Рішення

від 20.02.2019 по справі 1340/5093/18

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1340/5093/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2019 року м.Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді - Коморний О.І.,

секретар судового засідання Редкевич О.Р.,

за участю:

представника позивача Гавриченко Ж.В.,

представника відповідача Павліш О.Р.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промпостач Захід про визнання протиправним та скасування рішення Державної фіскальної служби України та зобов'язання вчинити дії.

Обставини справи.

До Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю Промпостач Захід в якій позивач просить, з урахуванням зміни позовних вимог:

- визнати протиправним та скасувати прийняте комісією Державної фіскальної служби, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації Рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації № 531146/41057205 від 03.01.2018 року;?

- зобов'язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 27.11.2017 року.

Позовні вимоги мотивує тим, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, чим чинить перешкоди в господарській діяльності позивача. Вказує, що господарські операції, за результатом якої видана податкова накладна № 6 від 27.11.2018 року носять реальний характер та підтверджуються документами первинного-бухгалтерського обліку, складеними у відповідності з вимогами чинного законодавства України, які не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу ст. 198, 201 Податкового кодексу України, ч. 2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості. Окрім того, зазначає, що відповідач у встановленні п. 56.23 ст. 56 ПК України строки не надав відповіді на скаргу, тому бездіяльність Державної фіскальної служби України стосовно не реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 6 від 27 листопада 2017 року є протиправною.

Відповідач проти позову заперечив повністю з тих підстав, що податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.6 Наказу Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, які є достатніми для зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державного реєстрів податкових накладних . Вказує, що підставою відмови у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних є надання позивачем копій документів, які складені з порушенням законодавства, та/або є недостатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію спірної накладної.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 02 листопада 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 11 січня 2019 року підготовче провадження у справі закрито та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, просить суд відмовити в задоволені позовних вимог.

Суд всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті

встановив:

ТзОВ Промпостач Захід є юридичною особою (ЄДРПОУ: 41057205), яка веде господарську діяльність в сфері оптової торгівлі товарами господарського призначення, зокрема, але не виключно, освітлювальними приладами, електронною апаратурою та електротоварами (КВЕД 46.43).

Між ТзОВ Промпостач Захід та ПАТ Українська Залізниця (регіональна філія Південно - Західна Залізниця ) 14 листопада 2017 року укладено договір поставки № ПЗ/НХ-171790/НЮ, відповідно до умов якого ТзОВ Промпостач Захід є постачальник та зобов'язується надати ПАТ Українська Залізниця (покупцю) певну продукцію, відповідно до специфікацій № 1, а покупець зобов'язаний прийняти та оплатити цей товар на умовах договору. (а.с. 14-18).

Згідно з видатковою накладною № 55 від 27.11.2017 року товар поставився на загальну суму 652600, 80 грн (в тому числі ПДВ на суму 108766,80 грн). (а.с.25)

ТзОВ Промпостач Захід 27.11.2017 року направлено на реєстрацію податкову накладну № 6 від 27.11.2017 року на загальну суму на загальну суму 652600,80 грн (ПДВ на суму 108766,80 грн). (а.с.24)

Реєстрація документа зупинена відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.6 Наказу Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державного реєстрів податкових накладних .

Позивач 26.12.2017 року надіслав повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинено. (а.с.45)

За наслідками розгляду поданих позивачем документів, відповідач прийняв рішення від 03.01.2018 року № 531146/41057205 про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 27.11.2017 року з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування. (а.с.35)

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Закріплений у ч. 1 ст. 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до п. 1.1. Податковий кодекс України (далі ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до пп. а п. 185.1 ст. 185 ПК України об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Згідно приписів норми пункту 187.1 статті 187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Таким чином, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, в якій, зокрема, має бути зазначено місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Відповідно до пункту 201.16 ст.201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної/розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

За приписами пункту 74.2 статті 74 ПК України в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року № 1246 Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.04.2017 року № 341, далі - Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Як передбачено пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Згідно із пунктом 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Відповідно до підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: а) порядковий номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; б) визначення критерію (їв) оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування; в) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатніх для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до пункту 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року №567 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 року № 753/30621, далі -Критерії оцінки, який був чинним станом на момент зупинення вищевказаних податкових накладних), моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями:

1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 рази більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу придбання на митній території України такого товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, і митних деклараціях, та обсягу постачання відповідного товару/послуги, зазначеного у податкових накладних /розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 75% загального такого залишку) товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, та відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється);

2) відсутність (анулювання, призупинення) ліцензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб'єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI ПК України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі.

Суд зауважує, що визначення фіскальним органом у квитанціях конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у наказі Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567, котрим затверджено Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Вичерпний перелік документів).

Відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв, такими документами є:

1) договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Як встановлено з матеріалів справи судом та не заперечується відповідачем, податкову накладну прийнято, а її реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст. 201 ПК України, ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення.

Проте фіскальним органом не вказано конкретного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної у такому виді, який би унеможливив неоднозначне розуміння цієї пропозиції платником податків.

Як свідчать матеріали справи, рішенням комісії ДФС України, ТзОВ Промпостач Захід відмовлено у реєстрації податкової накладної у зв'язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації № 190 від 29.03.2017 року (далі - Постанова № 190) установлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту "в" підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Судом встановлено, що позивачем для підтвердження господарської операції, на яку виписано податкову накладну № 6 направлено до контролюючого органу ДФС повідомлення з поясненнями та копіями документів первинного-бухгалтерського обліку, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, вичерпний перелік яких затверджений Наказом Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 року.

