Постанова

від 02.07.2019 по справі 1340/5093/18

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2019 рокуЛьвів№ 857/3836/19

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Попка Я.С.

суддів Носа С.П., Сеника Р.П.,

за участю секретаря судового засідання Кітраль Х.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року, ухвалене суддею Коморним О.І., 11:28:30 год, м. Львів, дата складання повного тексту рішення 27 лютого 2019 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промпостач Захід до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

31.10.2018 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Промпостач Захід звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України, в якому, із врахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить: визнати протиправним та скасувати прийняте комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації № 531146/41057205 від 03.01.2018 року; зобов`язати відповідача зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 27.11.2017 року.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року задоволено повністю адміністративний позов. Визнано протиправним та скасовано прийняте комісією Державної фіскальної служби України яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації № 531146/41057205 від 03.01.2018 року. Зобов`язано Державну фіскальну службу України зареєструвати в Єдиному державному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 27.11.2017 року.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що вичерпний перелік таких документів у розрізі критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Визначення фіскальним органом у квитанціях конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у наказі Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567, котрим затверджено Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Вичерпний перелік документів). Проте фіскальним органом не вказано конкретного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної у такому виді, який би унеможливив неоднозначне розуміння цієї пропозиції платником податків. Позивачем для підтвердження господарської операції, на яку виписано податкову накладну № 6 направлено до контролюючого органу ДФС повідомлення з поясненнями та копіями документів первинного-бухгалтерського обліку, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, вичерпний перелік яких затверджений Наказом Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 року. На підтвердження реальності господарських операцій, позивачем надано документи, що підтверджують факт поставки товарів, також документи що підтверджують походження товару. Крім того, позивачем подано документи які підтверджують факт придбання товарів позивачем для наступної реалізації ПАТ Українська залізниця . Первинні документи, що надавалися контролюючому органу оформлені у відповідності до вимог їх складення, не мають дефекту форми, змісту або походження.

Разом із тим, суд першої інстанції звертає увагу на те, що за наявності інших первинних документів відсутність документів само по собі не свідчить про нездійснення фактичної поставки чи фіктивність правочину як такого.

Однак, всупереч цьому, контролюючий орган прийняв оскаржуване рішення про відмову в реєстрації податкової накладної. При чому, у вказаному рішенні не вказано які саме документи складені з порушенням законодавства та/або яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Відтак, дії відповідача стосовно прийняття оскаржуваного рішення, в якому не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977 року, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що ТзОВ Промпостач Захід дотрималось всіх законодавчих вимог щодо складання та реєстрації податкової накладної, надало контролюючому органу пояснення та документи стосовно підтвердження наведеної в податковій накладній інформації, а відповідач не встановив і не навів в електронних квитанціях та в оскаржуваному рішенні будь-яких фактів порушення позивачем законодавчих норм.

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, вважаючи його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, Державна фіскальна служба України оскаржила його, подавши апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги апелянт зазначає, що судом першої інстанції безпідставно стверджується, що ДФС України не зазначено у Квитанції конкретного чіткого критерію оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, на підставі яких було здійснено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування. Під час формування квитанції №1 зазначено посилання на відповідність податкових накладних критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, затверджених Наказом №567. Натомість, підпункт 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 ПК України.

Таким чином, ДФС України у Квитанції №1 чітко вказала на конкретний вид критерію, який встановлений пунктом 6 Критеріїв оцінки ступня ризиків Наказу № 567. Позивач у даній справі не оскаржував дії ДФС України щодо зупинення реєстрації податкових накладних в ЄРПН, а тому суд першої інстанції безпідставно та не обґрунтовано поклав в основу задоволення позовних вимог дані обставин.

Апелянт вказує на те, що рішенням комісії ДФС України відмовлено позивачу в реєстрації податкової накладної, у зв`язку з невідповідністю обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД. Зі змісту Квитанції № 1 по податковій накладній документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних.

Стверджує, що поданий на підтвердження вказаного витяг з Журналу розгляду Повідомлень щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по відмовлених ПН/РК є належним доказом порушення позивачем Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , оскільки такі документи вимагалися судом під час розгляду справи судом.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Із змісту ст. 19 Конституції України вбачається, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Розглядаючи спір, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Встановлено, підтверджено матеріалами справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю Промпостач Захід є юридичною особою, зареєстрованою у встановленому законом порядку, про що до Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено відповідний запис. Основним видом діяльності позивача є оптова торгівля товарами господарського призначення, зокрема, але не виключно, освітлювальними приладами, електронною апаратурою та електротоварами (КВЕД 46.43).

14.11.2017 між ТзОВ Промпостач Захід та ПАТ Українська Залізниця (регіональна філія Південно - Західна Залізниця ) укладено договір поставки № ПЗ/НХ-171790/НЮ, за умовами якого ТзОВ Промпостач Захід є постачальником та зобов`язується надати ПАТ Українська залізниця (покупцю) певну продукцію, відповідно до специфікацій № 1, а покупець зобов`язаний прийняти та оплатити цей товар на умовах договору.

Згідно з видатковою накладною № 55 від 27.11.2017 року товар поставився на загальну суму 652600, 80 грн (в тому числі ПДВ на суму 108766,80 грн).

