Рішення

від 26.02.2019 по справі 240/5888/18

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2019 року м. Житомир справа № 240/5888/18

категорія 11.5

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

судді Токаревої М.С.,

розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лакма-Полісся" до Начальника Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції ОСОБА_1 про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання зняти арешт з майна,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лакма-Полісся" звернулось до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Начальника Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції ОСОБА_1 у якому просить:

- визнати бездіяльність начальника Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир протиправною та зобов'язати її зняти арешт з майна позивача ТОВ ТД "Лакма-Полісся" м. Житомир. В обґрунтування позову позивач зазначив, що 14.08.2006 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у Богунському районі міста Житомира було винесено постанову про накладення арешту на майно товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лакма-Полісся". Згідно платіжного доручення № 1725 від 19 серпня 2006 ним було сплачено борг в сумі 1271грн.27 коп. та надано його копії та виписки банку до ДВС Богунського району м. Житомир. Не дивлячись на виконання рішення суду з боку позивача ДВС Богунського району не закриває виконавче провадження протягом 12 років до даного часу, чим грубо порушили вимоги ст.59 Закону України "Про виконавче провадження". 12 грудня 2018року позивач звернувся до начальника Богунського відділу державної виконавчої служби з клопотанням про зняття арешту з майна, на що отримав відповідь, що у Богунському відділі державної виконавчої служби відсутній архів даних про виконавче провадження та відмовили у знятті з арешту майна.

Справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників.

На виконання вимог суду, відповідачем було надано відзив на позовну заяву за змістом якого він просив відмовити у задоволенні позову.

Дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 14.08.2006 державним виконавцем відділу державної виконавчої служби у Богунському районі міста Житомира було винесено постанову про накладення арешту на майно товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лакма-Полісся".

Підставою для винесення вказаної постанови слугував виконавчий лист №2-137 виданий 26.07.2006 Чуднівським районним судом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лакма-Полісся" на користь ОСОБА_2 1271,27 грн.

Позивач вказує, що ним згідно платіжного доручення № 1725 від 19 серпня 2006 року було сплачено борг в сумі 1271грн.27 коп. та надано його копії та виписки банку до ДВС Богунського району м. Житомир.

Також позивач посилається на те, що не дивлячись на виконання рішення суду з боку позивача ДВС Богунського району не закриває виконавче провадження на протязі 12 років до даного часу, чим грубо порушили вимоги ст.59 Закону України "Про виконавче провадження".

12 грудня 2018 року позивач звернувся до начальника Богунського відділу державної виконавчої служби з клопотанням про зняття арешту з майна.

Листом від 12.12.2018 №71583/7.21-40/7 Богунський відділ державної виконавчої служби м.Житомира повідомив позивача, що за результатами даного розгляду та проведеної перевірки повідомляємо наступне, що відповідно до бази даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що станом на 12.12.2018 будь-які виконавчі документи, де стороною є ТОВ "Торговий дім "Лакма-Полісся", на виконанні у відділі відсутні та не перебувають.

Позивач вважаючи, що начальником Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції ОСОБА_1 допущено протиправну бездіяльність щодо не зняття арешту протиправною звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Спірні правовідносини регулюються Законом України "Про виконавче провадження" ( далі - Закон).

Стаття 1 Закону визначає, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 1 статті 5 Закону визначено, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Стаття 59 Закону визначає підстави та порядок зняття арешту з майна.

Відповідно до вказаної норми особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини.

Виконавець зобов'язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону.

У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець.

Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

4) наявність письмового висновку експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв'язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

9) підстави, передбачені пунктом 1-2 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Аналіз наведеної норми свідчить, що нею чітко передбачено підстави для зняття арешту з майна.

Слід наголосити, що для можливості зняття арешту необхідно щоб було відкрито виконавче провадження. У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Крім того, зняття арешту здійснюється не начальником органу ДВС, а державним виконавцем або за рішенням суду.

Також у ході судового розгляду не було встановлено наявності відкритого на даний час виконавчого провадження, оскільки з листа, який фактично слугував підставою для звернення до суду з даним позовом вбачається, що відповідно до бази даних Автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що станом на 12.12.2018 будь-які виконавчі документи, де стороною є ТОВ "Торговий дім "Лакма-Полісся", на виконанні у відділі відсутні та не перебувають.

Наведені обставини дають суду підстави до висновку про відсутність з боку начальника Богунського ВДВС м.Житомира ОСОБА_1 бездіяльності на яку посилається позивач та відсутні підстави також зобов'язувати відповідача вчиняти дії.

Разом з тим, суд вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що у разі порушення його прав при примусовому виконанні рішення суду, чинним законодавством передбачено можливість оскарження дій або бездіяльності органу ДВС у відповідному виконавчому провадженні до суду, який видав виконавчий лист і у порядку судочинства у якому такий виконавчий лист було видано. Тобто, у даному випадку таке оскарження можливе до Чуднівського районного суду Житомирської області у порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Позивачем не доведено обставин на яких ґрунтуються позовні вимоги, тоді як відповідачем доведено недопущення жодної бездіяльності на яку посилався позивач, а тому відсутні підстави також зобов'язувати відповідача вчиняти дії.

На підставі викладеного, керуючись статтями 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Лакма-Полісся" (проспект Незалежності, 81 а, м.Житомир,10001, код ЄДРПОУ 30314620) до начальника Богунського відділу державної виконавчої служби міста Житомир Головного територіального управління юстиції ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) про визнання бездіяльність протиправною та зобов'язання зняти арешт з майна відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя М.С. Токарева