На підтвердження реальності господарських операцій, позивачем надано документи, що підтверджують факт поставки товарів, також документи що підтверджують походження товару, а саме: договір поставки №ПЗ/НХ-171790/НЮ від 14.11.2017 року (а.с.14-18); заявка служби матеріально-технічного забезпечення Регіональної філії Південно- західної залізниці ПАТ Українська залізниця від 23.11.2017 року, вих.№2564 (а.с. 19); видаткова накладна № 55 від 27.11.2017 року (а.с.25); товаро-транспортна накладна №Р2649 від 27.11.2017 року (а.с.27); акт № 015011926 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.11.2017 року (а.с.29).

Окрім того, судом встановлено з матеріалів справи, що позивачем подано документи які підтверджують факт придбання товарів позивачем для наступної реалізації ПАТ Українська залізниця , а саме: договір купівлі-продажу № 241117/01 від 24.11.2017 року (а.с.20-21); видаткова накладна № 2649 від 27.11.2017 року (а.с.26); товаро-транспортна накладна (накладної на вантаж відправника) № 016016100 від 27.11.2017 року (а.с.31); платіжне доручення № 176 від 27.11.2017 року (а.с.28); платіжне доручення № 175 від 24.11.2017 року (а.с.22); платіжне доручення №179 від 29.11.2017 року (а.с.32).

Судом досліджено первинні документи, що надавалися контролюючому органу та встановлено, що вони оформлені у відповідності до вимог їх складення, не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу ст.ст.198, 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Разом із тим, суд звертає увагу на те, що за наявності інших первинних документів відсутність документів само по собі не свідчить про нездійснення фактичної поставки чи фіктивність правочину як такого.

Однак, всупереч цьому, контролюючий орган прийняв оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. При чому, як встановлено зі змісту зазначеного рішення, в ньому не вказано які саме документи складені з порушенням законодавства та/або яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Тобто, управлінський акт відповідача не містить чіткого визначення підстав прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, які передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року за №190.

Відповідно до ст. 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права та підлягає застосуванню національними судами при розгляді справ. В своїй судовій практиці Європейський суд з прав людини підкреслює особливу важливість принципу належного урядування . Він передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер'їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15 вересня 2009 року). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах Лелас проти Хорватії (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20 травня 2010 року, і Тошкуце та інші проти Румунії (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25 листопада 2008 року) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси (див. зазначені вище рішення у справах Онер'їлдіз проти Туреччини (Oneryildiz v. Turkey), п. 128, та Беєлер проти Італії (Beyeler v. Italy), п. 119).

Крім того, Резолюцією Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 урядам держав-членів рекомендовано керуватися у своєму праві й адміністративній практиці принципами, які наводяться у додатку до цієї резолюції.

Ці принципи застосовуються для захисту осіб, як фізичних, так і юридичних, в адміністративних процедурах відносно будь-яких індивідуальних заходів або рішень, які були прийняті в ході здійснення публічної влади і які за своїм характером безпосередньо впливають на їхні права, свободи або інтереси (адміністративні акти).

В ході реалізації цих принципів слід ураховувати належним чином вимоги щодо належного та ефективного управління, а також інтереси третіх сторін та основні публічні інтереси. У випадках, коли вимоги зумовлюють необхідність внесення змін або вилучення одного чи більше принципів у конкретних випадках або в специфічних сферах публічної адміністрації, слід докласти всіх можливих зусиль, відповідно до фундаментальних цілей цієї резолюції, для досягнення якомога вищого ступеня справедливості.

Такими принципами, згідно з Додатком до Резолюції, зокрема, є:

- право бути вислуханим, що означає, що щодо будь-якого адміністративного акта, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом;

- виклад мотивів, що означає, що якщо адміністративний акт є таким, що за своїм характером несприятливо впливає на права, свободи або інтереси особи, така особа отримує інформацію про мотиви, на яких він ґрунтується. Інформація про мотиви зазначається в акті або передається відповідній особі, за її запитом, у письмовій формі протягом розумного строку.

Відтак, суд вважає, що дії відповідача стосовно прийняття оскаржуваного рішення, в якому не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 року, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

З урахуванням заявлених позовних вимог у співставленні з повноваженнями адміністративного суду при розгляді справи суд дійшов висновку, що ТзОВ Промпостач Захід дотрималось всіх законодавчих вимог щодо складання та реєстрації податкової накладної, надало контролюючому органу пояснення та документи стосовно підтвердження наведеної в податковій накладній інформації, а відповідач не встановив і не навів в електронних квитанціях та в оскаржуваному рішенні будь-яких фактів порушення ТзОВ Промпостач Захід законодавчих норм. Відтак, суд вважає, що у ДФС України були відсутні підстави для відмови у реєстрації податкової накладної № 6 від 27.11.2017 року та прийняття рішення № 531146/41057205 від 03.01.2018 року.

Відповідно до ст.139 КАС України на користь позивача слід стягнути понесені судові витрати у сумі 3524,00 грн сплачені при поданні позовної заяви до суду.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд -

у х в а л и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати прийняте комісією Державної фіскальної служби України яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/ розхрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації № 531146/41057205 від 03.01.2018 року.

3. Зобов'язати Державну фіскальну службу України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, ЄДРПОУ: 39292197) зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 27.11.2017 року.

4. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Промпостач Захід (вул. Городоцька 355, м. Львів, ЄДРПОУ: 41057205) з Державної фіскальної служби України (пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, ЄДРПОУ: 39292197), за рахунок бюджетних асигнувань судовий збір в сумі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн 00 коп.

Рішення може бути оскаржене, згідно зі ст. 295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили, згідно зі ст. 255 КАС України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складений 27.02.2019р.

Суддя Коморний О.І.