Ухвала

від 25.02.2019 по справі 826/13602/17

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13602/17 Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

УХВАЛА

25 лютого 2019 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Вівдиченко Т.Р., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2018 року в справі за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю БМБ Коумпаунд про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю БМБ Коумпаунд про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач - Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві звернувся з апеляційною скаргою, разом з клопотанням про поновлення строку на оскарження судового рішення.

Перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві, вважаю, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Стаття 295 КАС України передбачає, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

При цьому, матеріали справи свідчать, що Головне управління Державної фіскальної служби у місті Києві вже зверталося до суду з апеляційною скаргою на оскаржуване рішення.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 вересня 2018 р. апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2018 року залишено без руху, у зв'язку з несплатою судового збору та встановлено десятиденний строк на усунення недоліків з моменту отримання судового рішення (суддя - Собків Я.М.).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 жовтня 2018 року в задоволенні клопотання Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про відстрочення сплати судового збору - відмовлено. Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві повернуто особі, яка її подала (суддя - доповідач Аліменко В.О.).

Пізніше, апелянт знову звернувся до суду апеляційної інстанції.

Так, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 10 грудня 2018 року апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2018 року залишено без руху. Апелянту надано строк для усунення недоліків - десять днів з моменту отримання зазначеної ухвали.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 січня 2019 року у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2018 року в справі за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю БМБ Коумпаунд про накладення арешту на кошти та інші цінності платника податків - відмовлено ( головуючий суддя Шурко О.І.).

Так, матеріали справи свідчать, що апелянт оскаржує рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 липня 2018 року, тоді як апеляційну скаргу подано 22 січня 2019 року, що підтерджується відбитком печатки на апеляційній скарзі, тобто, з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Крім того, разом з апеляційною скаргою апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Вказані обставини, на думку апелянта, є поважними причинами пропуску строку звернення до апеляційного суду.

Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Таким чином, позивач або відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту, в тому числі щодо надання документа про сплату судового збору, для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Окрім того, тимчасове зупинення на рахунку державного органу фінансових операцій, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог КАС України щодо оформлення апеляційної скарги та дотримання строку апеляційного оскарження, що, в свою чергу, не може ставитись в залежність від правовідносин в інших сферах його діяльності, оскільки ці фактори не є взаємопов'язаними.

При цьому, слід звернути увагу, що підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання апеляційної скарги.

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути піддане обмеженням, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав, або фінансовим обмеженням (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії", справа "Креуз проти Польщі").

Таким чином, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.

При цьому, державні органи, які є рівними перед законом і судом поряд з іншими учасниками справи, зобов'язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі, при оскарженні судових рішень в апеляційному порядку, у зв'язку з чим, будь-які зволікання останніх зі сплатою судового збору у строк, встановлений процесуальним законом для оскарження судового рішення або судом для усунення недоліків апеляційної скарги, як і звернення з клопотаннями про поновлення і продовження через це вказаних строків, відстрочення або звільнення від сплати судового збору, не свідчать про неухильне виконання покладених на нього обов'язків як учасника справи і намір добросовісної реалізації права на апеляційний перегляд справи, який, при цьому, мав можливість планування і здійснення видатків бюджету, а в разі потреби їх перерозподілу протягом усього бюджетного року таким чином, щоб забезпечити своєчасне і у повному обсязі проведення необхідних платежів.

Отже, відсутність відповідного бюджетного фінансування щодо видатків на оплату судового збору не може випливати на дотримання строку апеляційного оскарження, і як наслідок, не є поважною підставою пропуску цього строку.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 26.04.2018 року у справі №814/1646/16.

Колегія суддів також враховує висновки викладені Касаційним адміністративним судом у складі Верховного Суду в постанові від 03 листопада 2018 року по справі №804/958/17: …обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору суб'єктами владних повноважень не є об'єктивними та непереборними підставами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження та реалізувати своє право щодо оскарження без порушення порядку здійснення такої процесуальної дії .

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що обставини, вказані в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження.

Таким чином, апелянт повинен подати до суду заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, протягом десяти днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, де зазначити інші поважні причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою.

Вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційної скарги до провадження суду апеляційної інстанції, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту необхідно надати строк для усунення зазначених недоліків.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

У відповідності до ч. 2 ст. 298 КАС України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, згідно з якими апеляційна скарга залишається без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії даної ухвали.

У зв'язку з викладеним, вважаю необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та запропонувати апелянту усунути вказані недоліки апеляційної скарги шляхом подання заяви (клопотання) про поновлення строку на апеляційне оскарження де зазначити інші поважні причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою.

Керуючись ст.ст. 132, 169, 296, 298 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 липня 2018 року залишити без руху.

Встановити Головному управлінню Державної фіскальної служби у місті Києві десятиденний строк з моменту отримання копії даної ухвали для усунення недоліків.

У разі невиконання ухвали у зазначений вище строк апеляційна скарга буде повернута особі, що її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.

Суддя: Вівдиченко Т.Р.