12.2016 №554/1558 "Про бюджет міста Києва на 2017 рік", у рішенні Київської міської ради від 21.12.2017 №1043/4050 "Про бюджет міста Києва на 2018 рік" та в додатках 10 до цих рішень не зазначається про встановлення мінімального або максимального розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності м. Києва, то Київською міською радою в рамках її повноважень визначаються середньозважені (регульовані) орендні ставки, які знаходяться в межах між мінімальним (3% від нормативної грошової оцінки) та максимальним (12% від нормативної грошової оцінки) розмірами орендної плати за землю, які, в свою чергу, встановлені законодавчо - статтею 288 ПК України.

36. Наведеним повністю спростовується твердження скаржника про те, що встановлене судовими рішеннями у справі №910/25371/15 правопорушення, яке полягало у визначенні сторонами в договорі від 08.12.2005 орендної відсоткової ставки, яка не відповідала рішенню Київради від 29.12.2011 №1100/7336 "Про бюджет міста Києва на 2012 рік" і на даний час не відповідає рішенню Київради №554/1558 від 12.12.2016 "Про бюджет міста Києва на 2017 рік", має триваючу дію та наразі продовжує порушувати права Орендаря у зв'язку з неправомірним встановленням у договорі оренди земельної ділянки завищеного (незаконного) розміру орендної плати, так як Орендодавець відмовляється привести розмір орендної ставки у відповідність до норм чинного законодавства , оскільки суд апеляційної інстанції правильно зазначив, що до переліку повноважень Київської міської ради у галузі земельних відносин, визначених статтею 9 ЗК України, не входить законодавче встановлення або зміна граничного (мінімального та максимального) розміру орендної плати за земельні ділянки комунальної власності, оскільки такі повноваження в силу приписів статті 288 ПК України належать Верховній Раді України - єдиному органу законодавчої влади в Україні (стаття 75 Конституції України).

37. Крім того, хоча за змістом статей 59, 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення органів місцевого самоврядування є обов'язковими для виконання на відповідній території, однак, ці рішення не є актами цивільного законодавства в розумінні статті 4 ЦК України, якою визначено коло відповідних актів.

38. Проаналізувавши рішення Київської міської ради від 12.12.2016 №554/1558 "Про бюджет міста Києва на 2017 рік", у зв'язку з неоднаковим тлумаченням змісту якого та умов договору від 08.12.2005 між сторонами власне і виник даний спір, апеляційний суд вірно зазначив про те, що це рішення може бути самостійною підставою для внесення змін до договору оренди, якщо сторони цього договору визначили безпосередньо в самому договорі таку підставу для внесення змін до нього, що відповідає принципу свободи договору, встановленому статтями 3, 6, 627 ЦК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду в складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 16.04.2018 у справі №910/7905/17 зі спору, що виник з подібних земельних правовідносин).

39. Разом з тим, зважаючи на те, що у пунктах 4.3, 4.7 та інших умовах договору від 08.12.2005 сторони не передбачили можливість внесення змін до договору в разі прийняття Київрадою відповідного рішення, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

40. Згідно з імперативними вимогами частини 4 статті 75 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

41. Відтак, апеляційним судом прийнято до уваги посилання скаржника на рішення Господарського суду міста Києва від 20.10.2016 у справі №910/25371/15, яким встановлено факт невідповідності завищеного розміру річної орендної плати, визначеної договором від 08.12.2005 (в редакції від 19.04.2012), вимогам рішення Київської міської ради від 29.12.2011 №1100/7336 "Про бюджет міста Києва на 2012 рік".

42. Натомість апеляційний суд вірно зауважив, що самі по собі зазначені посилання не спростовують висновку суду першої інстанції щодо відсутності передбачених законом та договором від 08.12.2005 (в редакції від 19.04.2012) підстав для приведення розміру річної орендної плати у відповідність до рішення Київської міської ради "Про бюджет міста Києва на 2017 рік", оскільки під час розгляду справи судами не встановлено, а Товариством не доведено наявність підстав для внесення змін до цього договору з урахуванням приписів статей 632, 651, 652 ЦК України.

43. Тим більше, що судовими рішеннями у справі №910/25371/15 було відмовлено, зокрема у задоволенні позовної вимоги про визнання недійсним пункту 4 угоди від 19.04.2012 про поновлення та про внесення змін до договору оренди земельної ділянки від 08.12.2005 в частині визначення розміру орендної плати у 11,25% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, тому в силу положень статті 204 ЦК України чинність правочину в цій частині презюмується.

44. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Верховенство права в розумінні Конвенції базується на застосуванні судами принципу юридичної визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Тобто рішення суду, яке набрало законної сили, не може ставитися під сумнів по завершенню розгляду спору. Повага до остаточного рішення суду означає, що жодна з сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з тією метою, щоб домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" та у справі "Рябих проти Росії"). При цьому одним із аспектів правової певності є те, що сторони можуть покластися на остаточне рішення суду і діяти відповідним чином (рішення Європейського суду з прав людини від 28.11.1999 у справі "Брумареску проти Румунії").

45. Колегія суддів погоджується з доводами скаржника про те, що в порушення пункту 3 частини 1 статті 84 ГПК України в редакції, чинній до 15.12.2017, мотивувальна частина оскаржуваного рішення від 14.12.2017 не містить зазначення мотивів відхилення посилань позивача на подані ним судові рішення у справі №910/25371/15, якими встановлено незаконність ставки орендної плати за земельну ділянку.

46. Разом з тим, зважаючи на подальше надання апеляційним судом обґрунтованої оцінки вказаним доводам Товариства, Верховний Суд вважає, що саме по собі зазначене порушення судом першої інстанції норм процесуального права не призвело до прийняття неправильного по суті рішення, а тому не може бути достатньою підставою для його скасування, позаяк згідно з частиною 2 статті 309 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

47. Отже, суди попередніх інстанцій, дослідивши обставини та зібрані у справі докази в їх сукупності, надавши належну правову оцінку умовам договору від 08.12.2005 (в редакції від 19.04.2012) та врахувавши положення чинного цивільного, земельного і податкового законодавства, дійшли правильного висновку щодо відмови у задоволенні позовних вимог у зв'язку з їх необґрунтованістю та недоведеністю.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

48. Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані сторонами з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог і заперечень проти них, місцевий та апеляційний господарські суди дійшли вірного висновку щодо необґрунтованості позовних вимог, як наслідок, оскаржувані рішення та постанова ухвалені з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

49. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, колегія суддів вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі не знайшли свого підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновки судів попередніх інстанцій щодо відмови у задоволенні позову, у зв'язку з чим, підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваних рішення і постанови відсутні.

Щодо судових витрат

50. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України в редакції, чинній з 15.12.2017, покладається на скаржника.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євротрансбуд" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 14.12.2017 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.11.2018 у справі №910/21590/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Ю. Я. Чумак

Судді Т. Б. Дроботова

К. М. Пільков