ТзОВ Промпостач Захід 27.11.2017 року направлено на реєстрацію податкову накладну № 6 від 27.11.2017 року на загальну суму на загальну суму 652600,80 грн (ПДВ на суму 108766,80 грн).

Реєстрація документа зупинена відповідно до п. 201.16 ст.201 ПК України, оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п.6 Наказу Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному державного реєстрів податкових накладних .

Позивач 26.12.2017 року надіслав повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій по ПН/РК, реєстрація якої зупинено.

За наслідками розгляду поданих позивачем документів, комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 03.01.2018 № 531146/41057205 про відмову у реєстрації податкової накладної № 6 від 27.11.2017 року з підстав надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Спеціальним законом з питань оподаткування є Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. №2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно п.185.1 ст.185 ПК України операції платників податку з постачання товарів та послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, є об`єктом оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 1 ст.201 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, саме на дату виникнення податкових зобов`язань та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження (п.201.10 ст.201 ПК України).

Реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України (п.201.16 ст.201 ПК України в редакції, що діяла на дату прийняття рішення про зупинення реєстрації податкової накладної №6 від 27.11.2017).

Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних (далі - Порядок № 1246) податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог ПК України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.

Пунктом 12 Порядку № 1246 передбачено, що після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 Кодексу.

Згідно з пунктом 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних були затверджені наказом Міністерства фінансів України №567 від 13.06.2017, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.06.2017 за № 753/30621 і який втратив чинність 25.05.2018 на підставі наказу Міністерства фінансів України №409 від 06.04.2018.

На дату подання на реєстрацію податкової накладної № 6 від 27.11.2017, пункт 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних передбачав, що моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування здійснюється ДФС за такими критеріями: 1) обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється); 2) відсутність (анулювання, призупинення) лщензій, виданих органами ліцензування, які засвідчують право суб`єкта господарювання на виробництво, експорт, імпорт, оптову і роздрібну торгівлю підакцизними товарами (продукцією), визначеними підпунктами 215.3.1 та 215.3.2 пункту 215.3 статті 215 розділу VI Податкового кодексу України, стосовно товарів, які зазначені платником податку у податковій накладній, поданій на реєстрацію в Реєстрі; 3) розрахунок коригування, складений постачальником товарів/послуг до податкової накладної, яка складена на отримувача - платника податку на додану вартість, якщо передбачається зміна вартості товару/послуг більше ніж удвічі та/або зміна номенклатури товарів/послуг (для кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД - зміна перших чотирьох цифр кодів, а для кодів послуг відповідно до Державного класифікатора продукції та послуг - перших двох цифр кодів).

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/ розрахунок коригування відповідає вимогам підпункту 1 цього пункту та сума податку на додану вартість, зазначена в податкових накладних, зареєстрованих платником податку в Реєстрі у звітному (податковому) періоді з урахуванням податкової накладної / розрахунку коригування, поданої на реєстрацію в Реєстрі, які відповідають вимогам підпункту 1 цього пункту, більша за середньомісячну суму сплачених за останні 12 місяців єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків і зборів (крім суми податку на додану вартість, сплаченої при ввезенні товарів на митну територію України) платником податку та його відокремленими підрозділами, реєстрація такої податкової накладної/ розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

У разі якщо за результатами Моніторингу визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідає одній з умов, зазначених у підпунктах 2, 3 цього пункту, реєстрація такої (такого) податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється відповідно до вимог пункту 201.16 статті 201 розділу V Кодексу.

Пункт 3 Критеріїв надавав право платнику податку, у разі отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, подати на розгляд Комісії ДФС інформацію за встановленою формою щодо: видів економічної діяльності відповідно до Класифікатора видів економічної діяльності (КВЕД ДК 009:2010); кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються (отримуються) платником податку; кодів послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДК 016-2010), що на постійній основі постачаються (виготовляються) та/або придбаваються платником податку.

Визначення фіскальним органом у квитанціях конкретного критерію ризику прямо впливає на можливість надання в подальшому платником податків відповідних документів, перелік яких міститься у наказі Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567, котрим затверджено Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Вичерпний перелік документів).

Відповідно до пункту 1 Вичерпного переліку документів у розрізі Критеріїв оцінки ступеня ризиків, для критерію, зазначеного у підпункті 1 пункту 6 Критеріїв, такими документами є:

1) договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством;

2) для критерію, зазначеного в підпункті 2 пункту 6 Критеріїв: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками, листування з контрагентами; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для провадження господарської операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання й транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передавання товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи, банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством.

Із матеріалів справи вбачається, що податкову накладну прийнято, а її реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 ст.201 ПК України, ПН/РК відповідає критеріям оцінки ступеня ризиків, визначених п. 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 року № 567. За результатами опрацювання СМКОР виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах. Позивачу запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення.

Однак, фіскальним органом не вказано конкретного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної у такому виді, який би унеможливив неоднозначне розуміння цієї пропозиції платником податків.

Встановлено, що рішенням комісії ДФС України ТзОВ Промпостач Захід відмовлено у реєстрації податкової накладної у зв`язку з наданням платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування.

Абзацом 1 Постанови Кабінету Міністрів України Про встановлення підстав для прийняття рішення комісією Державної фіскальної служби про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації № 190 від 29.03.2017 року (далі - Постанова № 190) установлено, що комісія Державної фіскальної служби (далі - комісія ДФС) приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації на підставі отриманих від платника податку на додану вартість відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) письмових пояснень щодо підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, та/або копій документів, які платник податку має право подати до органу Державної фіскальної служби протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у податковій накладній/розрахунку коригування.

Абзацом 2 Постанови № 190 визначено, що підставами для прийняття комісією ДФС рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є:

- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, до якої/якого застосована процедура зупинення реєстрації згідно з пунктом 201.16 статті 201 Кодексу;

- ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту «в» підпункту 201.16.1 пункту 201.16 статті 201 Кодексу;

- надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства та/або не є достатніми для прийняття комісією ДФС рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування.

Встановлено, що позивачем для підтвердження господарської операції, на яку виписано податкову накладну № 6 направлено до контролюючого органу ДФС повідомлення з поясненнями та копіями документів первинного-бухгалтерського обліку, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, вичерпний перелік яких затверджений Наказом Міністерства фінансів України № 567 від 13.06.2017 року.

На підтвердження реальності господарських операцій, позивачем надано документи, що підтверджують факт поставки товарів, також документи що підтверджують походження товару, а саме: договір поставки №ПЗ/НХ-171790/НЮ від 14.11.2017 року (а.с.14-18); заявку служби матеріально-технічного забезпечення Регіональної філії Південно-західної залізниці ПАТ Українська залізниця від 23.11.2017 року, вих.№2564 (а.с. 19); видаткову накладну № 55 від 27.11.2017 року (а.с.25); товаро-транспортну накладну №Р2649 від 27.11.2017 року (а.с.27); акт № 015011926 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 27.11.2017 року (а.с.29).

Крім того, позивачем надано документи, які підтверджують факт придбання товарів позивачем для наступної реалізації ПАТ Українська залізниця , а саме: договір купівлі-продажу № 241117/01 від 24.11.2017 року (а.с.20-21); видаткову накладну № 2649 від 27.11.2017 року (а.с.26); товаро-транспортну накладну (накладну на вантаж відправника) № 016016100 від 27.11.2017 року (а.с.31); платіжне доручення № 176 від 27.11.2017 року (а.с.28); платіжне доручення № 175 від 24.11.2017 року (а.с.22); платіжне доручення №179 від 29.11.2017 року (а.с.32).

Вказані первинні документи, що надавалися контролюючому органу оформлені у відповідності до вимог їх складення, не мають дефекту форми, змісту або походження, які в силу ст.ст.198, 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність , п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року №88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що за наявності інших первинних документів відсутність документів само по собі не свідчить про нездійснення фактичної поставки чи фіктивність правочину як такого.

Зі змісту оскаржуваного рішення про відмову в реєстрації податкової накладної вбачається, що в ньому не вказано які саме документи складені з порушенням законодавства та/або яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Тобто, управлінський акт відповідача не містить чіткого визначення підстав прийняття рішення про відмову в реєстрації податкових накладних, які передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2017 року за №190.

Таким чином, враховуючи те, що податкова накладна видана в межах операцій, які є об`єктом оподаткування, зважаючи на наявність передбачених законодавством документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної, враховуючи той факт, що продавець та покупець є платниками ПДВ, а також те, що податкова накладна надіслана для реєстрації у встановлений пунктом 201.10 статті 201 ПК України строк, а також враховуючи те, що відповідачем не доведено наявності інших підстав для зупинення реєстрації і відмови у реєстрації податкової накладної та суд не встановив обставин, які б перешкоджали видачі податкової накладної та прийняття рішення про її реєстрацію, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку про відсутність у відповідача підстав для відмови у реєстрації податкової накладної шляхом прийняття оскарженого рішення, яке прийняте без урахування всіх обставин, що мали суттєве значення для цілей прийняття оскаржених рішень, а також без урахування зазначених норм законодавства.

У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно із статтею 17 Закону України Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права.

Право на вмотивованість судового рішення є складовою права на справедливий суд, гарантованого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Доводи скаржника зазначені в апеляційній скарзі та обставини, окрім вищеописаних обставин, ґрунтуються на довільному трактуванні фактичних обставин і норм матеріального права, а тому такі не вимагають детальної відповіді, оскільки, оцінюючи наведені сторонами доводи, апеляційний суд виходить з того, що всі конкретні, доречні та важливі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судом першої інстанції, та їм було надано належну правову оцінку.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, судом апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення Європейського суду з прав людини від 18.07.2006). Зокрема, у пункті 23 рішення Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно, об`єктивно і всебічно з`ясованих обставинах, а доводи апелянта на правомірність прийнятого додаткового рішення не впливають та висновків суду не спростовують.

Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ч.3 ст.243, ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 20 лютого 2019 року у справі №1340/5093/18 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Промпостач Захід до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Я. С. Попко судді С. П. Нос Р. П. Сеник Повне судове рішення складено 03.07.2019.